Постанова

від 04.12.2024 по справі 291/995/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №291/995/21 Головуючий у 1-й інст. Митюк О. В.

Категорія 16 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Трояновської Г.С., Борисюка Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Журавської Д.П.,

розглянув увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференції вм.Житомирі цивільнусправу №291/995/21за позовом виконуючого обов`язків керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 , приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянкиза апеляційною скаргою представника приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» - Мартиновського Олександра Валерійовича, на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 29 серпня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Митюк О.В. в смт Ружині,

в с т а н о в и в :

У серпні 2024 року виконувач обов`язківкерівника Бердичівськоїокружної прокуратуриЖитомирської областів інтересахдержави вособі Ружинськоїселищної радизвернувся зпозовом доГоловного управлінняДержгеокадастру вЖитомирській області, ОСОБА_1 ,Приватного сільськогосподарськогопідприємства «Агрофірма«Світанок» провизнання незаконнимта скасуваннянаказу,витребування земельноїділянки.Позовні вимогимотивував тим,що Бердичівськоюокружною прокуратуроюв порядкуст.23Закону України«Про прокуратуру»вивчено інформаціющодо повнотита своєчасностізастосування органамидержавної владита місцевогосамоврядування повноваженьу сферіземельних правовідносинна територіїРужинської об`єднаноїтериторіальної громадипри передачігромадянам уприватну власністьземельних ділянокдля веденняособистого селянськогогосподарства.Встановлено,що наказомГоловного управлінняДержгеокадастру уКіровоградській областівід 20.08.2020№11-11204/14-20-СГ ОСОБА_1 передано увласність земельнуділянку площею2,0га закадастровим номером3523883600:02:001:5349із земельсільськогосподарського призначеннядержавної власностідля веденняособистого селянськогогосподарства,розташовану натериторії Коробчинськоїсільської радиНовомиргородського районуКіровоградської області. ОСОБА_1 у відповідностідо вимогст.121Земельного кодексуУкраїни використавсвоє правона безкоштовнуприватизацію земельноїділянки дляведення особистогоселянського господарства.На підставізазначеного наказу,17.09.2020у Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майнозареєстровано правовласності навищевказану земельнуділянку за ОСОБА_1 (підстававнесення записурішення продержавну реєстраціюправ таїх обтяженьза індекснимномером:54209927від 23.09.2020).У подальшому,26.10.2020між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договіркупівлі-продажу№3983зазначеної земельноїділянки зкадастровим номером3523883600:02:001:5349для веденняособистого селянськогогосподарства,який посвідченоприватним нотаріусомКропивницького міськогонотаріального округуБабіч Л.Ю.,про щодо Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнобуло внесеновідповідні відомості.Крім того,встановлено,що наказомГоловного управлінняДержгеокадастру уЖитомирській областівід 27.05.2020№ 6-5521/14-20-СГ ОСОБА_1 надано дозвілна розробленняпроекту землеустроющодо відведенняу власністьземельної ділянкидля веденняособистого селянськогогосподарства орієнтовноюплощею 2,0га,розташованої натериторії Вишнівськоїсільської радиРужинського районуЖитомирської області,за межаминаселених пунктів.Наказом Головногоуправління Держгеокадаструу Житомирськійобласті від04.09.2020№ 6-7088/14-20-СГзатверджено проектземлеустрою танадано увласність ОСОБА_1 земельну ділянку,розташовану натериторії Вишнівськоїсільської радиРужинського районуЖитомирської області,за межаминаселених пунктівзагальною площею2,0га зкадастровим номером1825282000:03:000:0091для веденняособистого селянськогогосподарства.На підставізазначеного наказу,04.09.2020у Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майнозареєстровано правовласності навищевказану земельнуділянку за ОСОБА_1 (підстававнесення записурішення продержавну реєстраціюправ таїх обтяженьза індекснимномером:53948388від 08.09.2020).У подальшому,11.09.2020між ОСОБА_1 та Приватнимсільськогосподарським підприємством«Агрофірма «Світанок»укладено договіркупівлі-продажу№2336зазначеної земельноїділянки зкадастровим номером1825282000:03:000:0091для веденняособистого селянськогогосподарства,який посвідченоприватним нотаріусомВасильківського районногонотаріального округуКиївської областіСеменець O.A.,про щодо Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнобуло внесеновідповідні відомості.Вказане підтверджуєтьсяінформацією зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майна.Наказ Головногоуправління Держгеокадаструу Житомирськійобласті відвід 04.09.2020№ 6-7088/14-20-СГприйнятий зпорушенням вимогчинного законодавства,у зв`язкуз чимпідлягає визнаннюнезаконним таскасуванню,а земельнаділянка,яка переданавказаним наказом ОСОБА_1 ,витребуванню уПСП «АФ«Світанок» накористь Ружинськоїселищної ради.Згідно Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майна, ОСОБА_1 на підставінаказу Головногоуправління Держгеокадаструу Житомирськійобласті від04.09.2020№ 6-7088/14-20-СГповторно отримаву приватнувласність земельнуділянку площею2га (кадастровийномер 1825282000:03:000:0091)для веденняособистого селянськогогосподарства,що розташованаза межаминаселених пунктівВишнівської сільськоїради Ружинськогорайону Житомирськоїобласті.Зазначене підтверджує,що ОСОБА_1 на часотримання спірноїземельної ділянкивикористав своєправо набезоплатне отриманняу власністьземельної ділянкидля веденняособистого селянськогогосподарства вмежах нормбезоплатної передачіземельних ділянокдля даноговиду використання.Таким чином,всупереч вимогст.116,118,121Земельного кодексуУкраїни,при зверненнідо Головногоуправління Держгеокадаструу Житомирськійобласті іззаявою ОСОБА_1 приховав тойфакт,що ранішевін отримавнаказ від20.08.2020№11-11204/14-20-СГта фактичновикористав правона безоплатнуприватизацію земельноїділянки дляведення особистогоселянського господарствата неповідомив проце органДержгеокадастру.У своючергу,розглядаючи заяву ОСОБА_1 по суті,ГУ Держгеокадаструу Житомирськійобласті ненадало належноїоцінки обставинамі умовам,зазначеним узаяві,доводам заявника,в томучислі,щодо використанняправа набезоплатну приватизацію,не перевірило,не врахувалообставини,які спростовуютьдійсність волевиявленнязаявника,факт використанняним свогоправа набезоплатне отриманняу власністьземельної ділянкидля веденняособистого селянськогогосподарства,внаслідок чого,земельна ділянкаплощею 2га (кадастровийномер 1825282000:03:000:0091)незаконно вибулаіз земельдержавної власності.

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 29 серпня 2024 року позовні вимоги виконувача обов`язків керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 04.09.2020 №6-7088/14-20-СГ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 земельної ділянки на території Вишнівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, за межами населених пунктів, загальною площею 2 га з кадастровим номером 1825282000:03:000:0091. Витребувано у Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірми» Світанок» земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 1825282000:03:000:0091, розташовану на території Вишнівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, за межами населених пунктів, на користь Ружинської об`єднаної територіальної громади в особі Ружинської селищної ради. Стягнуто із Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь Житомирської обласної прокуратури судовий збір в сумі 1513,33 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної прокуратури судовий збір в сумі 1513,33 грн. Стягнуто із Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма Світанок на користь Житомирської обласної прокуратури судовий збір в сумі 1513,33 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції представник ПСП «Агрофірма «Світанок» - Мартиновський О.В. просить рішення суду першої скасувати та ухвалити нове, яким провадження у справі № 291/995/21 в частині позовної вимоги про витребування у ПСП «Агрофірми» Світанок» земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 1825282000:03:000:0091, розташованої на території Вишнівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, за межами населених пунктів, на користь Ружинської об`єднаної територіальної громади в особі Ружинської селищної ради, закрити. В задоволенні позовної вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 04.09.2020 №6-7088/14-20-СГ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 земельної ділянки на території Вишнівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, за межами населених пунктів, загальною площею 2 га з кадастровим номером 1825282000:03:000:0091 відмовити повністю. Стягнути з Бердичівської окружної прокуратури на користь ПСП Агрофірма Світанок судові витрати по справі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що прокурор в судовому засіданні посилався на те, що Верховний Суд вже розглядав аналогічну справу № 272/192/22 за позовом керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Андрушівської міської ради Житомирської області, відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_3 , приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Світанок», про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки. В постанові Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі № 272/192/22 зазначено, що позовна вимога прокурора про витребування у ПСП «Агрофірма «Світанок» на користь держави в особі Андрушівської міської ради Житомирської області земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га, з кадастровим номером 1820383200:05:000:0268, розташованої за межами населеного пункту Городківка, Бердичівського району, Житомирської області та вирішення питання про розподіл судових витрат, за своїм суб`єктним складом має розглядатися в господарському судочинстві, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства. Тому судам слід було закрити провадження у справі у вказаній частині, оскільки спір в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства. У справі № 291/995/21 відповідач ПСП «Агрофірма «Світанок» також наголошував на тому, що позовна вимога про витребування у ПСП «Агрофірми» Світанок» земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 1825282000:03:000:0091, розташованої на території Вишнівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, за межами населених пунктів, на користь Ружинської об`єднаної територіальної громади в особі Ружинської селищної ради, є спором, який має розглядатися в порядку господарського судочинства. Судом першої інстанції помилково не враховано, що судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. З огляду на суб`єктний склад сторін справи в частині наведених вище позовних вимог розгляд позовної вимоги до ПСП «Агрофірма «Світанок» про витребування спірної земельної ділянки віднесений до юрисдикції господарського суду, що виключає її розгляд в порядку цивільного судочинства. Вимога про визнання наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області недійсним та його скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призводить до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначених наказів без заявлення вимоги про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не тягнуть правових наслідків, на які вони спрямовані. Суд також не врахував, що даний позов прокурора направлений перш за все на повернення спірної земельної ділянки від ПСП «Агрофірма «Світанок» у державну власність, і з точки зору ефективності способу захисту права та державних інтересів ця мета превалює над юридичною констатацією законності чи незаконності приватизації ОСОБА_1 спірної земельної ділянки. Суд не врахував, що визнання незаконним та скасування наказу не призводить до витребування спірної земельної ділянки від відповідача або іншої особи. Не врахувавши такі обставини та правові висновки Великої Палати Верховного Суду у зазначених постановах, порушивши норми процесуального права (ст.19 та ст.255 ЦПК України) та неправильно застосувавши норми матеріального права, позивач подав позов до суду, який не має юрисдикції розглядати його. Отже, рішення суду першої інстанції в частині позовної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 04.09.2020 №6-7088/14-20-СГ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 земельної ділянки на території Вишнівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, за межами населених пунктів, загальною площею 2 га з кадастровим номером 1825282000:03:000:0091, слід скасувати та відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги. Оспорюваний наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 6-8675/14-20-СГ не визначає момент переходу права власності на спірну земельну ділянку від держави до ОСОБА_1 , адже такий наказ не можна ототожнювати з державною реєстрацією права приватної власності на земельну ділянку. Якщо проаналізувати обставини у контексті моменту переходу права власності від держави до ОСОБА_1 на спірну та іншу земельну ділянку та застосувати статтю 125 ЗК України, тоді можна дійти висновку, що враховуючи приписи статті 125 ЗК України, ОСОБА_1 першим реалізував своє право на приватизацію саме спірної земельної ділянки та як власник продав її відповідачу ПСП «Агрофірма «Світанок». Наступне набуття ОСОБА_1 права власності на іншу земельну ділянку не має жодного правового значення для даного спору та не слугує підставою для задоволення позову та його розгляду цим судом. Аналіз дій ОСОБА_1 дозволяє дійти висновку, що він першим реалізував своє законне право на приватизацію саме щодо спірної земельної ділянки, яку продав відповідачу ПСП «Агрофірма «Світанок». Неправильне застосування статті 125 ЗК України призвело до помилки у визначенні належного державі об`єкту, який насправді підлягає захисту та яким є не спірна земельна ділянка, а набута ОСОБА_1 інша земельна ділянка. Право власності держави на спірну земельну ділянки перейшло до ПСП «Агрофірма «Світанок» законно. Оспорюваний наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області вичерпав свою дію у момент державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку, яка відбулась за його бажанням. Отже, у такий спосіб ОСОБА_1 обрав земельну ділянку, яку він вирішив приватизувати, та реалізував своє законне право на безоплатну приватизацію спірної земельної ділянки. Реалізувавши своє законне право, він продав спірну земельну ділянку відповідачу ПСП «Агрофірма «Світанок». Втручання у право власності відповідача ПСП «Агрофірма «Світанок» на спірну земельну ділянку не буде виправданим, оскільки у момент державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку одночасно з цим вичерпав свою дію також інший наказ, яким передбачено передати ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства іншу земельну ділянку. Вичерпання дії цим наказом відбулось у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 першим вже реалізував своє право на безоплатну приватизацію саме спірної земельної ділянки. Це унеможливлювало державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на іншу земельну ділянку. Однак прокурор не врахував ці обставини, що призвело до виникнення спору, який має вирішуватися в господарському суді. Оспорюваний наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області свідчить про наявність у діях власника - держави її волі на передачу спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , що за правилами статті 388 ЦК України унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача, яким є ПСП «Агрофірма «Світанок». Отже, витребування спірної земельної ділянки від добросовісного набувача ПСП «Агрофірма «Світанок» суперечить статті 215, 216 ЗК України, ст.388 ЦК України та є незаконним.

17жовтня 2024року Головне управлінняДержгеокадастру вЖитомирській областіподало відзивна апеляційну скаргу представника ПСП «Агрофірма «Світанок» - Мартиновського О.В. у якому просить апеляційну скаргу задовольнити. Вказує, що вимоги позову про визнання незаконним та скасування спірного наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області є неефективним способом захисту, а тому такі вимоги задоволенню не підлягають. Вважає оскаржуване рішення від 29.08.2024 року по справі №291/995/21 про задоволення позовних вимог - незаконним та необґрунтованим, яке має бути скасовано судом апеляційної інстанції.

17 жовтня 2024 року керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області подав відзив на апеляційну скаргу представника ПСП «Агрофірма «Світанок» - Мартиновського О.В. у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що позовні вимоги до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, мають розглядатися в одному провадженні , якщо такі вимоги однорідні, нерозривно пов`язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог. Отже дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Розглядаючи заяву ОСОБА_1 по суті, ГУ Держгеокадастру у Житомирській області не надало належної оцінки обставинам і умовам, зазначеним у заяві, доводам заявника, в тому числі, щодо використання права на безоплатну приватизацію, не перевірило, не врахувало обставини, які спростовують дійсність волевиявлення заявника, факт використання ним свого права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, внаслідок чого, земельна ділянка площею 2 га (кадастровий номер 1825282000:03:000:0091) незаконно вибула із земель державної власності. За таких обставин, оскаржуваний наказ суперечить вимогам ст.ст. 116,121 ЗК України, що є підставою для визнання його недійсним та скасування. Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про визнання незаконним та скасування спірного наказу ГУ Держгеокадастру в Житомирській області. У спірних правовідносинах вимоги ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України при передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , а відтак і інтереси держави, порушені саме ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, яке реалізовувало повноваження Держгеокадастру. Захист інтересу держави в суді, який полягає у скасуванні оспорюваного наказу, не узгоджується із інтересами зазначених органів. Тому, саме ГУ Держгеокадастру у Житомирській області є відповідачем за основною вимогою про визнання недійсним спірного наказу, а тому не може бути позивачем, оскільки чинним законодавством не допускається збіг в одній особі позивача і відповідача (правова позиція Верховного Суду України, ухвала від 02.03.2011 у справі № 6-58303св10). Позивачем у даній справі є Ружинська селищна рада, так як спірна земельна ділянка знаходиться на території Ружинської селищної об`єднаної територіальної громади та підлягає витребуванню в комунальну власність. Окрім того, ні Держгеокадастр, ні ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, ні їх посадові особи не вправі самостійно скасувати спірний наказ, тільки на його підставі. За відповідачем ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності, тому вказане суперечитиме вимогам ч. 1 ст. 154 ЗК України. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в абз. 2 п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 1-зп, абз. 2 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 за № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства розгляді цивільних справ» у редакції постанови Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 № 2. В апеляційній скарзі представник відповідача зазначає, що в результаті неправильного застосування статті 125 ЗК України прокурор не визначив момент переходу права власності на спірну земельну ділянку від держави до ОСОБА_1 в процесі її приватизації. Враховуючи приписи статті 125 ЗК України, вважає, що ОСОБА_1 першим реалізував своє право на приватизацію саме спірної земельної ділянки, та як, власник продав її відповідачу ПСП «Агрофірма «Світанок». З вказаним не можна погодитися, виходячи з наступного. За п.14 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно. Таким чином, дослідженню підлягають законність підстави, на якій особою набуто таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності.

Перевіривши законністьта обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів апеляційноїскарги,апеляційний судвважає,що апеляційнаскарга представника ПСП«Агрофірма «Світанок»-Мартиновського О.В.підлягає частковому задоволенню наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 20.08.2020 №11-11204/14-20-СГ ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 2 га за кадастровим номером 3523883600:02:001:5349 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

Згідно наказу, 17.09.2020 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_1 (підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 54209927 від 23.09.2020).

26 жовтня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу №3983 зазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 3523883600:02:001:5349 для ведення особистого селянського господарства, який посвідчено приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю., про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відповідні відомості.

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 27.05.2020 року № 6-5521/14-20-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, розташованої на території Вишнівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, за межами населених пунктів.

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 04.09.2020 № 6-7088/14-20-СГ затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, розташовану на території Вишнівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, за межами населених пунктів загальною площею 2 га з кадастровим номером 1825282000:03:000:0091 для ведення особистого селянського господарства.

На підставі зазначеного наказу, 04.09.2020 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_1 (підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 53948388 від 08.09.2020).

11 вересня 2020 року між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Світанок» укладено договір купівлі-продажу №2336 зазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 1825282000:03:000:0091 для ведення особистого селянського господарства, який посвідчено приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Семенець O.A., про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відповідні відомості.

Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 04.09.2020 № 6-7088/14-20-СГ повторно отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 1825282000:03:000:0091) для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Вишнівської сільської ради Ружинського району Житомирської області.

Перевіряючи законністьоскаржуваного рішення,колегія суддіввраховує наступне.

Щодо позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради Житомирської області до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 922/1830/19 (провадження № 12-91гс20) вказано, що: «в разі якщо держава вступає у цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, зокрема, у цивільних (господарських) відносинах розглядається як поведінка держави у цих відносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава (зокрема, цивільних, господарських), органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах (пункти 6.21, 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 5023/10655/11 від 20 листопада 2018 року, пункти 4.19, 4.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що і в судовому процесі, зокрема в цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови ВП від 27 лютого 2019 року, справа № 761/3884/18). Такий же висновок справедливий щодо господарського процесу.

Отже, під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Законодавство передбачає два випадки представництва прокурором у суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення: захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави.

Водночас в обох цих випадках прокурор здійснює представництво держави, яка і є фактичною стороною у справі.

У справі, що переглядається: позивач - прокурор пред`явив, зокрема, вимоги про визнання незаконним та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, відповідачем визначив ГУ Держгеокадастру у Житомирській області. Отже, в частині цих позовних вимог позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області).

Зазначене не відповідає частині першійстатті 48 ЦПК України, відповідно до якої сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені устатті 4 цього Кодексу. Отже, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору.

Подібних висновків, але щодо участі органів державної влади в адміністративному процесі Велика Палата Верховного Суду дійшла в постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 826/3115/17».

З огляду на наведене, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про задоволення позовних вимог прокурора, пред`явлених до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області. Тому оскаржене рішення у цій частині належить скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в їх задоволенні.

Щодо позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради Житомирської області до ОСОБА_1 .

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина другастатті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина першастатті 13 ЦПК України).

Матеріалами справи підтверджено, що інший відповідач ( ОСОБА_1 ) не скористався своїм правом подачі апеляційної скарги, приєднання до апеляційної скарги. Така процесуальна поведінка ОСОБА_1 свідчить про повну згоду з оскарженим рішенням в частині задоволених позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради Житомирської областідо ОСОБА_1 .

Аналіз аргументів апеляційної скарги свідчить, що ПСП «Агрофірма «Світанок» не навело переконливих доводів, яким чином судове рішення в частині задоволених позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради Житомирської областідо ОСОБА_1 порушують його права та інтереси, за умови, що ОСОБА_1 не оскаржив судове рішення в цій частині, тобто, погодився з цим судовим рішенням.

Тому оскаржене рішення в частині задоволених позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради Житомирської областідо ОСОБА_1 про визнаннянедійсним таскасування наказуГУ Держгеокадаструу Житомирськійобласті № 6-7088/14-20-СГ від 04 вересня 2020 року про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 1825282000:03:000:0091 належить залишити без змін.

Щодо позовної вимоги прокурора в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради Житомирської області до ПСП «Агрофірма «Світанок».

Устатті 124 Конституції Українизакріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням уКонституції Українипринципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Згідно із частиною першоюстатті 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Положеннями частини другоїстатті 4 ГПК Українипередбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також установленими ним передумовами для звернення до суду.

Згідно з пунктами 1, 6 частини першоїстатті 20 ГПК Українигосподарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці;

- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Тож розмежування компетенції судів з розгляду спорів здійснюється відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зазначено, що: «112. Прокурор просить, серед іншого, визнати недійсними свідоцтва на право власності, видані ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Сілквей комунікейшн»; визнати недійсними рішення Головного територіального управління юстиції в Київській області про державну реєстрацію за ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Сілквей комунікейшн» права власності на земельні ділянки; визнати недійсними договір іпотеки, укладений між ТОВ «Сілквей комунікейшн» і ТОВ «Зелена садиба», та договір іпотеки, укладений між ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Зелена садиба»; витребувати земельні ділянки на користь держави з незаконного володіння ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Сілквей комунікейшн».

114. Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 20 ГПК Українив чинній редакції господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Відповідно до пункту 6 частини першоїстатті 20 ГПК Українигосподарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

116. Спір у цій справі в частині наведених у цьому розділі позовних вимог є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, встановлення іншого речового права на таке майно (іпотеки), державної реєстрації таких прав.

118. Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін справа в частині наведених вище позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

120. Отже, судові рішення в частині зазначених у цьому розділі вимог слід скасувати, а провадження у справі в цій частині - закрити».

У справі, яка переглядається, предметом позову є, зокрема, вимоги виконуючого обов`язків керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави про витребування нерухомого майна із незаконного володіння юридичної особи -ПСП «Агрофірма «Світанок».

Тобто учасниками спору є держава, від імені якої звернулась прокуратура, та юридична особа.

Отже, спір у справі в частині вимог про витребування спірного нерухомого майна у відповідача юридичної особи на користь держави за своїм суб`єктним складом підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Наведене відповідає висновкам, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2023 року у справі № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22) Верховного Суду провадження № 61-7110св23 від 25.10.2023 року у справі №676/192/20 ( провадження № 61-1097св22, Верховного Суду від 15.11.2024 року у справі № 676/8022/19 (провадження № 61-18527св21).

З огляду на викладене, суд першої інстанції не врахував зазначених норм процесуального права, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про розгляд позовних вимог про витребування спірного нерухомого майна у юридичної особи в порядку цивільного судочинства.

Суду першої інстанції слід було закрити провадження у справі в частині вирішення зазначених позовних вимог, оскільки спір в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатися в порядку господарського судочинства.

У частинах першій і другійст.377 ЦПК Українипередбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями255і257цьогоКодексу.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначенихстаттями 19 - 22 ЦПК України, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про витребування земельної ділянки підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті255, частини першої статті377 ЦПК України.

На виконання вимог частини першоїстатті 256 ЦПК України,колегія суддів вважаєза необхіднероз`яснитипозивачу йогоправо протягомдесяти днівз дняотримання цієїпостанови,звернутися до апеляційногосуду іззаявою пронаправлення справиу відповіднійчастині досуду господарськоїюрисдикції.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 377, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» - Мартиновського Олександра Валерійовича задовольнити частково.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 29 серпня 2024 року у частині позовних вимог: виконуючого обов`язків керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради Житомирської області до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області;

виконуючого обов`язків керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради Житомирської області до приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» про витребування у приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» на користь держави в особі Ружинської селищної ради Житомирської області земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га, з кадастровим номером 1825282000:03:000:0091, розташованої на території Вишнівської сільської ради Ружинського району, Житомирської області та стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» судового збору, скасувати.

У задоволенні позовних вимог виконуючого обов`язків керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради Житомирської області до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області відмовити.

Провадження у справі № 291/995/21 в частині позовних вимог виконуючого обов`язків керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради Житомирської області про витребування у приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області земельної ділянки з кадастровим номером 1825282000:03:000:0091, загальною площею 2 га, розташованої на території Вишнівської сільської ради Ружинського району, Житомирської області, закрити.

Повідомити виконуючого обов`язків керівника Бердичівської окружної прокуратури,що розгляд справи в частині витребування уприватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Світанок» на користь держави в особіГоловногоуправління Держгеокадастру у Житомирській області земельної ділянки з кадастровим номером 1825282000:03:000:0091, загальною площею 2 га, розташованої на території Вишнівської сільської ради Ружинського району, Житомирської області, стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» на користь Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області судового збору за його позовом віднесено до юрисдикції господарського суду.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 29 серпня 2024 року у частині позовних вимог виконуючого обов`язків керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради Житомирської області до ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 6-7088/14-20- СГ від 04 вересня 2020 року про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 1825282000:03:000:0091, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Вишнівської сільської ради Ружинського району, Житомирської області, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 05 грудня 2024 року.

Головуючий

Судді