КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа №355/892/23 Головуючий у суді І інстанції: Чехов С.І.
провадження №22-ц/824/16560/2024 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Болотова Є.В., Олійника В.І.,
секретар судового засідання: Дуб С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Миколаєвої Юлії Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 06 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 то Товариства з обмеженою відповідальністю «ААЗ Трейдінг Автолюкс» про відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулась позивачка ОСОБА_1 з позовною. заявою у якій просить стягнути з ТОВ ААЗ «Трейдінг Автолюкс» на її користь відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 157065,49 гривень а також моральної шкоди в розмірі 500000,00 гривень.
Свою позовну заяву обґрунтовував тим, що 22 вересня 2019 року близько 16 годині 50 хвилин на 62 км автодороги «Київ-Харків» поблизу села Бзів Баришівського району Київської області відбулось дорожньо-транспортна пригода за участю автобуса «Temsa Diamond», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухаючись в напрямку міста Київ, допустив зіткнення із автомобілем марки «Mercedes Benz» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 .. Внаслідок дорожньої-транспортної пригоди вона отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості зі значним розладом здоров`я. В період з 24 вересня 2019 по 30 вересня 2019 року вона перебувала на лікуванні в Київській міській клінічній лікарні № 17 куди була переведена з Баришівської ЦРЛ після дорожньо-транспортної пригоди з діагнозом: «ПТ.ЗЧМТ. Струс головного мозку. Забій м/тк обличчя. Забій шийного відділу хребта. Перелом бічної маси крижової кістки справа, лонної кістки справа. ЗТГ. Забій грудної клітки». Після цього вона неодноразово проходила лікування в різних установах, зокрема ДУ ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска», ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», ДП «Клінічний санаторії «Жовтень», інститут фізіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського та інші. 05 жовтня 2020 року медико-соціальною експертною комісією її встановлено третю групу інвалідності. Загальна сума витрат, понесених нею на лікування становить 157065,49 гривень. По факту дорожньо-транспортної пригоди внаслідок котрої вона отримала тілесні ушкодження, проводилося досудове розслідування, але ні один з водіїв - учасників дорожньо-транспортної пригоди до кримінальної відповідальності притягнутий не був. Виходячи з принципу диспозитивності, позивачка вважає за необхідне звернутися з відповідним позовом до підприємства в трудових відносинах з яким перебував один із учасників дорожньо-транспортної пригоди, а саме до ТОВ «ААЗ Трейдінг Автолюкс» . Із значним погіршенням її здоров`я та встановленням інвалідності третьої групи їй була заподіяна також моральна шкода. Вона вважає, що відшкодування в розмірі 500 000,00 гривень за завдану її моральну шкоду, є достатніми та обґрунтованими з огляду на наступні обставини. В момент дорожньо-транспортної пригоди вона перенесла емоційний стрес, ця обставина є очевидною з огляду на характер тілесних ушкоджень. Вони супроводжувалися почуттями розгубленості, тривоги, безпомічності, страху за своє життя і здоров`я. Будь-яка людина, що потрапила в дорожньо-транспортну пригоду, стикається з відчуттям смерті, а це безслідно не минає, залишаючи душевні шрами назавжди, що проявляються через негативні переживання та спогади, насторогу, тривогу, емоційні та тілесні реакції при згадуванні тощо. У її житті настали негативні зміни, які виразились у відповідності від активного соціального життя, неустойку настрої, порушення сну, неприємних сновидіннях, емоційній напрузі, нервозності, дратівливості, побоюванні щодо майбутнього стану здоров`я. З цього приводу вона додатково почувала себе незручно та дискомфортно.
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 06 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Миколаєва Ю.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Позивач не погоджується з рішенням Баришівського районного суду Київської області від 06 серпня 2024 року, вважає його незаконним та необгрунтованим, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що судом першої інстанції не враховано, що особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілою несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.
Вважає, що при винесенні рішення судом першої інстанції помилково було відмовлено у стягненні матеріальної та моральної шкоди на користь ОСОБА_1 , оскільки відповідач повинен нести відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, незалежно від наявності його вини.
01 листопада 2024 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника відповідача - адвоката Шабельнікова А.В., просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що одним із порушень Правил дорожнього руху є те, що водій автомобіля «Mercedes-Benz» керував транспортним засобом у стані алкогольного, що передбачено п.2.9 «а». Водій який керував автобусом «Temsa Diamond» з боку сторони відповідача виконував всі дотримання Правил дорожнього руху. Взаємодій кількох джерел підвищеної небезпеки, відсутні ознаки спільності під час заподіяння шкоди іншій особі, оскільки відсутня взаємопов`язаність сукупності дій, а також відсутність єдність наміру водіїв. Стороною позивача не були притягнуті у якості відповідачів інші фігуранти, які побічно чи прямо повинні нести цивільну відповідальність за завдання матеріальної шкоди позивачу. З таких підстав суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог слід відмовити.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За змістом частин першої, другої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У випадках завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки іншим особам (які не є власниками (володільцями) джерел підвищеної небезпеки, від взаємодії яких завдана шкода, наприклад пасажир транспортного засобу) застосовується положення частини другої статті 1188 ЦК України.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 754/1108/15-ц (провадження № 61-20780св18) зроблено правовий висновок, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року в справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) вказано, що у разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом № 1961-IV. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Ухвалою Баришівського районного суду від 22 листопада було витребувано з слідчого управління ГУНП в Київській області оригінали матеріалів кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування №12019110070000362 від 23 вересня 2019 року.(том-1 а.с.240-241)
Судом були оглянуті матеріали кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019110070000362 від 23 вересня 2019 року, а саме:
Витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань №12019110070000362 від 23 вересня 2019 року з якого вбачається, що за фактом вчинення дорожньо-транспортної пригоди була відкрито кримінальне провадження за ознаками ч.1 ст.286 КК України сталось про те, що 22 вересня 2019 року о 16 годині 50 хвилин сталось зіткнення між автобусом марки «Temsa Diamond» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у напрямку м. Київ на 62 км автодороги «Київ-Харків» з вантажним автомобілем «Mercedes-Benz» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався попереду у попутному напрямку, який після зіткнення зіткнувся з відбійником та з`їхав у кювет праворуч. У результаті дорожньо-транспортної пригоди постраждали водій ОСОБА_3 та пасажири автомобіля Mercedes-Benz ОСОБА_1 та ОСОБА_4 які були доставлені до Баришівської ЦРЛ з тілесними ушкодженнями. (приєднано до матеріалів справи)
Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з схемою. (приєднано до матеріалів справи)
Протокол огляду транспортного засобу Mercedes-Benz. (приєднано до матеріалів справи)
Протокол огляду транспортного засобу «Temsa Diamond». (приєднано до матеріалів справи)
Водійські посвідчення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (приєднано до матеріалів справи)
Копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів Mercedes-Benz, «Temsa Diamond». (приєднано до матеріалів справи)
Копію протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу«Temsa Diamond». (приєднано до матеріалів справи)
Копію поліса №АО/4256753 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів «Temsa Diamond». (приєднано до матеріалів справи)
Копію протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №00855-07923-19 на автомобіль«Temsa Diamond». (приєднано до матеріалів справи)
Довідку від Комунального некомерційного підприємства «Баришівська центральна районна лікарня» слід, що ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження закрита травма живота. Перелом кісток тазу у алкогольному стані не перебуває. (приєднано до матеріалів справи)
З висновку №133 від 23 вересня 2019 року щодо результату медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння слід, що ОСОБА_2 не перебуває у стані алкогольного сп`яніння. (приєднано до матеріалів справи)
З висновку інженерно-транспортної експертизи від 07 лютого 2020 року слід, рульове керування автомобіля Mercedes-Benz реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент огляду знаходиться в технічному несправному непрацездатному стані через деформацію повздовжньої рульової тяги та маятникового важеля. Несправність виникла в процесі дорожньо-транспортної пригоди. Система робочого гальма на момент огляду знаходиться в технічно несправному непрацездатному стані, через руйнування гальмових шлангів ведучих до гальмів механізмів передніх коліс. Дані несправності виникли в процесі дорожньо-транспортної пригоди. Підвіска автомобіля Mercedes-Benz на момент огляду знаходиться в технічному несправному непрацездатному стані через руйнування стрем`янок кріплення обох передніх ресор. Дані несправності виникли в процесі дорожньо-транспортної пригоди. Несправностей підвіски, що могли викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено. (приєднано до матеріалів справи)
З висновку інженерно-транспортної експертизи від 07 лютого 2020 року на момент огляду автобусу «Temsa Diamond» номерний знак НОМЕР_1 знаходиться в технічному справному стані. Несправності, що могли викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед дорожньо-транспортною пригодою не виявлено.
Система робочого гальма на момент огляду знаходиться в технічно несправному непрацездатному стані, через те, що штоки енергоакумуляторів коліс середньої та задньої вісі викручені. Дані несправності виникли в процесі дорожньо-транспортної пригоди та під час доставки транспортного засобу на спеціальний майданчик для тимчасового зберігання транспортних засобів Елементи підвіски автобусу «Temsa Diamond» на момент огляду знаходиться в технічному справному стані через руйнування стрем`янок кріплення обох передніх ресор. Несправностей, що могли викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено. (приєднано до матеріалів справи)
За висновками транспортно-трасологічної експертизи слід, що зіткнення автобусу «Temsa Diamond» та автомобіля «Mercedes-Benz» відбулось на проїзній частині призначеній для руху в бік міста Київ перед утворенням слідової інформації. Встановити більш точне розташування місця зіткнення транспортних засобів відносно меж проїзної частини, не надається можливим, по причині відсутності необхідного для цього комплексу слідової інформації. В момент первинного контакту направляючі повздовжніх осей автобуса «Temsa Diamond» контактував правою передньою частиною з лівою задньою частиною автомобіля «Mercedes-Benz». Механічні пошкодження автобуса «Temsa Diamond» характерні для контактування з автомобілем «Mercedes-Benz». Механічні пошкодження автомобіля «Mercedes-Benz» характерні для контактування з автобусом «Temsa Diamond».(приєднано до матеріалів справи)
Згідно висновку судової медичної експертизи у ОСОБА_1 мали місце ушкодження у вигляді: струсу головного мозку, забої м`яких тканин обличчя, шийного відділу хребта, грудної клітки і переломів бічної маси крижової кістки справа і правої лонної кістки. Описані ушкодження утворились від дії тупого предмету, по давності можуть відповідати строку та обставинам, вказаним в постанові являлись не небезпечними для життя в момент спричинення і відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, так як для зрощення переломів необхідний термін більш 21-го дня. (приєднано до матеріалів справи)
Відповідно висновкам інженерно-транспортної експертизи слід, що в заданій дорожній обстановці підтвердити чи спростувати покази водія автобуса «Temsa Diamond» в частині їх технічної спроможності щодо обставин, які передували скоєнню даної дорожньо-транспортної пригоди, не надається можливим, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які фактичні дані, за якими можливо встановити механізм розвитку пригоди. За даних обставинах, згідно показів ОСОБА_2 водія автобуса «Temsa Diamond» повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України. Встановити як з технічної точку зору та згідно вимог Правил дорожнього руху України повинен був діяти водій автобусу «Temsa Diamond» в даній дорожній обстановці відповідно до показів ОСОБА_5 не представляється можливим, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні дані, щодо причин зміщення автобусу «Temsa Diamond» до місця зіткнення. В даній дорожній ситуації, згідно показів ОСОБА_2 водій автобуса «Temsa Diamond» не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz». Шляхом застосування екстреного гальмування в момент виникнення небезпеки для руху. Дослідження щодо наявності у водія автобусу «Temsa Diamond» технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz» шляхом безпечного об`їзду згідно показів ОСОБА_2 не проводилось. Встановити чи мав технічну можливість водій автобусу «Temsa Diamond» своїми діями попередити зіткнення із вантажним автомобілем «Mercedes-Benz» відповідно до показів ОСОБА_5 не представляється можливим, оскільки в матеріалах справи відсутні дані щодо причин зміщення автобусу«Temsa Diamond» до місця зіткнення. З технічної точки зору в діях водія автобусу «Temsa Diamond» згідно показів ОСОБА_2 не відповідностей вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, які б могли знаходитись в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається. Встановити чи вбачаються в діях водія автобуса «Temsa Diamond» невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які стали причиною вказаної дорожньо-транспортної пригоди відповідно до показів ОСОБА_5 , не представляється можливим, оскільки в матеріалах справи відсутні дані, щодо причин зміщення автобусу «Temsa Diamond» до місця зіткнення. В заданій дорожній обстановці підтвердити чи спростувати покази водія автомобіля «Mercedes-Benz» в частині їх технічної спроможності щодо обставин, які передували скоєнню даної дорожньої-транспортної пригоди, не надається можливим, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані за якими можливо встановити механізм розвитку пригоди.( (приєднано до матеріалів справи)
Відповідно копії висновку №129 від 22 вересня 2019 року щодо результату медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння слід, що ОСОБА_3 перебуває у стані алкогольного сп`яніння. (приєднано до матеріалів справи)
З постанови про закриття кримінального провадження від 20 грудня 2021 року слід, що слідчий слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції старший лейтенант поліції Томілін В.В. закрив кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019110070000362 від 23 вересня 2019 року за фактом дорожньої транспортної пригоди у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України (приєднано до матеріалів справи).
З копії повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яке надається водієм транспортного засобу у разі оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди працівниками Національної поліції України. Відповідно до ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_3 було повідомлено про дорожньо-транспортну пригоду (том-1 а.с.10).
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ТОВ «ААЗ Трейдінг Автолюкс» була застрахована в ПрАТ «АСК «Інго Україна», що підтверджується Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власинків наземних транспортних засобів № АО4256753, термін дії з 23.08.2019 року по 22.02.2020 року (а.с. 79 том 1).
Досліджені копії медичної документації а саме: консультативний висновок від 19 березня 2020 інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Франка, довідку державної установи «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» від 10 червня 2020 року, виписку з медичної картки №10, довідки державної установи «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» від 10 червня 2020 року, виписки медичної картки стаціонарного хворого №615, виписки медичної картки стаціонарного хворого №5988, виписки з медичної картки стаціонарного хворого №1248, консультативного висновку національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова, УЗД (сегментарного тиску) від 16 грудня 2019 року, виписку з медичної картки амбулаторного хворого, виписку з медичної картки стаціонарного хворого від 24 вересня 2019 року з яких слід, що позивачка отримала тілесні ушкодження а саме форамінальний правобічний стеноз. Консолідовані переломи крижів та лонної кістки справа. Після травматичний поширений остеохондроз хребта ускладнений множинними протрузіями МХД, деформуючий спондільоз. Спондилоартроз, формінальний стеноз справа. Правобічна люмбоішалгія справа, м`язово-тонічний синдром, стійкі виражені порушення статико-динамічної функції хребта. ФНС 2 ст. (том 1 а.с.11-19,22).
З копії довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 05 жовтня 2021 року слід, що позивачка є інвалідом 3-ї групи на 05 жовтня 2021 року.(том-1 а.с.21)
Судом встановлено, що інвалідність позивача не пов'язана з ДТП, учасником якого вона була.
З копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 ОСОБА_1 слід, що має пенсію за інвалідністю, загальне захворювання.(том-1 а.с.20)
Досліджені чеки на придбання ліків, оплата за медичні послуги на загальну суму 140 065 гривень.(том-1 а.с.23- 50)
В матеріалах справи міститься договір купівлі продажу №02/05-18 між ОСОБА_1 та ТОВ «БЕТТЕРТОН» на придбання слухового апарату датованого 20 травня 2018 року на суму 17000,00 гривень.(том-1 а.с.51)
Судом встановлено, що відповідач повідомив про настання страхового випадку ПрАТ АСК «Інго Україна», в свою чергу не зверталась за страховою виплатою щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, у визначені законом строки.
Також встановлено, що позивач не зверталась до ОСОБА_6 , який на момент ДТП перебував в стані алкогольного сп'яніння щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку відмовляючи у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того факту, що завдана їй шкода була здійснена в результаті неправомірних дій саме водія ТОВ «ААЗ Трейдінг Автолюкс» ОСОБА_2 .. Водночас судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, про наявність вини водія автомобіля Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 у спричиненні ДТП від 22.09.2019 року, оскільки останній перебував у стані алкогольного сп`яніння та здійснив перелаштування в крайню ліву смугу руху, не переконавшись у безпечності такого маневру, чим і спричинив зіткнення з автобусом «Temsa Diamond» д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався крайньою лівою смугою.
Суд апеляційної інстанції зазначає також , що позовна вимога про відшкодування шкоди на підставі ст. ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України не може бути звернена лише до учасника ДТП водія ТОВ «ААЗ Трейдінг Автолюкс», оскільки винуватцем в дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 22.09.2019 року був водій автомобіля «Mercedes Benz», що підтверджено належними доказами, а тому до справи необхідно було залучити водія автомобіля «Mercedes Benz» ОСОБА_3 та страховика, в якому застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника вказаного транспортного засобу.
Оскільки позовні вимоги пред`явлено не до всіх належних відповідачів (не пред`явлено до страховика), то суд позбавлений можливості давати оцінку обґрунтованості такої позовної вимоги, визначати розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та здійснювати її розподіл між страховиком (у межах страхових сум) і винуватцем ДТП.
Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, яку Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 29червня 2022року у справі № 477/874/19 та Верховний Суд виклав у постановах від 27 липня 2021 року у справі № 431/1397/20, від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19, від 10 грудня 2019 року у справі 199/6524/18, від 3серпня 2023року у справі № 759/1587/21,від 28 жовтня 2020року у справі №761/23904/19.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково було відмовлено у стягненні матеріальної та моральної шкоди на користь ОСОБА_1 , оскільки відповідач повинен нести відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, незалежно від наявності його вини. Такі доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції відхиляє, з огляду на наступне.
Положення частини другої статті 1188 ЦК України застосовні за таких умов: 1) відбулася взаємодія джерел підвищеної небезпеки; 2) потерпілим від неї є інша особа, ніж власники (володільці), наприклад, транспортних засобів; 3) ці власники (володільці) завдали шкоди потерпілому спільно, тобто поведінка кожного із них була неправомірною (зокрема, у разі порушення кожним певних Правил дорожнього руху, що призвело до взаємодії джерел підвищеної небезпеки та завдання внаслідок цього шкоди третій особі). Тоді їхня вина у завданій потерпілому шкоді не має значення, і вони зобов`язані відшкодувати цю шкоду незалежно від такої вини (див. пункт 187.1. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).
За змістом частини першої статті 614 ЦК України вина як підстава відповідальності за порушення зобов`язання - це невжиття особою всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання, зокрема для запобігання заподіянню шкоди. З огляду на це припис частини другої статті 1188 ЦК України застосовний тоді, коли поведінка кожного із власників (володільців) транспортних засобів (унаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки яких завдана шкода третій особі) була неправомірною (зокрема, якщо кожен із них порушував правила безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту), у зв`язку з чим відбулася вказана взаємодія та була завдана шкода третій особі. Встановлення неправомірності діяння кожного з цих власників (володільців) достатньо для покладення на них солідарного обов`язку з відшкодування третім особам шкоди, завданої внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки. Такий обов`язок не залежить від вини осіб, які спільно неправомірними діяннями завдали шкоди (див. пункт 187.2. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).
За змістом частини другої статті 1188 ЦК України іншою особою, якій унаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки власники (володільці) транспортних засобів спільно завдали шкоди, є будь-яка третя особа. Вона може бути, зокрема, пішоходом або пасажиром транспортного засобу, від зіткнення із яким іншого транспортного засобу завдано шкоди. Іншою, ніж та, яка завдала шкоди, особою може бути і власник транспортного засобу, який передав право керування, а сам був пасажиром (див. пункт 187.3. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 року у справі № 127/5920/22 (провадження № 61-10553св22).
Як вже встановлено судом, неправомірною поведінкою була лише у водія автомобіля Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 , пасажиркою якого була позивачка ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , натомість водій автобуса «Temsa Diamond» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 керував вказаним транспортним засобом з дотриманням Правил дорожнього руху. Тобто в даній ситуації під час взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відсутня ознака спільності під час заподіяння шкоди третій особі ( ОСОБА_1 ).
Крім того, оскільки відповідачем була застрахована цивільно-правова відповідальність, вчинені всі дії щодо повідомлення страховика про настання страхової події. В свою чергу позивач діє недобросовісно, до страхової компанії в строки визначені законом не звертається щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди в якості співвідповідача до участі в справі не долучає, отже суд апеляційної інстанції вважає, о такі вимоги є необгрунтваними, оскільки відповідач має відповідати за шкоду, яка виходить за межі ліміту страхового відшкодування.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні, не спростовують.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що майнове право позивачки було порушено відповідачем.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог та вірно застосував до правовідносин що виникли між сторонами положення ст. ст. 22, 23, 1187, 1188, ЦК України.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Миколаєвої Юлії Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Баришівського районного суду Київської області від 06 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено «29» листопада 2024 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді Є.В. Болотов
В.І. Олійник
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2024 |
Оприлюднено | 03.12.2024 |
Номер документу | 123444867 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Сушко Людмила Петрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні