Ухвала

від 02.12.2024 по справі 380/18284/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/18284/24 пров. № А/857/25944/24

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про повторний відвід колегії суддів у складі Затолочного Віталія Семеновича, Гудима Любомира Ярославовича, Качмара Володимира Ярославовича від розгляду справи № 380/18284/24 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Винниківської міської ради Виконавчого комітету Винниківської міської ради, Львівської міської ради Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебувають апеляційні скарги ОСОБА_1 та Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у справі № 380/18284/24.

15 листопада 2024 року ОСОБА_1 подала заяву про відвід колегії суддів у складі Затолочного Віталія Семеновича, Гудима Любомира Ярославовича, Качмара Володимира Ярославовича від розгляду справи №380/18284/24.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року заявлений відвід колегії суддів у складі Затолочного Віталія Семеновича, Гудима Любомира Ярославовича, Качмара Володимира Ярославовича від розгляду справи № 380/18284/24 визнано необґрунтованим; питання про вирішення відводу передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 листопада 2024 року визначено наступний склад колегії: головуючий суддя - Ніколін Володимир Володимирович, суддя Матковська Зоряна Мирославівна, суддя Гінда Оксана Миколаївна.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Затолочного Віталія Семеновича, Гудима Любомира Ярославовича, Качмара Володимира Ярославовича у справі №380/18284/24 - відмовлено.

27 листопада 2024 року, під час перебування головуючого судді у відрядженні, апеляційним судом зареєстровано заяву про повторний відвід колегії суддів у складі Затолочного Віталія Семеновича, Гудима Любомира Ярославовича, Качмара Володимира Ярославовича від розгляду справи № 380/18284/24.

В обґрунтування цієї заяви ОСОБА_1 зазначила, що не може довірити розгляд цієї справи відповідній колегії, оскільки 12 листопада 2024 року така колегія винесла ухвалу про залишення апеляційної скарги Львівської міської ради без руху, однак не вказала, що скаржник пропустив строк подання апеляційної скарги.

Оглянувши матеріали електронної справи, дослідивши наведені у заяві доводи, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частина четверта статті 40 КАС України передбачає, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Частина перша статті 36 КАС України передбачає, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Статтею 37 КАС України передбачені наступні підстави для відводу.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно із частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

З вищенаведеного вбачається, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

В інакшому випадку особиста безсторонність суду презюмується.

Розглянувши заяву, колегія приходить до висновку, що таку слід відхилити за її безпідставністю, оскільки відсутні підстави для відводу колегії суддів, визначені статтями 36, 37 КАС України, і заявником не наведено жодних обґрунтувань щодо наявності підстав для відводу колегії суддів, які можна було відносити до інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів.

Як слідує із поданої заяви про повторний відвід, підставою її подання слугувало винесення головуючим суддею ухвали про залишення апеляційної скарги Львівської міської ради без руху без помилкового зазначення, на думку заявника, недоліку апеляційної скарги щодо строку подання такої апеляційної скарги.

Однак, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може вважатися обставиною, яка викликає сумнів у безсторонності судді та бути підставою для відводу.

Викладене вище кореспондується з положеннями частини четвертої статті 36 КАС України, відповідно до якої, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Одночасно, не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Стаття 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачає, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (частина перша статті 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка, відповідно до вимог частини першої статті 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків (…) має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі необхідно враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що обставини наведені заявником у заяві про відвід складу колегії суддів Затолочного Віталія Семеновича, Гудима Любомира Ярославовича, Качмара Володимира Ярославовича, не можуть свідчити про упередженість, не об`єктивність та певну зацікавленість суддів у розгляді вказаної справи, а тому не є підставою для задоволення заяви про відвід. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об`єктивності та неупередженості колегії суддів судом не встановлено.

Враховуючи викладене, вказаний відвід слід визнати необґрунтованим.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 229, 248, 311, 321, 325 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати заявлений відвід колегії суддів у складі Затолочного Віталія Семеновича, Гудима Любомира Ярославовича, Качмара Володимира Ярославовича від розгляду справи № 380/18284/24 необґрунтованим.

Питання про вирішення відводу передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар