Ухвала

від 06.12.2024 по справі 440/11265/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 грудня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/11265/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні питання щодо можливості закриття провадження у справі №440/11265/24 за позовом ОСОБА_1 до Октябрського районного суду м. Полтави про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

23.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Октябрського районного суду м. Полтави, в якому після змін та уточнень обсягу позовних вимог, просить суд (мовою автора):

- визнати відповідача винним у порушенні процесуальних термінів вручення ухвал Октябрського районного суду м. Полтави від 14.05.2024 по справі №554/5054/24, від 31.05.2024 по справі №554/5583/24 та від 01.07.2024 по справі №554/6503/24;

- визнати порушення процесуальних термінів вручення ухвал Октябрського районного суду м. Полтави від 14.05.2024 по справі №554/5054/24, від 31.05.2024 по справі №554/5583/24 та від 01.07.2024 по справі №554/6503/24 незаконними та протиправними такими, що призвели до порушення його права на отримання їх у дводенний термін як передбачено ч.5 ст.272 ЦПК;

- визнати заподіяння моральної шкоди порушенням права на отримання ухвал Октябрського районного суду м. Полтави від 14.05.2024 по справі №554/5054/24, від 31.05.2024 по справі №554/5583/24 та від 01.07.2024 по справі №554/6503/24 у дводенний термін як передбачено ч. 5 ст. 272 ЦПК;

- визнати бездіяльність відповідача у вигляді невиконання зобов`язання суду вирішувати питання щодо відводу судді (ч. 11 ст. 40 КАС) незаконною і протиправною такою що порушує моє право на справедливий та повноважний суд (ст.ст. 7 та 8 ЗССС та ст. 6 ЄК);

- стягнути з державного бюджету на мою користь грошову суму у розмірі 2 000 000 грн на відшкодування моральної шкоди завданної відповідачем порушенням моїх прав;

- визнати відповідача винним у порушенні вимог частин 5 і 6 ст.128 ЦПК щодо порядку та строків вручення повісток позивачу як учаснику справ №554/5054/24 і №554/5583/24 (далі дії);

- визнати порушення вимог частин 5 і 6 ст.128 ЦПК щодо порядку та строків вручення повісток позивачу як учаснику справ №554/5054/24 і №554/5583/24 незаконними та протиправними такіми що порушують право позивача на вчасне інформування про стан справ в порядку визначеному законом;

- визнати нанесеня відповідачем його діями додаткової моральної шкоди позивачу у вигляді хвилювання.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог щодо визнання бездіяльності відповідача у вигляді невиконання зобов`язання суду вирішувати питання щодо відводу судді (ч. 11 ст. 40 КАС України) незаконною і протиправною, такою, що порушує право заявника на справедливий та повноважний суд (ст.ст. 7, 8 ЗССС та ст. 6 ЄК).

Іншою ухвалою від 30.09.2024 було звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за його звернення до суду з цим позовом, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/11265/24 в частині вимог з приводу визнання бездіяльності у вигляді невиконання зобов`язання суду щодо вручення копій судових ухвал (ч.5 ст. 251 КАС) незаконною і притиправною такою що порушує право позивача на публічність, гласність і відкритість судового процесу (ч. 1 ст. 11 Закону Про судоустрій та статус суддів - далі ЗССС та ст. 6 Європейської Конвенції - далі ЄК) та стягнення з державного бюджету на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 2000000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої відповідачем порушенням прав. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 07.10.2024 заяву ОСОБА_1 від 02.10.2023 в частині зміни позовних вимог та заяву від 04.10.2024 про уточнення позовних вимог у справі №440/11265/24 прийнято до розгляду. Заперечення ОСОБА_1 щодо розгляду за правилами спрощеного позовного провадження справи залишено без задоволення. Розгляд справи продовжено у порядку, визначеному ухвалою суду від 30.09.2024 (письмове провадження).

Правом на подачу відзиву на позов відповідач не скористався.

Розгляд справи здійснюється судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, надаючи оцінку позовним вимогам ОСОБА_1 щодо:

- визнання відповідача винним у порушенні процесуальних термінів вручення ухвал Октябрського районного суду м. Полтави від 14.05.2024 по справі №554/5054/24, від 31.05.2024 по справі №554/5583/24 та від 01.07.2024 по справі №554/6503/24;

- визнання порушення процесуальних термінів вручення ухвал Октябрського районного суду м. Полтави від 14.05.2024 по справі №554/5054/24, від 31.05.2024 по справі №554/5583/24 та від 01.07.2024 по справі №554/6503/24 незаконними та протиправними такими, що призвели до порушення його права на отримання їх у дводенний термін як передбачено ч.5 ст.272 ЦПК;

- визнання заподіяння моральної шкоди порушенням права на отримання ухвал Октябрського районного суду м. Полтави від 14.05.2024 по справі №554/5054/24, від 31.05.2024 по справі №554/5583/24 та від 01.07.2024 по справі №554/6503/24 у дводенний термін як передбачено ч. 5 ст. 272 ЦПК;

- визнання бездіяльності відповідача у вигляді невиконання зобов`зання суду вирішувати питання щодо відводу судді (ч. 11 ст. 40 КАС) незаконною і протиправною такою що порушує моє право на справедливий та повноважний суд (ст.ст. 7 та 8 ЗССС та ст. 6 ЄК);

- визнання відповідача винним у порушенні вимог частин 5 і 6 ст.128 ЦПК щодо порядку та строків вручення повісток позивачу як учаснику справ №554/5054/24 і №554/5583/24 (далі дії);

- визнання порушення вимог частин 5 і 6 ст.128 ЦПК щодо порядку та строків вручення повісток позивачу як учаснику справ №554/5054/24 і №554/5583/24 незаконними та протиправними такіми що порушують право позивача на вчасне інформування про стан справ в порядку визначеному законом, на предмет їх підвідомчості судам, суд виходить з наступного.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України №1402 VIII від 02.06.2016 "Про судоустрій і статус суддів", здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом (ч. 3 ст. 6 Закону №1402 VIII).

У зв`язку з цим суд зауважує, що закони України не передбачають можливості розгляду у судах позовних вимог про визнання незаконними дій / бездіяльності іншого суду після отримання останнім позовної заяви, скарги, тощо та визначення складу суду для її розгляду, оскільки такі дії / бездіяльність є пов`язаними з розглядом судової справи навіть після його завершення.

Оскарження дій суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, а також про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ.

Згідно з пунктом 57 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів, зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Згідно з пунктом 21 Великої хартії суддів (Основоположних принципів), затвердженої Консультативною радою європейських суддів 17.11.2010, засоби для виправлення суддівських помилок мають бути передбачені відповідною системою апеляційного оскарження. Виправлення будь-яких інших помилок в адмініструванні правосуддя є виключною відповідальністю держави.

Консультативна рада європейських суддів вважає, що, беручи до уваги принцип незалежності суду: i) засобом захисту від судових помилок (стосовно питань юрисдикції, суті справи або процедури розгляду) повинна бути належна система апеляційного оскарження рішень (як з дозволу суду, так і без дозволу); ii) будь-яка компенсація за інші недоліки в процесі здійснення правосуддя (у тому числі, наприклад, порушення строків розгляду справи) може вимагатися тільки від держави; iii) недоцільним є притягнення судді до будь-якої особистої відповідальності за здійснення ним уповноважених професійних обов`язків, навіть шляхом відшкодування збитків державі, крім випадків навмисного порушення (пункт 76 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів).

Суд зауважує, що такий підхід однаково застосовний як особисто до суддів, так і до судів, в яких вони здійснюють правосуддя.

Отже, вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.

Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені.

Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

За змістом пункту 19 Великої хартії суддів (Основоположних принципів), у кожній державі закон чи фундаментальна хартія суддів повинні визначати неналежну поведінку, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність та відкриття дисциплінарного провадження щодо судді.

Тобто, за наявності для цього підстав і у визначеному законом порядку суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за відповідну неналежну поведінку.

Таким чином суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем або іншою особою, яка бере участь у цивільній або адміністративній справі. Це можливо лише у випадках, коли суд (суддя) виконує інші адміністративні функції не пов`язані зі здійсненням правосуддя. Заяви та скарги, спрямовані на притягнення суду (судді) як відповідача, не підлягають розгляду в суді першої інстанції, оскільки законом передбачено інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя.

Мотивуючи свої вимоги, ОСОБА_1 зазначає, що він звернувся з позовними заявами на адресу відповідача, яким присвоєно номери 554/5054/24, 554/5583/24, 554/6503/24, та по яким суддею Материнко М.О. винесено ухвали про залишення позовів без руху. Стверджує, що жодних копій ухвал він не отримав, а про наявність таких ухвал дізнався лише відвідавши суд. Внаслідок цього він не має змоги оскаржити повернення йому позовів по цим справам, оскільки таких рішень суддя не приймає за відсутності доказів вручення ухвал про залишення позовів без руху.

Тож очевидним є те, що основною метою заявленого перед адміністративним судом позову є необхідність реалізації права позивача на оскарження судових рішень, ухвалених Октябрським районним судом м. Полтави.

Відповідно очевидним є і висновок про те, що оскарження дій / бездіяльності посадових осіб відповідача стосується обставин не / вчинення суддею (судом) передбачених відповідним процесуальним законом дій.

Відтак, вирішення в адміністративному суді спору за такими позовними вимогами буде втручанням у здійснення правосуддя іншим судом.

Суд звертає увагу на те, що приписи "позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства" (п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України) та "справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства" (п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України) стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання відповідача винним у порушенні процесуальних термінів вручення ухвал Октябрського районного суду м. Полтави від 14.05.2024 по справі №554/5054/24, від 31.05.2024 по справі №554/5583/24 та від 01.07.2024 по справі №554/6503/24; визнання порушення процесуальних термінів вручення ухвал Октябрського районного суду м. Полтави від 14.05.2024 по справі №554/5054/24, від 31.05.2024 по справі №554/5583/24 та від 01.07.2024 по справі №554/6503/24 незаконними та протиправними такими, що призвели до порушення його права на отримання їх у дводенний термін як передбачено ч.5 ст.272 ЦПК; визнання заподіяння моральної шкоди порушенням права на отримання ухвал Октябрського районного суду м. Полтави від 14.05.2024 по справі №554/5054/24, від 31.05.2024 по справі №554/5583/24 та від 01.07.2024 по справі №554/6503/24 у дводенний термін як передбачено ч. 5 ст. 272 ЦПК; визнання бездіяльності відповідача у вигляді невиконання зобов`язання суду вирішувати питання щодо відводу судді (ч. 11 ст. 40 КАС) незаконною і протиправною такою що порушує моє право на справедливий та повноважний суд (ст.ст. 7 та 8 ЗССС та ст. 6 ЄК); визнання відповідача винним у порушенні вимог частин 5 і 6 ст.128 ЦПК щодо порядку та строків вручення повісток позивачу як учаснику справ №554/5054/24 і №554/5583/24 (далі дії); визнання порушення вимог частин 5 і 6 ст.128 ЦПК щодо порядку та строків вручення повісток позивачу як учаснику справ №554/5054/24 і №554/5583/24 незаконними та протиправними такіми що порушують право позивача на вчасне інформування про стан справ в порядку визначеному законом, не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства.

Так само не підлягають розгляду вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з державного бюджету на його користь грошової суми у розмірі 2 000 000 грн на відшкодування моральної шкоди завданної відповідачем порушенням його прав, а також визнання нанесеня відповідачем його діями додаткової моральної шкоди позивачу у вигляді хвилювання, оскільки такі є похідними від вимог щодо визнання протиправними дій / бездіяльності суду.

Як зазначено у п. 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №757/43355/16-ц, позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду, можуть бути предметом розгляду у випадках, передбачених статтею 1176 ЦК України.

Підхід щодо неможливості розгляду за правилами будь-якого судочинства позовних вимог про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій / бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), а також вимог про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованій у постановах від 21.11.2018 у справі №757/43355/16-ц, від 08.10.2020 у справі №826/56/18, а також правовій позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного Суду, викладеній у постановах від 09.11.2020 у справі №420/3143/20, від 18.11.2021 у справі №580/3638/21, від 26.01.2023 у справі №420/9956/22, від 21.07.2022 у справі №580/5292/21, від 08.05.2023 у справі №580/2605/22.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 вказаної Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі «Peretyaka And Sheremetyev v. Ukraine» від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, §33).

Відсутність правової регламентації можливості оскаржити рішення, дії та бездіяльність суду, відповідно ухвалені або вчинені після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, інакше, ніж у порядку апеляційного та касаційного перегляду, а також неможливість притягнення суду (судді) до цивільної відповідальності за вказані рішення, дії чи бездіяльність є легітимними обмеженнями, покликаними забезпечити правову визначеність у правовідносинах учасників справи між собою та з судом, а також загальновизнаними гарантіями суддівської незалежності.

Такі обмеження не шкодять суті права на доступ до суду та є пропорційними означеній меті, оскільки вона досягається гарантуванням у законі порядку оскарження рішень, дій і бездіяльності суду, відповідно ухвалених або вчинених після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, а також встановленням у законі особливостей відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України.

За приписами частини другої статті 239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору ухвалою від 30.09.2024, тоді як інших судових витрат той не поніс.

На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 239, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження в адміністративній справі №440/11265/24 за позовом ОСОБА_1 до Октябрського районного суду м. Полтави про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди - закрити.

Роз`яснити позивачеві, що повторне звернення до адміністративного суду з цими самими позовними вимогами не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Є.Б. Супрун