Ухвала

від 02.12.2024 по справі 140/11859/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/11859/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про відвід судді Волинського окружного адміністративного суду Волдінера Ф.А. в адміністративній справі за позовом подану ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, відповідно до якого просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в повному обсязі частин грошового забезпечення у вигляді щомісячної премії за березень 2021 року, надбавки за службу у нічний час в період з 19.06.2016 по 14.01.2021, доплати згідно постанови КМУ від 29.04.2020 № 375 за грудень 2020 року, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 роки, компенсації за невикористану відпустку за 2020-2021 роки;

2) зобов`язати Головне управління Національної поліції у Волинській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 премію: за березень 2021 року у розмірі 101,704% від граничного грошового забезпечення за посадою заступника начальника Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області, що складає 7668,48 грн, з урахуванням виплачених сум, пропорційно відпрацьованому часу;

3) зобов`язати Головне управління Національної поліції у Волинській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 доплату згідно постанови КМУ від 29.04.2020 № 375 в розмірі 50% від грошового забезпечення ОСОБА_1 , яке складає 16314 грн;

4) зобов`язати Головне управління Національної поліції у Волинській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію (частину грошового забезпечення) за службу (роботу) в нічний час за період з 19 червня 2016 року по 14 січня 2021 року в розмірі денного грошового забезпечення за відпрацьовані періоди та доплати у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час;

5) зобов`язати Головне управління Національної поліції у Волинській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення за лютий 2021 року в розмірі грошового забезпечення за січень 2021 року, що складає 16313,97 грн з врахуванням раніше виплачених сум;

6) зобов`язати Головне управління Національної поліції у Волинській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань за лютий 2021 року в розмірі грошового забезпечення за січень 2021 року, що складає 16313,97 грн з врахуванням раніше виплачених сум;

7) зобов`язати Головне управління Національної поліції у Волинській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію за:

-невикористану основну та додаткову відпустки за 2020 рік - в розмірі 22214,56 грн;

-додаткову відпустку за 2021 рік згідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 8885,82 грн;

-за невикористану відпустку за 2021 рік в сумі 4442,91 грн з врахуванням раніше виплачених сум;

8) зобов`язати Головне управління Національної поліції у Волинській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, встановлену ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в розмірі 50% від грошового забезпечення за березень 2021 року (69731,17 грн) за 24 календарних років вислуги, з врахуванням раніше виплачених сум, що складає 737228,88 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду Волдінера Ф.А. від 04.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Ухвалою суду від 20.11.2024 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.11.2024 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

29.11.2024 до суду від позивача надійшла заява про відвід судді Волинського окружного адміністративного суду Волдінера Ф.А., яка обґрунтована наступним.

04.11.2024 позивач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі № 140/11859/24. Судом визначено, що форма розгляду позовної заяви - спрощене позовне провадження. При цьому в ухвалі не зазначено з викликом чи без виклику осіб. Вважає, що це є формою упередженого ставлення окремих суддів Волинського окружного адміністративного суду до позивача та відкрите обслуговування інтересів колишнього начальника ГУНП у Волинській області всупереч вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Вказує на порушення судом норм процесуального права при виборі форми судового розгляду. Вважає, що призначення даної справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін не відповідає вимогам процесуального закону.

Внаслідок очевидної недбалості суду 1 інстанції, ухилення від застосування процедур судочинства, судом допущено істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило позивачу реалізацію його процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, порушило права людини і основоположні свободи, позбавило права на справедливий суд гарантований статтею 6 Конвенції, підірвало авторитет правосуддя, бо суд не дотримався норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

На думку позивача судом не було враховано положення частини третьої статті 257 КАС України при призначенні форми судового розгляду в ухвалі від 04.11.2024 у справі № 140/11859/24, а відтак ухвала про відкриття провадження винесена з порушенням вимог частини першої статті 242 КАС України, згідно з якою рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З посиланням на практику Європейського суду з прав людини вказує, що існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

У даному випадку підставою для відводу не обов`язково має бути доведений факт необ`єктивності чи заінтересованості судді.

На думку позивача, обставини, на які він посилається, ставлять під сумнів справедливе та неупереджене вирішення справи.

На основі викладеного заявляє про недовіру судді ОСОБА_2 у справі № 140/11859/24 за позовом ОСОБА_1 та відвід йому.

29.11.2024 суддя Волдінер Ф.А. перебував у відпустці, а відтак заява про відвід розглянута в перший робочий день після виходу судді з відпустки.

Вирішуючи питання обґрунтованості поданої позивачем заяви про відвід судді, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 36 КАС України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Із заяви про відвід судді вбачається, що підставами для відводу головуючого судді є незгода позивача з ухвалою про відкриття провадження у даній справі, зокрема в частині рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

Водночас, частиною четвертою статті 36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 15.09.2022 в справі № 201/10234/20 з цього приводу вказала на таке.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням судді чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує.

Таким чином, розглянувши подану заяву про відвід судді Волдінера Ф.А., суд дійшов висновку про її необґрунтованість, оскільки така заява не містить жодних посилань на визначені процесуальним законом підстави для відводу судді від розгляду цієї справи, а обставини, на які вказує заявник у якості підстав для відводу, не є такими, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді та лише свідчать про фактичну позивача, з процесуальними рішеннями суду.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений статтею 40 КАС України, зокрема, частиною четвертою вказаної норми встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність передати дану справу у відповідності до статті 31 КАС України для вирішення питання про відвід судді суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, однак разом з тим, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі.

Керуючись статтями 36, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованим заявлений відвід головуючому судді у справі № 140/11859/24.

Заяву позивача про відвід судді Волинського окружного адміністративного суду Волдінера Ф.А. передати на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.А. Волдінер