Ухвала

від 02.12.2024 по справі 210/1460/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 210/1460/23

провадження № 61-15620ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», третя особа - Первинна профспілкова організація «Територія захисту» Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», про визнання незаконним та скасування розпорядження № 428 від 23 березня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», третя особа - Первинна профспілкова організація «Територія захисту» ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», про визнання незаконним та скасування розпорядження № 428 від 23 березня 2021 року.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 з 16 грудня 2010 року працювала в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Розпорядженням по Управлінню складського господарства та підготовки виробництва від 23 квітня 2021 року № 428 «Про порушення посадової інструкції завідуючого складу», виданим начальником Управління складського господарства та підготовки виробництва ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , завідуючу складу (склад кольорових металів i устаткування) дільниці складського господарства металургійного виробництва Управління складського господарства та підготовки виробництва, було позбавлено 100 % виробничої премії за квітень 2021 року.

Розпорядження № 428 мотивовано тим, що 01 квітня 2021 року на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від ПП «Наукове Промислово-комерційне об`єднання «ТАТА» надійшов акт звірки взаємних розрахунків по стану за період з 01 липня 2020 року по 24 березня 2021 року, між ПП «НПК «ТАТА» та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Згідно даних Акту‚ у системі БАР ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не відображена реалізація концентрату плавликого шпату згідно з Товарно-транспортною накладною № 872 від 22 липня 2020 року в кількості 23,800 т‚ та згідно з Товарно-транспортною накладною № 2404 від 03 грудня 2020 року в кількості 16,800 т, на загальну суму 48 720 грн.

На думку позивача, саме з вищезазначеного, начальник управління складського господарства i підготовки виробництва ОСОБА_3 зробила висновок про те, що позивачкою ОСОБА_1 , завідувачем складу кольорових металів та устаткування дільниці складського господарства металургійного виробництва, яка 03 грудня 2020 року займала посаду завідувача складу сипких матеріалів дільниці з підготовки виробництва управління складського господарства i підготовки виробництва своєчасно не було забезпечено належне ведення документації з обліку руху матеріальних цінностей, введення первинної інформації в SAP ЕR, чим було допущено порушення пункту 3.1.7, пункту 3.1.8, пункту 3.1.10, пункту 3.1.16 посадової інструкції завідувача складу сипких матеріалів дільниці з підготовки виробництва управління складського господарства і підготовки виробництва, що й стало підставою для видання розпорядження № 428. При цьому, в розпорядженні № 428 зазначено, що позивачка нібито відмовилася надавати пояснення з приводу не відображення реалізації концентрату плавликого в системі SAP ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Позивач вказує, що про видання розпорядження № 428 від 23 квітня 2021 року їй нічого не було відомо, а про його наявність їй стало відомо лише з матеріалів повторного подання адміністрації ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Первинної профспілкової організації «Територія захисту» ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», яке надійшло до профспілки 18 жовтня 2021 року.

З оскарженням Розпорядження № 428 від 23 квітня 2021 року позивач зверталась до комісії по трудових спорах, однак відповіді щодо результатів розгляду не отримала. Позивачка вважає, що розпорядження № 428, видане ОСОБА_3 , безпідставне та необґрунтоване. Зазначає, що до видання розпорядження № 428, від неї не були витребувані письмові пояснення з приводу викладених в ньому обставин.

Позивач погоджується з тим, що матеріал дійсно був відвантажений, про що вона повідомила керівництво, зазначивши відпуск певної кількості. Вказує, що виконати свою операцію в системі SAP позивач не змогла у зв`язку з непроведенням операцій в системі особами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Позивач зауважує, що напередодні її переведення на інший склад, вона повідомила про це комірника складу сипких матеріалів ОСОБА_6 , а відсутність запису в системі SAP сталось не з її вини.

На підставі наведеного вище, позивач просила суд визнати незаконним та скасувати розпорядження по Управлінню складського господарства та підготовки виробництва від 23 квітня 2021 року № 428 «Про порушення посадової інструкції завідуючого складу», а також стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1 073,60 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області рішенням від 29 березня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Дніпровський апеляційний суд постановою від 23 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 березня 2024 року залишив без змін.

22 листопада 2024 року ОСОБА_1 , через засоби поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року в указаній вище справі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на положення статті 19 у системному зв`язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження № 428 від 23 березня 2021 року.

Зазначена справа є справою незначної складності та виходячи із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, не входить до переліку тих справ, що підлягають обов`язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.

Касаційна скарга містить посилання на підпункт «б» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відповідно до якого судові рішення у малозначних справах та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню у випадку, якщо особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.

На обґрунтування вказаних обставин ОСОБА_1 зазначає про те, що вона позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями при розгляді справи № 210/190/22 про поновлення її на роботі, яка перебуває на розгляді в суді.

Перевіривши зазначені доводи касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що наведена скаржником обставина не дає достатніх підстав для висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі.

Вказуючи на відсутність можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями, при розгляді іншої справи, ОСОБА_1 не обґрунтовує які саме обставини встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, вона не має можливість спростувати.

Доводи, наведені у касаційній скарзі, фактично зводяться до незгоди із оцінкою судами попередніх інстанції зібраних у справі доказів та встановлених обставин, викладення власної погляду щодо застосування норм права при розгляді цієї справи та по суті є спробою повторного перегляду справи та переоцінки встановлених судами обставин та доказів, що виходить за межі повноважень Верховного Суду.

Також, доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки незгода заявниці з оскаржуваним судовим рішеннями в цілому, за відсутності інших обставин, не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.

Верховний Суд зауважує, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (пункт 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК Українисуд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалено у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», третя особа - Первинна профспілкова організація «Територія захисту» Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», про визнання незаконним та скасування розпорядження № 428 від 23 березня 2021 року.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко