Ухвала

від 04.12.2024 по справі 380/16902/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

04 грудня 2024 року

м. Київ

справа №380/16902/24

адміністративне провадження №К/990/43765/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Коваленко Н.В.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Винниківська Тютюнова Фабрика" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Винниківська Тютюнова Фабрика" звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024, адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано розпорядження Державної податкової служби України від 02.07.2024 №292-р/л про відмову у видачі ліцензії;

- зобов`язано Державну податкову службу України видати Товариству з обмеженою відповідальністю Винниківська тютюнова фабрика ліцензію на виробництво тютюнових виробів за поданою заявою №29.05.24 від 29.05.2024.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Державна податкова служба України звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів доходить висновку про те, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Справу в суді першої інстанції розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом.

Водночас, пунктом 2 частини п`ятої цієї статті передбачено, що судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, судові рішення, які прийняті в порядку спрощеного позовного провадження, можуть бути оскаржені у виняткових випадках, доведення яких покладається на скаржника.

Разом з тим, приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Таким чином, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає підпункт 1 частини четвертої та підпункт "в" частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказану підставу мотивує тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 15.12.2021 у справі №1840/2970/18 та від 12.01.2021 у справі 753/9240/18 щодо дискреційних повноважень контролюючого органу. Касаційна скарга має виняткове значення для учасника справи.

Скаржник посилається на висновки Верховного Суду у справах №1840/2970/18 та №753/9240/18 щодо дискреційних повноважень контролюючих органів. Однак ці висновки не є релевантними до обставин даної справи, оскільки вони стосуються іншої категорії спорів, різних фактичних обставин та норм права, що не регулюють порядок видачі ліцензій на виробництво тютюнових виробів.

Верховний Суд наголошує, що формальне посилання на підстави касаційного оскарження та цитування номерів справ Верховного Суду не можуть вважатися належним обґрунтуванням підстав для перегляду судового рішення відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Заявник не зазначив конкретно, яку саме норму права судами попередніх інстанцій було застосовано з порушенням, не уточнив, який висновок Верховного Суду щодо застосування цієї норми сформовано у наведених постановах, і не обґрунтував подібність правовідносин у справах, на які він посилається, до правовідносин у цій справі.

Верховний Суд наголошує, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.

Також скаржник не навів достатніх підстав для підтвердження "виняткового значення" справи. Визначення такої "винятковості" можливе виключно на основі аналізу мотивів, якими учасник справи обґрунтовує важливість цієї справи для себе. Оцінка виняткового значення справи залежить від суб`єктивної оцінки її значущості для самого учасника. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, зобов`язана чітко і аргументовано викласти обставини, що підтверджують винятковість справи. Однак у даній касаційній скарзі такі аргументи щодо винятковості справи відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, скаржнику слід уточнити підстави касаційного оскарження, з урахуванням предмету спору, зазначивши обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Отже, касаційну скаргу Державної податкової служби України слід залишити без руху та встановити десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення копії цієї ухвали шляхом уточнення підстав касаційного оскарження відповідно до частини четвертої у взаємозв`язку з частиною п`ятою статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Залишити без руху касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Винниківська Тютюнова Фабрика" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження.

2. Надати Державній податковій службі України десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.

3. Надіслати Державній податковій службі України копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя А.Ю. Бучик

Суддя А.І. Рибачук