Ухвала

від 06.12.2024 по справі 502/2150/21

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/2150/21

УХВАЛА

06 грудня 2024 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О.А.

за участю:

секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши заяву

ОСОБА_1

про

визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

26.11.2024 р. в порядку ст. 33 ЦПК України судді Кілійського районного суду Одеської області Масленикову О.А. передано заяву боржника ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа, виданого Кілійським районним судом Одеської області у справі № 502/2150/21 таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 вказала, що рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 06.03.2023 р. у справі № 502/2150/21 за позовом керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, знесення самочинно збудованих об`єктів та відшкодування шкоди, відповідний позов було задоволено та ухвалено, серед іншого: зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки на території Вилківської міської об`єднаної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області (за межами населеного пункту) площею 2 га, яка межує із земельною ділянкою державної форми власності з кадастровим номером 5122310300:01:002:0002 та складається з земельних ділянок, на яких розміщені споруди, а також зобов`язано відповідача ОСОБА_1 привести вищевказану земельну ділянку до попереднього стану шляхом знесення за власний рахунок розміщених на вказаних земельних ділянках самочинно збудованих будівель та споруд.

На виконання рішення у вказаній частині Кілійським районним судом Одеської області було видано виконавчі листи від 11.04.2023 р.

На підставі вказаних виконавчих листів Кілійським відділом ДВС в Ізмаїльському районі Одеської області ПМУ МЮ (м. Одеса) здійснюються виконавчі провадження № 71676434 та № 71676702.

Наразі, як вважає відповідач, є підстави для визнання відповідних виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, виходячи з наступного.

27.03.2024 р. рішенням Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 2349 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду за адресою: АДРЕСА_1 орієнтовною площею 1,1861 га для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей.

Наразі такий проект перебуває на стадії розробки та згодом його буде подано до Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області для погодження, що в цілому, свідчить про відносини із забезпечення землекористування, які виникли між органом місцевого самоврядування в особі відповідної міської ради стягувача за вищевказаними виконавчими документами, та фізичною особою ОСОБА_1 боржником за вказаними виконавчими документами.

Як зазначила ОСОБА_1 в поданій суду заяві, земельна ділянка орієнтовною прощею 1,1861 га щодо якої надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, і є частиною тієї земельної ділянки площею 2 га, яка межує із земельною ділянкою державної форми власності з кадастровим номером 5122310300:01:002:0002, та яка складається з відповідних земельних ділянок, про які йдеться в рішенні Кілійського районного суду Одеської області від 06.03.2023 р.

ОСОБА_1 вважає, що у зв`язку з наданням рішенням Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області дозволу на розробку землеустрою із земель, які були спірними та відносно яких здійснюється примусове виконання у виконавчих провадженнях № 71676434 та № 71676202, наразі виникли обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

На думку боржника ОСОБА_1 , зазначене також свідчать про виконання нею рішення суду в цій частині, бо у протилежному випадку Вилківська міська рада будучи стягувачем навряд чи надала дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Враховуючи викладене, з посиланням на положення ст. 432 ЦПК України, ОСОБА_1 просила суд визнати виконавчий документ, яким її зобов`язано усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки на території Вилківської міської об`єднаної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області (за межами населеного пункту) площею 2 га, яка межує із земельною ділянкою державної форми власності з кадастровим номером 5122310300:01:002:0002 та складається з земельних ділянок, на яких розміщені споруди, - таким, що не підлягає виконанню, та визнати виконавчий документ, яким її зобов`язано привести вищевказану земельну ділянку до попереднього стану шляхом знесення за власний рахунок розміщених на вказаних земельних ділянках самочинно збудованих будівель та споруд таким, що не підлягає виконанню.

Розгляд заяви ОСОБА_1 просила проводити без її участі.

На призначену дату сторони виконавчого провадження в судове засідання не з`явились.

Прокурор Ізмаїльської окружної прокуратури Пацессор О.А надав клопотання в якому вказав, що заява ОСОБА_1 подана передчасно, у зв`язку з чим просив суд відмовити в її задоволенні.

Представник Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з`явився, заяв та клопотань суду не надав.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 432 ЦПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування ходу судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Ознайомившись з доданими до заяви документами, проаналізувавши релевантні положення законодавства, суддя дійшов наступних висновків.

Згідно з частинами першою, другою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставамидля визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підставдля визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Разом з цим законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Отже,перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконаннюповністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України,не є вичерпними, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Отже, у зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Суд встановив, що підставою, яка, на думку боржника ОСОБА_1 , виключає подальше виконання рішення суду у справі № 502/2150/21, є надання Вилківською міської радою Ізмаїльського району Одеської області після ухвалення відповідного рішення суду, дозволу на розробку проекту землеустрою із земель, які були спірними та відносно яких здійснюється примусове виконання у виконавчих провадженнях № 71676434 та № 71676202.

Разом з тим, у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, щорішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку

Отже, згідно норм земельного законодавства України, звернення заінтересованої особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за затвердженням проекту землеустроює пропозицією цієї особи щодо визначення конкретного предмета оренди- земельної ділянки, конкретизованої у проекті землеустрою.

У дозволі на виготовлення проекту землеустрою визначаєтьсялише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження(наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись).

Затвердження проекту землеустрою щодо відведення ділянкизасвідчує згоду власника земельної ділянки(в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування) із вибором предмета оренди - земельної ділянки, конкретизованої у проекті землеустрою.

Таким чином, внаслідок зазначених дій майбутніми орендарем та орендодавцемпогоджується одна із умов майбутнього договору - земельна ділянка, яка стане предметом оренди.

Після цього сторони укладають договір оренди, в якому сторонами погоджується вже не тільки конкретна земельна ділянка, а і всі інші умови договору.З цього моменту виникають договірні правовідносини, а до цього моменту, починаючи з моменту звернення особи до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки,тривають переддоговірні відносини.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що викладені в заяві боржника ОСОБА_1 обставини з посиланням на відповідний юридичний факт, не свідчать про існування на даний час підстави, за якої раніше видані судом виконавчі документи у справі мають бути визнані такими, що не підлягають виконанню, а сама заява боржника є передчасною та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 258-260, 432 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников