УХВАЛА
29 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 359/5990/23
провадження № 61-15172ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільміськбуд» на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільміськбуд» про визнання права власності та зобов`язання вчинити дії і за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільміськбуд» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про припинення чотиристоронніх договорів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до ТОВ «Бориспільміськбуд» про визнання права власності на квартири та зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2024 року заяву представника позивачів - адвоката Синьоокого В. В. про забезпечення позову від 18 квітня 2024 року, з урахуванням заяви про уточнення вимог від 22 квітня 2024 року задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , майнові права на об`єкт інвестування належать позивачу - ОСОБА_1 ; трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , майнові права на об`єкт інвестування належать позивачу - ОСОБА_2 ; двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , майнові права на об`єкт інвестування належать позивачу - ОСОБА_3 ; двокімнатну квартиру АДРЕСА_4 , майнові права на об`єкт інвестування належать позивачу - ОСОБА_5 .
Постановою Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Бориспільміськбуд» залишено без задоволення. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2024 року залишено без змін.
ТОВ «Бориспільміськбуд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що з боку ТОВ «Бориспільміськбуд» може бути вчинено дії, спрямовані на утруднення виконання рішення суду у разі задоволення вимог позову, внаслідок чого відбулося порушення статей 81, 89 ЦПК України. Також заявник вказує, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано до спірних правовідносин статті 149, 150 ЦПК України, необґрунтовано, що за відсутності достатніх фактичних передумов, застосовано заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктами 1, 2, 10 частини першої, частини другої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне застосування таких заходів може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Подібні правові висновки сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14?729цс19), а також Верховним Судом у постановах від 13 грудня 2021 року у справі № 367/3765/20 (провадження № 61-549св21), від 12 січня 2022 року у справі № 568/525/21 (провадження № 61-14463св21), від 19 травня 2022 року у справі № 619/2293/21 (провадження № 61-15440св21).
Суди попередніх інстанції дійшли достатньо обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, врахували предмет позову - визнання права власності на нерухоме майно, а саме об`єкти інвестування (квартири), що розташовані у будинку АДРЕСА_5 , та зобов`язання ТОВ «Бориспільміськбуд» передати позивачам по акту прийому-передачі зазначені ними спірні квартири.
Вжиті судами попередніх інстанцій заходи забезпечення позову спрямовані на попередження недобросовісної поведінки відповідача під час розгляду спору, недопущення з боку відповідача дій, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити у майбутньому виконання ймовірного рішення суду. Застосування вказаного виду забезпечення позову (накладення арешту на нерухоме майно, яке є предметом спору) слід визнати пропорційним заявленим позовним вимогам.
Вжиті судами заходи забезпечення позову не позбавляють відповідача права користуватися нерухомим майном. Окрім того, заходи забезпечення позову є тимчасовими.
Висновки судів попередніх інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі обставин та предмету позову, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання у касаційній скарзі.
Інші доводи касаційної скарги були предметом оцінки суду апеляційної інстанції, який за результатами апеляційного перегляду справи, виклав свої висновки щодо оцінки цих доводів у мотивувальній частині ухваленого судового рішення.
Учасники справи не позбавлені можливості користуватись своїми правами, передбаченими статтями 154 (зустрічне забезпечення), 156 (заміна заходів забезпечення позову), 158 (скасування заходів забезпечення), 159 (відшкодування збитків) ЦПК України.
Зокрема, частиною першою статті 159 ЦПК України передбачено право осіб, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.
Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що правильне застосовування судами приписів статей 149, 150 ЦПК України не викликає розумних сумнівів.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ТОВ «Бориспільміськбуд» на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2024 року (не ухвалою, якою завершено розгляд справи) та постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 рокує необґрунтованою. У відкритті касаційного провадження належить відмовити.
Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільміськбуд» на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільміськбуд» про визнання права власності та зобов`язання вчинити дії та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільміськбуд» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про припинення чотиристоронніх договорів.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2024 |
Оприлюднено | 03.12.2024 |
Номер документу | 123433973 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні