Ухвала

від 28.11.2024 по справі 707/858/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 листопада2024 року

м. Київ

справа № 707/858/24

провадження № 61-14721ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 11 червня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року у справі за позовом Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білозірської сільської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки у комунальну власність територіальної громади,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білозірської сільської ради звернувся з позовом до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки у комунальну власність територіальної громади.

Черкаський районний суд Черкаської області рішенням від 11 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року, позовні вимоги задовольнив. Витребував у ОСОБА_1 у комунальну власність Білозірської територіальної громади в особі Білозірської сільської ради земельну ділянку площею 1,9567 га кадастровий номер 7124981000:01:006:0712, що розташована в адміністративних межах Білозірської сільської ради за межами населеного пункту. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

01 листопада 2024 року представник ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 11 червня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року.

Ухвалою від 06 листопада 2024 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу без руху та надав строк для усунення недоліків, а саме для надання доказів сплати судового збору.

У листопаді 2024 року до суду надійшли матеріали, якими недоліки касаційної скарги усунуто у повному обсязі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на такі обставини.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

22 листопада 2023 року Конституційний Суд України у рішенні у справі № 10-р(II)/2023 визнав пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України таким, що відповідає Конституції України (є конституційним).

Конституційний Суд України керувався тим, що у касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених ЦПК України (абзац четвертий пункту 7.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

За змістом пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у справах про витребування майна визначається вартістю майна.

Ціна позову у цій справі зазначена у розмірі 65 185,17 грн, тобто не перевищує суму двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 х 250 = 757 000).

Касаційна скарга не містить посилань на виняткові обставини, за наявності яких підлягають перегляду в касаційному порядку судові рішення, ухвалені у справі з ціною позову, яка не перевищує суму двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З врахуванням змісту касаційної скарги Верховний Суд визнає, що наявність винятків, зазначених у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявник не навів, а колегія суддів їх наявність не встановила.

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу rаtione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року.

За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням того, що заявник подав касаційну скаргу на судові рішення, яке не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтями 261, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 11 червня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року у справі за позовом Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білозірської сільської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки у комунальну власність територіальної громади.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров