Ухвала

від 19.11.2024 по справі 629/5253/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3440/24 Справа № 629/5253/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Днепропетровска від 22 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні №12021221110000503 від 16.09.2021 року щодо:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, який не мав на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб, який без реєстрації проживав за адресою: АДРЕСА_1 , працював на посаді механіка лінійної дільниці № 14 та за суміщенням начальником лінійної дільниці № 14 ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК», раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-3 КК України, -

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_7

в режимі відеоконференції:

прокурора ОСОБА_8

захисника ОСОБА_5

представника ОСОБА_9

В С Т А Н О В И Л А:

За ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Днепропетровска від 22 жовтня 2024 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221110000503 від 16.09.2021 відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, на підставі п. 5 ч. 1ст. 284 КПК України, закрито у зв`язку із смертю обвинуваченого.

Судом встановлено та визнано доведеним, що ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді механіка дільниці № 14 ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» суміщав, за його згодою, посаду начальника лінійної дільниці № 14 ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» з 04.06.2018, на підставі наказу № 68п від 05.06.2018, до 08.09.2020 (категорія персоналу «Керівники»), у зв`язку з чим, ОСОБА_6 являється особою, уповноваженою на виконання функцій держави та є суб`єктом декларування.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України « Про запобігання корупції» особи зазначені у пункті 1, підпункті «а» , пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону , зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою ,що визначається Національним агентством.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10.06.2016, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 за № 959/29089, щорічна декларація суб`єкта декларування подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітнім роком. Така декларація охоплює звітній рік (період з 01 січня до 31 грудні включно), що передує року, в якому подається декларація та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Відповідно до п. 6 Попередження про обмеження, обов`язки та заборони, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», Антикорупційною програмою ДП «Укрхімтрансаміак» під час роботи на підприємстві, посадові особи Підприємства, наділені повноваженнями здійснювати адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, є суб`єктами декларування, та відповідно до вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції зобов`язані :

- щорічно, до 01 квітня, подавати декларацію за минулий рік за формою, що затверджена НАЗК;

- не пізніше для звільнення подавати декларацію, яка охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими, та містить інформацію на останній день такого періоду ;

-подавати декларацію до 01 квітня року, наступного за звітнім роком, у якому було припинено таку діяльність. Така декларація охоплює звітній рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація .

В порушення вказаних норм, Наказу № 76 від 17.02.2021 ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМАК» «Про затвердження Переліку посад в ПУМА ДП «Укртрансхімаміак», перебування на яких передбачає подання декларацій згідно з вимогами закону України «Про запобігання корупції», будучи попередженим про обов`язки та заборони, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», Антикорупційною програмою ДП «Укрхімтрансаміак» під час роботи на підприємстві, про своєчасне подання посадовими особами Підприємства, наділених повноваженнями здійснювати адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, у ОСОБА_6 виник умисел, спрямований на умисне неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції".

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи передбачену законом вимогу щодо необхідності подачі ним щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої законом України «Про запобігання корупції» за 2020 рік, у період з 01.01.2021 до 01.04.2021, зазначену декларацію умисно не подав, що підтверджується листом НАЗК № 47-07/67501-21 від 09.09.2021, згідно якого ОСОБА_6 станом на 08.09.2021 не проходив етап реєстрації в «Єдиному державному реєстрі декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Дії ОСОБА_6 , кваліфіковані судом за ст. 366-3 КК України, як умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої ЗУ Про запобігання корупції.

Згідно актового запису про смерть № 1399 від 08.11.2022, виданого Лозівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_6 помер 05.11.2022.

Враховуючи відсутність підстав для реабілітації померлого ОСОБА_6 , що передбачає ухвалення відносно нього виправдувального вироку, суд прийшов до висновку про необхідність закриття кримінального провадження, у зв`язку зі смертю обвинуваченого.

В апеляції та доповненнях до неї:

- захисник просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та ухвалити вирок, яким визнати ОСОБА_6 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує незаконність та необґрунтованість рішення суду, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Звертає увагу, що судом першої інстанції визнано доведеним обвинувачення в редакції викладеної прокурором від 18.09.2021 року, без урахування змін в редакції від 22.12.2021 року, відповідно до якого абзац 5 викладеній в іншій редакції: в порушення вказаних норм, будучи попередженим про обов`язки та заборони встановлені ЗУ Про запобігання корупції, у ОСОБА_6 виник умисел на умисне неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої ЗУ Про запобігання корупції. Отже, внаслідок неправильного сприйняття суті обвинувачення, судом надана невірна оцінка діям обвинуваченого.

Вважає, що рішення суду ґрунтується на недопустимих доказах, оскільки усі докази у кримінальному провадженні №12021221110000503 зібрані під час досудового розслідування кримінального провадження №4202122212000064, так прокурором 16.09.2021 року прийнято постанову про виділення вказаних матеріалів, а майже через два дні 18.09.2021 складено обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12021221110000503.

Зауважує, що досудове розслідування у даному провадженні здійснювалось неуповноваженою особою слідчою ОСОБА_10 , яка не була визначена відповідною постановою.

Щодо неповноти судового розгляду вказує на те, що судом не надана правова оцінка факту тому, що текст наказу №76 від 17.02.2021 року та наказ про суміщення не містить інформування працівників про їх обов`язок щодо подання декларацій, крім того не надано вичерпних доказів тому, що на посаді яку обіймав ОСОБА_6 він виконував організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарські функції, що підтверджується посадовою Інструкцією механіка ЛД№14.

Зауважує, що ОСОБА_6 не був керівником структурного підрозділ, так як згідно статуту ДП Укрхімтрансаміак, п. 7.2 органами управління та керівництвом є директор та наглядова рада, звертає увагу, що а ні статутом підприємства, ані будь-яким іншим документом ОСОБА_6 не визнано посадовою особою.

Вважає, що стороною обвинувачення не надано достовірних доказів того, що ОСОБА_6 знав про обов`язок подати декларацію, передбачену ст. 45 ЗУ Про запобігання корупції, або отримував повідомлення НАЗК про факт неподання декларації за 2020 рік.

Заслухавши захисника та представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 , які кожен окремо та разом підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити; прокурора, який заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги захисника, перевіривши їх доводи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Згідно із ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За приписами ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Наведені вимоги закону при постановлені оскаржуваної ухвали судом першої інстанції дотриманні.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, за обставин, викладених в ухвалі, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами в їх сукупності та взаємозв`язку.

Колегія суддів також погоджується, з висновками суду про відсутність підстав для реабілітації померлого ОСОБА_6 , що передбачає ухвалення відносно нього виправдувального вироку, та вважає, що суд з дотриманням вимог закону, правомірно закрив кримінальне провадження, у зв`язку зі смертю обвинуваченого.

Незважаючи на заперечення сторони захисту доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України та його реабілітацію, провина ОСОБА_6 повністю знайшла своє підтвердження сукупністю зібраних та досліджених місцевим судом в ході судового розгляду доказів.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно наказу №68-п ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» від 05.06.2018 року, ОСОБА_6 працював за сумісництвом з 04.06.2018 року на посаді начальника лінійної дільниці № 14.

14 липня 2018 року, ОСОБА_6 під підпис був попереджений про обмеження, обов`язки та заборони, ЗУ Про запобігання корупції, а також ознайомлений з Антикорупційною програмою ДП Укрхімтрансаміак під час роботи на підприємстві.

Так, наказом №76 від 17.12.2021 року виданого заступником директора ДП Укрхімтрансаміак, визначено перелік посад, перебування на яких в 2020 році, передбачало подання декларації, згідно норм ЗУ Про запобігання корупції. Відповідно до п. 20 цього наказу посада начальника лінійної дільниці №14, яку обіймав ОСОБА_6 відносилась до тієї категорії осіб, які були зобов`язані подати такі декларації, про що також ОСОБА_6 під підпис був ознайомлений.

Допитана у суді першої інстанції свідок ОСОБА_11 , підтвердила, що ОСОБА_6 , був офіційно повідомлений та під підпис ознайомлений зі змістом наказу про обов`язок на подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави. При цьому, свідок також зазначила, що у ОСОБА_6 у підпорядкуванні було близько 20 осіб та починаючи з липня 2018 року він дійсно виконував обов`язки начальника лінійної дільниці.

Вказані пояснення свідка є такими, що узгоджуються з іншими доказами, що містяться в матеріалах справи, при цьому об`єктивні дані, які б спростовували вказані показання відсутні. Підстав вважати зазначені покази неправдивими також не встановлено.

Слід звернути увагу, що факт ознайомлення ОСОБА_6 , з наказами та посадовими Інструкціями підтверджується його особистими підписами у наведених документах, автентичність якого не спростована, а факт підробки не встановлений, а тому у колегії суддів відсутні сумніви про обізнаність ОСОБА_6 у необхідності подання декларації.

Отже, ОСОБА_6 займаючи засуміщенням посадуначальника лінійноїдільниці №14,розумів,що всилу ЗаконуУкраїни «Прозапобігання корупції», він є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону та він має обов`язок на подання щорічної декларації та несе за це відповідальність в установленому законом порядку.

Зворотні ствердження в апеляції захисника про те, що ОСОБА_6 не повідомлявся про обов`язок щодо подачі щорічної декларації, спростовуються дослідженими судом першої інстанції доказами у їх сукупності та взаємозв`язку.

Звертається увага, що з суб`єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-3 КК України, полягає в умисному неподанні суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути вчинене з прямим умислом. При цьому, об`єктивна сторона злочину, виражається неподання декларації полягає або у її неподанні як такому, або у неподанні в порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання корупції».

Таке тлумачення випливає з того, що шкода об`єкту правопорушення настає внаслідок неотримання відомостей системою електронного декларування у встановленому порядку.

Так, факт неотримання відомостей Національним Агентством з Питань Запобігання Корупції, а саме подачі декларації ОСОБА_6 підтверджується повідомленням від 09.09.2021 № 47-07/67501-21, про те, що станом на 08.09.2021 ОСОБА_6 не проходив етап реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважений на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», що свідчить про наявність в діях ОСОБА_6 , як суб`єктивної сторони прямого умислу, так і об`єктивної, що виразилась у неотриманні відповідних відомостей.

Зважається, також і на те, що судом першої і апеляційної інстанції не встановлені дані про те, що ОСОБА_6 дійсно здійснював спроби щодо реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі, однак з підстав, що не залежали від його волі чи непереборних обставин він не зміг подати декларацію, а тому зазначені вище дії ОСОБА_6 об`єктивно свідчать про свідоме самоусунення від подачі декларації.

Щодо доводів захисника про те, що на ОСОБА_6 за його посадою не розповсюджувався обов`язок щодо подачі декларації та останній не виконував організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, з посиланням адвоката на посадову Інструкцію механіка ЛД №14, колегія не вважає слушними.

Слід зауважити, що ОСОБА_6 інкримінується неподання суб`єктом декларування декларації, як особи, яка обіймала посаду за суміщення, саме начальника лінійної дільниці №14, а тому посилання захисника на Інструкцію механіка є недоречним.

Згідно роз`яснень НАЗК України № 1 від 03 лютого 2021 року «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларацій та повідомлень про суттєві зміни в майновому стані)», під посадовими особами юридичних осіб публічного права, насамперед комунальних та державних установ і підприємств, слід розуміти осіб, які мають повноваження здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.

Посадовими особами підприємства є керівник, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємств. Визначальним при цьому є обсяг повноважень відповідного працівника, а тому начальники відділів, служб, центрів, бюро, груп, дільниць тощо та заступники керівників структурних підрозділів (у тому числі відокремлених) цих юридичних осіб безумовно наділені адміністративно-господарськими чи організаційно-розпорядчими функціями.

За наведеного, начальник лінійної дільниці № 14, є посадовою особою підприємства, який наділений адміністративно-господарськими чи організаційно-розпорядчими функціями, що з поміж іншого підтверджується і посадовою Інструкцією, з якою обвинувачений був ознайомлений. Крім того, згідно наказу заступника директора з керівництва Придніпровським управління магістрального аміакопроводу № 76 від 17.02.2021, посада начальника лінійної дільниці № 14 ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» входить до переліку посад, перебування на яких передбачає подання декларацій згідно з вимогами Закону України «Про запобігання корупції». Слід зазначити також, що з даними попередженням ОСОБА_6 ознайомлений, що засвідчено його підписом навпроти назви посади «Начальник лінійної дільниці № 14».

За таких обставин, враховуючи, що Державне підприємство «УКРХІМТРАНСАМІАК» є юридичною особою публічного права і посадові особи такого підприємства, на підставі п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду за суміщенням у такому разі, будучи посадової особою, відповідно до вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» був зобов`язаний шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічно, до 01 квітня, подавати декларацію за минулий рік за формою, що затверджена НАЗК; не пізніше для звільнення подавати декларацію, яка охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими, та містить інформацію на останній день такого періоду; подавати декларацію до 01 квітня року, наступного за звітнім роком, у якому було припинено таку діяльність.

Колегією суддів звертається також увага, що судом проведено розгляд відповідно до обвинувального акту від 22.12.2021 року із зміненим обвинуваченням, який погодив керівник Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_12 зі змісту якого слідує, що ОСОБА_6 обвинувачується в умисному неподанні суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», у зв`язку з чим ствердження захисника щодо неврахування судом зміненого обвинувачення є безпідставними.

Доводи захисника ОСОБА_5 щодо недопустимості доказів, у зв`язку із тим, що вони зібрані неуповноваженою особою, не є слушними, оскільки були предметом ретельної перевірки судом першої інстанції та дістали належної оцінки.

Судом першої інстанції було встановлено, що 16.09.2021 року начальником відділення СВ Лозівського РАП ГУНП в Харківській області ОСОБА_13 надано доручення про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні старшому слідчому СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , а тому слідча була уповноваженою особою у кримінальному провадженні №12021221110000503.

У даному випадку, приймається до уваги правова позиція Першої судової палати Касаційного кримінального суду викладена у постанові від 19.05.2020 у справі № 490/10025/19, в якій вказано, що відсутність постанови про визначення певного слідчого або прокурора сама по собі не означає, що цей слідчий або прокурор не мав відповідних повноважень, оскільки КПК України не вимагає, щоб кожне рішення, яке приймається у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження викладалось у формі постанови.

Положеннями ч. 3 ст. 110 КПК України передбачено, що постанова виноситься слідчим або прокурором лише у випадках, передбаченим цим кодексам, або, коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. Окрім цього, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК України керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування.

А тому, враховуючи доручення винесене уповноваженою особою з дотриманням вимог ст. 39, 40 КПК України, прийняття рішення у формі постанови про визначення слідчої ОСОБА_10 не свідчить про те, що остання є неуповноваженою особою.

Доводи захисту щодо відсутності належних повноважень прокурора ОСОБА_8 також є безпідставними, оскільки судом першої інстанції досліджено копію постанови керівника Лозівської окружної прокуратури ОСОБА_14 від 16.09.2021 про призначення групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, в якому визначений даний прокурор, крім того вказана постанова, що містить усі необхідні реквізити та підпис уповноваженої особи.

А тому, саме відсутність підпису у копії постанови наданою стороною захисту, про призначення групи прокурорів, які здійснювали керівництво досудовим розслідуванням у цьому провадженні, жодним чином не вплинуло на порушення прав ОСОБА_6 та судовий розгляд в цілому, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 31.08.2022 (справа № 756/10060/17, провадження №13-3кс22).

Щодо доводів захисту про недопустимості доказів, оскільки вони були зібрані в рамках кримінального провадження №4202122212000064, після чого прокурором безпідставно були виділені матеріали, слід зазначити, що останні також були предметом перевірки місцевого суду, яким було встановлено, що 03.08.2021 були внесені відомості до ЄРДР за № 4202122212000064 за ст. 366-3 КК України відносно ОСОБА_15 .

Після чого, в рамках досудового розслідування у даному провадженні слідчий самостійно виявив кримінальне правопорушення за ст. 366-3 КК України відносно ОСОБА_6 та відповідно 16.09.2021 вніс відомості до ЄРДР з подальшим присвоєнням номеру кримінального провадження № 12021221110000503 з відміткою виділення матеріалів досудового розслідування.

Крім того, постановою прокурора від 16.09.2021 у кримінальному провадженні № 4202122212000064 від 03.08.2021 прийнято постанову про виділення матеріалів з к/п № 4202122212000064 за ст. 366-3 КК України відносно ОСОБА_15 .

Вказані процесуальні дії виконані слідчим та прокурором з дотриманням вимог закону, оскільки положеннями ч. 3 ст. 217 КПК України передбачено, що у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження.

За наведеного убачається, що за наявності обставин, передбачених ч. 3 ст. 217 КПК України, з кримінального провадження можуть бути виділені матеріали в окреме провадження, якому присвоюється новий номер, тобто утворюється нове кримінальне провадження, при цьому у разі виділення у тому числі і доказів, в окреме кримінальне провадження, використання цих матеріалів у виділеному кримінальному провадженні є допустимим та не потребує отримання ухвали слідчого судді, що узгоджується з правовою позицією ККС ВС викладеної у справі № 751/602/18 постанова від 10 грудня 2020 року.

На підставівищевикладеного,при розглядікримінального провадженняв місцевомусуді буливстановлені тадосліджені всіобставини,з`ясуванняяких малоістотне значеннядля правильноговирішення справи,висновки судупро доведеністьвини ОСОБА_6 та відсутностіпідстав дляйого реабілтації,у вчиненніінкримінованого йомузлочину належним чином мотивовані, ґрунтуються на сукупності зібраних та всебічно оцінених доказах, а тому колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги захисника щодо необхідності закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 через його невинуватість та скасування оскаржуваної ухвали, є безпідставними та необґрунтованими. Рішення місцевим судом прийнято згідно з критерієм доведеності «поза розумним сумнівом», який застосовується Європейським судом з прав людини (рішення «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року).

З огляду на викладене, в задоволенні апеляційної скарги захисника слід відмовити, а ухвалу суду як законну та обґрунтовану залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Днепропетровска від 22 жовтня 2024 року, якою кримінальне провадження №12021221110000503 від 16.09.2021 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-3 КК України, закрито у зв`язку із смертю обвинуваченого, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4