Ухвала

від 06.12.2024 по справі 201/10741/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 201/10741/24

Провадження № 2/522/8506/24

УХВАЛА

06 грудня 2024 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси - Косіцина В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА»</a>, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

29листопада 2024року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА»</a>, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» про зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить зобов`язати ТОВ «МІТРІДАТ ОДЕСА» повернути в натурі майно ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» - лом мідного дроту вагою 20000 кг нетто, яке належить ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС», та здійснити розподіл судових витрат.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справа передана для розгляду судді Косіциній В.В.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням ТОВ «МІТРІДАТ ОДЕСА» є: м. Одеса, вул. Софіївська, 7А, що, що територіально знаходиться в межах Приморського району міста Одеси.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що справа підсудна Приморському районному суду м. Одеси.

Так, відповідно до ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

При вирішенні питання про відкриття провадження встановлено, що поданий позов не відповідає вимогам законодавства (ст.175 і ст.177 ЦПК України), у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

У п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову.

Згідно Постанови ВП ВС від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Оскільки, предметом спору є зобов`язання повернути майно (витребування такого майна), що являється спором про підтвердження права на майно, суд вважає, що зазначений позов носить майновий характер та підлягає грошовій оцінці, а тому, у позовній заяві має бути зазначена ціна позову.

У п.п.2, 9 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому обов`язок визначити вартість спірного майна покладається на позивача.

Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивач просить зобов`язати ТОВ «МІТРІДАТ ОДЕСА» повернути в натурі майно ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» - лом мідного дроту вагою 20 000 кг нетто, який підлягає грошовій оцінці.

В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).

Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», - звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Суд наголошує, що вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторони, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази у відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

В якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна або цінова довідка, щодо спірного об`єкта майна, яка підтверджуватиме його ринкову вартість на момент звернення із позовом до суду.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зі змісту ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, застосовується ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Сума судового збору за вимоги майнового характеру визначається відповідно до дійсної вартості спірного майна на момент звернення із позову.

Так, позивачем сплачено в якості судового збору грошову суму у розмірі 1211,20 гривень, що підтверджується копією квитанції про сплату від 31.08.2024 року №5322-2699-7470-0380, як за вимогу немайнового характеру.

Проте, як було встановлено судом, зазначений спір носить майновий характер, оскільки є спором про підтвердження права на майно, а тому, позивач повинен сплатити судовий збір як за вимогу майнового характеру.

Судовий збір за майнову вимогу, що визначений відповідно до ринкової вартості нерухомого майна, повинен бути сплачений за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA268999980313111206000015758

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Приморський районний суд м. Одеси(назва суду, де розглядається справа).

У ч.2 ст.48 ЦПК України вказано, що позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

У постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 755/10537/21 (провадження № 61-4609св23) вказано, що: «належними сторонами в цивільному процесі є суб`єкти переданих на розгляд суду спірних матеріально-правових відносин. При цьому, належний позивач - особа, якій належить право вимоги; належний відповідач - особа, котра повинна відповідати за позовом. Відповідно, неналежними сторонами у справі є ті особи, які не є суб`єктами права вимоги чи несення обов`язку. Обґрунтування належності у осіб процесуальної правосуб`єктності позивача і відповідача покладається на позивача та осіб, які порушують процес на захист прав та інтересів позивача. Разом із тим, суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб`єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб`єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов`язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.

Якщо позов пред`явила особа, якій не належить право вимоги (особа, права якої не порушені та не оспорені), суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред`явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову.

Тобто, позов може бути пред`явлено лише особою, якою належать права вимоги (особою, права та інтереси якої порушені, або оспорені).

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до позову викладені у 175, 177 ЦПК України, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім`я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.

Зважаючи на те, що позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 175, 177 ЦПК України, суд доходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175,177,185,259,260 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА»</a>, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачеві строк на усунення недоліків в позовній заяві, який не перевищує десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Косіцина В.В.