Постанова

від 27.11.2024 по справі 367/3583/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 367/3583/17

провадження № 61-7733св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Головне управління Державної фіскальної служби

у Київській області (боржник), виконавчий комітет Ірпінської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Суліма Ярослава Васильовича на постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року у складі колегії суддів:

Коцюрби О. П., Білич І. М., Слюсар Т. А.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому листі.

Заява мотивована тим, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 18 листопада 2021 року у справі № 367/3583/17 стягнено

з Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

(далі - ГУ ДФС у Київській області) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 42 760,70 грн, сплачений судовий збір в розмірі 640,00 грн та судові витрати в розмірі 1 566,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Оскільки повноваження та функції Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області) нормативним актом передані Державній податковій службі України, заявниця вважала, що є правові підстави для заміни сторони територіального органу Державної податкової служби як юридичної особи публічного права,

а саме ГУ ДФС у Київській області на територіальний орган Державної податкової служби, утворений як її відокремлений підрозділ - ГУ ДПС

у Київській області.

Вказувала, що станом на дату подання заяви виконавче провадження за виконавчим листом у справі № 367/3583/17 від 01 червня 2022 року, виданим Ірпінським міським судом Київської області, не відкривалось.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила замінити ГУ ДФС

у Київській області у виконавчому листі від 01 червня 2022 року, виданому Ірпінським міським судом Київської області на виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 листопада 2021 року у справі

№ 367/3583/17, на правонаступника - ГУ ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 08 липня 2022 року заяву задоволено.

Замінено сторону виконавчого провадження, а саме боржника - ГУ ДФС

у Київській області на його правонаступника - ГУ ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України,

у виконавчому листі від 01 червня 2022 року, виданому Ірпінським міським судом Київської області на підставі рішення від 18 листопада 2021 року

у справі № 367/3583/17.

Ухвала суду мотивована достатністю підстав для заміни сторони виконавчого провадження, про що свідчать: постанова Кабінету Міністрів України від

19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня

2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», наказ Державної податкової служби України від 30 вересня

2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», наказ Державної податкової служби України від

24 грудня 2020 року № 755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій».

Постановою Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, задоволено.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 08 липня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки юридична особа

є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про її припинення, а ГУ ДФС у Київській області станом на час розгляду справи судом першої інстанції не було припиненим, перебувало в стані припинення з 02 серпня 2019 року, про що свідчить запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тому підстав для заміни боржника у справі немає.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

24 травня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Суліма Я. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року та залишити в силі ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 08 липня 2022 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що частина перша статті 55 ЦПК України передбачає процесуальне правонаступництво не лише у разі припинення юридичної особи, а й в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір. Припинення юридичної особи - це не єдина підстава для застосування процедури правонаступництва. Станом на дату подання заяви ДФС України та її територіальні органи не мають повноважень і відповідного фінансування на утримання ДФС та реалізацію заходів з реорганізації (ліквідації) ДФС, а отже й на задоволення вимог заявниці щодо відшкодування матеріальної шкоди відповідно до рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 листопада 2021 року. Вказує, що ГУ ДФС у Київській області перебуває в стані припинення з 02 серпня 2019 року, а строк для заявлення вимог ОСОБА_1 як кредитора до ГУ ДФС у Київській області сплив

03 лютого 2020 року.

Доводи інших учасників справи

25 серпня 2023 року ГУ ДПС у Київській області подало до Верховного Суду пояснення на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без розгляду,

а постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року - без змін.

Пояснення мотивовані тим, що ГУ ДФС у Київській області станом на час розгляду справи не є припиненим або ліквідованим і продовжує здійснювати певні функції та повноваження. Вказує, що юридична особа є припиненою

з дати внесення до реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

25 серпня 2023 року голова комісії з реорганізація ГУ ДФС у Київській області Цатурян Е. В. подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без розгляду, а постанову Київського апеляційного суду від

14 березня 2023 року - без змін.

Відзив мотивований тим, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до реєстру запису про її припинення. ГУ ДФС у Київській області станом на час розгляду справи не є припиненим, а перебуває в стані припинення з 02 серпня 2019 року. Запису про припинення ГУ ДФС у Київській області немає.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 травня 2023 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу

Олійник А. С.

Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2023 року ОСОБА_1 поновлено строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Ірпінського міського суду Київської області.

14 серпня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Згідно з протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 жовтня 2024 року касаційну скаргу разом із матеріалами справи передано судді-доповідачу Коротуну В. М.

Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені

у поясненнях та відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 18 листопада

2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Київській області, виконавчого комітету Ірпінської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнено з ГУ ДФС у Київській області на користь ОСОБА_1 спричинену матеріальну шкоду в розмірі

42 760,70 грн, сплачений судовий збір в розмірі 640,00 грн та судові витрати

у справі в розмірі 1 566,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 утворено як юридичну особу публічного права - ГУ ДПС у Київській області та реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом приєднання до відповідних територіальних органів ДПС зокрема,

ГУ ДФС у Київській області приєднано до ГУ ДПС у Київській області.

ГУ ДФС у Київській області станом на час розгляду справи не є припиненим,

а перебуває в стані припинення з 02 серпня 2019 року, про що свідчить запис в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення

є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України,

а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20) зазначено, що забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання спрямоване на дотримання таких вимог верховенства права, як забезпечення прав і свобод людини, правової визначеності, доступу до правосуддя, законності. Порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності.

Згідно зі статтею 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження

її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У частині другій статі 167 ЦК України визначено, що держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

На юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (стаття 82 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 утворено як юридичну особу публічного права - ГУ ДПС у Київській області та реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом приєднання до відповідних територіальних органів ДПС зокрема,

ГУ ДФС у Київській області приєднано до ГУ ДПС у Київській області.

Відповідно до частин другої, третьої статті 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2020 року у справі № 296/443/16-ц (провадження № 61-16634сво19) зроблено висновок, що у статтях 104 і 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесенням запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Унаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20) зроблено висновок, що

у випадках заміни сторони у зобов`язанні такі відомості не підтверджують правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи, яку замінили. Іншими словами, інформація, відображена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо правонаступника юридичної особи (відомості, передбачені у пунктах 29 і 30 частини другої, пунктах 14 і 15 частини третьої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), не охоплює всіх випадків правонаступництва прав і обов`язків юридичної особи, зокрема у випадку заміни сторони

у зобов`язанні, що відбулася до припинення юридичної особи шляхом її реорганізації чи ліквідації.

Ураховуючи, що постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня

2019 року № 537 утворено як юридичну особу публічного права - ГУ ДПС

у Київській області та реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом приєднання до відповідних територіальних органів ДПС зокрема, ГУ ДФС у Київській області приєднано до ГУ ДПС у Київській області, то ГУ ДПС у Київській області є правонаступником ГУ ДФС

у Київській області. Оскільки факт правонаступництва не пов`язаний із державною реєстрацією припинення боржника, то датою виникнення універсального правонаступництва між боржником і ГУ ДПС у Київській області є дата постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537.

Проте апеляційний суд на наведене уваги не звернув та дійшов помилкових висновків, що факт правонаступництва пов`язаний із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення ГУ ДФС у Київській області.

Встановивши, що правонаступником боржника ГУ ДФС у Київській області визначено ГУ ДПС у Київській області, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .

Разом з тим, як видно із заявлених вимог, ОСОБА_1 просила замінити сторону у виконавчому листі.

Відповідно до частин першої, другої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України, частиною першою якої встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи

у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Тобто процесуальне правонаступництво передбачає перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва і лише за його правилами.

Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

В законі не ототожнено «процесуальне правонаступництво» і «заміна сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 і 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу ця особа є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення

з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).

Відповідно до частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом має не суто формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Оскільки рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 листопада

2021 рокув цивільній справі № 367/3583/17набрало законної сили, то є обов`язковим до виконання відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України; 01 червня 2022 року видано виконавчий лист на виконання цього судового рішення, виконавче провадження за яким не відкрито, внаслідок чого заявниця просила здійснити заміну сторони виконавчого документа,

а заміна боржника у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги або реорганізація) допускається на будь-якій стадії судового процесу.

Вирішуючи питання про заміну сторони у виконавчому листі, суд першої інстанції наведеного не врахував, унаслідок чого помилково здійснив заміну сторони у виконавчому провадженні, яке не відкрито, вийшовши за межі заявлених вимог.

Ураховуючи наведене і те, що суд першої інстанції по суті дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви

ОСОБА_1 , проте помилково здійснив заміну сторони у виконавчому провадженні, колегія суддів дійшла висновку про зміну абзацу другого резолютивної частини ухвали Ірпінськоо міського суду Київської області від 08 липня 2022 року шляхом викладення його в такій редакції: «Замінити боржника, а саме Головне управління ДФС у Київській області (Україна, 03151, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 5-А; код ЄДРПОУ 39393260), на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області (Україна, 03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5,

корпус А; код ЄДРПОУ 44096797) як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) у виконавчому листі від 01 червня 2022 року, виданому Ірпінським міським судом Київської області на підставі рішення Ірпінського міського суду від 18 листопада 2021 року у справі № 367/3583/17».

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково

і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки апеляційний суд скасував законне рішення суду першої інстанції, постанову апеляційного суду відповідно до статті 413 ЦПК України необхідно скасувати, залишити в силі ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 08 липня 2022 року, змінивши абзац другий резолютивної її частини, шляхом викладення її в такій редакції: «Замінити боржника, а саме Головне управління ДФС у Київській області (Україна, 03151, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 5-А; код ЄДРПОУ 39393260), на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області (Україна, 03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5, корпус А; код ЄДРПОУ 44096797) як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393)

у виконавчому листі від 01 червня 2022 року, виданому Ірпінським міським судом Київської області на підставі рішення Ірпінського міського суду від

18 листопада 2021 року у справі № 367/3583/17».

Керуючись статтями 400, 409, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Суліми Ярослава Васильовича задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року скасувати, ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 08 липня 2022 року залишити в силі, викласти абзац другий резолютивної її частини в такій редакції: «Замінити боржника, а саме Головне управління ДФС у Київській області (Україна, 03151, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 5-А; код ЄДРПОУ 39393260), на його правонаступника - Головне управління ДПС

у Київській області (Україна, 03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5, корпус А; код ЄДРПОУ 44096797) як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) у виконавчому листі від 01 червня 2022 року, виданому Ірпінським міським судом Київської області на підставі рішення Ірпінського міського суду від 18 листопада 2021 року у справі

№ 367/3583/17».

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов