Ухвала від 29.11.2024 по справі 523/3217/23

Справа № 523/3217/23

Провадження №2/523/1264/24

У Х В А Л А

"29" листопада 2024 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі

головуючої судді - Середи І.В.,

за участю секретаря- Щербан О.Д.,

розглянувши заяву відповідачки ОСОБА_1 про забезпечення позову,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та ОСОБА_1 , в якому вона просить в остаточній редакції від 04 жовтня 2023 року визнати недійсними договори: №ТС-1236/20 від 02.12.2020 року; №ТС-411/22 від 24.10.2022 року; №ТС- 412/22 від 24.10.2022 року; №ТС-413/22 від 24.10.2022 року; №ТС-414/22 від 24.10.2022 року; №ТС-457/22 від 18.11.2022 року на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, переукладені між Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 , посилаючись на те, що дані договори були укладені з її чоловіком ОСОБА_3 , який загинув внаслідок автокатастрофи, та у подальшому переукладені з відповідачкою матір`ю загиблого, яка не отримала свідоцтва про право на спадщину за законом, що є незаконним і порушує право позивачки на спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27 листопада 2024 року відповідачка ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради вчиняти дії у вигляді укладення нових договорів на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 між Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та позивачем ОСОБА_2 та/або іншими особами окрім ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Вимоги щодо форми та змісту заяви про забезпечення позову визначені ст.151 ЦПК України. Відповідно п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України така заява повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Як зазначив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання забезпечення позовних вимог, суд приймає до уваги докази сторін у справі, з яких вбачається, що між ними дійсно виник спір щодо дійсності договорів на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, які були переукладені Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради з фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 .

Проте, заявниця у своїй заяві не обґрунтовує необхідність вжиття такого заходу забезпечення позову. Відтак, нею не дотримано вимоги п.п. 3, 4 ч.1 ст.151 ЦПК України.

Згідно з ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі зазначеного, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 260, 261, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву відповідачки ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявниці.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу суду складено та підписано 29 листопада 2024 року.

Суддя