Ухвала

від 02.12.2024 по справі 914/1299/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.12.2024 Справа№914/1299/24

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗДР», місто Запоріжжя, Запорізька область

до відповідача Акціонерного товариства «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (Турецька Республіка), що діє в Україні через Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті», місто Львів

про стягнення 4 064 220,83 грн.

За участю представників

від позивача: Балика П.О. адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АР №1098177 від 13.09.2022), присутній в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку «ВКЗ»;

від відповідача: Якубович В.П. адвокат (ордер серія ВС №1210368 від 02.12.2024).

ВСТАНОВИВ

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗДР» до Акціонерного товариства «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (Турецька Республіка), що діє в Україні через Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» про стягнення заборгованості у сумі 4 064 220,83,79 грн, з яких 2 729 870,00 грн (сума боргу), 1 106 488,53 грн (інфляційне збільшення) та 227 862,30 грн (3% річних).

Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.

14.11.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про забезпечення позову (вх.№4212/24), в якій просить суд накласти арешт на грошові кошти Акціонерного товариства «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (Турецька Республіка місцезнаходження: Турецька Республіка, Чанкая/Анкара, 612 вулиця, квартал Ількбахар; реєстраційний номер в Торговельній палаті м. Анкара 37/1796, дата реєстрації у палаті 20.08.1991; номер державної реєстрації (ідентифікаційний код): 83588)), що діє в Україні через Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (місцезнаходження: 79037, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 212, корпус 2; ідентифікаційний код: 26579227), розміщені на його банківських рахунках, в межах суми, яка складає 2 664 226 (два мільйона шістсот шістдесят чотири тисячі двісті двадцять шість) гривень 04 копійки.

Проаналізувавши зміст заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що для забезпечення належного її розгляду необхідно заслухати пояснення представників сторін, а тому слід призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Суд дійшов висновку розглянути заяву про забезпечення позову в судовому засіданні 02.12.2024.

14.11.2024 представником відповідача подано через підсистему «Електронний суд» клопотання про відкладення розгляду справи б/н (вх.№27588/24), відзив на позовну заяву (вх.№27585/24) та клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву (вх.№27584/24).

Ухвалою від 14.11.2024 суд постановив задовольнити клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання відзиву (вх.№26584/24 від 14.11.2024), поновити відповідачу строк на подання відзиву, відзив долучити до матеріалів справи (вх.№ 27585/24 від 14.11.2024). Вказаною ухвалою судом запропоновано позивачу подати відповідь на відзив, а відповідачу - письмово викласти свою позицію з приводу заяви про забезпечення позову. Також, вказаною ухвалою, постановлено розгляд заяви про забезпечення позову призначити в судовому засіданні на 02.12.2024 на 10:30 год., та відкласти підготовче засідання на 02.12.2024 на 10:30 год.

27.11.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання б/н від 27.11.2024 (вх.№28754/24) про участь в судовому засіданні призначеному 02.12.2024 о 10:30 год та в наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме за допомогою програмного забезпечення «ВКЗ» (vkz.court.gov.ua).

Ухвалою від 28.11.2024 суд постановив задовольнити клопотання представника ТзОВ «ЗДР», про участь в судовому засіданні 02.12.2024 у справі №914/1299/24 та в усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; провести судове засідання, призначене на 02.12.2024 о 10:30 год., в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (https:vkz.court.gov.ua).

Представник позивача в підготовче засідання 02.12.2024 в режимі відеоконференції з`явився, заперечив проти поданого представником відповідача клопотання про залишення позовної заяви ТзОВ «ЗДР», з врахуванням збільшення розміру позовних вимог, без руху, просив відмовити у його задоволенні, з огляду на те, що в заборгованість суми стягнуті рішеннями не включені.

Представник відповідача в підготовче засідання 02.12.2024 з`явився, в судовому засіданні підтримав заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про залишення позову, з врахуванням збільшення розміру позовних вимог, без руху, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву (вх.№27585/24).

Згідно пункту 10 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Розглянувши подане представником відповідача клопотання про залишення позовної заяви ТзОВ «ЗДР», з врахуванням збільшення розміру позовних вимог, без руху, заслухавши думку учасників справи, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні, з огляду на наступне.

За змістом статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Клопотання обґрунтоване тим, що позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості в розмірі 1 399 994,79 грн, з якої сума основного боргу становить 949 304,99, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог заявлено про стягнення 4 064 220,83 грн заборгованості, з яких 2 729 870,00 грн основного боргу. На думку відповідача, проаналізувавши подані документи та додатки, неможливо встановити, як саме позивачем розраховано ціну позову, чим обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються та докази, що підтверджують вказані обставини.

Беручи до уваги, що розрахунок штрафних санкцій обчислюється окремо по кожній видатковій накладній, наразі, відповідачу неможливо встановити правильність розрахунку, а також встановити за якою саме видатковою накладною заявлено вимогу про стягнення заборгованості. Відтак, на думку відповідача, уточнена сума основного боргу в розмірі 2 729 870,00 не встановлення жодною видатковою накладною чи сумою таких накладних, та можливо вже була сплачена в межах часткового погашення чи в межах справ №914/3550/21 та №914/1573/23.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що перевірити обґрунтованість позовних вимог, відтак спростувати такі та підібрати докази (додатки) для спростування не виявляється можливим через неналежне оформлення позивачем позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог б/н (вх.№2321/24). Позивач вирішив збільшити розмір позовних вимог, зокрема збільшити суму основного боргу, що заявляється до стягнення у даній справі, з 949 304, 99 грн до 2 729 870, 00 грн. При цьому у позові зазначено, що загальна сума основного боргу становить 12 627 348,60 грн і у цій справі до стягнення заявляється лише частина заборгованості відповідача перед позивачем за договором субпідряду № ЗП-112/1-01/12/20 від 01.12.2020 року.

Позивач користуючись своїм правом передбаченим пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України просить збільшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 4 064 220,83 грн заборгованості, з яких 2 729 870,00 грн основного боргу, 1 106 488,53 грн інфляційних втрат та 227 862,30 грн 3% річних.

Враховуючи те, що позивач вправі подати заяву про збільшення позовних вимог до закінчення підготовчого провадження, зважаючи на факт направлення цієї заяви відповідачу, суд дійшов висновку підставності прийняття її до розгляду.

Так, ухвалою від 17.06.2024 суд постановив прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗДР» про збільшення розміру позовних вимог б/н (вх.№2321/24 від 14.06.2024) до розгляду.

Згідно з частиною 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до частини 2 та частини 3 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Відповідно до частин 2, 4, 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Стаття 14 Господарського процесуального кодексу України стосується принципу диспозитивності господарського судочинства - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що підстави для залишення заяви про збільшення розміру позовних вимог без руху, встановлені Господарським процесуальним кодексом України відсутні, з огляду на те, що оцінку долученим позивачем доказів суд надаватиме в судовому розгляді справи по суті, відтак, клопотання відповідача про залишення позовної заяви ТзОВ «ЗДР», з врахуванням збільшення розміру позовних вимог, без руху задоволенню не підлягає.

Представник позивача в підготовчому засіданні 02.12.2024 в режимі відеоконференції підтримав раніше подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову (вх.№42121/24 від 14.11.2024) та зазначив, що предметом позовних вимог у даній справі є стягнення з відповідача грошових коштів, просив суд накласти арешт на грошові кошти Акціонерного товариства «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (Турецька Республіка), що діє в Україні через Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті», розміщені на його банківських рахунках, в межах суми, яка складає 2 664 226,04 грн.

Представник відповідача в підготовчому засіданні 02.12.2024 заперечив проти задоволення заяви про забезпечення позову, просить відмовити у її задоволенні.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

У судовому засіданні 02.12.2024 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Позиція позивача.

Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову заявник обґрунтовує наступним.

На момент відкриття провадження у даній справі № 914/1299/24 до стягнення було заявлено (ціна позову) 1 399 994,79 грн. ТзОВ «ЗДР» подало заяву, в якій просило забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти саме в межах цієї ціни позову - 1 399 994,79 грн. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.06.2024 у справі № 914/1299/24 було відмовлено у задоволенні цієї заяви ТзОВ «ЗДР» вжиття заходів забезпечення позову. За наслідками розгляду апеляційної скарги ТзОВ «ЗДР» постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 по справі № 914/1299/24 було:

- скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.06.2024 в частині відмови у задоволенні заяви ТзОВ «ЗДР» про вжиття заходів забезпечення позову;

- задоволено заяву ТзОВ «ЗДР» про вжиття заходів забезпечення позову, а саме: накладено арешт на грошові кошти АТ «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті», розміщені на його банківських рахунках, в межах ціни позову, яка складає 1 399 994,79 грн.

ТзОВ «ЗДР» подало заяву про збільшення розміру позовних вимог до 4 064 220,83 грн. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.06.2024 року по справі № 914/1299/24 було прийнято заяву ТзОВ «ЗДР» про збільшення розміру позовних вимог б/н (вх. № 2321/24 від 14.06.2024) до розгляду.

Таким чином, як стверджує позивач, позов ТзОВ «ЗДР» із ціною позову/сумою заявленою до стягнення - 4 064 220, 83 грн, забезпечений лише частково, на суму 1 399 994,79 грн. А частина позовних вимог у розмірі 2 664 226,04 грн (4 064 220,83 - 1 399 994,79 = 2 664 226,04) залишаються незабезпеченими.

Відтак, предметом позову у даній справі, згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог, є вимога майнового характеру про стягнення з відповідача на користь позивача 4 064 220,83,79 грн заборгованості, з яких 2 729 870,00 грн (сума боргу), 1 106 488,53 грн (інфляційне збільшення) та 227 862,30 грн (3% річних). Оскільки виконання в майбутньому судового рішення у справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, ТзОВ «ЗДР» вважає, що застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача в межах суми 2 664 226,04 грн, заявленої до стягнення безпосередньо пов`язане із предметом позову.

Позивач вважає, що при розгляді заяви слід врахувати, серед іншого, адекватність та співмірність такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах майнової вимоги та врахувати, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Під час розгляду цієї заяви позивач просить врахувати позиції Верховного Суду, сформовані, зокрема, у постановах від 06.10.2022 у справі № 905/446/22 та від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, а також врахувати усталену практику Верховного Суду щодо критеріїв подібності правовідносин, сформовану у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 373/1281/16 та від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, яка застосовується судами касаційної інстанції.

Позивач звертає увагу суду на те, що відповідач свідомо не бажає погашати явну та очевидну заборгованість перед ТзОВ «ЗДР» встановлену у судових рішеннях по інших справах. Також, позивач вважає, що у даному випадку відсутня необхідність у зустрічному забезпеченні, та просить суд його не застосовувати.

Відтак, заявник просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти Акціонерного товариства «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (Турецька Республіка місцезнаходження: Турецька Республіка, Чанкая/Анкара, 612 вулиця, квартал Ількбахар; реєстраційний номер в Торговельній палаті м. Анкара 37/1796, дата реєстрації у палаті 20.08.1991; номер державної реєстрації (ідентифікаційний код): 83588)), що діє в Україні через Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (місцезнаходження: 79037, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 212, корпус 2; ідентифікаційний код: 26579227), розміщені на його банківських рахунках, в межах суми, яка складає 2 664 226 (два мільйона шістсот шістдесят чотири тисячі двісті двадцять шість) гривень 04 копійки.

Позиція відповідача.

Відповідач письмово не виклав свою позицію щодо заяви про забезпечення позову (вх.№4212/24 від 14.11.2024). Однак, в судовому засіданні 02.12.2024 усно заперечив проти задоволення заяви про забезпечення позову, просив відмовити у її задоволенні. Зокрема стверджує, що зазначена позивачем у заяві про збільшення розміру позовних вимог заборгованість є надуманою і позивач сам не розуміє природи її виникнення, а також конкретного розміру. В межах даної справи №914/1299/24 подаються платіжки які вже були предметом розгляду у попередніх спорах між ТзОВ «ЗДР» та Представництвом «ОНУР» зокрема у справах № 914/3550/21, № 914/1573/23. Разом з тим, кількість платіжок доданих позивачем, не збігаються з розміром заявлених позовних вимог, а звернення кількома позовами з однотипними вимогами в межах одного договору може свідчити про заплутування судових процесів та зловживанням процесуальними правами позивачем.

Таким чином, відповідач просить відмовити у задоволенні заявленої заяви про забезпечення позову.

Висновки суду.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Адекватність (співмірність) заходу до забезпечення позову визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії. Заходами забезпечення позову не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного суду від 19.07.2024 у справі № 917/1862/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 виснувала, що гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Судом встановлено, що на момент відкриття провадження у даній справі № 914/1299/24 до стягнення було заявлено (ціна позову) 1 399 994,79 грн. ТзОВ «ЗДР» подало заяву, в якій просило забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти саме в межах цієї ціни позову - 1 399 994,79 грн. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.06.2024 у справі № 914/1299/24 було відмовлено у задоволенні цієї заяви ТзОВ «ЗДР» вжиття заходів забезпечення позову. За наслідками розгляду апеляційної скарги ТзОВ «ЗДР» постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 по справі № 914/1299/24 було:

- скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.06.2024 в частині відмови у задоволенні заяви ТзОВ «ЗДР» про вжиття заходів забезпечення позову;

- задоволено заяву ТзОВ «ЗДР» про вжиття заходів забезпечення позову, а саме: накладено арешт на грошові кошти АТ Акціонерного товариства «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті», розміщені на його банківських рахунках, в межах ціни позову, яка складає 1 399 994,79 грн.

ТзОВ «ЗДР» подало заяву про збільшення розміру позовних вимог до 4 064 220,83 грн. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.06.2024 року по справі № 914/1299/24 було прийнято заяву ТзОВ «ЗДР» про збільшення розміру позовних вимог б/н (вх. № 2321/24 від 14.06.2024) до розгляду.

Таким чином, позов ТзОВ «ЗДР» із ціною позову/сумою заявленою до стягнення 4 064 220, 83 грн, забезпечений лише частково, на суму 1 399 994,79 грн, а частина позовних вимог у розмірі 2 664 226,04 грн (4 064 220,83 - 1 399 994,79 = 2 664 226,04) залишилася незабезпеченою.

Предметом позову у даній справі, згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог, є вимога майнового характеру про стягнення з відповідача на користь позивача 4 064 220,83,79 грн заборгованості, з яких 2 729 870,00 грн сума боргу, 1 106 488,53 грн інфляційне збільшення та 227 862,30 грн 3% річних.

У даному випадку, суд керуючись правовою позицією, що викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, враховує, що у відповідача існує беззаперечна можливість у будь-який момент розпорядитися наявними на його рахунках грошовими коштами, а тому позивач обґрунтовано припускає, що в разі незастосування заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на рахунки відповідача в межах суми 2 664 226,04 грн, існує ризик істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у даній справі, поновлення його порушених прав та інтересів.

Суд враховує також і те, що вимога про надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчитиме про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Разом з тим, суд зауважує, що арешт коштів відповідача, який накладається судом для забезпечення позову у даній справі, має на меті забезпечити подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову, оскільки виконання в майбутньому судового рішення безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештовані кошти фактично перебувають у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ними.

Крім того, заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті, з метою зупинення можливого вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

Відтак, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги обставини даної справи, характер спірних правовідносин та предмет позову, суд дійшов висновку задовольнити, подану позивачем заяву про забезпечення позову.

Відповідно до частини сьомої статті 145 Господарським процесуальним кодексом України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗДР» про забезпечення позову (вх.№4212/24 від 14.11.2024) у справі №914/1299/24 задовольнити.

2.Накласти арешт на грошові кошти Акціонерного товариства «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (Турецька Республіка), що діє в Україні через Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (79037, місто Львів, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 212, корпус 2; ідентифікаційний код 26579227), розміщені на його банківських рахунках, в сумі 2 664 226,04 до набрання рішенням суду у справі № 914/1299/24 законної сили.

Стягувачем за ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗДР» (69039, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Волгодонська, будинок 13; ідентифікаційний код 43041726).

Боржником за ухвалою є: Акціонерне товариство «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (Турецька Республіка), що діє в Україні через Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (79037, Львівська область, місто Львів, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 212, корпус 2; ідентифікаційний код 26579227).

3.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

4.Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років, починаючи з 02.12.2024 року.

5.Ухвалу може бути оскаржено у порядку і строки визначені розділом IV Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

6.Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом за вмотивованим клопотанням учасника справи в порядку, передбаченому статтею 145 Господарського процесуального кодексу України.

7.У задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без руху відмовити.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію.

Повний текст ухвали

складено 04.12.2024

Суддя Сухович Ю.О.