Ухвала

від 03.12.2024 по справі 753/7279/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7279/21

провадження № 1-кс/753/3353/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

при секретарі- ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ЮНІТ СІТІ ФІНАНС», про скасування арешту на майно накладеного ухвалою слідчого судді від 21.12.2023 в кримінальному провадженні №32021100000000111 від 28.01.2021 -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ЮНІТ СІТІ ФІНАНС», звернувся до слідчого судді, з клопотанням про скасування арешту та заборон, що були вжиті ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 21.12.2023 у кримінальному провадженні №32021100000000111 від 28.01.2021 за ч. 1 ст.358, ч. 2 ст.358, ч.4 ст.358, ст.14, ч.1 ст.190, ч. 2 ст.15 КК України.

В обґрунтування клопотання представник ТОВ «ЮНІТ СІТІ ФІНАНС» посилається на те, що судом при задоволенні клопотання прокурора та накладенні арешту на майно товариства не було досліджено фактичні обставини справи у їх сукупності, що впливають на законність набуття товариством права власності на нерухоме майно, правочин щодонабуття нежилого приміщення є чинним і відсутні будь-які спори з приводу цього майна, а висновок прокурора про підробку документів є передчасний та необґрунтований, який не підтверджується належними та допустимими доказами, що порушено принцип співмірності між ступенем суспільної небезпечності кримінального караного діяння та заходами забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що клопотання прокурора є невмотивованим, внаслідок чого вжиті слідчим суддею заходи забезпечення кримінального провадження є необґрунтованими.

Заявник просив розглянути справу у відсутність останнього, підтримав клопотання із зазначених в ньому підстав.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність прокурора.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснбвалось.

Дослідивши матеріали клопотання, матеріали клопотання про арешт майна, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованими і такими, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, органом дізнання Дарницького УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32021100000000111 від 28.01.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.358, ч. 2 ст.358, ч.4 ст.358, ст.14, ч.1 ст.190, ч. 2 ст.15 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 21.12.2023 було задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на об`єкт нерухомого майнана - нежилу будівлю з/б виробів (літера В) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1310897980000), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ТОВ «ЮНІТ СІТІ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42836479) із забороною здійснювати будь які реєстраційні дії, відчужувати даний об`єкт нерухомого майна будь-яким особам, товариствам, установам, організаціям, підприємствам та фізичним особам або вчиняти будь які правочини із зазначеним нерухомим майном.

У клопотанні прокурора про арешт майна було зазначено, що підставою для накладення арешту стало те, що невстановлені особи, діючи на території м. Києва, виготовляли технічну документацію від імені суб`єктів господарювання, які мають для цього відповідну кваліфікацію в тому числі від імені ТОВ «ЕЮБ «Гривна-плюс» (ЄДРПОУ 24847787), Асоціації «Авістор буд» (ЄДРПОУ 31813695), до яких були внесені неправдиві дані щодо фактичного стану об`єктів нерухомості (технічного стану, часу в якій вони були побудовані, їх введення в експлуатацію, відповідність будівельним вимогам та іншим нормам законодавства тощо), тим самим здійснювали підроблення офіційних документів, які видаються підприємством, яке має право видавати такі документи і які надають право для подальшого введення в експлуатацію об`єктів нерухомості, а також подальшої реєстрації права власності на ці об`єкти, з метою використання їх підроблювачем чи іншою особою.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 26.07.2017 о 20:05:48 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровано право власності на об`єкт нежитлової нерухомості: нежилу будівлю з/б виробів (літера В) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1310897980000) загальною площею 709.5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для державної реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна стало: договір купівлі-продажу № 2380 від 26.07.2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 ; Довідка №263 від 05.02.2019 видана ТОВ «БТІ ПЛЮС».

Відповідно до наявних даних електронних інтернет ресурсів директором та засновником ТОВ «БТІ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 38656705) є ОСОБА_6 , який будучи допитаним в якості свідка пояснив, що він фактично не є ні засновником, а ні керівником ТОВ «БТІ ПЛЮС», жодного відношення до вказаного підприємства він не мав, та те не має, ніякої технічної документації на об`єкти нерухомості він не виготовляв.

Згідно змісту тексту договору купівлі продажу від 26.07.2017 предметом договору є нежила будівля з/б виробів (літера В) загальною площею 206,5 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 . Тобто данні про площу об`єкта нерухомого майна, зазначені в документах технічної інвентаризації, наданих для проведення державної реєстрації, не відповідають даним зазначеним в договорі купівлі продажу.

Таким чином, проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомості - нежилу будівлю з/б виробів (літера В), за адресою АДРЕСА_1 , здійснена на підставі підроблених документів.

19.12.2023 прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 об`єкт нерухомого майна - нежилу будівлю з/б виробів (літера В) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1310897980000), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідною постановою визнано речовим доказом у вказаному вище кримінальному провадженні

Метою застосування вказаного заходу забезпечення судом наведено необхідність у збереженні речових доказів, оскільки у разі незастосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна, то наявні будуть ризики знищення, перетворення, відчуження майна з метою знищення речових доказів.

У клопотанні про арешт майна прокурор посилався на те, що державна реєстрація об`єкту нерухомості здійснена на підставі підробних документів. Доказом цього прокурором було надано копії наступних документів: договір купівлі-продажу нежилого приміщення, витяги про реєстрацію права власності, довідку щодо показників об`єкту, технічний паспорт на будівлю, протокол допиту свідка ОСОБА_6 .

Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.08.2019 підставою для державної реєстрації права власності на нежилі приміщення (в літері Б), загальною площею 292 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_2 є: договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, № 565 від 05.03.2018 та довідка щодо показників об`єкту №296-10 від 10.01.2019, видавник: ТОВ «БТІ ПЛЮС»

В свою чергу слідчим суддею встановлено, що ТОВ «ЮНІТ СІТІ ФІНАНС», набула вказану будівлю шляхом викупукорпоративних прав. Відповідно до рішення Київської міськоїради №2076/2117 від 08.07.2021 земельна ділянка на якійзнаходиться вказана будівля передана товариству в орендутерміном 10 років.

28.09.2022 укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 80000000000:91:083:0040 площею 0,4967 га між товариством та Київською міською радою.

Крім того, товариство сплачує за користування земельною ділянкою річну орендну плату в розмірі 338751 грн.

На даний час користувачем даної будівлі є ТОВ «Нова пошта», відділення № 13 «без бар`єрів».

Будь які правочини щодо набуття товариством вказаного нерухомого майна не ставляться під сумнів органом дізнання, тому наразі товариство є добросовісним набувачем нежитлового приміщення на підставіправовстановлюючих документів, які не оспорені.

На час розгляду клопотання про арешт майна, наведені обставини прокурором висвітлені не були, тому накладення арешту на майно ТОВ «ЮНІТ СІТІФІНАНС», код ЄДРПОУ 42836479 було передчасним, оскільки невстановлено, яке значення може мати саме для розслідуваних злочинів речовий доказ у вигляді арештованого майна, а також не встановлено підстав набуття товариством вказаного майна.

Крім того, обставини щодо ймовірної протиправної діяльності ТОВ «ЮНІТ СІТІ ФІНАНС», які досліджуються в рамках кримінального провадження № 32021100000000111 від 28.01.2021 вже досліджувались в рамках кримінальногопровадження №12017100100009422 від 08.08.2017 та у якому 06.09.2024 прийнято рішення про закриття кримінальногопровадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Так, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного судум. Києва №761/17170/24 від 13.05.2024 (провадження №1-кс/761/11316/2024) накладено арешт на майно ТОВ «ЮНІТ СІТІФІНАНС» в рамках розслідування кримінального провадження №12017100100009422 від 08.08.2017.

06.09.2024 слідчим СВ Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_8 кримінальне провадження №12017100100009422 від 08.08.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, закрито напідставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва №761/35315/24 від 03.10.2024 (провадження №1-кс/761/23461/2024) скасовано арешт на майно ТОВ «ЮНІТ СІТІ ФІНАНС», саме нежитлову будівлю за адресою: м. Київ, вул.Дорогожицька, 4 (реєстраційний номер 1310897980000).

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що прокурор не надав відомостей про те, які процесуальні дії були вчинені протягом року з дня постановлення ухвали про накладення арешту, у кримінальному провадженні, що підтверджувало б обставини які мали місце для накладення арешту на майно, що виправдовує такий ступінь втручання в право власності й відповідне обмеження власника на користування своїм майном.

Крім того, слідчий суддя зважає на категорію розслідуваного злочину під час якого досудове розслідування має проводитись для доведення або спростування факту підробки та використання підробних документів, зокрема саме ТОВ «ЮНІТ СІТІ ФІНАНС», зокрема що співробітники та/або керівництво ТОВ «ЮНІТ СІТІ ФІНАНС» безпосередньо використали будь які підроблені для реєстрації майна і були обізнані щодо їх підроблення, що як зазначено вище достеменно не перевірено органом досудового розслідування.

Що стосується кваліфікації злочину за ознаками шахрайства, то при розгляді даного клопотання, слідчому судді не надано відомостей щодо наявних потерпілих та/або мети товариства на вчинення протиправних дій.

Наведене свідчить, що накладення арешту на майно ТОВ «ЮНІТ СІТІ ФІНАНС» є передчасним, оскільки оцінивши всі доводи, слідчим суддею не встановлено, яке значення може мати саме для розслідуваних злочинів речовий доказ у вигляді арештованого майна і обґрунтування накладення арешту були представлені слідчому судді не у повному обсязі, у зв`язку з чим і ухвала слідчого судді про накладення арешту не може вважатися обгрунтованою.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1, 2ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Хоча статтею 1 Протоколу № 1 не передбачено чіткого переліку процедурних вимог, зміст статті слід тлумачити таким чином, що особам, які постраждали внаслідок втручання у їх майно, повинна бути надана розумна можливість подати свою справу до відповідальних органів з метою ефективно оскаржувати ці заходи, посилаючись, в залежності від обставин, на неправомірність або свавільну й необгрунтову поведінку (G.I.E.M. S.R.L. and Others v. Italy (по суті) [ВП], § 302; Yildirim v. Italy (ухв.); AGOSI v. the United Kingdom, §§ 55 and 58-60; AirCanada v. the United Kingdom, § 46; Arcuri and Others v. Italy (ухв.); Riela and Others v. Italy (ухв.)).

Встановлюючи, чи може така умова бути задоволена, суд повинен зайняти узагальнену позицію щодо застосованих процедур (AGOSI v. the United Kingdom, § 55; Bowler International Unit v. France, §§ 44-45; Jokela v. Finland, § 45; Denisova and Moiseyeva v. Russia, § 59; Microintelect OOD v. Bulgaria, § 44).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52).

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно п. 9 ч. 1ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться недоторканність права власності.

Згідно ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Слідчий суддя при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою, а також гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Враховуючи, викладені у клопотанні про скасування арешту обставини, що наведені вище, і які слідчий суддя вважає слушними, вбачається що під час розгляду клопотання про накладення арешту, такі обставини не були перевірені, через ненадання прокурором повних даних та відсутності в судовому засіданні власника майна, що потягло за собою порушення змагального процесу, а арешт майна накладено передчасно.

Керуючись ст. ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод,

ст. ст.174, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Юніт Сіті Фінанс», про скасування арешту на майно накладеного ухвалою слідчого судді від 21.12.2023 в кримінальному провадженні №32021100000000111 від 28.01.2021 - задовлльнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду

м. Києва від 21.12.2023 на об`єкт нерухомого майнана - нежилу будівлю з/б виробів (літера В) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1310897980000), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ТОВ «ЮНІТ СІТІ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42836479) із забороною здійснювати будь які реєстраційні дії, відчужувати даний об`єкт нерухомого майна будь-яким особам, товариствам, установам, організаціям, підприємствам та фізичним особам або вчиняти будь які правочини із зазначеним нерухомим майном.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: