Постанова

від 27.11.2024 по справі 175/998/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 175/998/16-ц

провадження № 61-1826св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Марущак Артем Юрійович, на постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів:

Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В., від 05 грудня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення боргу.

2. Позов обґрунтований, тим що відповідно до розписки від 17 січня

2007 року, ОСОБА_1 надав у борг ОСОБА_5 кошти у сумі 757 500 грн, що на момент складання розписки було еквівалентно 150 000 доларів США. Відповідно до вказаної розписки, ОСОБА_5 зобов`язався повернути позивачу кошти у сумі, еквівалентній 150 000 доларів США не пізніше 17 січня 2017 року у тій же валюті чи в валюті України по діючому на день розрахунку курсу НБУ.

3. Відповідно до розписки від 29 березня 2007 року ОСОБА_1 надав у борг ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 505 000 грн, що на момент складання розписки було еквівалентно 100 000 доларів США. Відповідно до зазначеної розписки ОСОБА_5 зобов`язався повернути грошові кошти у сумі, еквівалентній

100 000 доларів США не пізніше 17 січня 2017 року у тій же валюті чи в валюті України по діючому на день розрахунку курсу НБУ.

4. Однак позичені кошти ОСОБА_5 повернув лише частково, у сумі еквівалентній 50 000 доларів США.

5. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

6. У лютому 2015 рокуОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори з претензією кредитора.

7. На момент подання позову сума боргу, відповідно до курсу НБУ, складає 5 298 000 грн, що еквівалентно 200 000 доларів США.

8. Із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , до нотаріуса звернулися ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та неповнолітня ОСОБА_4 , законним представником якої є ОСОБА_6 .

9. З відповіді Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори відомо, що до спадкового майна після смерті ОСОБА_5 входить земельна ділянки, площею 0,1702 гектарів, розташована на території АДРЕСА_1 ; житловий будинок, загальною площею 178,2 кв.м, за тією ж адресою; автомобіль марки Mercedes-Benz 208Е, 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 1/2 частка грошових вкладів з належними відсотками та усіма видами виплат компенсацій на депозитному рахунку 26304006607725 по договору банківського вкладу № В22-05479/Т/607725

від 20 січня 2014 року із залишком цілого вкладу 150 000 грн, та нараховані відсотки по договору банківського вкладу № В22-05479/Т/607725 від 20 січня 2014 року із залишком цілого вкладу 4 325,01 грн, які були відкриті в

ПАТ «АктаБанк», що перебуває у стані ліквідації, які були перераховані 31 січня 2015 року на рахунки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

10. Посилаючись на положення статі 1282 ЦК України, позивач просив суд:

- звернути стягнення на майно ОСОБА_2 , що одержано в натурі, на користь ОСОБА_1 у розмірі 1 766 000 грн, в рахунок погашення боргу ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .;

- звернути стягнення на майно ОСОБА_3 , що одержано в натурі, на користь ОСОБА_1 у розмірі 1 766 000 грн, в рахунок погашення боргу ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- звернути стягнення на майно ОСОБА_4 , що одержано в натурі, на користь ОСОБА_1 у розмірі 1 766 000 грн, в рахунок погашення боргу

ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- стягнути з відповідачів судовий збір у розмірі 6 890 грн.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

11. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2022 року позов задоволено. Звернуто стягнення на майно ОСОБА_2 , що одержано в натурі, на користь ОСОБА_1 у розмірі

1 766 000 грн, в рахунок погашення боргу ОСОБА_5 , померлого

ІНФОРМАЦІЯ_1 . Звернуто стягнення на майно ОСОБА_3 , що одержано в натурі, на користь ОСОБА_1 у розмірі 1 766 000 грн, в рахунок погашення боргу

ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Звернуто стягнення на майно

ОСОБА_4 , що одержано в натурі, на користь ОСОБА_1 у розмірі 1 766 000 грн, в рахунок погашення боргу ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

12. Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_5 не виконав своїх зобов`язань за договором позики, тому вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідачів, які є його спадкоємцями.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

13. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Вирішено:

накласти на користь ОСОБА_1 стягнення на спадкове майно боржника ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було передано в натурі спадкоємцю ОСОБА_2 , а саме: 1/3 частину житлового будинку загальною площею 178,2 кв.м, з яких жила площа складає 83,2 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , вартість 1/3 частини якого становить 676 900 грн, в межах суми боргу спадкоємця ОСОБА_2 у розмірі 336 666,67 грн;

накласти на користь ОСОБА_1 стягнення на спадкове майно боржника ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було передано в натурі спадкоємцю ОСОБА_3 , а саме: 1/3 частина житлового будинку загальною площею 178,2 кв.м, з яких жила площа складає 83,2 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , вартість 1/3 частини якого становить 676 900 грн, в межах суми боргу спадкоємця ОСОБА_3 у розмірі 336 666,67 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця відмовлено. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

14. Частково задовольняючи позов, апеляційний суд вказав, що зазначена позивачем сума боргу у розмірі 5 298 000 грн не підтверджена належними доказами. Натомість врахувавши частково повернуті кошти, апеляційний суд вважав, що сума коштів неповернутих ОСОБА_5 ОСОБА_1 становить 1 010 000 грн.

15. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця є доведеними та обґрунтованими в частині суми неповернутих ОСОБА_5 позичених коштів і ці спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги ОСОБА_1 , як кредитора ОСОБА_5 , в межах отриманого в натурі майна у спадщину в межах суми по 336 666,67 грн кожний окремо.

16. Позов пред`явлено до трьох відповідачів, однак ОСОБА_4 не отримала свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 і тому, на думку апеляційного суду, у цієї спадкоємиці відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

17. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Марущак А. Ю. просить оскаржену постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

18. 03 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Марущак А. Ю. подав касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду

від 05 грудня 2023 року.

19. Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції, які у березні 2024 року надійшли до Верховного Суду.

20. Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

21. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14 січня

2019 року у справі № 537/6309/16-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 357/5634/18-ц, у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-2962цс16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

22. Вказує, що апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції вийшов за межі доводів апеляційної скарги, самостійно дослідив обставини справи і надав власну оцінку наявним у справі доказам, відмінну від оцінки суду першої інстанції.

23. Вважає, що апеляційним судом не враховано, що за текстом розписок, сторонами погоджено строк виконання зобов`язань та умови, що стосуються суми повернення боргу, відповідно до яких боржник зобов`язався повернути кошти в сумі еквівалентній 200 000 доларів США у тій же валюті чи в валюті України по діючому на день розрахунку курсу НБУ.

24. Звертає увагу, що апеляційний суд в порушення вимог статті 1297 ЦК України фактично звільнив ОСОБА_4 від виконання грошового зобов`язання спадкодавця.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов

Обставини справи, встановлені судами

25. Відповідно до розписки від 17 січня 2007 року ОСОБА_1 надав у борг ОСОБА_5 кошти у сумі 757 000 грн, що на момент видачі розписки складало суму, еквівалентну 150 000 доларів США. У відповідності до розписки, ОСОБА_5 зобов`язався повернути ОСОБА_7 кошти у сумі, еквівалентній 150 000 доларів США не пізніше 17 січня 2017 року у тій же валюті чи в валюті України по діючому на день розрахунку курсу НБУ.

26. Відповідно до розписки від 29 березня 2007 року ОСОБА_1 надав у борг ОСОБА_5 кошти у сумі 505 000 грн, що на момент видачі розписки складало суму, еквівалентну 100 000 доларів США. У відповідності до розписки, ОСОБА_5 зобов`язався повернути ОСОБА_7 кошти у сумі, еквівалентній 100 000 доларів США не пізніше 17 січня 2017 року у тій же валюті чи в валюті України по діючому на день розрахунку курсу НБУ.

27. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, а позичені кошти за життя повернув частково, у сумі, еквівалентній 50 000 доларів США.

28. Відповідно до висновку експертного дослідження №65/04-2 від 12 жовтня 2015 року проведеного НДЕКЦ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, два підписи, які виконані від імені ОСОБА_5 в графі « ОСОБА_5 » у двох розписках від імені ОСОБА_5 від 17 січня 2007 року та 29 березня 2007 року - виконані самим ОСОБА_5 , зразки підпису та почерку якого надані на дослідження.

29. У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору позики недійсним (справа №205/7902/16-ц). Рішенням Ленінського районного суду

м. Дніпропетровська від 19 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року та постановою Верховного Суду від 14 листопада 2019 року, у задоволенні позову

ОСОБА_2 відмовлено.

30. Після відкриття спадщини 27 лютого 2015 року, ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори з претензією кредитора, в якій просив включити його кредиторські вимоги в спадкову масу, повідомити спадкоємців про заборгованість ОСОБА_5 у сумі еквівалентній 200 000 доларів.

31. Із заявами про прийняття спадщини до Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори звернулися відповідачі по справі, а саме: онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка успадкувала 1/3 частку спадщини спадкодавця; син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який успадкував 1/3 частку спадщини спадкодавця та отримав відповідне свідоцтво про право спадщини за законом; дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка успадкувала 1/3 частку спадщини спадкодавця та отримала відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом.

32. До спадкового майна після смерті ОСОБА_5 увійшли: земельна ділянка, площею 0,1702 гектарів, розташована на території АДРЕСА_1 ; житловий будинок, загальною площею 178,2 кв.м, на АДРЕСА_1 ; автомобіль марки Мерседес-Бенц 208Е, 1997 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 1/2 частка грошових вкладів з належними відсотками та усіма видами виплат компенсацій на депозитному рахунку 26304006607725 по договору банківського вкладу № В22-05479/Т/607725 від 20 січня 2014 року із залишком цілого вкладу 150 000 грн, та на рахунку нарахованих відсотків фізичної особи 26382006607725 по договору банківського вкладу № В22-05479/Т/607725

від 20 січня 2014 року із залишком цілого вкладу 4 325,01 грн, які були відкриті в ПАТ «АктаБанк» що перебуває у стані ліквідації, які були перераховані 31 січня 2015 року на рахунки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

33. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

34. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

35. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

36. Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

37. Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

38. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

39. За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

40. Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

41. Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

42. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві

з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

43. За змістом частини першої статті 1297 ЦК України (в редакції, чинній на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 ) спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

44. Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України) та не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора (див. постанову Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 676/1958/16-ц).

45. Відповідно до статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

46. За змістом наведених норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання у спадщину жодного майна у особи відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора спадкодавця.

47. Виникнення у спадкоємців у разі прийняття спадщини обов`язку сплатити заборгованість боржника узгоджується зі змістом статті 1218 ЦК України, яка визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

48. Вказані положення законодавства забезпечують дотримання балансу прав та інтересів усіх учасників цих правовідносин. Зокрема, спадкоємець, приймаючи спадщину, реалізує свій майновий інтерес щодо набуття у власність спадкового майна, при цьому у нього виникає обов`язок сплатити заборгованість спадкодавця, проте виключно в межах вартості отриманого у спадщину майна. У свою чергу кредитор, укладаючи договори кредитування, може бути упевненим у сплаті йому заборгованості позичальника, у разі його смерті, за рахунок спадкового майна, яке прийняли спадкоємці боржника.

49. Такий принцип регулювання спірних правовідносин ґрунтується на засадах розумності, пропорційності і справедливості та виключає можливість необґрунтованого покладення на спадкоємців боржника обов`язку погасити борг у розмірі більшому, ніж вартість набутого ними майна, що призведе до безпідставного погіршення їх майнового стану у зв`язку з виконанням зобов`язання, стороною якого вони не є і згоди на укладення якого не надавали (див. постанови Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року в справі № 552/4892/19, від 09 листопада 2022 року в справі № 295/15702/20, від 27 лютого 2023 року в справі № 572/1497/22).

50. Крім того Верховний Суд у постановах від 18 вересня 2019 року в справі

№ 640/6274/16, від 22 листопада 2023 року в справі № 296/10420/21 звертав увагу, що при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:

- чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1281 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;

- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1281 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі

у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);

- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

51. Отже, при вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора необхідно з`ясувати коло спадкоємців, встановити належність спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартість отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

52. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 645/6151/15-ц (провадження № 14-99цс21) зроблено висновок про те, що «відповідно до частини другої статті 1282 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. У наведеній нормі передбачається спеціальний, додатковий за своєю правовою природою спосіб захисту цивільних прав та інтересів кредитора спадкодавця в разі, якщо спадкоємці не виконають його вимог. Разом з тим зазначена норма не конкретизує способів звернення стягнення на майно та не передбачає можливості звернути стягнення на майно, отримане спадкоємцями, шляхом визнання на нього права власності за кредитором, а лише встановлює обов`язок суду в разі пред`явлення відповідного позову та доведення його підстав звернути стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі».

53. У розглядуваній справі суд першої інстанції, встановивши відповідно до положень статті 1282 ЦК Українинаявність порушеного права позивача (непогашена спадкодавцем заборгованість за договорами позики), своєчасне звернення кредитора з претензією до спадкоємців, факт прийняття спадщини відповідачами після смерті позичальника ОСОБА_5 та наявність спадкового майна, обґрунтовано задовольнив позов.

54. Той факт, що ОСОБА_4 , прийнявши спадщину, не отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , не свідчить про відсутність у позичальника права звернути стягнення на майно, право на яке вона отримала у зв`язку із прийняття спадщини.

Щодо розміру заборгованості

55. Зміст розписок свідчить про те, що позика була надана у гривнях, проте сторони узгодили її повернення з врахуванням еквівалента іноземної валюти (долар США).

56. Таким чином, з огляду на узгоджені між сторонами умови позики, виконання зобов`язань за розписками має виконуватись з врахуванням еквівалента іноземної валюти (долар США).

57. Відповідно до частини другої статті 533 ЦК України якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

58. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 500/5194/16, яка відповідно до приписів статті 400 ЦПК України підлягає врахуванню, вказала, що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.

59. У справі, що переглядається, судом першої інстанції встановлено, що загальний розмір позики, яка підлягала поверненню становить еквівалент 250 000 доларів США, а позичальником за життя повернуто грошові кошти в сумі еквівалентній 50 000 доларів США.

60. Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просив суд звернути стягнення на майно спадкоємців, що одержано ними в натурі після смерті спадкодавця, у загальному розмірі 5 298 000 грн, що є еквівалентом 200 000 доларів США на день подання позову.

61. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

62. За таких обставин суд першої інстанції, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, дійшов обґрунтованого висновку про звернення стягнення на спадкове майне у розмірі заборгованості, визначеної у гривневому еквіваленті за курсом іноземної валюти на дату подання позову, як просив позивач.

63. Відповідачами не оскаржувалося рішення суду першої інстанції з мотивів необхідності визначення розміру заборгованості у гривневому еквіваленті, визначеному за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.

64. При цьому апеляційний суд, всупереч узгодженим між сторонами умовами позики, помилково вказав на те, що розмір заборгованості має визначатись без врахування еквівалента іноземної валюти

65. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційним судом помилково скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року скасуванню, із залишенням в силі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від

15 серпня 2022 року.

66. Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

67. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 412 ЦПК України).

68. Статтею 416 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції в постанові вирішує питання розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

69. Відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

70. У зв`язку з цим із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 13 780 грн, тобто по 4 593 грн з кожного.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 413, 416 ЦПК України ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Марущак Артем Юрійович, задовольнити.

2. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року скасувати, а рішенняДніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2022 року залишити в силі.

3. Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються із судового збору за подання касаційної скарги, в сумі по

4 593 грн з кожного.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович