Постанова

від 03.12.2024 по справі 554/1664/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 р.Справа № 554/1664/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 03.10.2024 р. (ухвалене суддею Материнко М.О.) по справі № 554/1664/24

за позовом Міністерства внутрішніх справ України

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа ОСОБА_1

про оскарження рішень, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби,

ВСТАНОВИВ:

Міністерство внутрішніх справ України звернулося до суду з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просило: визнати протиправною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № 56466467 щодо не повернення виконавчого документу стягувачу з підстав, визначених п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», та не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження; зобов`язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 56466467 та повернути виконавчий лист стягувачу.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 03.10.2024 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 03.10.2024 р. та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про виконавче провадження», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, просив розгляд справи проводити за його відсутністю та відсутністю його представника, відповідач свого представника не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.

У судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 р. по справі № 554/5683/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України задоволено, а саме, визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів на виплату позивачу одноразової грошової допомоги як інваліда 2-ї групи у зв`язку з невідповідністю вимогам законодавства до Головного управління Національної поліції в Полтавській області та не належного їх розгляду Міністерством внутрішніх справ України, згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», з урахуванням порядку та вимог законодавства встановленим постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 30.03.2017 р. справа № 554/1177/17, яка набрала законної сили; визнано протиправною бездіяльність Міністерства Внутрішніх справ України, щодо не прийняття рішення на виплату позивачу одноразової грошової допомоги, згідно із вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та не прийняття рішення по виплаті одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи, згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 850 по обставинам та порядку встановленим постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 30.03.2017 р. справа № 554/1177/17, яка набрала законної сили; зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно позивача про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» з урахуванням обставин встановлених судом; зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти відповідне рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу, як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратното прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».

За виконавчим листом № 594/5683/17, виданим Октябрським районним судом м. Полтави 20.02.2018 р. Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 24.05.2018 р. відкрито виконавче провадження про зобов`язання МВС України прийняти відповідне рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (в подальшому - ВП 56466467) та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 днів.

Міністерство внутрішніх справ України звернулося до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою вих. № 12/6-1310 від 08.09.2023 р., в якій, зокрема зазначено, що 04.09.2023 р. (вх. № 71082) на адресу МВС надійшов лист ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 28.08.2023 р. № 7108/Рт, яким повідомлено, що ОСОБА_1 як стягувач не надав оригінал довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), що унеможливлює приведення матеріалів у відповідність до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" та надіслання їх до МВС України для вирішення питання щодо виплати одноразової грошової допомоги у відповідності.

Крім того, листами від 29.11.2023 р. № 12/6-1651 та від 12.12.2023 р. № 12/6-1694 боржник повідомив державного виконавця, що з метою виконання судового рішення листом МВС від 06.11.2023 р. вих. № 85209/49-22646-2023, стягувача - ОСОБА_1 повідомлено, що матеріали (документи) щодо призначення йому одноразової грошової допомоги потрібно привести у відповідність до вимог пункту 7 Порядку, а саме надати повний перелік документів, в тому числі оригінал довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Неподання ОСОБА_1 необхідних, відповідно до вимог Порядку документів: (заяви (рапорт) про виплату грошової допомоги, у зв`язку з установленням інвалідності за формою, згідно із додатком до цього Порядку; оригіналу довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);копію довідки до акта огляду медико- соціальною експертною комісією; копію постанови відповідної військово- лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку захворювання; копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків), унеможливлює виконання МВС України постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 р. у справі № 554/5683/17.

01.02.2024 р. позивач звернувся до відповідача з заявою № 12/6-110 про повернення виконавчого листа, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», та закінчення виконавчого провадження.

За результатами розгляду вищевказаного звернення позивача 06.03.2024 р. відповідачем повідомлено про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження, оскільки в діях стягувача ОСОБА_1 не вбачається перешкоджання виконанню судового рішення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в діях стягувача ОСОБА_1 не вбачається перешкоджання виконанню судового рішення, а тому відсутні підстави для завершення виконавчого провадження з підстав, визначених п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VІІІ (в подальшому- Закон № 1404-VІІІ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України № 1404-VІІІ встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України № 1404-VІІІ, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій.

Судовим розглядом встановлено, що позивач просить закінчити ВП № 56466467 про зобов`язання Міністерство внутрішніх справ України прийняти відповідне рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», оскільки стягувач зловживає процесуальними правами та неподає документи (матеріали).

Державним виконавцем стягувачу направлено запит від 29.12.2023 р. № 20.1/56466467/24 про причини неподання останнім вищевказаних документів для виплати допомоги зокрема оригіналу оригіналу довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

ОСОБА_1 листом від 09.01.2023 р. повідомив державного виконавця, що надання ним всіх необхідних документів для призначення одноразової грошової допомоги до Головного управління Національної поліції в Полтавській області підтверджено Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 р. по адміністративній справі № 554/5683/17 та Постановою Октябрського районного суду м, Полтави від 30.03.2017 р. по адміністративній справі № 554/1177/17. Також повідомлено, що на адвокатський запит Головного управління Національної поліції в Полтавській області надало лист від 26.06.2023 р. № 29/160 аз, відповідно до якого були надані копії документів на підставі яких був складений Висновок про призначення одноразової грошової допомоги на виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 р. по справі № 554/5683/17, зокрема, копія оригіналу наданої до Головному управлінні Національної поліції в Полтавській області довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серії АГ № 0005409.

Тобто, оригінал довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), перебуває у Головному управлінні Національної поліції в Полтавській області.

Доказів повернення стягувачу вищевказаної довідки, позивачем не надано ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції.

Крім того, на виконання постанови Октябрського районного суд м. Полтави від 18.10.2017 по справі № 554/5683/17 відповідачем проведено лише часткову виплату одноразової грошової допомоги в сумі 172890 грн., відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію», якою передбачено, що розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату: визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, що встановлено окремою ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 р. у справі № 554/1664/24.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів того, що стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій у виконавчовому провадженні № 6466467.

Доводи апелянта, що державним виконавцем вчинялися дії в рамках виконавчого провадження № 56466467 без оригіналу виконавчого листа, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що підтверджено постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 р. у справі № 554/6672/24, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки правовідносини у справі № 554/1664/24 стосуються повернення виконавчого документу та закриття виконавчого провадження № 56466467, у зв`язку з перешкоджанням стягувача проведенню виконавчих дій, а не у зв`язку наявності чи відсутності оригіналу виконавчого листа.

Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 03.10.2024 р. - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 03.10.2024 р. по справі № 554/1664/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді О.А. Спаскін Л.В. Любчич