Ухвала

від 03.12.2024 по справі 703/3907/24

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/3907/24

4-с/703/8/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м. Сміла

Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на рішення та бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Титаренко Діни Іванівни,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із скаргою в якій просить визнати неправомірною постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Титаренко Д.І. про неповернення стягнутого виконавчого збору в сумі 230 грн. Також просив зобов`язати головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Титаренко Д.І. винести постанову про повернення неправомірно стягнутого з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 230 грн.

Скарга мотивована тим, що 03 жовтня 2024 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Титаренко Д.І. відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.

Одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження головний державний виконавець відділу ДВС у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесена постанова про арешт коштів ОСОБА_1 , які знаходилися на пенсійному рахунку. Крім того, головним державним виконавцем винесена постанова про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору за вказаним виконавчим провадженням та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 листопада 2024 року скаргу ОСОБА_1 на рішення та бездіяльність головного державного виконавця відділу ДВС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задоволено частково.

Визнано бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Титаренко Д., яка полягає у не закінченні виконавчого провадження №76191294 з примусового виконання судового наказу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 серпня 2024 року по справі №703/3907/24, 2-н/703/691/24, на підставі п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з скасуванням рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, - неправомірною.

Визнано бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Титаренко Д., яка полягає у не знятті арешту з усіх банківських рахунків ОСОБА_1 у виконавчому провадження №76191294 з примусового виконання судового наказу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 серпня 2024 року по справі №703/3907/24, 2-н/703/691/24, - неправомірною.

12 листопада 2024 року головний державний виконавець відділу ДВС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Титаренко Д.І. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.

Скаржник стверджує, що державним виконавцем неправомірно стягнуто з нього, ОСОБА_1 , 230 грн. виконавчого збору, у зв`язку з цим він звернувся до суду з вищевказаною скаргою.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по скарзі, суд приходить на наступного.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Таким чином, зі скаргою, в порядку статті 447 ЦПК України, на дії/бездіяльність державного виконавця сторона виконавчого провадження може звернутися лише у випадку, якщо такі дії/бездіяльність допущені при виконанні судового рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається зі змісту скарги, заявником, фактично, оскаржуються дії державного виконавця відділу ДВС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Титаренко Д.І. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадження № 76191294.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами ч.1 ст.18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами.

Тобто примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами в передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені й Законом України «Про виконавче провадження», згідно із ч.1 ст.74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Водночас ч.2 ст.74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З урахуванням вищенаведеного можна зробити висновок, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду №370/1034/15 (провадження № 14-103цс19) від 03 квітня 2019 року.

Отже, Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права і суд не вбачає підстав відступити від вищевказаного правового висновку.

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що предметом скарги є, фактично визнання незаконною постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 , винесену державним виконавцем відділу ДВС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Титаренко Д.І., дана скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно із п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог ЦПК України суд роз`яснює скаржнику його право на звернення з цими вимогами до відповідного адміністративного суду.

На підставі наведеного, керуючись ст. 186, 260, 261 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в :

Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення та бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Титаренко Діни Іванівни.

Роз`яснити заявнику право на звернення з вказаними вимогами до Черкаського окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і протягом 15 днів може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду.

Суддя І.Я.Биченко