БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
03.12.2024
Справа № 497/346/24
Провадження № 6/497/96/24
УХВАЛА
03.12.2024 року Болградський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Кравцової А.В., секретар судового засідання Ільєва Д.Д., розглянувши у приміщенні суду в м.Болград з подання начальника Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про примусовий вхід до приміщень боржника,
ВСТАНОВИЛА:
21.11.2024р. до суду надійшло подання начальника Болградського відділу ДВС у Болградському районі Одеської області Південного МУ МЮ (м.Одеса) про примусовий вхід до приміщень боржника - ОСОБА_1 в межах АСВП №75602683 за виконавчим листом, що був виданий на підставі рішення Болградського районного суду Одеської області від 19.07.2024р. у справі №497/346/24 (провадж. №2/497/284/24) за позовом адвоката Дідорчук І.І. представника і в інтересах позивачки ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про відібрання малолітньої дитини і повернення її за попереднім місцем проживання, та про стягнення аліментів на утримання дитини,третя особа орган опіки та піклування в особі Городненської сільської ради Болградського району Одеської області.
Державний виконавець у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду подання повідомлявся належним чином, причин неявки до суду не повідомив.
Вивчивши доводи заяви та надані суду матеріали, дослідивши додані до заяви докази, суд з`ясував наступне.
В силу ч.1ст.439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, в якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Вказана норма встановлює особливі правила підсудності, а саме, що подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника розглядається судом за місцем знаходження житла чи іншого володіння особи. Саме такого висновку дійшла колегія суддів Великої Палати Верховного Суду в постанові від 20.09.2018р. у справі №545/3611/17-ц (провадж. №14-287цс18).
Отже, подання державного виконавця - начальника Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про надання дозволу на примусовий вхід до приміщень боржника, в якого перебуває майно боржника, - підсудне Болградському районному суду Одеської області.
Подання розглядаєтьсябез повідомлення(виклику)сторін таінших заінтересованихосіб за відсутністю державного виконавця, що узгоджується з положеннями ч.2ст.439 ЦПК України.
Згідно з п.13ч.3ст.18 ЗУ Про виконавче провадження, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові.
Відповідно до Конституції України та ч.1ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст.30 Конституції України, кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше, ніж за вмотивованим рішенням суду.
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст.12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.8 Міжнародної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., пункту 1 ст.17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966р. ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.
При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (п.2ст.29 Загальної декларації прав людини 1948р., ст.18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, якщо суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.
Аналіз положень ЗУ Про виконавче провадження та цивільних процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.
Отже, за змістом наведених норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло чи іншого володіння боржника, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.
Рішення суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець (приватний виконавець) вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, проте це не дало результатів.
Юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.
Такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12.03.2020р. у справі №757/41727/19-ц. При цьому суд касаційної інстанції послався на положення ч.1ст.439 ЦПК України та зазначив, що рішення суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець (приватний виконавець) вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, проте це не дало результатів.
У даному випадку, з матеріалів справи №497/346/24 (пров.№2/497/284/24) за позовом адвоката Дідорчук І.І. представника і в інтересах позивачки ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про відібрання малолітньої дитини і повернення її за попереднім місцем проживання, та про стягнення аліментів на утримання дитини,третя особа орган опіки та піклування в особі Городненської сільської ради Болградського району Одеської області вбачається, що рішенням Болградського районного суду Одеської області від 19.07.2024р. позов був задоволений.
Так, суд своїм вищевказаним рішенням ухвалив відібрати у відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таповернути цюдитину матері позивачці ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 за адресою проживання матері дитини: АДРЕСА_2 ; зобов`язав відповідачку ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) матір відповідача ОСОБА_1 яка проживає за однією й тією ж самою адресою з ним у АДРЕСА_3 не чинити будь-яких перешкод позивачці ОСОБА_2 у відібрані її малолітнього сина ОСОБА_5 у відповідача ОСОБА_1 .
Суд допустив негайневиконання рішеннясуду вчастині відібраннямалолітньої дитини ОСОБА_5 у батька відповідача ОСОБА_1 та повернення цієї дитини матері позивачці ОСОБА_2 оскільки встановив факт того, що відповідачі ОСОБА_1 та його матір ОСОБА_3 перешкоджають спілкуванню матері і дитини, не дозволяючи їм зустрічатися, оскільки створюють фізично перешкоди з цією метою - не відкривають двері та хвіртку до свого домоволодіння в ті часи, коли мати приходить до дитини, або вивозячи малолітню дитину з домоволодіння без відома матері, чи, принаймні, так інформували відповідачку.
Так, цим же рішенням, суд встановив, що з 27.09.2017р. сторони м ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, і в цей період, ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народився син ОСОБА_6 (що підтверджено свідоцтвом про народження), сумісне проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 припинено у вересні 2021р., а рішенням Болградського районного суду Одеської області від 11.03.2022р. шлюб між ними було розірвано. 21.10.2021р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір про визначення місця проживання дитини та участі в її вихованні, і цей договір був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ткаченко О.В. за р.№5055. Відповідно до п.1 цього Договору, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 добровільно встановили порядок проживання та утримання їхнього спільного малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі «дитина»), до досягнення його повноліття. Крім того, відповідно до п.2 цього Договору, у зв`язку з тим, що дитина постійно проживатиме разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 , та, відповідно до вимог ст.109 СК України, для встановлення участі в забезпеченні умов життя дитини та для реалізації права батька на особисте виховання дитини, сторони домовилися, що дитина буде перебувати в батька 2 рази на місяць з ранку понеділка до вечора п`ятниці першого та третього тижня кожного місяця та 2 рази на місяць з ранку суботи до вечора неділі другого та четвертого тижня. Крім того, відповідно до п.3 Договору, за узгодженням з матір`ю та за її згодою, дитина може додатково перебувати в батька у будь-який час. Спілкування батька з дитиною у свята здійснюється за попередньою домовленістю з матір`ю, а в разі недосягнення домовленості відповідно до викладеного графіку у пункті 2 цього Договору, відповідно до п.4 Договору, Батько та Мати не чинитимуть перешкод у спілкуванні дитини з дідом, бабою, з іншими членами сім`ї та родичами.
ОСОБА_2 не чинила перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з Дитиною, сумлінно виконувала умови Договору і навіть навпаки, намагалася порозумітися з відповідачем щодо його участі у спілкуванні та вихованні їх спільного малолітнього сина, однак ОСОБА_1 порушив умови вищезазначеного Договору, та, не ставлячи до відома позивачку, без її згоди, забрав дитину та не повернув, і з 26.02.2022р. утримує Дитину у себе вдома, створює перешкоди у спілкуванні матері і дитини, що підтверджується численними зверненнями до органів опіки та піклування та правоохоронних органів (копії звернень містяться в матеріалах справи.
За фактом викрадення дитини Позивачка ОСОБА_2 зверталася неодноразово до поліції, та у березні 2022 року звернулася до Служби у справах дітей Городненської сільської Ради Болградського району Одеської області з заявою про визначення місцем проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання матері дитини за адресою: АДРЕСА_4 , та 11.04.2022р. отрималаВисновок органуопіки тапіклування -Городненської сільськоїради Болградськогорайону Одеськоїобласті за№3,відповідно доякого місцемпроживання дитинивизначено місцепроживання матеріза адресою: АДРЕСА_4 , після чого позивачка ОСОБА_2 подала позов до Болградського районного суду Одеської області про визначення місця проживання дитини з матір`ю (справа №497/761/22), в ході розгляду якої суду тричі було надано висновок органу опіки та піклування, а саме, висновок органу опіки та піклування від 11.04.2022р. був наданий Позивачем разом з позовом, від 02.09.2022р. за ухвалою суду про необхідність надання відповідного висновку, а також від 09.11.2022р. за ухвалою суду про необхідність надання відповідного висновку за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 .
Рішенням Болградськогорайонного судуОдеської областівід 05.04.2023р.(головуючий суддя Раца В.А., спр. №497/761/22) - позов ОСОБА_2 теж був задоволенийв повномуобсязі,та визначеномісцем проживаннямалолітньої дитини- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,з матір`ю - ОСОБА_2 , у задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Це рішення було оскаржене, та Постановою Одеськогоапеляційного судувід 16.01.2024р. було залишене без змін, а скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення.
Однак,відповідач ОСОБА_1 не виконуєрішення суду,що набралозаконної сили, дитину у добровільному порядку не віддає матері та перешкоджає матері забрати дитину за місцем її проживання.
Так, отримавши 20.01.2024р. Постанову Одеського апеляційного суду від 16.01.2024р., позивач в черговий раз виїхала за місцем проживання відповідача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , щоби забрати дитину згідно рішення суду за місцем її проживання, однак відповідач ОСОБА_1 дитину не повернув.
30.01.2024р. позивач знову виїхала за місцем проживання відповідача ОСОБА_1 щоби забрати дитину згідно рішення суду, однак відповідач ОСОБА_1 знову дитину не повернув.
У зв`язку з цим, 30.01.2024р. позивачем до Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області було подано заяву (повідомлення) про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ч.1ст.382 КК України. Заяву зареєстровано в ЄО за №377 від 30.01.2024 року.
Отже, станом на дату подання позовної заяви у цій справі - ОСОБА_1 у добровільному порядку дитину не повернув, рішення суду, що набрало законної сили - не виконав, незважаючи на те, що мати дитини не надавала згоду на зміну місця проживання сина та добровільно не передавала його ОСОБА_1 . Лише на виконання умов укладеного між ними договору, дитина перебувала з відповідачем ОСОБА_1 , проте після закінчення часу перебування сина з батьком відповідно до умов Договору, батько самочинно, без згоди матері дитину не повернув матері, у зв`язку чим вона була змушена звернутися до органу опіки та піклування для застосування заходів для повернення їй дитини, а потім звернулася до суду.
Крім того, в ході розгляду справи судом будо задоволено клопотання про забезпечення позову суд ухвалою від 11.04.24 року частково задовольним заяву представника позивачки про забезпечення позову та постановив забезпечитипозов наступним чином:
1. Заборонити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), вчиняти будь-які дії, направлені на вчинення перешкод у побаченнях та спілкуванні матері - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та її малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
2. Встановити графік зустрічів матері ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та її малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання ОСОБА_2 , наступним чином: кожного тижня кожного місяця у період з 09:00години четверга до 20:00години неділі, з можливістю відвідувати, за бажанням дитини, будь-які дитячі культурно-розважальні комплекси, а також місця масового відпочинку: парки, сквери, пляжі, спортивно-ігрові майданчики, місця громадського харчування: їдальні, кафе, ресторани - без присутності батька ;
3. Зобов`язати відповдачів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), надати можливість безперешкодного спілкування та побачення матері ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та її малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також спільно їм проводити час за місцем проживання матері - ОСОБА_2 , кожного тижня кожного місяця у період з 09:00години четверга до 20:00години неділі без присутності батька дитини відповідача ОСОБА_1 ;
4. Зобов`язати відповдачів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), не чинити перешкод у спілкуванні та побаченнях матері ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та її малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також спільно їм проводити час за місцем проживання матері ОСОБА_2 , кожного тижня кожного місяця у період з 09:00години четверга до 20:00години неділі без присутності батька дитини відповідача ОСОБА_1 ;
5. Заборонити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), вчиняти будь-які дії, направлені на вчинення перешкод у спілкуванні та побаченнях матері ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та її малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також спільно проводити їм час за місцем проживання матері ОСОБА_2 , кожного тижня кожного місяця у період з 09:00години четверга до 20:00години неділі без присутності батька дитини відповідача ОСОБА_1 ;
6. Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), забезпечити спілкування (контакт) матері ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та її малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом відеозв`язку, телефонного зв`язку, зокрема, але не виключно, з використанням соціальних мереж (Telegram, Viber, WhatsApp) та/або програм Zoom, Skype, щодня, з 17:00години до 19:00години, якщо дитина не з матір`ю;
7. Заборонити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) особисто, або через третіх осіб вивозити малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі України без дозволу його матері ОСОБА_2 до закінчення розгляду цієї справи;
8. Заборонити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), змінювати місце проживання (вивозити за межі с.Нові Трояни Болградського району Одеської області) малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без дозволу його матері ОСОБА_2 до закінчення розгляду цієї справи;
9. Заборонити малолітній дитині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у будь-чиєму супроводі, перетинати без дозволу його матері ОСОБА_2 державний кордон України до закінчення розгляду цієї справи;
10. Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) передати для зберігання матері дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) оригінал закордонного паспорту її малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до закінчення розгляду справи;
11. Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) передати для зберігання матері дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )моригінал свідоцтва про народження її малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до закінчення розгляду цієї справи;
12. Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) негайно (не пізніше одного дня з дня виникнення факту) повідомляти ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про факти захворювання і заплановані/ургентні медичні втручання та лікування малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
13. Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) завчасно (не пізніше одного дня) повідомляти ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про від`їзд за межі населеного пункту (обставини та напрям) малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де він наразі проживає, за межі с.Нові Трояни (Одеська область, Болградський район);
14. Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) надати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) матері малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформацію про місця та графік навчання та/або відвідування цією дитиною дошкільних навчальних закладів, гуртків, секцій, тощо, а також негайно (не пізніше ніж протягом двох днів з дня виникнення факту) повідомляти ОСОБА_7 про факт і причини зміни чи припинення відвідування таких закладів /гуртків/ секцій її малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копія ухвали була надіслана (надана) учасникам справи, та роз`яснено, що, відповідно до ч.2ст.261 ЦПК України, ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні в разі неявки всіх учасників розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи набирає законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями); а, згідно положень ст.157 ЦПК України, ухвала судупрозабезпеченняпозову євиконавчимдокументом,тапідлягаєнегайному виконанню з дняїїпостановленнянезалежно відїїоскарження івідкриття виконавчого провадження,та можебути оскарженашляхом поданняапеляційної скаргидо Одеськогоапеляційного судупротягом п`ятнадцятиднів здня отриманняїї копії.Строк дляїї оскарження,пропущений з поважних причин може бути поновлений судом за заявою особи, що оскаржує судове рішення. Невиконання рішення суду, в т.ч. ухвали про забезпечення позову арештом майна чи зупиненням продажу арештованого майна на аукціоні, є кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 382 КК України.Невиконання судового рішення - це бездіяльність, що полягає в незастосуванні заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб`єкт був зобов`язаний і мав реальну можливість його виконати (ВС ККС №210/4031/17 від 28.06.2023).
Однак ухвала Боржником та його матір`ю не була виконана незважаючи на спроби держваного виконавця.
Таким чином, боржник ОСОБА_1 та його матір ОСОБА_3 , які проживають за однією й тією ж адресою, в одному приватному домоволодінні, що належить ОСОБА_3 , тривалий час більше двох років чинили перешкоди у спілкуванні дитини з матір`ю - станом на момент розгляду судом другого позову ОСОБА_2 , і надалі продовжують це вчиняти, чим, по-перше, порушують права малолітньої дитини, а також матері дитини на спілкування, мати постійно вживає заходи для отримання можливості поспілкуватися з дитиною хоча би у домоволодінні колишньої свекрухи, але останнім часом їй і це було заборонено, оскільки вона не бажає виконати умову свекрухи повернутися "у сім`ю" тобто, продовжувати проживати з колишнім чоловіком і батьком дитини.
Ці факти підтверджуються також матеріалами виконавчого провадження.
Так, 25.09.24р. Болградським районним судом Одеської області було розглянуто та задоволено ухвалою подання Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 ), копію ухвали судом направлено для відому державному виконавцю та стягувачу, та для виконання до Болградського РВП ГУНП в Одеській області.
Під час розгляду цього подання судом встановлено, що у порядку виконання вищевказаного рішення суду від 19.07.2024р. у спр.№497/346/24 (провадж. №2/497/284/24) 19.07.2024р. було видано виконавчий лист.
19.09.2024р. до Болградського відділу ДВС у Болградському районі Одеської області Південного МУ МЮ (м.Одеса) він надійшов за заявою ОСОБА_2 для примусового виконання; згідно рішення суду воно підлягало до негайного виконання.
22.07.2024р. начальником вищевказаного відділу ДВС Івашинським В.С. ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП №75602683 про оголошення розшуку боржника гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - в межах АСВП №75602683, яким Боржнику ОСОБА_3 було запропоновано добровільно виконати вищевказане судове рішення протягом 10-ти днів, а 23.07.2024р. ухвалено ще дві постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 16.000грн. та мінімальні витрати виконавчого провадження в розмірі 300грн.
Вказані постанови направлені Боржнику ОСОБА_1 , що підтверджується квитанціями «Укрпошти» що направлені на адресу його реєстрації, де він, згідно матеріалів цивільної справи №497/346/24 (провадж. №2/497/284/24), й проживає разом з його батьками та дитиною ОСОБА_8 , інтереси якого є предметом судових розглядів.
Згідно листів від 24.07.2024р. начальником ДВС повідомлено орган опіки та піклування в особі Городненської сільської ради Болградського району Одеської області та начальника Болградського РВП ГУНП в Одеській області про призначення виконавчої дії на 24.07.2024р.
Матеріали АСВП №75602683 містять заяву адвоката Янковського О.В. представника Боржника ОСОБА_1 від 26.07.2024р. про ознайомлення з матеріалами АСВП №75602683, що свідчить про те, що Боржнику було відомо про відкриття виконавчого провадження.
Згідно Акту державного виконавця від 25.07.2024р., виходом за адресою реєстрації Боржника АДРЕСА_3 встановлено за участю начальника сектору превенції Болградського РВП, що Боржник разом з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні у домоволодінні, за поясненнями бабусі Боржника їй не відоме місце перебування її онука і правнука.
Згідно Акту державного виконавця від 30.07.2024р., виходом за адресою реєстрації Боржника АДРЕСА_3 знову встановлено, також за участю працівника сектору превенції Болградського РВП, що Боржник разом з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні у домоволодінні, за поясненнями бабусі Боржника її онук Боржник ОСОБА_1 разом з дитиною ОСОБА_6 поїхали до бази відпочинку на море, адресу назвати відмовилася.
Згідно Акту державного виконавця від 06.08.2024р., виходом за адресою реєстрації Боржника АДРЕСА_3 знову встановлено, також за участю працівника сектору превенції Болградського РВП, що Боржник разом з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні у домоволодінні, за поясненнями бабусі Боржника їй не відоме місце перебування її онука і правнука.
Матеріали АСВП №75602683 містять також повідомлення в.о.начальника відділу Болградського ДВС від 12.08.2024р. про вчинення Боржником кримінального правопорушення; виклик Боржника начальником відділу Болградського ДВС від 10.09.2024р. для надання пояснень, письмова інформація Стягувачу ОСОБА_2 про вчинені виконавчі дії, а також Постанова виконавця від 13.09.2024р. про накладення штрафу на Боржника в розмірі 3400грн. за невиконання вимог виконавчого документу, Вимога виконавця від 19.09.2024р. на ім`я начальника Болградського РВП ГУНП в Одеській області щодо ходу виконання подання про притягнення Боржника до кримінальної відповідальності та конверт з листом на ім`я Боржника ОСОБА_1 , який повернувся до ДВС неотриманим.
Вищезазначене свідчить про те, що Боржнику було відомо про відкриття виконавчого провадження, але він обрав позиуію умисного переховування від органу ДВС дитини з метою уникнення виконання судового рішення.
Крім того, ухвалою від 23.10.24р. Болградський районний суд Одеської області задоволено ще одне подання Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області в межах цього ж АСВП №75602683 - про оголошення розшуку дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Доручити БолградськомуРВПГУНПв Одеськійобластірозшук дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-що проживаєза адресоюреєстрації: АДРЕСА_1 , стягнуто витрати за здійснення розшуку з ОСОБА_1 на користь держави, копія ухвали направлена для виконання до Болградського РВП ГУНП в Одеській області та для відому державному виконавцю і стягувачу.
В ході розгляду цього подання Болградського відділу ДВС судом встановлено, що державним виконавцем здійснено достатньо дій примусового характеру, які необхідні для виконання вищевказаного судового рішення, а перешкодою у виконанні рішення суду є відсутність дитини за адресою його реєстрації та проживання, місцезнаходження його наразі не відоме (зі слів Боржника та його родичів), що унеможливлює проведення виконавчих дій, а тому є обґрунтовані підстави для оголошення розшуку дитини.
14.11.2024р. з Болградського РВП ГУНП в Одеській області надійшла відповідь на вищевказану ухвалу суду від 23.10.24р., згідно якої органом поліції встановлено, що дитина ОСОБА_9 продовжує перебувати за адресою Боржника ОСОБА_1 .
З подання Болградського відділу ДВС і додатків до нього, що надійшли до суду 21.11.2024р. і які розглядаються в межах даного судового розгляду, вбачається, що копія подання була виконавцем направлена на адреси усіх учасників виконавчого провадження, а з тексту подання та додатків вбачається, що Боржник неодноразово вводив свідомо в оману державного виконавця щодо відсутності дитини за місцем проживання Боржника з метою невиконання численних судових рішень, ухвалених судами на захист інтересів дитини і її матері.
Так, виконавець зазначає у поданні, що в ході проведення виконавчих дій у ВП №75602683 з виконання виконавчого листа, виданого 19.07.2024р. Болградським районним судом Одеської області за вищевказаним рішенням суду від 19.07.2024р. у спр.№497/346/24 (провадж. №2/497/284/24), який в цей же день 19.09.2024р. надійшов для виконання до Болградського відділу ДВС у Болградському районі Одеської області Південного МУ МЮ (м.Одеса) за заявою ОСОБА_2 для примусового виконання і яке згідно рішення суду підлягало негайному виконанню, 22.07.2024р. начальником вищевказаного відділу ДВС Івашинським В.С. ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП №75602683, оголошено розшук гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що є боржником в межах АСВП №75602683, яким Боржнику ОСОБА_3 було запропоновано добровільно виконати вищевказане судове рішення протягом 10-ти днів, а 23.07.2024р. ухвалено ще дві постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 16.000грн. та мінімальні витрати виконавчого провадження в розмірі 300грн. Крім того, в межах цього ж виконавчого провадження державним виконавцем вчинені вищеперелічені та інші дії всього понад 28 дій, починаючи з 22.07.2024р. і до теперішнього часу, однак Боржником судові рішення добровільно не виконуються - нотомість вбачається, що він умиснео чинить перешкоди для невиконання судових рішень.
Тому,з викладеноговище вбачається,що поданняє цілкомобґрунтованим іпідлягає задоволенню,оскільки матеріаламиподання державноговиконавця підтверджено,що боржникдостовірно знаєпро наявністьвиконавчого провадження,адже віннеодноразово повідомлявсявиконавцем пронамір вчинитивиконавчі діїз перевіркимісця перебуваннядитини, щоє предметомсудових розглядів,та звилучення дитинив Боржника,однак вінфактично неодноразововідмовився добровільнонадати доступвиконавцю та,у даномувипадку і органуопіки тапіклування,працівникам подліціїі стягувачу матеріДитини до житла,де фактичнопроживає дитина, увідведений длявчинення виконавчихдій час,а томусуд дійшоввисновку,що поданнядержавного виконавцяпро наданнядозволу напримусове проникненнядо житлаборжника,що розташованеза вищевказаноюадресою, підлягаєзадоволенню.
Керуючись ст.439 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити подання начальника Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Івашинського Вячеслава Івановича - про примусовий вхід до житла, де проживає боржник ОСОБА_1 .
Надати дозвіл начальнику Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Івашинському Вячеславу Івановичу на примусовийвхід доприміщень домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , - де проживає боржник ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та яке належить відповідачу ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), з метою відібрання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, виконання в межах АСВП №75602683 рішення суду за виконавчим листом, що був виданий на підставі рішення Болградського районного суду Одеської області від 19.07.2024р. у справі №497/346/24 (провадж. №2/497/284/24) за позовом адвоката Дідорчук Ірини що є представником і діє в інтересах позивачки ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про відібрання малолітньої дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.
Ухвала набираєзаконної силинегайно після її підписання суддею у порядку, що передбачений ч.2ст.261 ЦПК України, але може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного її тексту.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку для апеляційного оскарження з моменту отримання копії судового рішення, якщо воно отримане після спливу вказаного строку.
Повний текст ухвали складено 03.12.2024року.
Суддя А.В. Кравцова
Суд | Болградський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2024 |
Оприлюднено | 06.12.2024 |
Номер документу | 123491470 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Болградський районний суд Одеської області
Кравцова А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні