Рішення

від 04.12.2024 по справі 211/7482/19

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/7482/19

Провадження № 2/211/87/24

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Ткаченко С.В.,

за участю секретаря судового засідання Бірж Д.В.,

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Криворізької міської ради, ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 та в редакції заяви про зміну предмету позову від 20.02.2024, просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з господарчими побудовами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу від 19.04.1996, відповідно до якого спадкодавець ОСОБА_4 придбав будинок площею 19,3 кв.м. під літ А-1, літня кухня Б, сарай В, вбиральня Г, водоколонку та забор, а також визнати за ним майнове право забудовника на житловий будинок за літерою «Ж» загальною площею 95,6 кв.м. житловою площею 61.1 кв.м., гараж за літером «Д», погріб за літерою «Е» , вбиральню (тимчасову) за літерою «З», навіс за літерою «И», огорожу № 1, огорожу № 2, воріт № 3, замощення ІІ, в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який за життя на підставі договору купівлі-продажу від 19.04.1996 був власником житлового будинку по АДРЕСА_1 . Відповідно до відомостей про технічний стан нерухомого майна, об`єкт збудованого незавершеного будівництва житловий будинок «Ж-1» готовністю 79%, гараж «Д», погріб «Е», вбиральня «З». Будівництво житлового будинку здійснювалось на земельній ділянці, відведеній під будівництво, однак спадкодавець не встиг завершити будівництво. Після смерті батька із заявами про прийняття спадщини звернулись сторони у справі, його сини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однак отримали відмову нотаріуса від 14 серпня 2019 року на домоволодіння по АДРЕСА_1 , отримавши свідоцтва про право на спадщину за законом по 1 / 2 частці земельної ділянки за вказаною адресою. З урахуванням того, що з моменту винесення державним нотаріусом постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо житлового будинку від 14 серпня 2019 року, відповідач ОСОБА_2 свої прав на спірний будинок не заявляв, позовні вимоги в суді від ОСОБА_2 відсутні, а з урахуванням строку позовної давності загальний строк у три роки сплив 15 серпня 2022 року. Відповідно оскільки відповідач не проявляє інтерес до спадкового майна, то він не прийняв спадщину, тому позивач просить задовольнити вимоги.

Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року прийнято дорозгляду позовнузаяву тавідкрито провадженняу справі,розгляд справиухвалено проводитиза правиламизагального позовногопровадження,призначено підготовчесудове засідання.

Ухвалою суду від 21 січня 2020 року за клопотанням представника позивача витребувано матеріали спадкової справи.

Ухвалою суду від 24 лютого 2020 року закрито підготовче провадження у справі.

Ухвалою суду від 27 квітня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 16 липня 2020 року зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2023 року поновлено провадження у справ.

Ухвалою суду від 12 березня 2024 року прийнято заяву представника позивача про зміну предмета позову, залучено третьою особою ОСОБА_3 , призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 23 серпня 2024 року закрито підготовче судове засідання.

У судове засідання учасники процесу не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

У матеріалах справи міститься заява представника позивача адвоката Ковалик М.Ф. про розгляд справи за їх з позивачем відсутності, на вимогах наполягає.

Відповідач ОСОБА_2 причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Третя особа ОСОБА_3 письмових заперечень до суду не подала.

Представник Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Криворізької міської ради звернувся до суду з письмовими поясненнями, де міститься посилання на статтю 331 ЦК України, статтю 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядок прийняття в експлуатацію закінчений будівництвом об`єктів, затверджених постановою КМУ від 13.04.2011 № 461 та зазначено, що державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у встановленому законом порядку. Визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено. Тому про винесенні рішення покладаються на розсуд суду і просять розгляд справи проводити за відсутності представника Відділу.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 41 Конституції України та частин першої та другої статті 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

Згідно зі статтею 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, 19 квітня 1996 року на підставі договору купівлі-продажу, ОСОБА_4 було придбано глинобитний жилий будинок жил.пл.19,3 кв.м. під літ. А-1, літня кухня Б, сарай В, уборна Г, водоколонка І, забор № 1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці пл. 600 кв.м., яка переходить до покупця в тимчасове користування (а.с. 35 копія договору).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (а.с. 10-копія свідоцтва).

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (статті 1261-1262 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з частиною першоюстатті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За загальним правилом, визначеним частиною першоюстатті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно витребуваної судом копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , до державного нотаріуса Четвертої криворізької державної нотаріальної контори 20 січня 2007 року із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на домоволодіння по АДРЕСА_1 , звернувся його син ОСОБА_2 (а.с. 64 зворот).

ОСОБА_4 був зареєстрований за місцем відкриття спадщини (а.с. 69 копія адресної довідки).

04 вересня 2019 року до державного нотаріуса Четвертої криворізької державної нотаріальної контори із спільною заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельні ділянки по АДРЕСА_1 , звернулися його сини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 68 копія заяви).

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 отримали свідоцтва від 04 вересня 2019 року про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 , на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:302:0012 площею всієї 0,1000 га в межах згідно з планом, переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , по 1/ 2 частки вказаної земельної ділянки кожному (а.с. 16 копія свідоцтва).

Однак постановою державного нотаріуса від 14 серпня 2019 року у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , сторонам відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на новостворене майно (а.с. 9 копія постанови).

Згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.08.2010, за вказаною адресою знаходиться самочинно збудоване майно: незавершений будівництвом житловий будинок Ж-1, готовністю 79%, гараж Д, погріб Е, вбиральня З, огорожу № 1, 2. 3 та вимощення ІІ (а.с. 14 копія витягу).

Згідно примітки до витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.08.2010, за вказаною адресою було знесено житловий будинок АДРЕСА_2 (а.с. 14 зворот).

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 вересня 2022 року (а.с. 157-160 копія рішення) відмовлено у задоволенні вимог ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя та визнання права власності на спільне сумісне майно подружжя житлового будинку та земельної ділянки під будинком, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Указаним рішенням також встановлено, що згідно висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 3-21, складеного 23 березня 2021 року, відповідно до відомості про технічний стан нерухомого майна від 14.05.2019 за № 248873, складеної КП ДОР «Криворізьке БТІ» встановлено, що житловий будинок «А-1» загальною площею приміщень 39,5 кв.м., житловою площею 19,3 кв.м., літня кухня літ «Б», сарай літ «В», вбиральня літ «Г», водоколонка І знесено. Збудовано погріб літ «Е», навіс літ «И» - зазначені будівельні роботи не підлягають прийняттю в експлуатацію згідно постанови КМУ від 07.06.2017 № 406. Замовником не надано дозвільних документів на будівництво житлового будинку літ «Ж», гаража літ «Д». Відсоток готовності житлового будинку літ «Ж» складає 100%, гаражу літ «Д» складає 100%, погребу літ «Е» складає 100%, вбиральні літ «З» 100%. Кожна з перелічених будівель утворює приміщення, яке можливо експлуатувати по цільовому призначенню в повній мірі.

Щодо позовної вимоги про визнання за позивачем права власності на житловий будинок з господарчими побудовами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу від 19.04.1996, відповідно до якого спадкодавець ОСОБА_4 придбав будинок площею 19,3 кв.м. під літ А-1, літня кухня Б, сарай В, вбиральня Г, водоколонку та забор, суд зазначає настуне.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 року по справі №200/22329/14-ц зазначено, що «Частиною другоюстатті 331 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Аналіз положеньстатті 331 ЦК Україниу системному зв`язку з нормами статей 177-179, 182 цього кодексу, частини третьоїстатті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно достатті 18 Закону України "Про основи містобудування"реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об`єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрої територій. Закінчені будівництвом об`єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об`єктів забороняється.

За положеннями пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року N 461, прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до І-III категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Отже, державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.

Визнання ж права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормамиЦК Україничи іншими нормативними актами не передбачено.

Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року у справі N 6-159цс15, і підстав для відступу від нього не вбачається».

Відповідно до вимог статей 328 та 329 ЦК України право власності набувається на підставах,що не заборонені законом.

Однак будучи житловим будинком з господарським побудовами, не будучи житловим будинку з юридичної точки зору, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, відтак є майном, що підлягає спадкуванню.

З огляду на наведене, суд вважає встановленим, що у ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя не виникло право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Згідно з пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.Законодавством передбачено порядок прийняття в експлуатацію будівель інспекцією архітектурно-будівельного контролю за місцем їх розташування, який не може підмінятися судовим рішенням.

Якщо об`єкт будівництва не був завершений спадкодавцемчи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване,то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов`язки, а саме: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт; право одержати на своє ім`я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.

За загальним правилом судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується або оспорюється.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання за позивачем права власності на житловий будинок з господарськими будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У частині першій статті 316ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Згідно з пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

Якщо об`єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов`язки, а саме: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт; право одержати на своє ім`я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.

Таким чином, спадкоємець має право звернутись до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 707/1803/16-ц (провадження № 61-1132св17).

Подібні висновки Верховний Суд зробив також у постановах від 12 серпня 2019 року у справі № 607/9408/16-ц (провадження № 61-27922св18) та від 28 травня 2020 року у справі № 2-2317/11 (провадження № 61-13194св18).

Під час розгляду цієї справи встановлено, що спадкодавцем у встановленому законом порядку було придбано житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельна ділянка за вказаною адресою на підставі Державного акту на право власності на землю було видано ОСОБА_4 на підставі рішення виконкому Криворізької міської Ради народних депутатів № 413 від 08.09.1999.

Спадкодавець виготовив будівельний паспорт на будівництво житлового будинку Ж-1, гаражу Д, погребу Е, вбиральні З, тощо

Згідно технічного паспорта, виготовленого Комунальним підприємством «Криворізьке БТІ» станом на 26 березня 2019 року, будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , є недобудований.

До складу спадщини після смерті ОСОБА_4 входили усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин другої, третьої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Якщо об`єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов`язки, а саме: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт; право одержати на своє ім`я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.

Таким чином внаслідок смерті забудовника ОСОБА_4 до завершення будівництва його права та обов`язки, як забудовника, увійшли до складу спадщини на підставі статті 1216 ЦК України.

Судом установлено, що самочинно збудоване спадкодавцем житловий будинок з господарськими спорудами не був уведений в експлуатацію, право власності не було зареєстровано з отриманням правовстановлюючого документу.

Отже, з вказаного можна зробити висновок, що позивач має право на спадкування майнових прав спадкодавця, у тому числі прав забудовника.

Проте оскільки поряд з позивачем відповідач ОСОБА_2 набув право на спадкування прав та обов`язків, які належали ОСОБА_4 в рівних частках, відповідач не відмовився у встановленому ЦК України порядку від спадкування, то за позивачем слід визнати права та обов`язки забудовника на 1/2 частини побудованого, але не уведеного в експлуатацію житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом.

На підставівикладеного та керуючись вимогамистатей 13,81,141,259,263-265,268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , права та обов`язки забудовника на 1/ 2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 95,6 кв.м. житловою площею 65.1 кв.м., гараж за літером «Д», погріб за літерою «Е» , вбиральню за літерою «З», навіс за літерою «И», огорожу № 1, огорожу № 2, воріт № 3, замощення ІІ, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов в іншій частинізалишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: С. В. Ткаченко