Ухвала

від 02.12.2024 по справі 140/11859/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/11859/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А. Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Волинського окружного адміністративного суду Волдінера Ф.А. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області з наступними позовними вимогами:

1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в повному обсязі частин грошового забезпечення у вигляді щомісячної премії за березень 2021 року, надбавки за службу у нічний час в період з 19.06.2016 по 14.01.2021, доплати згідно постанови КМУ від 29.04.2020 № 375 за грудень 2020 року, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 роки, компенсації за невикористану відпустку за 2020-2021 роки;

2) зобов`язати Головне управління Національної поліції у Волинській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 премію: за березень 2021 року у розмірі 101,704% від граничного грошового забезпечення за посадою заступника начальника Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області, що складає 7668,48 грн, з урахуванням виплачених сум, пропорційно відпрацьованому часу;

3) зобов`язати Головне управління Національної поліції у Волинській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 доплату згідно постанови КМУ від 29.04.2020 № 375 в розмірі 50% від грошового забезпечення ОСОБА_1 , яке складає 16314 грн;

4) зобов`язати Головне управління Національної поліції у Волинській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію (частину грошового забезпечення) за службу (роботу) в нічний час за період з 19 червня 2016 року по 14 січня 2021 року в розмірі денного грошового забезпечення за відпрацьовані періоди та доплати у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час;

5) зобов`язати Головне управління Національної поліції у Волинській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення за лютий 2021 року в розмірі грошового забезпечення за січень 2021 року, що складає 16313,97 грн з врахуванням раніше виплачених сум;

6) зобов`язати Головне управління Національної поліції у Волинській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань за лютий 2021 року в розмірі грошового забезпечення за січень 2021 року, що складає 16313,97 грн з врахуванням раніше виплачених сум;

7) зобов`язати Головне управління Національної поліції у Волинській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію за:

-невикористану основну та додаткову відпустки за 2020 рік - в розмірі 22214,56 грн;

-додаткову відпустку за 2021 рік згідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 8885,82 грн;

-за невикористану відпустку за 2021 рік в сумі 4442,91 грн з врахуванням раніше виплачених сум;

8) зобов`язати Головне управління Національної поліції у Волинській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, встановлену ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в розмірі 50% від грошового забезпечення за березень 2021 року (69731,17 грн) за 24 календарних років вислуги, з врахуванням раніше виплачених сум, що складає 737228,88 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду Волдінера Ф.А. від 04.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

29.11.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Волинського окружного адміністративного суду Волдінера Ф.А., яка вмотивована тим, що судом при відкриття провадження порушено норми процесуального права при виборі форми судового розгляду. Вважає, що призначення даної справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін не відповідає вимогам процесуального закону. Внаслідок очевидної недбалості суду першої інстанції, ухилення від застосування процедур судочинства, судом допущено істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило позивачу реалізацію його процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, порушило права людини і основоположні свободи, позбавило права на справедливий суд гарантований статтею 6 Конвенції, підірвало авторитет правосуддя, бо суд не дотримався норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду. На думку позивача судом не було враховано положення частини третьої статті 257 КАС України при призначенні форми судового розгляду в ухвалі від 04.11.2024 у справі № 140/11859/24, а відтак ухвала про відкриття провадження винесена з порушенням вимог частини першої статті 242 КАС України, згідно з якою рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

На підставі вказаного, позивач має сумніви стосовно неупередженості та об`єктивності судді у справі, що є причиною для відводу згідно норм статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року визнано відвід необґрунтованим, у зв`язку з чим, заяву про відвід судді Волдінера Ф.А. передано на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 заяву про відвід судді Волдінера Ф.А. передано на розгляд судді Ксензюку А.Я.

Частинами третьою та четвертою статті 40 КАС України передбачено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (частина восьма статті 40 КАС України).

Відповідно до частини одинадцятої статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання обґрунтованості поданої заяви про відвід судді Дмитрука В.В., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

При цьому згідно з частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Водночас, варто зазначити, що суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Так, поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою.

З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Вказане положення узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Із заяви про відвід судді вбачається, що підставами для відводу головуючого судді є незгода позивача з ухвалою про відкриття провадження у даній справі, зокрема в частині рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

Суд акцентує увагу на тому, що згідно частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, тому, вказані заявником обставини відводу головуючого судді Волдінера Ф.А. є безпідставними.

Заявник, як на підставу відводу посилається на інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Проте, жодних доказів та вагомих аргументів зазначеним обставинам не надає.

Варто відзначити, що наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Поряд з тим, наявність сумнівів у безсторонності чи необ`єктивності судді повинна базуватись на конкретних критеріях, а не припущеннях і власному трактуванні заявником положень статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість головуючого-судді Волдінера Ф.А. в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, заявником не надано, а відтак заява про відвід судді Волдінера Ф.А. є необґрунтованою та до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 36, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Волинського окружного адміністративного суду Волдінера Ф.А. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.Я. Ксензюк