Ухвала

від 26.11.2024 по справі 925/854/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26 листопада 2024 року м. Черкаси справа № 925/854/23

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від стягувача: не з`явився,

від боржника: Бирюк Л.В., Крушельницька М.Р. адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Господарського суду Черкаської області в місті Черкаси заяву ОСОБА_1 від 05.10.2024 про відстрочення виконання судового рішення у справі

за позовом ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Шпола-Продукт»

до ОСОБА_1

про стягнення 272 640,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Шпола-Продукт» (вул. Івана Піддубного, 10, м. Шпола, Черкаська область, 20602, код ЄДРПОУ 43687274) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про стягнення збитків у сумі 272 640,00 грн, завданих юридичній особі посадовою особою.

Господарський суд Черкаської області рішенням від 20.11.2023 у справі № 925/854/23 у задоволенні позову відмовив повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 рішення Господарського суду Черкаської області від 20.11.2023 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шпола-Продукт» 272 640 гривень 00 копійок збитків, 4089 гривень 60 копійок судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 6134 гривні 40 копійок судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

25 жовтня 2024 року матеріали справи судом апеляційної інстанції повернуто до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 28.10.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024.

29 жовтня 2024 року на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 Господарський суд Черкаської області видав наказ із строком пред`явлення до виконання по 11.09.2027.

07 жовтня 2024 року до суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 від 05.10.2024 про відстрочення виконання судового рішення у справі № 925/854/23, у якій представник просить відстрочити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі № 925/854/23 до 11.09.2025.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 31 жовтня 2024 року розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 19 листопада 2024 року.

Призначене судове засідання не відбулося по технічним причинам, ухвалою від 19 листопада 2024 року суд повідомив сторони про призначення судового засідання на 26 листопада 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19 листопада 2024 року забезпечено участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Шпола-Продукт» адвоката Мовчанюка Максима Миколайовича у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні боржник та його представник заяву просили задовольнити з підстав у ній викладених, суд видалявся до нарадчої кімнати. З невідомих причин представник стягувача на зв`язок не вийшов.

Після виходу суду з нарадчої кімнати вступна та резолютивна частина ухвали долучені до матеріалів справи без її проголошення.

Дослідивши заяву боржника про відстрочення виконання судового рішення та наявні у справі докази в їх сукупності, за внутрішнім переконанням, суд дійшов до висновку, що заява не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

В обґрунтування поданої заяви представник боржника просить суд здійснити оцінку ступеню вини відповідача, той факт, що він діяв виходячи з морально-етичних норм, а не комерційних, враховуючи обставини війни та морально-психологічний стан суспільства в цілому.

Оскільки відповідач в даному спорі виступав як фізична особа, просить врахувати його матеріальний стан. Так, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи та отримує пенсію з інвалідності в розмірі 2980,00 грн (розмір пенсії за один минулий рік 34 440,00 грн, що у вісім разів менше, ніж сума стягнення за судовим рішенням). Дружина відповідача отримує пенсію за віком в розмірі 2980,00 грн та мінімальну заробітну плату в розмірі 8000,00 грн. ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем на спрощеній системі оподаткування та задекларував дохід (надходження) за 2023 рік в розмірі 1 473 087,00 грн. За період з січня 2024 року до моменту звернення дохід в касах склав 1 238 531,20 грн. ФОП Бирюк Л.В. використовує найману працю трьох осіб, яким сплачує заробітну плату (станом на цей час загальний фонд заробітної плати без врахування податків і зборів складає 26 000,00 грн). Згідно з Заключної виписки по рахунку ФОП Бирюка Л.В. станом на 31.08.2024 залишок на рахунку склав 922,78 грн, а деталі операцій по рахунку свідчать про витрати ФОП Бирюка Л.В. по сплаті податків, орендної плати, комунальних платежів тощо.

ОСОБА_1 володіє спільно з дружиною житловим будинком із земельною ділянкою, трьома земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які передані в оренду, двома нежитловими приміщеннями, які використовуються у підприємницькій діяльності. Іншого майна у власності ОСОБА_1 немає.

Відтак доходи і майновий стан боржника є таким, що не дозволяють виконати судове рішення в повній мірі та своєчасно, тобто одномоментно. У випадку відкриття виконавчого провадження та здійснення примусового стягнення коштів буде недостатньо, що потягне за собою накладення штрафу та збільшення заборгованості через прострочення. З іншого боку заходи примусового стягнення поставлять під загрозу можливість здійснення відповідачем нормальної підприємницької діяльності з ризиком невиплати заробітної плати найманим працівникам. Викладені обставини в сукупності свідчать про такий матеріальний стан боржника, за якого виконання судового рішення є ускладненим та може бути підставою для відстрочення виконання рішення.

Заявник вважає, що загальний стан економіки, рівень доходів громадян та інші обставини, пов`язані з воєнним станом є достатньою підставою з урахуванням його матеріального стану для застосування відстрочення рішення суду. Відстрочення виконання судового рішення строком на один рік дасть змогу заявнику зібрати необхідну суму грошей без шкоди для себе та залежних від нього осіб, надасть змогу повноцінно продовжити підприємницьку діяльність. При цьому буде збережено баланс інтересів сторін, адже позивач є прибутковим підприємством, яке виготовляє продукцію для потреб населення, яка користується сталим попитом. В судовому засіданні не було встановлено, що укладення відповідачем спірної угоди завдало позивачу інших збитків, ніж сума переданого на благодійність палива. Позивач звернувся до суду через рік після укладення відповідачем угоди, що свідчить про відсутність негайних негативних наслідків для позивача. В даному випадку суд може врахувати різницю в майновому стані сторін та задовольнити заяву про відстрочення виконання рішення.

Заявник зазначає, що не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення заборгованості на даний час одним платежем. Відстрочення забезпечить та дозволить виконати судове рішення з дотриманням балансу інтересів обох сторін (співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора).

Враховуючи ступінь вини у виникненні спору, статус відповідача як фізичної особи та недостатність коштів для одномоментного погашення боргу, з огляду на зумовлені об`єктивними та надзвичайними обставинами (широкомасштабною військовою агресією проти України), перешкоди у повноцінному здійсненні підприємницької діяльності, заявник вважає, що наявні правові підстави для задоволення заяви та просить відстрочити виконання Постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі № 925/854/23 до 11.09.2025.

До суду від стягувача надійшли 04.11.2024 заперечення, 18.11.2024 доповнення до заперечення на заяву.

Стягувач вважає маніпулюванням посилання боржника на неплатоспроможність фізичної особи, порівняння фінансового стану позивача з відповідачем.

До заяви відповідачем долучені докази, що частково підтверджують його фінансовий стан, зокрема податкову декларацію платника єдиного податку ФОП Бирюк Л.В., згідно якої його дохід за 2023 рік склав 1 473 087,00 грн, а за період з січня 2024р. і по серпень 2024р. дохід відповідача в касах лише одного з його магазинів склав 1 238 531,20 грн. Отже з наданої відповідачем інформації, дохід відповідача за 2023р. і 8 місяців 2024р. від підприємницької діяльності склав понад 2,7 млн. грн. При цьому відповідач не вказує розмір отримуваної орендної плати за три земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які передані ним в оренду, як сам зазначає у своїй заяві відповідач. Відповідач володіє транспортним засобом DAF CF 85.460, рік випуску 2010, днз. НОМЕР_3 , який здає в оренду.

Зауважує, що Верховний Суд в зазначеній вище ухвалі від 28.10.2024 зазначив про рівність учасників господарських спорів. За змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами. На підставі наведеного надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення одної з основних засад господарського судочинства рівності учасників судового процесу перед законом і судом.

Крім того стягувач звертає увагу суду, що підприємство за роки керівництва відповідача стало збитковим. Відповідач намагався стягнути з позивача неіснуючі борги. ОСОБА_1 в 2022 році одразу після звільнення його з посади директора, звертався до Шполянського районного суду Черкаської області з трьома позовними заявами про стягнення з ТОВ «ШПОЛА-ПРОДУКТ» нібито наданої ним поворотної фінансової допомоги. Так, ухвалою суду у справі № 710/1213/22 провадження закрито, у справі № 710/1295/22 справу залишено без розгляду (через відсутність належних доказів), у справі № 710/1214/22 ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову. Також, ОСОБА_1 в 2022 році звертався до Господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення коштів за нібито поставлені, але не оплачені 29,83 тон пшениці 3 класу. Рішенням у справі № 925/1022/22 у позові відмовлено повністю, встановлено, що ОСОБА_1 не довів факт отримання відповідачем товару, за який позивач просив стягнути грошові кошти. В провадженні Господарського суду Черкаської області перебувала справа № 925/702/24 за позовом ПП «Дон Івко І С» до ТОВ «Шпола-Продукт» про стягнення збитків 940 212,00 грн. У цій справі ОСОБА_1 свідчив на користь позивача проти свого колишнього роботодавця. Коли суд призначив експертизу давності виготовлення первинних документів, на підставі яких позивач збирався стягнути збитки, що підтвердило б факт підроблення документів ОСОБА_1 на користь ПП «Дон Івко І С», останнє подало заяву про залишення позову без розгляду. Усе це на думку позивача свідчить, що ОСОБА_1 діяв недобросовісно, мав і має по відношенню до ТОВ «ШПОЛА-ПРОДУКТ» претензії та бажає будь-яким чином завдати останньому збитків.

Так, відповідно до «Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва» (форма №1-м) за 2020 рік ТОВ «ШПОЛА-ПРОДУКТ», вартість чистих активів підприємства (рядок 1495 Балансу) станом на 01.01.2021 становило (466,9 тис. грн), це означає мінус 466 900,00 грн. Відповідно до «Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва» (форма №1-м) за 2021 рік ТОВ «ШПОЛА-ПРОДУКТ», вартість чистих активів підприємства (рядок 1495 Балансу) станом на 01.01.2022 становило (4119,6 тис. грн), це означає мінус 4 119 600,00 грн. Згідно відомостей з відкритих джерел за посиланням https://opendatabot.ua/c/43687274 чітко видно, що підприємство позивача не оговталось від наслідків керівництва ОСОБА_1 і досі не може бути успішним та прибутковим.

Відповідно до ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України, практики Європейського суду з прав людини (справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява № 59498/00), справа "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 (заява № 18357/91) та інші) відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань та не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання. Необхідність відстрочення виконання рішення суду повинно обґрунтовуватися належними та допустимими доказами, що подаються стороною. Однак відповідач не надав належних доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності.

Відповідачем не обґрунтовано доцільності відстрочення рішення суду саме на один рік та не надано доказів на підтвердження наявності у нього реальної можливості в майбутньому виконати рішення у цій справі.

Також стягувач просить зважити, що розтрату відповідачем здійснено 07.04.2022. Тобто знаючи про наявність боргів у підприємства, про його складну фінансову ситуацію, замість того, щоб погасити борги перед третіми особами, контрагентами, здійснив їх розтрату.

Водночас відтермінування ще на рік обов`язку відповідача сплатити борг порушуватиме інтереси позивача, оскільки надаватиме перевагу боржнику у порівнянні зі стягувачем, який протягом більше 2,5 років не може домогтися повернення своїх коштів.

Позивач наразі не вимагає індексувати розтрачену відповідачем суму коштів, не нараховує штрафних санкцій.

Відповідач не надав жодних доказів, які свідчать про намагання погасити борг перед позивачем хоча б частково, звертався до суду касаційної інстанції, очевидно очікуючи подальшого затягування розрахунку.

Воєнний стан та військова агресія Російської Федерації проти України має негативний влив не лише на життя та діяльність відповідача, а й на діяльність позивача, який являється суб`єктом підприємницької діяльності, виконує важливу соціальну функцію під час війни, а саме є виробником «соціального» хлібу, який постачає в комунальні заклади, підприємство здійснює господарську діяльність в одному з найважливіших та стратегічних напрямків. Зазначене впливає на необхідність акумулювати та спрямувати усі наявні ресурси ТОВ «ШПОЛА-ПРОДУКТ» для забезпечення неухильного дотримання взятих на себе зобов`язань з військовою адміністрацією, а також для допомоги ЗСУ. Продукція, яку постачає підприємство позивача, має важливе соціальноекономічне значення для забезпечення потреб українських підприємств і населення регіону. Позивач розраховує на отримання даних коштів в своїй господарській діяльності та з їх врахуванням планує свої видатки. Відстрочення виконання рішення може призвести до значного негативного наслідку в фінансовому становищі позивача.

Оскільки виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11- рп/2012); для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів чи наявність інших обставин; обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення та оскільки пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін; виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви"), стягувач у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення просить відмовити повністю.

06 листопада 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Плесюком О.С. відкрито виконавче провадження № АСВП 76486315, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та розпочаті дії з примусового стягнення боргу. Згідно з постановою виконавця у власності боржника також є сім транспортних засобів, про які боржник суд свідомо не повідомляв з метою справити враження фінансової скрути. 08 листопада 2024 року згідно з платіжною інструкцією № 9469 виконавцем стягнуто з боржника ОСОБА_1 49 050,44 грн. Стягувач вважає, що зазначене в сукупності спростовує доводи відповідача про свою неспроможність виконання судового рішення, а також підтверджує небажання його виконувати.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ст. 326 ГПК України).

Норма статті 331 ГПК України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в господарській справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Згідно ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вирішуючи питання про відстрочення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Отже, питання про відстрочення виконання рішення повинно вирішуватися судом із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін. А тому під час розгляду заяви про відстрочення рішення мають бути досліджені та оцінені доводи та заперечення як позивача, так і відповідача. Важливо також дотримуватися розумного строку відстрочення.

В силу приписів ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Подані докази мають бути належними, допустимими, достовірними, вірогідними (ст. 76-79 ГПК України).

Боржником не підтверджено відповідно до положень статей 73, 74, 76-79 ГПК України існування виняткових обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду у даній справі або роблять його неможливим. За наведених обставин, враховуючи, що відстрочка виконання рішення продовжує період відновлення порушеного права позивача, дотримуючись балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочки виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Керуючись ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 05.10.2024 про відстрочення виконання судового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст. 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 05 грудня 2024 року.

Суддя О.В. Чевгуз