Постанова

від 20.11.2024 по справі 2-1245/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 2-1245/11

провадження № 61-12124св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

суб`єкт подання - приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович,

стягувач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,

боржник - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 26 січня 2024 року в складі судді Герасименко М. М. та постанову Київського апеляційного суду від 24 липня 2024 року в складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог подання

У січні 2024 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков М. О. звернувся до суду із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Подання обґрунтовує тим, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2/1006/219/12, виданого 06 лютого 2013 року Бородянським районним судом Київської області про звернення стягнення на предмет іпотеки (належні на праві власності ОСОБА_1 земельні ділянки) в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Усмарь» (далі - ТОВ «Усмарь) в сумі 70 531 409,15 грн за кредитним договором № 16-К/11-УIP, укладеним 24 травня 2011 року між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») і ТОВ «Усмарь», шляхом продажу земельних ділянок на прилюдних торгах з початковою ціною у розмірі 90 % вартості зазначених у рішенні земельних ділянок, визначеної суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Постановою від 11 червня 2021 року він відкрив виконавче провадження, направив постанову боржнику для відома та виконання на адресу, зазначену у виконавчому листі, проте її не було вручено адресату.

11 червня 2021 року він направив запити до Міністерства внутрішніх справ України про наявність у боржника транспортних засобів, до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки та джерела отримання доходів, до Пенсійного фонду України про місце роботи боржника та отримання ним пенсії, відповіді на які містять інформацію щодо відсутності у боржника джерел отримання доходів та рахунків, відкритих ним як фізичною особою-підприємцем, роботи боржника за трудовими та цивільно-правовими договорами, отримання ним пенсії, а також зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

В якості забезпечення виконання рішення суду постановою від 11 червня 2021 року він наклав арешт на все нерухоме майно, що належить боржнику, у тому числі і земельні ділянки, право власності на які не зареєстровано за боржником ОСОБА_1 , натомість які належать боржнику на підставі державних актів.

Враховуючи вищевикладене, приватний виконавець просив надати дозвіл на примусову реалізацію нерухомого майна, право власності на яке не зареєстроване боржникомОСОБА_1 в установленому законом порядку, а саме 178 земельних ділянок, що розташовані на території Луб'янської сільської ради Бородянського району Київської області.

Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 26 січня 2024 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 липня 2024 року, у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М. О. відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні подання, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, керувався тим, що рішенням суду від 26 листопада 2012 року у справі № 2-1245/11, яка перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця Чучкова М. О., визначено спосіб його виконання, з врахуванням обставин даної справи та спірних правовідносин, які виникли між сторонами, що на переконання суду, забезпечує можливість його виконання. З огляду на зазначене суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, дійшов висновку, що приватним виконавцем не доведено обставин, які свідчать про неможливість виконання вказаного судового рішення у справі № 2-1245/11 у спосіб та у порядку, що встановлені виданим виконавчим документом.

Суди також вказали про те, що з поданих приватним виконавцем доказів неможливо дійти безспірного висновку щодо належності спірного нерухомого майна саме боржнику ОСОБА_1 , враховуючи, що земельні ділянки належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , право власності яких не зареєстроване.Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що долучені приватним виконавцем Чучковим М. О. до матеріалів виконавчого провадження витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нечитабельні, текст через низьку якість копій непридатний для сприйняття.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

У серпні 2024 року ПАТ АБ «Укргазбанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає порушення судами попередніх інстанцій положень частини десятої статті 440 ЦПК України, частини четвертої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», що призвело до помилкового їх ухвалення. Суди не взяли до уваги позицію, викладену в постановах Верховного Суду: від 04 січня 2024 року у справі № 344/16496/17, від 22 листопада 2021 року у справі № 317/35/16-ц.

Касаційна скарга мотивована тим, що на момент передачі спірних земельних ділянок за договором від 24 травня 2011 року усі земельні ділянки належали ОСОБА_1 , що також було установлено нотаріусом при посвідченні вказаного правочину. Які б дії не вчиняв іпотекодавець після вчинення правочину (наприклад з метою уникнення відповідальності від зобов`язань), іпотека є дійсною. У даному випадку банк має право звернути стягнення на земельні ділянки, що передані ОСОБА_1 у іпотеку та не зареєстровані за нею в установленому законом порядку, і якщо при цьому буде порушено права особи, яка не була залучена до участі у справі, тобто ОСОБА_2 , остання не позбавлена права звернутись до суду за їх захистом.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 26 листопада 2012 року у справі № 2-1245/11 задоволено позов ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа - ТОВ «Усмарь», про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В рахунок погашення заборгованості ТОВ «Усмарь» в сумі 70 531 409,15 грн за кредитним договором № 16-К\11-УІР, укладеним 24 травня 2011 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ТОВ «Усмарь», звернуто стягнення на предмет іпотеки, у тому числі земельні ділянки, що належать ОСОБА_1 (178 земельних ділянок) і мають цільове призначення - ведення індивідуального садівництва із кадастровими номерами:

3221084000:04:004:0445, 3221084000:04:004:0446, 3221084000:04:004:0447, 3221084000:04:004:0448, 3221084000:04:004:0449, 3221084000:04:004:0450, 3221084000:04:004:0451, 3221084000:04:004:0452, 3221084000:04:004:0453, 3221084000:04:004:0454, 3221084000:04:004:0455, 3221084000:04:004:0415, 3221084000:04:004:0431, 3221084000:04:004:0414, 3221084000:04:004:0427, 3221084000:04:004:0426, 3221084000:04:004:0424, 3221084000:04:004:0425, 3221084000:04:004:0406, 3221084000:04:004:0411, 3221084000:04:004:0410, 3221084000:04:004:0418, 3221084000:04:004:0419, 3221084000:04:004:0420, 3221084000:04:004:0421, 3221084000:04:004:0429, 3221084000:04:004:0428, 3221084000:04:004:0416, 3221087000:04:001:0512, 3221087000:04:001:0513, 3221087000:04:001:0510, 3221084000:02:001:0426, 3221084000:02:001:0423, 3221087000:04:001:0493, 3221087000:04:001:0502, 3221087000:04:001:0503, 3221087000:04:001:0504, 3221087000:04:001:0505, 3221087000:04:001:0506, 3221087000:04:001:0507, 3221087000:04:001:0508, 3221087000:04:001:0501, 3221087000:04:001:0500, 3221087000:04:001:0499, 3221087000:04:001:0498, 3221084000:02:001:0418, 3221087000:04:001:0495, 3221087000:04:001:0496, 3221087000:04:001:0497, 3221087000:04:001:0492, 3221084000:02:001:0407, 3221084000:02:001:0408, 3221087000:04:001:0509, 3221084000:02:001:0415, 3221084000:02:001:0416, 3221084000:02:001:0420, 3221087000:04:001:0465, 3221087000:04:001:0473, 3221087000:04:001:0458, 3221087000:04:001:0461, 3221087000:04:001:0486, 3221087000:04:001:0472, 3221087000:04:001:0471, 3221087000:04:001:0470, 3221087000:04:001:0469, 3221087000:04:001:0468, 3221087000:04:001:0462, 3221087000:04:001:0463, 3221087000:04:001:0466, 3221087000:04:001:0467, 3221087000:04:001:0487, 3221087000:04:001:0488, 3221084000:04:004:0417, 3221084000:04:004:0412, 3221084000:04:004:0413, 3221084000:04:004:0403, 3221084000:04:004:0404, 3221084000:04:004:0407, 3221084000:04:004:0443, 3221084000:02:004:0473, 3221084000:04:004:0472, 3221084000:04:004:0471, 3221084000:04:004:0470, 3221084000:04:004:0469, 3221084000:04:004:0468, 3221084000:04:004:0405, 3221084000:04:004:0409, 3221084000:04:004:0408, 3221084000:04:004:0434, 3221084000:02:001:0503, 3221084000:02:001:0502, 3221084000:04:002:0102, 3221084000:04:002:0103, 3221084000:04:004:0467, 3221084000:02:001:0504, 3221084000:04:004:0441, 3221084000:04:004:0442, 3221084000:04:004:0466, 3221084000:04:004:0460, 3221084000:04:004:0461, 3221084000:04:004:0462, 3221084000:04:004:0463, 3221084000:04:004:0464, 3221084000:04:004:0465, 3221084000:04:004:0457, 3221084000:04:004:0456, 3221084000:04:004:0458, 3221084000:04:004:0459, 3221084000:04:004:0444, 3221084000:04:002:0104, 3221084000:04:002:0105, 3221084000:04:002:0106, 3221084000:04:002:0107, 3221084000:04:004:0422, 3221084000:04:004:0423, 3221084000:04:004:0430, 3221084000:02:001:0411, 3221084000:02:001:0412, 3221084000:02:001:0413, 3221084000:02:001:0414, 3221084000:02:001:0363, 3221084000:02:001:0364, 3221084000:02:001:0365, 3221084000:02:001:0366, 3221084000:02:001:0367, 3221084000:02:001:0368, 3221084000:02:001:0369, 3221084000:02:001:0370, 3221084000:02:001:0371, 3221084000:02:001:0372, 3221084000:02:001:0373, 3221084000:02:001:0374, 3221084000:02:001:0375, 3221084000:02:001:0376, 3221084000:02:001:0377, 3221084000:02:001:0378, 3221084000:02:001:0379, 3221084000:02:001:0380, 3221084000:02:001:0381, 3221084000:02:001:0382, 3221084000:02:001:0518, 3221084000:02:001:0359, 3221084000:02:001:0360, 3221084000:02:001:0361, 3221084000:02:001:0362, 3221087000:04:001:0489, 3221087000:04:001:0511, 3221087000:04:001:0477, 3221087000:04:001:0476, 3221087000:04:001:0480, 3221087000:04:001:0481, 3221087000:04:001:0490, 3221087000:04:001:0491, 3221087000:04:001:0478, 3221087000:04:001:0479, 3221087000:04:001:0482, 3221087000:04:001:0483, 3221087000:04:001:0484, 3221087000:04:001:0485, 3221084000:02:001:0424, 3221084000:02:001:0425, 3221087000:04:001:0494, 3221084000:02:001:0417, 3221084000:02:001:0517, 3221084000:02:001:0516, 3221084000:02:001:0515, 3221084000:02:001:0514, 3221084000:02:001:0513, 3221084000:02:001:0512, 3221084000:02:001:0511, 3221084000:02:001:0510, 3221084000:02:001:0509, 3221084000:02:001:0508, 3221084000:02:001:0507, 3221084000:02:001:0506, 3221084000:02:001:0505, 3221084000:02:001:0422, 3221084000:02:001:0358, шляхом продажу вказаних земельних ділянок на прилюдних торгах, з початковою ціною у розмірі 90 % вартості даних земельних ділянок, визначеної суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Рішення суду набрало законної сили 07 грудня 2012 року.

На підставі цього судового рішення 06 лютого 2013 року Бородянським районним судом Київської області видано виконавчий лист № 2/1006/219/22 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме 178 земельних ділянок, що належать ОСОБА_1 , в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Усмарь» в сумі 70 531 409,15 грн за кредитним договором від 14 травня 2011 року.

11 червня 2021 року стягувач ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся з заявою про примусове виконання рішення суду до приватного виконавця Чучкова М. О.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М. О. від 11 червня 2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання вказаного виконавчого листа, де боржником зазначено ОСОБА_1

11 червня 2021 року приватний виконавець в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 виніс постанову про арешт майна боржника.

17 червня 2021 року приватний виконавець виніс постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає з таких підстав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд неодноразово наголошував, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Статтею 1 Закону передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частинами першою, другої статті 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Положеннями частин третьої, четвертої статті 50 Закону визначено, що у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.

Відповідно до вимог частини десятої статті 440 ЦПК України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що нею чітко визначена умова, за якої суд вирішує питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, це відсутність реєстрації права власності за боржником в установленому законом порядку.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (стаття 182 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-ІV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 3 Закону № 1952-ІV загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Питання про звернення стягнення на майно боржника фізичної особи, що не зареєстроване в установленому законом порядку, вирішується судом у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» та частиною десятою статті 440 ЦПК України, та стосується тих випадків, коли боржник фактично володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на таке майно за ним не зареєстровано в установленому законом порядку.

Таким чином, у межах цієї справи підлягають доведенню факти відсутності реєстрації в установленому законом порядку належних боржнику ОСОБА_1 земельних ділянок під час виконання судового рішення про звернення стягнення на це нерухоме майно.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 боржник ОСОБА_1 не виконала судового рішення, на виконання якого було видано виконавчий документ.

Відмовляючи у задоволенні подання державного виконавця, суд апеляційної інстанції погодився із висновком місцевого суду про те, що подання державного виконавця та додані до нього документи не містять відомостей про неможливість виконання рішення суду про звернення стягнення на земельні ділянки.

Колегія суддів вважає, що ці висновки суду суперечать вказаним вище нормам матеріального та процесуального права, обставинам, матеріалам справи та є передчасними з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи, з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі виконання судового рішення про звернення стягнення на належні ОСОБА_1 земельні ділянки, які є предметом іпотеки та були передані останньою банку як іпотекодержателю, державний виконавець 17 червня 2021 року виніс постанову про їх арешт та вніс відповідні записи до державного реєстру обтяжень.

Однак завершити розпочату процедуру реалізації з прилюдних торгів вказаних земельних ділянок державний виконавець не може, оскільки виявлено, що вказане нерухоме майно, на яке звернуто стягнення судовим рішенням, не зареєстровано в установленому законом порядку.

Вказуючи на відсутність підстав для звернення державного виконавця до суду з поданням на підставі частини десятої статті 440 ЦПК України, суд апеляційної інстанції мав надати належну правову оцінку аргументам виконавця щодо відсутності державної реєстрації спірного нерухомого за боржником.

У постанові Верховного Суду від 01 серпня 2024 року в справі № 335/10318/14-ц (провадження № 61-4870св24) зроблено висновок про те, що відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно за боржником унеможливлює подальшу примусову реалізацію цього майна, а отже, і виконання судового рішення.

У постанові Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі № 2-9857/10, зазначено про те, що суди, відмовляючи у задоволенні подання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, не розглянули подання виконавця по суті, не визначилися у питанні, чи відсутня на момент звернення державного виконавця із зазначеним поданням реєстрація права власності боржника на спірне нежитлове приміщення і чи є, відповідно, підстави для застосування положень частини четвертої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» та частини десятої статті 440 ЦПК України.

При вирішенні цієї справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні подання приватного виконавця про вирішення питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника (земельні ділянки), право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, у зв`язку з недоведеністю обставин, на які посилався приватний виконавець.

Погоджуючись з висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення подання, суд апеляційної інстанції вказав на відсутність у матеріалах справи відомостей щодо належності спірного нерухомого майна саме боржнику ОСОБА_1 у зв`язку із нечитабельністю наданих виконавцем письмових доказів.

Крім того, суд апеляційної інстанції установив, що спірні земельні ділянки належать не лише боржнику ОСОБА_1 , а й іншій особі - ОСОБА_2 , яка не учасником виконавчого провадження та не була залучена до участі у розгляді справи.

Вказані обставини суд апеляційної інстанції вважав такими, що вказують на відсутність підстав для звернення державного виконавця до суду з поданням на підставі частини десятої статті 440 ЦПК України.

Колегія суддів вважає такі висновки судів передчасними з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Бородянського районного суду від 26 листопада 2012 року в справі № 2-1245/11, що набрало законної сили, встановлено згідно із іпотечним договором, укладеним 24 травня 2011 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та відповідачкою ОСОБА_1 , в забезпечення виконання ТОВ «Усмарь» зобов`язань за кредитним договором відповідачка надала в іпотеку належні їй на праві власності 178 земельних ділянок, розташованих на території Луб`янської сільської ради Бородянського району Київської області. Вказане судове рішення містить відомості не лише щодо кадастрових номерів спірних земельних ділянок, а й відомості щодо відповідних державних актів.

Враховуючи, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлені обставини належності ОСОБА_1 спірного нерухомого майна та передачі його в іпотеку за договором від 24 травня 2011 року, водночас даних про перехід права власності від ОСОБА_1 до іншої особи матеріали справи не містять, тому висновки суду про недоведеність факту належності ОСОБА_1 178 земельних ділянок, розташованих на території Луб`янської сільської ради Бородянського району Київської області, право власності на які не зареєстроване у встановленому законом порядку, є безпідставними.

Дійшовши помилкового висновку про те, що надані державним виконавцем відомості не є переконливими доказами належності ОСОБА_1 спірного майна, суд апеляційної інстанції не перевірив доводи вказаного подання державного виконавця щодо наявності підстав для його задоволення та не надав оцінки поданим державним виконавцем доказам.

Крім того, виснуючи про те, що спірні земельні ділянки належать не лише боржнику ОСОБА_1 , а й іншій особі - ОСОБА_2 , яка не учасником виконавчого провадження та не була залучена до участі у розгляді справи, суд апеляційної інстанції не встановив відповідних фактичних обставин справи та фактично побудував такі висновки на припущеннях, що прямо заборонено нормами частини шостої статті 81 ЦПК України.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд у силу своїх повноважень не сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, не дослідив матеріали виконавчого провадження, та вказавши лише про нечитабельність наданих виконавцем доказів, дійшов передчасного висновку про залишення без змін ухвали суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні подання приватного виконавця. За таких обставин оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не може вважатися законними та обґрунтованими і таким, що відповідає засадам цивільного судочинства.

На такі порушення, допущені судом першої інстанції, вказував стягувач ПАТ АБ «Укргазбанк» у поданій апеляційній скарзі, проте суд апеляційної інстанції не виконав вимоги частини першої статті 367 ЦПК України, не перевірив законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Крім того, суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки висновкам суду першої інстанції про те, що рішенням суду від 26 листопада 2012 року у справі № 2-1245/11, яка перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця Чучкова М. О., визначено спосіб його виконання, з врахуванням обставин цієї справи та спірних правовідносин, які виникли між сторонами, що, на переконання місцевого суду, забезпечує можливість його виконання; не перевірив доводи приватного виконавця про неможливість виконання судового рішення в інший спосіб, окрім як визначений частиною десятою статті 440 ЦПК України; в порушення статті 382 ЦПК України не навів у мотивувальній частині постанови доводів, за якими він погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, тому дійшов передчасного висновку про залишення без змін ухвали місцевого суду.

Касаційний суд, з урахуванням встановлених статтею 400 ЦПК України меж розгляду справи у суді касаційної інстанції, процесуальної можливості усунути допущені судами попередніх інстанцій недоліки не має, так як не може переоцінювати докази, встановлювати та вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

Оскільки суд апеляційної інстанцій не врахував вказані обставини та не встановив фактичних обставин, від яких залежить правильне вирішення цієї справи, відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду апеляційному суду належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального і процесуального права, надати оцінку поданим сторонами доказами, ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин та вимог закону.

Керуючись статтями 400, 411, 415-419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 24 липня 2024 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович