Рішення

від 28.11.2024 по справі 581/676/23

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/676/23

Провадження № 2/581/5/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 листопада 2024 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Кузьмінського О.В., за участю секретаря судового засідання Мазур О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Синівська сільська рада Роменського району Сумської області, приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Сумської області Ільченко Лариса Ігорівна про визнання заповіту недійсним,

в с т а н о в и в :

31 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив визнати недійсним з моменту посвідчення заповіт ОСОБА_3 , складений на користь ОСОБА_2 , посвідчений 29 червня 2022 року секретарем Синівської сільської ради Роменського району Сумської області ОСОБА_4 , зареєстрований в реєстрі за №40.

Надалі відповідно до поданої заяви від 25 жовтня 2024 року позивач змінив підстави позову, мотивувавши свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 . Померла особа була рідною тіткою його матері ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина.

Згідно із заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Сумської області Бондаренко О.В., та зареєстрованим в реєстрі 22 листопада 2021 року № 1381, померла ОСОБА_3 все своє майно заповіла позивачу ОСОБА_1 . Крім того, він є спадкоємцем п`ятої черги за законом, як родич четвертого ступеня споріднення.

7 квітня 2023 року він звернувся до приватного нотаріуса Роменського районного нотаріального округу Сумської області Ільченко Л.І. із заявою про прийняття спадщини.

Але, як йому стало відомо, 29 червня 2022 року секретарем Синівської сільської ради Роменського району Сумської області ОСОБА_4 був посвідчений заповіт від імені померлої ОСОБА_3 , зареєстрованим в реєстрі за № 40, згідно з яким вона усе своє майно заповідала відповідачу ОСОБА_2 .

Вважає, що оспорюваний заповіт є недійсним, оскільки був складений з порушенням норм законодавства, зокрема статей 1233, 1234, 1257 ЦК України, та вимог Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування. Посвідчення даного заповіту відбувалося без присутності свідків, у заповіті не вказано часу його складання.

У поданому відзиві відповідач заперечив щодо позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими, зважаючи на те, що чинним законодавством не передбачена обов`язкова вимога щодо посвідчення заповіту при свідках у випадку неможливості підписання особисто заповідачем внаслідок хвороби. Крім того, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_3 на момент посвідчення оспорюваного заповіту не могла його прочитати. Наявні в матеріалах справи медичні документи не підтверджують вказану обставину.

Посилається на постанови Верховного Суду від 18 вересня 2019 року по справі №153/1216/17-ц та від 15 липня 2019 року по справі № 583/3606/16-ц в яких зазначено, що вказівка у спірних заповітах лише дати їх складання, тобто без наведення годин та хвилин, свідчать про відсутність підстав вважати оспорювані заповіти нікчемними, оскільки суду не було надано доказів порушення вимог чинного законодавства при складанні та посвідченні таких заповітів.

Посвідчення заповіту від 29 червня 2022 року відбулося із додержанням вимог чинного на момент його складення законодавства: заповіт вчинено у письмовій формі за допомогою технічних засобів, дієздатність заповідача секретарем було перевірено, зазначено місце та час складання заповіту, було прочитано заповіт вголос, про що є відповідний запис, та підписано особисто заповідачем. Волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

У поданому поясненні третьої особи Синівської сільської ради висловлена позиція про необґрунтованість позовних вимог, оскільки чинним законодавством не передбачена обов`язкова вимога щодо посвідчення заповіту при свідках, а здійснюється це лише у випадку, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт. Позивач не надав належних та допустимих доказів тієї обставини, що ОСОБА_3 на момент посвідчення оспорюваного заповіту не могла його прочитати.

Судова практика вказує на те, що вказівка у спірних заповітах лише дати їх складання без наведення годин та хвилин, свідчать про відсутність відстав вважати оспорювані заповіти нікчемними.

Волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі. Посвідчення заповіту відбулося з додержанням вимог чинного законодавства, заповіт вчинений в письмовій формі за допомогою технічних засобів, дієздатність заповідача секретарем було перевірено, зазначено місце та час його складання та прочитано вголос, про що є запис в заповіті, та підписано особисто заповідачем.

Ухвалою суду від 1 серпня 2023 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, підготовче судове засідання призначено на 24 серпня 2023 року.

Ухвалою суду від 1 серпня 2023 року вжито заходів забезпечення позову: заборонено приватному нотаріусу Роменського районного нотаріального округу Сумської області Ільченко Л.І. видавати свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі № 69887805, заведеній 7 листопада 2022 року, на майно померлої ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вчиняти будь-які інші реєстраційні дії щодо спадкового майна.

Ухвалою суду від 7 вересня 2023 року призначено посмертну судово-психіатричну експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 11 січня 2024 року на підставі повідомлення експертної установи відновлено провадження у справі з метою уточнення виду експертизи та надання додаткових доказів.

Ухвалою суду від 8 квітня 2024 року призначено посмертну комплексну психолого-психіатричну експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2024 року відновлено провадження у справі у зв`язку з непроведенням позивачем оплати рахунку на проведення судової експертизи.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2024 року прийнято до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову.

Ухвалою суду від 20 листопада 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28 листопада 2024 року.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Маківський В.О. у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника надійшла заява про підтримання позовних вимог та прохання розгляд справи провести без його участі та участі позивача.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Стегній А.М. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечили, просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, судом встановлені такі фактичні обставини.

22 листопада 2021 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Сумської області Бондаренко О.В. за реєстровим № 1381, яким призначила спадкоємцем всього свого майна, в тому числі земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,42 га, що знаходяться у трьох земельних масивах кадастровий № 5923286800:02:004:0026 площею 2,8704 га; кадастровий № 5923286800:02:004:0147 площею 0,3759 га; кадастровий № 5923286800:03:003:0123, належних їй на праві приватної власності на підставі Державного акта ІV-СМ № 017808, виданого Синівською сільською радою 1 листопада 2001 року; житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами з присадибними земельними ділянками, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а також всього того, на що вона за законом буде мати право, позивача ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 11,12).

29 червня 2022 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Синівської сільської ради Роменського району Сумської області ОСОБА_4 за реєстровим № 40, яким все майно, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла відповідачу ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Синівка Роменського району Сумської області померла ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 14).

24 жовтня 2022 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за №42022202530000073 з правовою кваліфікацією за частиною 2 статті 358 КК України за фактом того, що посадова особа Синівської сільської ради видала завідомо недостовірний заповіт від імені ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 15 зворот).

7 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Роменського районного нотаріального округу Ільченко Л.І. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а.с. 17).

Відповідно до повідомлення Роменської окружної прокуратури від 4 вересня 2023 року кримінальне провадження за №42022202530000073 від 24 жовтня 2022 року за частиною 2 статті 358 КК України за фактом можливого підроблення заповіту від імені ОСОБА_3 дізнавачем закрито (т. 1, а.с. 180).

При вирішенні справи суд застосовує такі норми права.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (частина 1 статті 216 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Згідно із частиною 1 статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до статті 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Відповідно до частин 1 3 статті 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.

Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини 4 статті 207 цього Кодексу.

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 207 ЦК України якщо фізична особа у зв`язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.

Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

Підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє.

Згідно зі статтею 1251 ЦК України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1253 ЦК України на бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках.

У випадках, встановлених абзацом 3 частини 2 статті 1248 і статтею 1252 цього Кодексу, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов`язковою.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 1248 ЦК України якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Статтею 1252 ЦК України передбачена можливість посвідчення заповітів іншими посадовими, службовими особами: лікарем закладу охорони здоров`я, капітаном морського судна, начальником експедиції, тощо.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до пункту 1 Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419 посвідчувати заповіти, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, відповідно до статей 245 і 1252 ЦК України та статті 40 Закону України «Про нотаріат», мають право, зокрема, уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пунктів 15, 16, 18 цього Порядку заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Посадова, службова особа посвідчує заповіти дієздатних фізичних осіб у присутності свідків.

Заповіт складається однією фізичною особою (крім заповіту, що складається подружжям).

Заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця і часу його складення, дати та місця народження заповідача і підписується заповідачем власноручно.

Заповідач може написати заповіт власноручно або надрукувати за допомогою технічних засобів.

Посадова, службова особа може на прохання заповідача записати заповіт з його слів власноручно або надрукувати за допомогою технічних засобів. У такому разі заповіт вголос зачитується заповідачем, який робить запис перед своїм підписом.

Якщо заповідач внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням у його присутності та у присутності запрошених ним двох свідків заповіт може підписати інша фізична особа згідно з пунктом 7 цього Порядку.

Присутність не менш як двох свідків є обов`язковою умовою при посвідченні заповітів.

Висновки суду по суті спору.

Підставами недійсності оспорюваного заповіту позивач зазначав його посвідчення без присутності свідків а також те, що у заповіті не вказано часу його складання.

Суд вважає ці доводи позивача необґрунтованими з урахуванням того, що відповідно до вищевикладених положень Цивільного кодексу України посвідчення заповіту при свідках можливе за бажанням заповідача, а також обов`язковим є присутність свідків у випадках, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, та посвідчення заповітів іншими посадовими, службовими особами: лікарем закладу охорони здоров`я, капітаном морського судна, начальником експедиції, тощо.

Суду не було надано доказів того, що заповідач ОСОБА_3 бажала вчинити заповіт при свідках та їй було відмовлено у цьому, а також не надано доказів того, що заповідач через фізичні вади не могла сама прочитати заповіт.

Щодо того, що пунктом 18 Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419 передбачено, що присутність не менш як двох свідків є обов`язковою умовою при посвідченні заповітів суд зазначає, що цей Порядок є підзаконним нормативно-правовим актом та він у цій частині суперечить положенням Цивільного кодексу України, а відтак вказаний кодекс відповідно до ієрархії нормативно-правових актів має вищу юридичну силу щодо підзаконного нормативно-правового акту і застосуванню підлягають саме положення кодексу.

Щодо відсутності у оспорюваному заповіті часу його складення (годин та хвилин), то суд не вбачає підстав вважати заповіт недійсним беручи до уваги при цьому те, що заповіт містить зазначення про час його вчинення, а саме 29 червня 2022 року.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний заповіт відповідає встановленим статтею 1247 ЦК України вимогам, а саме: він складений у письмовій формі, в ньому зазначено місце та час його складення, заповіт особисто підписаний заповідачем ОСОБА_3 та посвідчений секретарем Синівської сільської ради Роменського району Ларченко Н.О., яка мала відповідні повноваження на вчинення таких нотаріальних дій. При посвідченні заповіту було встановлено особу заповідача на підставі паспортних даних та перевірено дієздатність, заповіт зареєстровано в реєстрі, тобто він був складений у відповідності до вимог закону та із дотриманням процедури його посвідчення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви в межах її доводів.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову на підставі частини 9 статті 158 ЦПК України необхідно скасувати заходи забезпечення позову, що були вжиті ухвалою суду від 1 серпня 2023 року.

Керуючись статтями 12, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 1 серпня 2023 року, якою було заборонено приватному нотаріусу Роменського районного нотаріального округу Ільченко Л.І. видавати свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі №69887805, заведеній 7 листопада 2022 року, щодо майна померлої ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вчиняти будь-які інші реєстраційні дії щодо спадкового майна.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , код РНОКПП НОМЕР_2 ).

Третя особа: Синівська сільська рада Роменського району (вул. Спортивна, 2, с. Синівка, Роменський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 04388455).

Третя особа: приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Сумської області Ільченко Лариса Ігорівна ( вул. Коржівська, 79, оф. 11, м. Ромни Сумська область).

Повне рішення складене 6 грудня 2024 року.

Суддя О. В. Кузьмінський