Ухвала

від 26.12.2024 по справі 713/3486/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 713/3486/23

провадження № 61-16373ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про стягнення грошових коштів виплаченого авансу,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом, в якому просила з урахуванням збільшення позовних вимог стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 45 000 Євро, які були отримані ОСОБА_1 відповідно до розписки від 07 червня 2022 року, 3 відсотки річних за користування грошовими коштами 520 днів у розмірі 74 469 грн 58 коп.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 10 травня 2024 року у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого авансу відмовлено. Скасовано арешт, накладений ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 07 грудня 2023 року у виді заборони відчуження земельної ділянки площею 0, 06 га (кадастровий номер 7320510100:02:001:0091), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та яка належить ОСОБА_1 ; ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 07 лютого 2024 року у виді заборони відчуження земельної ділянки площею 0, 0522 га (кадастровий номер 7320510100:02:001:0026), яка розташована за адресою: м. Вижниця, Чернівецької області, та яка належить ОСОБА_1 .

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 10 травня 2024 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аванс у розмірі 45 000 Євро, 3 відсотки річних з 20 червня 2023 року до 08 листопада 2023 року у розмірі 525 Євро 21 цент. Вирішено питання розподілу судових витрат.

09 грудня 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернівецького апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року, в якій просила зупинити виконання постанови Чернівецького апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року, скасувати оскаржуване судове рішення та залишити без змін рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 10 травня 2024 року, скасувати додаткову постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 листопада 2024 року та вирішити питання розподілу судових витрат.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) свідчить, що повний текст постанови Чернівецького апеляційного суду від 17 жовтня 2024 складено 22 жовтня 2024 року.

Таким чином, строк на касаційне оскарження вказаної постанови сплив 21 листопада 2024 року.

Натомість касаційна скарга подана 09 грудня 2024 року, тобто із пропуском строку передбаченого статтею 390 ЦПК України.

Безпосередньо в касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що в оскаржуваній постанові зазначено, що її повний текст складено 22 жовтня 2024 року, однак це не відповідає дійсності, оскільки в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна відмітка про те, що її надіслано для оприлюднення 05 листопада 2024 року та повний текст оскаржуваної постанови Чернівецького апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року було отримано заявником 07 листопада 2024 року, лише після особистого звернення заявника із заявою до Чернівецького апеляційного суду 01 листопада 2024 року, що підтверджується копією доданої до клопотання заявою від 01 листопада 2024 року про видачу належним чином засвідченої копії повного тексту постанови Чернівецького апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року.

Однак Верховний Суд звертає увагу, що іздолучених заявником до касаційної скарги доказів а саме: заявою від 01 листопада 2024 року про видачу належним чином засвідченої копії повного тексту постанови не можливо встановити, коли саме заявник отримав та ознайомився із текстом постанови Чернівецького апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року.

Разом із тим ОСОБА_1 не врахувала, що на час вирішення питання про відкриття касаційного провадження у Верховному Суді відсутні матеріали цивільної справи № 713/3486/23, які б могли підтвердити або спростувати зазначені нею причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Таким чином ОСОБА_1 , має навести поважні причини неподання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення оскарженого судового рішення.

За змістом частини другої та четвертої статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов`язаних вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У разі подання клопотання про поновлення пропущеного строку заявник повинен одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.

За змістом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

За таких обставин наведені у касаційній скарзі підстави для поновлення строку касаційного оскарження наразі недоведені, а отже на даний час не можуть бути визнані поважними.

Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання суду доказів, які підтверджують обставини, що зазначені заявником як підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Такими доказами можуть бути зокрема довідка суду в якому зберігаються матеріали справи № 713/3486/23 з відображенням у ній інформації про те, чи наявні у справі докази направлення та вручення ОСОБА_1 копії оскарженої постанови.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Разом з цим, при поданні касаційної скарги з підстав, передбачених частиною першою статті 411 цього Кодексу зазначаються обґрунтування необхідності скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, а саме:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;

4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;

5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;

8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

При поданні касаційної скарги з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 цього Кодексу зазначаються обґрунтування підстав для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд та/або порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Заявник підставами касаційного оскарження постанови Чернівецького апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року зазначає пункти перший та другий частини другої статті 389 ЦПК України, при цьому, не зазначає обґрунтування від якого саме висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні необхідно відступити.

Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).

У зв`язку з наведеним, заявнику необхідно надати уточнену касаційну скаргу, з визначенням передбачених (передбаченої) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); надати докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи, з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 17 жовтня 2024 рокуу цивільній справі № 713/3486/23 залишити без руху.

Визначити ОСОБА_1 для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та повертається особі, яка її подала, а у разі, якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Осіян