465/8267/23
1-кп/465/724/24
У Х В А Л А
судового засідання
27.11.2024 року м. Львів
Франківський районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовомузасіданні в режимі відеоконференції взалісудуу м.Львовіклопотання прокурора Франківськоїокружноїпрокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 про продовженнястроку запобіжногозаходуу виглядітримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальномупровадженні №12023141370000745від 23.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України та клопотання ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу,-
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023141370000745 від 23.08.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України.
Прокурор Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, аргументуючи свої вимоги тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, та судом при продовженні запобіжного заходу, що повністю виправдовують продовження терміну дії обвинуваченому ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою. Враховуючи вищевикладене, просив клопотання задоволити.
ОСОБА_4 подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на нічний домашній арешт або особисте зобов`язання. Мотивує таке тим, що він неодноразово повідомляв, що він не має жодного відношення до вчинення кримінального правопорушення, про яке йдеться в обвинувальному акті відносно нього. Також вказував на наявність грубих порушень відносно нього, зокрема порушення права на захист під час досудового розслідування, позбавлення його права на ознайомлення стороною обвинувачення з матеріалами кримінального провадження. Окрім цього, покликається на затягування розгляду кримінального провадження як стороною обвинувачення, так і судом, що призводить до незаконного утримання його під вартою у нелюдських умовах.
В судовому засіданні прокурор подане ним клопотання підтримав та просив таке задоволити. Щодо задоволення клопотання обвинуваченого заперечив у зв`язку з необгрунтованістю такого.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо клопотання прокурора, просили відмовити у задоволенні такого у зв`язку з його безпідставністю. Просили задоволити клопотання ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу. Обвинувачений у судовому засіданні уточнив адресу, за якою просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту - АДРЕСА_1 ; у випадку зміни його запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання вказав, що проживатиме за адресою місця проживання його товариша - АДРЕСА_2 .
Розглянувши клопотання прокурора та обвинуваченого, заслухавши думку учасників справи, на які вони покликаються, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно ч.3 ст.199 КПК України також і те, що заявлені ризики не зменшилися.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При розгляді клопотання суд оцінює в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі, тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 , яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого, суворість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, стан здоров`я обвинуваченого, які свідчать про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході не відпала; наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України, санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. З огляду на встановлені обставини при розгляді клопотання, суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, щодо можливості ухилення обвинуваченого від суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження та вчинення іншого кримінального правопорушення. Зазначені ризики не зменшилися.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів.
Також у своєму рішенні у справі "W проти Швейцарії" від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, не є єдиним критерієм, який враховується при прийнятті рішення про необхідність продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Тому з урахуванням цих обставин, в сукупності із тяжкістю злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , слід вважати доведеною прокурором наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Щодо клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, слід зазначити, що, на думку суду, висока імовірність переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження та вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, не дозволяє суду зробити висновок про можливість запобігти зазначеним ризикам та не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту або особистого зобов`язання, про що заявив клопотання обвинувачений.
Стороною захисту не надано суду доказів, які б доводили наявність обставин, що свідчать про істотне зменшення ризиків, які стали підставою для застосування та продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, суд зазначає, що підстава, наведена обвинуваченим ОСОБА_4 у поданому ним клопотанні, а саме грубі обмеження стороною обвинувачення, судом його прав, передбачених Конституцією України та КПК України, не є самостійною підставою для зміни йому запобіжного заходу, а зводяться до незгоди обвинуваченого з процесуальними рішеннями.
Не заслуговують на увагу покликання обвинуваченого щодо відсутності доказів вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України, оскільки оцінка доказам, отриманим стороною обвинувачення під час досудового розслідування буде надаватись у нарадчій кімнаті під час ухвалення рішення у справі.
У ході судового розгляду з`ясовано, що вік та стан здоров`я обвинуваченого дозволяє застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відтак, в задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу слід відмовити.
Тому, оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема наявність обгрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, які свідчать про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході не відпала; наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не перестали існувати, а також особу обвинуваченого, вік, стан його здоров`я та стадію розгляду кримінального провадження, суд визнає обґрунтованим клопотання прокурора та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 днів з можливістю внесення застави в розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 19.10.2023 року.
У випадку внесення застави такі обов`язки покладаються на обвинуваченого строком на два місяці (ч. 7ст. 194 КПК України).
Керуючись ст. 177,178,183,197,199,331 КПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 задоволити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 25.01.2025 включно з можливістю внесення застави в розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 19.10.2023 року.
В задоволенні клопотання ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику Державної установи "Львівська установа виконання покарань (№ 19)" для виконання.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 29.11.2024.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Франківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123543140 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Грабіж |
Кримінальне
Франківський районний суд м.Львова
Марків Ю. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні