Окрема думка

від 14.11.2024 по справі 9901/396/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

14 листопада 2024 року

м. Київ

справа №9901/396/21

адміністративне провадження №П/9901/396/21

судді Верховного Суду Білоуса О.В. у справі №9901/396/21 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Вища рада правосуддя, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправною бездіяльності Президента України, яка полягає у невиданні Указу «Про призначення на посаду судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Наумова Олександра Олександровича» на підставі подання Вищої ради правосуддя від 12 листопада 2020 року та зобов`язання Президента України видати Указ «Про призначення на посаду судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 » у порядок та спосіб, визначені чинним законодавством України.

Рішенням Верховного Суду від 14 листопада 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Президента України щодо непризначення ОСОБА_1 на посаду судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя у передбачений Законом строк.

Зобов`язано Президента України відповідно до статті 80 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розглянути подання Вищої ради правосуддя щодо рішення від 12 листопада 2020 року №3096/0/15-20 про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідно до частини третьої статті 34 КАС України, суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються особи, які беруть участь у справі, без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

Я не погоджуюсь з висновками колегії суддів в частині визнання протиправною бездіяльність Президента України щодо непризначення ОСОБА_1 на посаду судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя у передбачений Законом строк і вважаю, що у задоволенні цієї частини позовних вимог необхідно відмовити з огляду на таке.

За приписами частини першої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 128 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) Призначення на посаду судді здійснюється Президентом України на підставі та в межах подання Вищої ради правосуддя, без перевірки додержання встановлених цим Законом вимог до кандидатів на посаду судді та порядку проведення добору чи кваліфікаційного оцінювання кандидатів. Президент України видає указ про призначення судді не пізніше 30 днів з дня отримання відповідного подання Вищої ради правосуддя.

Згідно із підпунктом 10 пункту 4 Положення про Офіс Президента України, затвердженого Указом Президента України від 25 червня 2019 року №436/2019, Офіс відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює підготовку проектів указів Президента України про призначення на посаду судді, а також проектів законів щодо утворення, реорганізації і ліквідації судів.

Однак, в ході розгляду справи представником Президента України повідомлено, що подання Вищої ради правосуддя від 17 листопада 2020 року № №455/0/12-20 про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя було опрацьоване в Офісі Президента України та підготовлено проект Указу Президента України «Про призначення суддів», у тому числі про призначення ОСОБА_1

Підготовлений в установлений термін профільними структурними підрозділами Офісу Президента України проект Указу Президента України «Про призначення суддів» до якого включено, у тому числі ОСОБА_1 , Департаментом документального забезпечення був переданий керівництву Офісу Президента України для здійснення доповіді Президенту України.

Зазначений проект 18 січня 2021 року повернуто до Департаменту документального забезпечення без підпису Президента України.

Представник відповідача на численні вимоги суду про витребування відповідної інформації, питання суддів та представника позивача у судових засіданнях не надав належних та допустимих доказів та чітко не пояснив чи отримав і коли саме отримав Президент України відповідне подання Вищої ради правосуддя.

За вказаних обставин суд здійснив всі залежні від нього заходи щодо встановлення обставин у справі, однак, за ситуації, коли представник відповідача не надав належні докази та чіткі пояснення, то вважаю, що судом достеменно не встановлено рух подання, факт його отримання Президентом України та причини непідписання відповідного указу.

Задовольнивши позовні вимоги в цій частині, колегія суддів Верховного Суду посилається на частину четверту статті 245 КАС України, якою передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Однак, беручи до уваги зазначені вище обставини, вважаю, що в межах цієї справи відсутній факт виконання всіх умов, визначених законом, оскільки відсутні докази того, що Президент України, як того вимагає стаття 128 Закону №1402-VIII, отримав відповідне подання Вищої ради правосуддя і безпідставно зволікає із виданням указу про призначення судді.

За вказаних обставин, невчинення відповідачем дій у передбачений законом строк наразі не має характеру протиправної бездіяльності та не може бути визнане такою, а тому у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Президента України щодо непризначення ОСОБА_1 на посаду судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя у передбачений Законом строк необхідно було відмовити.

Разом з тим, за правилами пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Вважаю, що належним, достатнім і ефективним способом захисту, який в повній мірі захищає права позивача є саме зобов`язання Президента України відповідно до статті 80 Закону №1402-VIII розглянути подання Вищої ради правосуддя щодо рішення від 12 листопада 2020 року №3096/0/15-20 про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя.

Суддя О.В. Білоус