Ухвала

від 05.12.2024 по справі 458/271/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 458/271/17

провадження № 61-15981ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Куксова Владислава Геннадійовича на постанову Львівського апеляційного суду від 14 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Турківської міської ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний

нотаріус Комарницька Оксана Йосифівна, приватний нотаріус Федаш Микола Михайлович, Турківська державна нотаріальна контора, про визнання рішення сільської ради та державних актів на право приватної власності на земельні ділянки недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 09 жовтня

2023 рокуу задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного суду від 14 жовтня 2024 року (повний текст складено 24 жовтня 2024 року) апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 -адвоката Луки Т. М. задоволено. Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 09 жовтня 2023 рокускасовано.

Ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Поновлено ОСОБА_2 строк позовної давності звернення до суду.

Визнано недійсним рішення Ільницької сільської ради Турківського району № 39

від 08 жовтня 1998 року «Про передачу безоплатно у приватну власність громадянці

с. Ільник ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку земельну ділянку площею 0, 25 га, яка розташована біля житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,3268 га в урочищі «Гірка» с. Ільник.

Визнано державний акт на право приватної власності на землю серія

ЛВ-140, площею 0,5792 га для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, яка знаходиться в с. Ільник, виданий ОСОБА_5 недійсним.

Визнано державний акт на право приватної власності на землю серія

ЯК № 945477, площею 0,2154 га, що знаходиться за адресою: с. Ільник, Турківський район, Львівська область, цільове призначення: для обслуговування житлового будинку кадастровий номер: 4625583200:01:002:0074, виданий ОСОБА_5 недійсним.

Визнано державний акт на право приватної власності на землю серія

ЯК № 945479, площею 0,3274га, що знаходиться за адресою: с. Ільник, Турківський район, Львівська область, цільове призначення: для ведення особистого

селянського господарства, кадастровий номер: 4625583200:01:002:0075, виданий ОСОБА_5 недійсним.

Визнано державний акт на право приватної власності на землю серія

ЯК № 945478, площею 0,0364 га, що знаходиться за адресою: с. Ільник, Турківський район, Львівська область, цільове призначення: для ведення особистого

селянського господарства, кадастровий номер: 46255832000:01:003:0067, виданий

ОСОБА_5 недійсним.

Визнано договір дарування земельної ділянки, площею 0,3274 га, що знаходиться

за адресою: с. Ільник, Турківський район, Львівська область, цільове призначення:

для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 4625583200:01:002:0075 та договір дарування земельної ділянки, площею 0,0364 га,

що знаходиться за адресою: с. Ільник, Турківський район, Львівська область,

цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства,

кадастровий номер: 4625583200:01:003:0067, укладені 20 січня 2012 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Турківського районного нотаріального округу Львівської області Федаш М. М. недійсними.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину земельної ділянки площею 0,58 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішено питання розподілу судових витрат.

26 листопада 2024 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку

представником ОСОБА_1 - адвокатом Куксовим В. Г.подано касаційну скаргу,

в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

1. Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Куксова В. Г. подана

з пропуском строку на касаційне оскарження оскаржуваного судового рішення.

Питання про поновлення цього строку представником заявника не порушено.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку

на касаційне оскарження.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску

з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Посилання у касаційній скарзі на те, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції заявником отримано 06 листопада 2024 року, не змінює строк касаційного оскарження, визначений частиною першою статті 390 ЦПК України, а може бути підставою для його поновлення у разі заявлення відповідного клопотання, надавши відповідні докази.

Таким чином представникові заявника необхідно подати до суду клопотання

про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин для його поновлення та відповідних доказів.

Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави

для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

2. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції

до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»

судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,

в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 600,00 грн.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (визнання рішення сільської ради недійсним, визнання чотирьох державних актів на право приватної власності на земельні ділянки недійсними, визнання двох договорів дарування земельних ділянок недійсними), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми, таким чином.

У підпункті 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру (визнання права власності на 1/4 частину земельної ділянки), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру визначається зазначенням ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Суд не повинен визначати вартість майна.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19

(провадження № 12-36гс20), судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.

Зі змісту поданої касаційної скарги та копій судових рішень неможливо встановити ціну позову за майнову вимогу, тому заявникові необхідно визначити та обґрунтувати розмір судового збору, так як не надано належних та допустимих доказів

на підтвердження вартості спірної земельної ділянки, також не вказано ціну позову.

Отже, представникові заявника необхідно надати суду належні та допустимі докази

на підтвердження вартості спірної земельної ділянки, повідомити ціну позову,

і відповідно, підтвердити правильність сплати судового збору за подання касаційної скарги за майнову вимогу, яку заявник мав визначити, оскільки матеріали касаційного провадження таких даних не містять.

Також за немайнові вимоги сплата судового збору за дану касаційну скаргу,

яка становить (640,00 грн.*7)*200% = 8960,00 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК

у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати докази про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення

від його сплати відповідно до закону.

3. Такожподана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом

до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки

у порушення вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додані копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Згідно з актом управління забезпечення автоматизованого документообігу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 грудня 2024 року касаційна скарга надійшла до суду без одного примірнику копії касаційної скарги.

Отже, заявникові до Верховного Суду необхідно надати одну копію касаційної скарги.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Куксова Владислава Геннадійовичана постанову Львівського апеляційного суду від 14 жовтня 2024 року залишити без руху.

Надати представнику ОСОБА_1 - адвокату Куксову Владиславу Геннадійовичу для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів

з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Б. І. Гулько