Ухвала

від 17.12.2024 по справі 914/1299/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.12.2024 Справа № 914/1299/24

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗДР», місто Запоріжжя, Запорізька область

до відповідача Акціонерного товариства «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (Турецька Республіка), що діє в Україні через Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті», місто Львів

про стягнення 4 064 220,83 грн.

За участі представників:

від позивача: Балика П.О. адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АР №1098177 від 13.09.2022), присутній в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку «ВКЗ»;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗДР» до Акціонерного товариства «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (Турецька Республіка), що діє в Україні через Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» про стягнення заборгованості у сумі 4 064 220,83,79 грн, з яких 2 729 870,00 грн (сума боргу), 1 106 488,53 грн (інфляційне збільшення) та 227 862,30 грн (3% річних).

Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.

16.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№30352/24) .

Представник позивача в підготовче засідання в режимі відеоконференції 17.12.2024 з`явився, просив долучити подані додаткові пояснення (вх.№30352/24) від 16.12.2024 до матеріалів справи, зазначив, що ознайомлений з клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи, заперечив проти його задоволення, стверджував, що юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді.

Відповідач в підготовче засідання 17.12.2024 не з`явився, проте, 16.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання б/н (вх.№30339/24) про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника, оскільки представника відповідача відряджено в Запорізьку область з робочого місця за основним місцем працевлаштування. У вищезазначеному клопотанні зазначив, що адвокат має намір подати додаткові пояснення або клопотання з приводу заявлених вимог.

Розглянувши подане представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№30339/24 від 16.12.2024), заслухавши думку представника відповідача, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки, суд неодноразово відкладав розгляд даної справи, та з дати подання позову до суду у відповідача було достатньо часу для подання усіх свої заперечень та додаткових пояснень.

З приводу клопотання суд зазначає, що за змістом статті129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013р., Папазова та інші проти України, № 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012р.).

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 року, Смірнова проти України від 08 листопада 2005 року, Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 року, Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 року та інші).

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки для розгляду справи по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Згідно пункту 10 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Клопотання про відкладення підготовчого засідання мотивоване посиланням на неможливість забезпечити участь представника позивача у підготовчому засіданні, у зв`язку із відрядженням.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Підстави визначені у частиною 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, які слугують підставою для відкладення підготовчого засідання, у даному випадку, відсутні, так як відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи.

Так, згідно зі статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Таким чином, юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді.

Крім того, суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду. Основною умовою відкладення підготовчого засідання є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість виконання завдань підготовчого провадження в підготовчому засіданні. Тобто, неявка представника учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Щодо наміру представника відповідача подати заперечення та додаткові пояснення, суд зазначає, що з дати подання позову до суду, у відповідача було достатньо часу для формування своєї правової позиції та подання усіх заперечень та додаткових пояснень.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, зловживання тими чи іншими процесуальними правами є недобросовісним здійсненням таких процесуальних прав.

Поведінка відповідача під час розгляду справи, а саме невчасна реалізація своїх процесуальних прав можуть свідчити про недобросовісність відповідача та спрямованість його дій на затягування судового процесу.

За умовами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання відповідача б/н від 14.12.2024 (вх.№30339/24 від 16.12.2024) про відкладення підготовчого засідання.

За приписами статті 185 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Представник позивача присутній в судовому засіданні 17.12.2024 в режимі відеоконференції усно заявив, що повідомив про всі обставини справи, які йому відомі, а також надав усі докази, на які він посилався у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, зважаючи на те, що судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись статтями 185, 197, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1.Закрити підготовче провадження у справі.

2. Призначити справу до судового розгляду по суті на 09.01.2025 о 11:00 год.

3.Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128, зал судових засідань №3, другий поверх.

4. Провести судове засідання, призначене на 09.01.2025 р. об 11:00 год., в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (https:vkz.court.gov.ua).

5. Забезпечити участь представника позивача Балика Павла Олександровича в судовому засіданні у справі №914/1299/24, призначеному на 09.01.2025 об 11:00 год в режимі відеоконференції відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021.

6. Попередити представника позивача Балика Павла Олександровича, що відповідно до пункту 49 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв`язку, для роботи із системою відеоконференцзв`язку.

7. Попередити учасників справи, що відповідно пункту 46 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

8. Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв`язку розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.

9.Явка учасників справи в судове засідання для розгляду справи по суті не визнається судом обов`язковою.

10.Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали

складено 19.12.2024

Суддя Сухович Ю.О.