Повістка

від 08.11.2024 по справі 713/3486/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року

м. Чернівці

cправа № 713/3486/23

провадження № 22-з/822/93/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

суддів Височанської Н.К., Одинака О.О.

секретаря Скулеба А.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1

учасники справи:

позивач ОСОБА_2

відповідач ОСОБА_3

за заявою ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 у листопаді 2023 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів виплаченого авансу.

Зазначала, що на пропозицію ОСОБА_3 купити будинок 07 червня 2022 року передала ОСОБА_3 45000 Євро як аванс за будинок, який знаходиться у м.Вижниця та належить ОСОБА_3 .

На підтвердження ОСОБА_3 надано 07 червня 2022 року розписку, за якою ОСОБА_3 продає ОСОБА_2 будинок в урочищі Судилів АДРЕСА_1 за 120000 Євро в розстрочку терміном на три роки. 1) 2022 рік - 45000 Євро; 2) 2023 рік 35000 Євро; 3) 2024 рік 40000 Євро. Отримала 45000 Євро. Остаток 75000 Євро станом на 07 червня 2022 року.

За повідомленням ОСОБА_3 03 березня 2023 року о 12 годині разом з чоловіком ОСОБА_4 прибули до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Штефюк О.О. для вчинення договору купівлі-продажу.

Проте, правочин не було укладено, оскільки ОСОБА_3 попередньо не зверталася до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Штефюк О.О. щодо нотаріального посвідчення договору, 03 березня 2023 року ОСОБА_3 не надала нотаріусу необхідних документів для вчинення нотаріальної дії.

Після чого 15 вересня 2023 року разом з чоловіком ОСОБА_4 зустрілися з ОСОБА_3 у м.Вижниця з метою вирішення питання укладення договору купівлі-продажу будинку.

Внаслідок відмови ОСОБА_3 укласти договір купівлі-продажу у зв`язку із тим, що ціни на нерухомість значно виросли, втратила інтерес до вчинення правочину.

Просила стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 45000 Євро, які були отримані ОСОБА_3 відповідно до розписки від 07 червня 2022 року.

ОСОБА_2 у грудні 2023 року збільшила позовні вимоги, просила стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 45000 Євро, які були отримані ОСОБА_3 відповідно до розписки від 07 червня 2022 року, 3 проценти річних за користування грошовими коштами 520 днів в сумі 74469 грн 58 коп.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

РішеннямВижницького районного суду Чернівецької області від 10 травня 2024 року у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення виплаченого авансу відмовлено.

Скасовано арешт, накладений ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 07 грудня 2023 року у виді заборони відчуження земельної ділянки площею 0,06 га (кадастровий номер 7320510100:02:001:0091), яка розташована в АДРЕСА_1 , та яка належить ОСОБА_3 ; ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 07 лютого 2024 року у виді заборони відчуження земельної ділянки площею 0,0522 га (кадастровий номер 7320510100:02:001:0026), яка розташована в м.Вижниця Чернівецької області, та яка належить ОСОБА_3 .

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 10 травня 2024 року скасувати.

Постановою Чернівецький апеляційний суд від 17 жовтня 2024 року рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 10 травня 2024 року скасовано.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аванс в сумі 45000 Євро, три проценти річних з 20 червня 2023 року до 08 листопада 2023 року в сумі 525 Євро 21 цент.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, в сумі 32174 грн 45 коп.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення

ОСОБА_2 22 жовтня 2024 року звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правову допомогу у зв`язку з розглядом справи у Вижницькому районному суді Чернівецької області та у Чернівецькому апеляційному суді в сумі 212370 грн 35 коп.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

ОСОБА_2 до заяви про ухвалення додаткового рішення додано договір між адвокатом Фасулакі П.Є. та ОСОБА_2 про надання правової допомоги № 01/06-2023 від 01 червня 2023 року, додаткові угоди № 01 від 02 червня 2023 року, № 02 від 20 листопада 2023 року та № 06 від 11 травня 2024 року, які є додатками до договору про надання правової допомоги, звіт-реєстр про затрати позивача, що вже понесені та які будуть понесені в зв`язку з розглядом справи від 19 жовтня 2024 року, зведений звіт про надання правової допомоги від 19 жовтня 2024 року, акт про надання правової допомоги від 19 жовтня 2024 року, копії залізничних квитків (18шт), копії листів від 19 грудня 2023 року та від 21 жовтня 2024 року.

Адвокатом Фасулакі П.Є. та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги від 01 червня 2023 року № 01/06-2023.

На підставі п.2.1 договоругонорар адвоката, щодо умов цього Договору, складає суму відповідно до вартості правової допомоги, що вказано у додаткових угодах до цього договору.

Відповідно до додаткової Угоди № 01 від 02 червня 2023 року до договору від 01 червня 2023 року № 01/06-2023 сторони домовилися щодо оплати правової допомоги за надання правової допомоги по цьому договору та додаткових угод до нього таким чином:

ознайомлення з документами наданими Клієнтом, надання правової консультації щодо обставин, пояснень та наданих Клієнтом документів та визначення правової позиції щодо подальшого можливого захисту прав та законних інтересів клієнта у суді в розмірі 2 000 грн.

ознайомлення з практикою Верховного Суду та підготовка проекту Позовної заяви та узгодження з клієнтом остаточного варіанту позову в розмірі 4 ( чотири відсотки ) % від ціни позову

підготовка письмових пояснень, заяв, клопотань адвокатських запитів тощо, пов`язаних з підготовкою Позовної заяви, розгляду позову та справи у суді першої інстанції та інших документів по справі в розмірі 2000 грн. за кожний документ

підготовка до участі та участь у судовому засіданні (судових засіданнях) у

суді першої інстанції в розмірі 2000 грн за кожне судове засідання

якщо адвокат прибув у суд першої інстанції на судове засідання, а судове

засідання не відбулося 1000 грн за таке кожне судове засідання

ознайомлення з матеріалами цивільної справи при розгляді справи у суді

першої інстанції в розмірі 1000 грн за кожне ознайомлення з матеріалами

цивільної справи

підготовка проекту апеляційної скарги клієнта на ухвалу суду першої

інстанції та узгодження з Клієнтом остаточного варіанту Апеляційної скарги на Ухвалу суду першої інстанції в розмірі 2000 грн

підготовка проекту апеляційної скарги клієнта на судове рішення суду

першої інстанції та узгодження з Клієнтом остаточного варіанту апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції в розмірі 3 ( три відсотки ) % від ціни позову

ознайомлення з матеріалами цивільної справи при розгляді справи у суді

апеляційної інстанції в розмірі 2000 грн. за кожне ознайомлення з матеріалами

цивільної справи

підготовка письмових пояснень, заяв, клопотань тощо, пов`язаних з

підготовкою апеляційної скарги клієнта на судове рішення суду першої інстанції, розгляду справи у суді апеляційної інстанції та інших документів по справі при розгляді справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 2000 грн за кожний документ

підготовка до участі та участь у судовому засіданні (судових засіданнях) у

суді апеляційної інстанції та участь у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції в розмірі 4000 грн. за кожне судове засідання

якщо адвокат прибув у суд апеляційної інстанції на судове засідання, а судове

засідання не відбулося в розмірі 2000 грн за таке кожне судове засідання

підготовка проекту касаційної скарги клієнта на судове рішення суду першої

інстанції та\чи постанову апеляційного суду та узгодження з клієнтом остаточного варіанту касаційної скарги на судове рішення суду першої інстанції та\чи постанову апеляційного суду в розмірі 3 (три відсотки ) % від ціни позову

Згідно зведеного звіту про надання правової допомоги адвокатом Фасулакі П.Є. за договором від 01 червня 2023 року № 01/06-2023 ОСОБА_2 надано послуги у суді апеляційної інстанції з підготовки проекту апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та узгодження з клієнтом остаточного варіанту апеляційної скарги вартістю 46464 грн (3 % від ціни позову), ознайомлення з матеріалами цивільної справи при розгляді справи у суді апеляційної інстанції вартістю 2000 грн, підготовки письмових пояснень, заяв, клопотань, тощо, пов`язаних з підготовкою апеляційної скарги загальною вартістю 12000 грн, підготовка до участі та участь у судових засіданнях, призначених на 08 лютого 2024 року, 24 вересня 2024 року, 02 жовтня 2024 року, 17 жовтня 2024 року в загальній сумі 14000 грн, всього на суму 74464 грн.

Відповідно до звіту-реєстру про затрати позивача (апелянта), що вже понесені та які будуть понесені в зв`язку з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанції від 19 жовтня 2024 року та копій посадочних документів, витрати щодо проїзду залізничним транспортом щодо участі у судових засіданнях адвоката Фасулакі П.Є. у суді апеляційної інстанції є такими:

судове засідання, призначене на 24 вересня 2024 року, згідно посадочного документу АТ «Укрзалізниця» 000В473D-3A70-31B2-0001 від 04 вересня 2024 року та посадочного документу АТ «Укрзалізниця» 000B250-A3B0-0001 від 05 вересня 2024 року понесено витрати з проїзду залізничним транспортом у сумі 1493,45 грн.;

судове засідання, призначене на 02 жовтня 2024 року, згідно посадочного документу АТ «Укрзалізниця» 000В4752-56EB-23AF-0001 від 25 вересня 2024 року та посадочного документу АТ «Укрзалізниця» 000В4752-3E4B1-23B1-0001 від 25 вересня 2024 року понесено витрати з проїзду залізничним транспортом у сумі 1 319,94 грн.;

судове засідання, призначене на 17 жовтня 2024 року, згідно посадочного документу АТ «Укрзалізниця» 000В4759-B3CE-D40B-0001 від 02 жовтня 2024 року та посадочного документу АТ «Укрзалізниця» 000В4759-7FFE-D563-0001 від 02 жовтня 2024 року понесено витрати з проїзду залізничним транспортом у сумі 1 224,88 грн.

Добові за участь у судових засіданнях адвоката Фасулакі П.Є. щодо надання правової допомоги у суді апеляційної інстанції у зв`язку із прибуттям з м. Києва до м. Чернівці складають 1800 грн.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

На підставі п.1, 3, 4 ч.1ст.270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази давали пояснення, не ухвалено рішення; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430 цього Кодексу.

Відповідно до п.41 постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат або, наприклад, про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також із власної ініціативи суд на підставістатті 220 ЦПКмає право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання.

Пунктом 21постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку»передбачено, що апеляційний суд має право ухвалити додаткове рішення за заявою особи, яка бере участь у справі, або з власної ініціативи в разі, якщо він скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове чи змінив його за наявності підстав, передбаченихстаттею 220 ЦПК.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частини першастатті 133 ЦПК України).

Пунктом 1 частини третьоїстатті 133ЦПК Українипередбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Право на професійну правничу допомогу гарантованостаттею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Згідно з частинами 1, 2статті 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1статті 58 ЦПК Українисторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частинами 1, 3статті 60 ЦПК Українипредставником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Частинами першоючетвертоюстатті 134ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частинами першоюстатті 246ЦПК України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Зі змісту статей 10-13ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

На підставі частини другої 174ЦПК Українизаявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Зі змісту частини другої статті 134 ЦПК Українивбачається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ЦПК України.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

З огляду на викладене вище відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У пункті 53 додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимога частини восьмої статті 141ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Звідси, відшкодування судових витрат здійснюється у разі подання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

У постанові від 26 липня 2023 року у справі № 160/16902/20 (провадження №К/9901/24445/21) Верховний Суд вказав на те, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі.

За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.

Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21 зауважила, що вказівка у частині сьомій статті 139, частині третійстатті 143 КАС Українина судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно достатті 252 КАС Україний тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Відповідно до постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду від 07 лютого 2024 року №

910/216/23 не подання чи не заявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких витрат.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215-15ц, Об`єднана Палата Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 (провадження № 61-4799св23), на підставі системного тлумачення частини 8 статті141та частини 1 статті246 ЦПК Україниз урахуванням принципу розумності, дійшов висновку що: у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.

Зазначена правова позиція застосована Верховним Судом у постановах від 11 квітня 2024 року у справі № 344/12148/23, від 25 квітня 2024 року у справі № 752/22967/20.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 у позовній заяві вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Однак ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв адвокат Фасулакі П.Є., до закінчення судових дебатів в суді першої інстанції до прийняття рішення у справі не заявлено клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, про намір подати підтверджуючі докази після ухвалення судового рішення.

Ураховуючи, що ОСОБА_2 в інтересах якої діяв адвокат Фасулакі П.Є до прийняття судом першої інстанції рішення у справі не зроблено заяву про розподіл судових витрат та про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення, у відшкодуванні судових витрат ОСОБА_2 , які понесені в суді першої інстанції, слід відмовити.

Водночас адвокатом Фасулакі П.Є., який діє в інтересах ОСОБА_2 , до закінчення судових дебатів в суді апеляційної інстанції заявлено клопотання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та про намір подати підтверджуючі докази після ухвалення судового рішення.

Згідно із частинами третьою, четвертою, п`ятою, шостоюстатті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

ОСОБА_5 подано до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому просить зменшити судові витрати на правничу допомогу з підстав неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу складності справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, ціною позову.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (справа "East/West Alliance Limited" проти України") від 23 січня 2014 року).

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертійстатті 141 ЦПК України. Разом з тим, у частині п`ятій наведеної норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертоюстатті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятоїстатті 141 цього Кодексу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, шостою, сьомоюстатті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись п`ятою, шостою, сьомоюстатті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

ОСОБА_2 подано заяву про ухвалення додаткового рішення 22 жовтня 2024 року.

До заяви додано договір між адвокатом Фасулакі П.Є. та ОСОБА_2 про надання правової допомоги № 01/06-2023 від 01 червня 2023 року, додаткові угоди № 01 від 02 червня 2023 року, № 02 від 20 листопада 2023 року та № 06 від 11 травня 2024 року, які є додатками до договору про надання правової допомоги, звіт-реєстр про затрати позивача, що вже понесені та які будуть понесені в зв`язку з розглядом справи від 19 жовтня 2024 року, зведений звіт про надання правової допомоги від 19 жовтня 2024 року, акт про надання правової допомоги від 19 жовтня 2024 року, копії залізничних квитків (18шт), копії листів від 19 грудня 2023 року та від 21 жовтня 2024 року.

Згідно з зведеного звіту про надання правової допомоги адвокатом Фасулакі П.Є. за договором від 01 червня 2023 року № 01/06-2023, ОСОБА_2 надано послуги у суді апеляційної інстанції з підготовки проекту апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та узгодження з клієнтом остаточного варіанту апеляційної скарги вартістю 46464 грн (3 % від ціни позову), ознайомлення з матеріалами цивільної справи при розгляді справи у суді апеляційної інстанції вартістю 2000 грн, підготовки письмових пояснень, заяв, клопотань, тощо, пов`язаних з підготовкою апеляційної скарги загальною вартістю 12000 грн, підготовка до участі та участь у судових засіданнях призначених на 08 лютого 2024 року, 24 вересня 2024 року, 02 жовтня 2024 року, 17 жовтня 2024 року в загальній сумі 14000, всього на суму 74464 грн.

Відповідно до звіту-реєстру про затрати позивача (апелянта), що вже понесені та які будуть понесені в зв`язку з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанції від 19 жовтня 2024 року, та копій посадочних документів, витрати щодо проїзду залізничним транспортом для участі у судових засіданнях адвоката Фасулакі П.Є. у суді апеляційної інстанції є такими:

судове засідання, призначене на 24 вересня 2024 року, згідно посадочного документу АТ «Укрзалізниця» 000В473D-3A70-31B2-0001 від 04 вересня 2024 року та посадочного документу АТ «Укрзалізниця» 000B250-A3B0-0001 від 05 вересня 2024 року понесено витрати з проїзду залізничним транспортом у сумі 1493,45 грн.;

судове засідання, призначене на 02 жовтня 2024 року, згідно посадочного документу АТ «Укрзалізниця» 000В4752-56EB-23AF-0001 від 25 вересня 2024 року та посадочного документу АТ «Укрзалізниця» 000В4752-3E4B1-23B1-0001 від 25 вересня 2024 року понесено витрати з проїзду залізничним транспортом у сумі 1 319,94 грн.;

судове засідання, призначене на 17 жовтня 2024 року, згідно посадочного документу АТ «Укрзалізниця» 000В4759-B3CE-D40B-0001 від 02 жовтня 2024 року та посадочного документу АТ «Укрзалізниця» 000В4759-7FFE-D563-0001 від 02 жовтня 2024 року понесено витрати з проїзду залізничним транспортом у сумі 1 224,88 грн.

Добові щодо участі у судових засіданнях адвоката Фасулакі П.Є. щодо надання правової допомоги у суді апеляційної інстанції у зв`язку із прибуттям з м. Києва до м. Чернівці складають 1800 грн.

Ураховуючи наведене колегія суддів вважає доведеним факт понесення ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу.

Так, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2статті 137 цього Кодексу).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19.

Згідно із статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Адвокатом Фасулакі П.Є. та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги від 01 червня 2023 року № 01/06-2023.

На підставі п.2.1 договоругонорар адвоката, щодо умов цього Договору, складає суму відповідно до вартості правової допомоги, що вказано у додаткових угодах до цього договору.

Відповідно до додаткової Угоди № 01 від 02 червня 2023 року до договору від 01 червня 2023 року № 01/06-2023 сторони домовилися щодо оплати правової допомоги за надання правової допомоги по цьому договору та додаткових угод до нього таким чином:

ознайомлення з документами наданими Клієнтом, надання правової консультації щодо обставин, пояснень та наданих Клієнтом документів та визначення правової позиції щодо подальшого можливого захисту прав та законних інтересів клієнта у суді в розмірі 2 000 грн.

ознайомлення з практикою Верховного Суду та підготовка проекту Позовної заяви та узгодження з клієнтом остаточного варіанту позову в розмірі 4 ( чотири відсотки ) % від ціни позову

підготовка письмових пояснень, заяв, клопотань адвокатських запитів тощо, пов`язаних з підготовкою Позовної заяви, розгляду позову та справи у суді першої інстанції та інших документів по справі в розмірі 2000 грн. за кожний документ

підготовка до участі та участь у судовому засіданні (судових засіданнях) у

суді першої інстанції в розмірі 2000 грн за кожне судове засідання

якщо адвокат прибув у суд першої інстанції на судове засідання, а судове

засідання не відбулося 1000 грн за таке кожне судове засідання

ознайомлення з матеріалами цивільної справи при розгляді справи у суді

першої інстанції в розмірі 1000 грн за кожне ознайомлення з матеріалами

цивільної справи

підготовка проекту апеляційної скарги клієнта на ухвалу суду першої

інстанції та узгодження з Клієнтом остаточного варіанту Апеляційної скарги на Ухвалу суду першої інстанції в розмірі 2000 грн

підготовка проекту апеляційної скарги клієнта на судове рішення суду

першої інстанції та узгодження з Клієнтом остаточного варіанту апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції в розмірі 3 ( три відсотки ) % від ціни позову

ознайомлення з матеріалами цивільної справи при розгляді справи у суді

апеляційної інстанції в розмірі 2000 грн. за кожне ознайомлення з матеріалами

цивільної справи

підготовка письмових пояснень, заяв, клопотань тощо, пов`язаних з

підготовкою апеляційної скарги клієнта на судове рішення суду першої інстанції, розгляду справи у суді апеляційної інстанції та інших документів по справі при розгляді справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 2000 грн за кожний документ

підготовка до участі та участь у судовому засіданні (судових засіданнях) у

суді апеляційної інстанції та участь у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції в розмірі 4000 грн. за кожне судове засідання

якщо адвокат прибув у суд апеляційної інстанції на судове засідання, а судове

засідання не відбулося в розмірі 2000 грн за таке кожне судове засідання

підготовка проекту касаційної скарги клієнта на судове рішення суду першої

інстанції та\чи постанову апеляційного суду та узгодження з клієнтом остаточного варіанту касаційної скарги на судове рішення суду першої інстанції та\чи постанову апеляційного суду в розмірі 3 (три відсотки ) % від ціни позову.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Велика Палата Верховного Суду виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

На підставі пункту 1, 2, 3 частини 2статті 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позову ОСОБА_2 в сумі 45000 Євро, три проценти річних з 20 червня 2023 року до 08 листопада 2023 року в сумі 525 Євро 21 цент, що становить 95,9% судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на відповідача ОСОБА_3 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на проїзд 3872 грн 70 коп. ((1493 грн 45 коп. + 1319 грн 94 коп. +1224 грн 88 коп.) х 95,9%), добові в сумі 1726 грн 20 коп. (1800 грн х 95,9%).

Ураховуючи наведене,складність справита виконанихадвокатом ФасулакіП.Є.робіт підчас розглядусправи всуді апеляційноїінстанції,час,витрачений навиконання відповіднихробіт,обсяг наданихпослуг тавиконаних робіт,реальність наданняадвокатських послуг(їхдійсності танеобхідності),виходячи зконкретних обставинсправи таклопотання ОСОБА_3 про зменшеннярозміру витратна професійнуправничу допомогу,дотримуючись критерію розумності розміру понесених стороною витрат, колегія суддіввважає,що підлягаютьвідшкодуванню ОСОБА_2 витрати напрофесійну правничудопомогу, понесеніу суді апеляційноїінстанції, в сумі 30000 грн.

Керуючись п.3 ч.1ст.270 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 30000 грн, витрати на проїзд в сумі 3872 грн 70 коп., добові в сумі 1726 грн 20 коп.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення судових витрат, понесених в суді першої інстанції, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 13 листопада 2024 року.

Головуючий Н. Ю. Половінкіна

Судді Н. К. Височанська

О. О. Одинак