Рішення

від 12.11.2024 по справі 468/151/18-ц

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/151/18-ц

2/468/2/24

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2024 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Янчук С.В., за участі секретарів Хижняк К.А. та Онофрійчук М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , яким, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив усунути йому перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою, що розташована в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4820610100:02:003:0017). В обґрунтування позову зазначив, що він є власником земельної площею 0,1 га, кадастровий номер 4820610100:02:003:0017, що розташована в АДРЕСА_1 . Земельна ділянка позивача межує з земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , що належить відповідачу ОСОБА_2 . Позивач стверджує, що відповідач ОСОБА_2 самовільно захопив частину належної йому земельної ділянки ( АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4820610100:02:003:0017), звів на її частині гараж, фундамент під огорожу та користується його городом, без погодження з ним (позивачем). В добровільному порядку вирішити питання щодо усунення перешкод у користуванні частиною земельної ділянки відповідач відмовляється.

Ухвалою судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 01.03.2018 року було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

13.04.2019 року до суду надійшов відзив, згідно якого відповідач заперечив проти задоволення позову посилаючись на те, що рішенням сесії міської ради від 09.09.2016 року було затверджено проект землеустрою і йому було передано у власність земельну ділянку площею 0.10 га з кадастровим номером 4820610100:02:003:0019, що розташована в АДРЕСА_1 . Межі були узгодженні з позивачем, але в подальшому виник спір.

Ухвалою від 17.07.2018 року по справі було призначено земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено.

12.02.2019 року до суду надійшов висновок земельно-технічної експертизи.

Ухвалою від 18.02.2019 року провадження у справі відновлено.

Ухвалою від 17.10.2019 року було відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою від 17.10.2019 року було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення додаткової судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою від 09.12.2019 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з`явився, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його та позивача відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, від представника відповідача в черговий раз надійшло клопотання про відкладення судового засідання в зв`язку з участю в іншому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 12.11.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Степіної Н.Г. про відкладення судового засідання.

Дослідивши наявні у справі матеріали (копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.03.2014 року; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.03.2014 року; копію повідомлення Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 04.04.2017 року; копію листа Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 21.04.2017 року; копію актів обстеження земельних ділянок від 14.04.2017 року та 14.07.2017 року; копію заяв ОСОБА_1 від 13.03.2017 року, 12.04.2017 року та 15.06.2017 року; фото від 11.06.2017 року; копію акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 13.06.2016 року; копію рішення Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 04.12.2013 року за №1; копію рішення Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 09.09.2016 року за №13; копію рішення Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 12.03.2014 року за №13; висновок експерта №125-079 від 06.02.20119 року; копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 ; копію технічного звіту з виконання топографо-геодезичних робіт на земельній ділянці по АДРЕСА_1 ) суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і можливість задоволення позову.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Рішенням Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 04.12.2013 року за №1 ОСОБА_2 дозволено розробку проекту по відведенню земельної ділянки в приватну власність площею 0.10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 , із земель комунальної власні (Т.1 а.с.46).

Рішенням Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 09.09.2016 року за №13 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність ОСОБА_2 площею 0.10 га, кадастровий номер 4820610100:02:003:0019 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд в АДРЕСА_1 та передано земельну ділянку у власність останньому (Т.1 а.с.47).

Рішенням Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 12.03.2014 року за №13 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність ОСОБА_1 площею 0.10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд в АДРЕСА_1 та передано земельну ділянку у власність останньому (Т.1 а.с.52).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.03.2014 року, право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 4820610100:02:003:0017, що розташована в АДРЕСА_1 , було зареєстровано 24.03.2014 року (Т.1 а.с.10).

З висновку експерта №125-079 від 06.02.20119 року, серед іншого, вбачається, що згідно даних виконаної геодезичної зйомки ФОП ОСОБА_3 , ліва бокова межі між земельними ділянками № НОМЕР_1 та АДРЕСА_2 , перенесена в бік земельної ділянки площею -94,0 кв.м. з розмірами: в фасадній частині на відстань - 1,58м. довжиною - 26,39 м., в серединній частині - 1,69м. довжиною 20,95м. , та по задній торцевій межі на відстань - 2,7м. Тобто, площа земельної ділянки № НОМЕР_2 частково зменшена на 94,0 кв.м. за рахунок переносу лівої бокової межі суміжного землекористування з земельною ділянкою № НОМЕР_1 , в результаті чого, власник земельної ділянки № НОМЕР_2 самовільно частково переніс межу суміжного землекористування в бік земельної ділянки № НОМЕР_3 в фасадній частині площею - 1,5 кв.м. з розмірами по фасадній межі - 1,17м - 0,36м, довжиною -2,07м., в задній торцевій частині на площу - 51,0 кв.м. неправильною геометричною форми по ломаній з прямих по наклонній під кутом від межі з розмірами 2,72м., далі по прямій довжиною - 23,75м. до задньої торцевої межі та вздовж задньої межі на відстань 3,19м. Для усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресом: АДРЕСА_1 , необхідно виконати частковий перенос межі суміжного землекористування, а саме: вздовж задній торцевої межі вліво від існуючої межі довжиною 3,19 м. довжиною 23,75 м. та пряму під кутом довжиною 2,72 м., в фасадній частині вздовж фасадній межі -1,17 м. 0,36 м., довжиною 2,07 м. Графічно, фактичне розташування межі суміжного землекористування наведено в додатку №4 висновку №125-079 (а.с. 94,95) (Т.1 а.с 79-95).

Аналогічні висновки (щодо самовільного часткового переносу межі суміжного землекористування власником земельної ділянки № НОМЕР_2 в бік земельної ділянки № НОМЕР_3 ) наведені в акті щодо земельних ділянок по АДРЕСА_3 (Т.1 а.с.20).

Таким чином, аналіз досліджених судом доказів (зокрема висновок експерта №125-079 від 06.02.20119 року) свідчить про створення відповідачем перешкод позивачу у користуванні належною йому на праві приватної власності земельною ділянкою з кадастровим номером 4820610100:02:003:0017, що розташована в АДРЕСА_1 , що сталось в результаті самовільного часткового переносу межі суміжного землекористування в бік земельної ділянки №1б, належної позивачу, що в свою чергу виникло в результаті переносу лівої бокової межі суміжного землекористування з земельною ділянкою №1.

Згідно зі статтею 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі№ 761/5115/17 сформульований висновок про те, що одним зі способів захисту права користування майном є припинення дії, яка це право порушує (пункт 3 частини другої статті 16 ЦК України), - усунення перешкод у здійсненні права користування майном (негаторний позов). Підставою для подання такого позову є вчинення перешкод правомірній реалізації речового права. Цей спосіб захисту може використати не тільки власник майна, але й особа, яка відповідно до закону або договору має право користування ним, зокрема і у випадку, коли перешкоди у здійсненні зазначеного права чинить власник майна.

За положеннями статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, проте при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник не може завдавати шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства і зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 зазначеного Кодексу).

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз вищенаведених норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права володіння, користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Відповідно до ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За приписами ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту стаття 16 ЦК України.

Згідно п. п. «г, е» ч.1 ст. 91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів та дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

За загальними правилами добросусідства, закріпленими у статтях 103-109 ЗК України, додержання правил добросусідства є обов`язком для власників та землекористувачів земельних ділянок, які мають обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам та землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається щонайменше незручностей.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 безпідставно користується частиною території земельної ділянки з кадастровим номером 4820610100:02:003:0017, що розташована в АДРЕСА_1 та належить позивачу ОСОБА_1 на праві власності, що перешкоджає позивачу повноцінно користуватися належною йому на праві власності земельною ділянкою, а тому позов підлягає задоволенню шляхом зобов`язання відповідача усунути перешкоди позивачу у користуванні належною йому земельною ділянкою з урахуванням особливостей, викладених в висновку експерта.

Доводи сторони відповідача з приводу того, що відповідач користується лише належною йому земельною ділянкою, межі якої відображені в проекті землеустрою, що був затверджений рішенням сесії міської ради від 09.09.2016 року, а також те, що під час проведення експертного дослідження не були враховані координати земельних ділянок сторін, які містяться в Держгеокадастрі України, що позбавляє можливості визначити де проходить паркан між земельними ділянками, суд відхиляє та не бере їх до уваги виходячи з наступного.

Як зазначалось вище, право власності у позивача на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4820610100:02:003:0017), виникло 24.03.2014 року.

В свою чергу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність відповідачу ОСОБА_2 площею 0.10 га, кадастровий номер 4820610100:02:003:0019 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд в АДРЕСА_1 , був виготовлений в 2016 році та затверджений рішенням Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 09.09.2016 року за №13, тобто вже після виникнення права власності у позивача на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , при цьому виникнення права у відповідача на земельну ділянку не може порушувати право власності позивача.

Крім того, зі змісту висновку експерта №125-079 від 06.02.20119 року вбачається, що при його виготовленні було взято до уваги проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачу для будівництва та обслуговування житлового будинку в межах території АДРЕСА_1 , а також на місці була виконана геодезична зйомка.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн., проведення топографо-геодезичних робіт в розмірі 1500 грн. та витрати на експертне дослідження в розмірі 6600 грн., а всього 8804,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4,12,13, 81,263-265,268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - задовольнити .

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою, що розташована в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4820610100:02:003:0017) шляхом часткового переносу межі суміжного землекористування, а саме:

-вздовж задній торцевої межі вліво від існуючої межі довжиною 3,19 м. довжиною 23,75 м. та пряму під кутом довжиною 2,72 м.

-в фасадній частині вздовж фасадній межі -1,17 м. 0,36 м., довжиною 2,07 м.

Графічно, фактичне розташування межі суміжного землекористування наведено в додатку №4 висновку №125-079 (а.с. 94,95).

Зобов`язати ОСОБА_2 знести за власний рахунок споруди, самовільно збудовані ним на земельній ділянці, розташованій в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4820610100:02:003:0017) та привести земельну ділянку до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат понесених по справі 8804 (вісім тисяч вісімсот чотири) гривні 80 копійок.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Баштанський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1ст. 354 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 22.11.2024 року.

Відповідно до п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_4 );

Відповідач:

ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_5 );

Суддя: