Постанова

від 06.12.2024 по справі 480/12597/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 р. Справа № 480/12597/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.07.2024, (головуючий суддя І інстанції: Є.Д. Кравченко) по справі № 480/12597/23

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради , Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Сумській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ), звернулась до суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень від 19.01.2024 року, просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Сумській області щодо проведення перевірки фактичного місця проживання ОСОБА_1 та складання акту фактичного місця проживання/перебування від 28.10.2022 року;

- визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо припинення виплати допомоги на проживання ВПО ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради нарахувати та виплатити допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 за грудень 2022 року та січень 2023 року у сумі 6000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що є інвалідом 3 групи, внутрішньо переміщеною особою, з 2021 по теперішній час працює в школі в м. Суми, фактичне місце проживання не змінювала. Проте, з грудня 2022 по січень 2023 їй припинено виплату допомоги на проживання на підставі акту перевірки фактичного місця проживання /перебування з підстав не підтвердження нею свого місця перебування за місцем фактичного проживання.

Вважає безпідставним припинення виплати допомоги, оскільки про фактичну перевірку їй не було відомо, перевірка проведена з порушенням вимог Закону № 530-ІХ, зокрема під час дії мораторію та без вручення повідомлення позивачці про необхідність з`явитися до відповідача для ідентифікації.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просила його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зазначає про неповне встановлення судом першої інстанції обставин справи, зокрема факту постійного знаходження ОСОБА_1 , як на час перевірки, та після неї в м. Суми, як за місцем проживання так і за місцем роботи, до покинутого місця проживання (м. Донецьк) також не поверталась.

Також, судом не враховано, що акт перевірки фактичного місця проживання позивача від 28.10.2022 складений одноособово, а не трьома особами, без присутності інших членів комісії , без зазначення часу проведення перевірки та інформації щодо залишення повідомлення.

Крім того, що судом першої інстанції не надано оцінку правомірності проведення перевірки під час дії карантину, що заборонено законодавством.

Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради (далі відповідач 1) надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Зазначає, що позивачка за місцем фактичного проживання час перевірки не знаходилася, після складання акту ГУ Національної соціальної сервісної служби від 28.10.2023 не пройшла ідентифікації, а тому їй правомірно припинено виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі з 01.12.2023. Після її звернення до департаменту 27.02.2024 їй відновлена виплата допомоги з 01.02.2024.

Доводи позивача на невідповідність акту перевірки законодавству є помилковим, оскільки акт є чинним, не скасований та є підставою для припинення виплати. Посилання апелянта на звуження прав позивача є безпідставним, оскільки статусу внутрішньо переміщеної особи позивача не позбавлено.

Головне управління Національної соціальної сервісної служби у Сумській області (далі відповідач 2) подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Зазначає про правомірність підстав проведення вибіркової перевірки місця проживання внутрішньо переміщених осіб, оскільки Управління діяло в межах повноважень та у спосіб передбачений Порядком №332.

Доводи апелянта щодо складання акту перевірки фактичного місця проживання з порушенням вимог законодавства вважає помилковими, оскільки Порядок № 332 не передбачає обов`язку зазначення часу проведення перевірки в акті, не встановлює вимог щодо здійснення перевірки у кількості не менше трьох осіб, а також не містить обов`язку зазначати в ньому відмітки про залишення повідомлення щодо необхідності прибуття до структурного підрозділу для проходження ідентифікації.

Щодо відсутності підстав для проведення перевірки на період дії карантину, зазначає, що відповідач діяв правомірно на підставі постанови КМУ № 363 від 25.03.2022.

На підставі п. 3 ч. 1ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, інвалідом 3 групи, перебуває на обліку у Головному управлінні Національної соціальної сервісної служби у Сумській області з 14.04.2021, з 01.04.2022 по 01.12. 2022 отримувала допомогу на проживання в сумі 3000 грн. помісячно шляхом автоматичного перерахунку без додаткових звернень.

Зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 , фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_2 , що вбачається з довідки 14.04.2021 № 5924-5000353378 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи,

28.10.2022 року робочою групою Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Сумській області у складі чотирьох працівників проведено вибіркові перевірки фактичного місця проживання ВПО у місті Суми на підставі наказу Головного управління від 27.10.2022 року №47-о Про здійснення перевірки за адресами: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , за наслідками якої складено Акт перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особа. (далі акт перевірки)

За висновками акту перевірки від 28.10.2022 не підтверджено фактичне місце проживання/ перебування за адресою: АДРЕСА_2 внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 .(а.с.36)

Розпорядженням заступника директора департаменту начальника управління надання державної соціальної служби від 12.11.2022 припинено виплату №643732 з 01.12.2022 року у зв`язку з не проходженням ідентифікації. (а.с.34)

21.02.2023 року ОСОБА_1 подала заяву про повторне призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи.

Рішенням № 1238479482-2023-1 від 28.02.2023 відповідачем призначено ОСОБА_1 допомогу з 01.02.2023 у розмірі 3000,00 грн.

Не погодившись із діями Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Сумській області щодо проведення фактичної перевірки, складання акту фактичного місця проживання, та діями Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо припинення виплати допомоги на проживання позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі діяли правомірно, в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно зі ст. 5 Закону № 1706-VII реєстрація місця проживання внутрішньо переміщеної особи здійснюється : довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону; адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).

Відповідно до ст. 10 Закону № 1706-VII Кабінет Міністрів України:

1) координує і контролює діяльність органів виконавчої влади щодо вжиття ними необхідних заходів із забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб відповідно до цього Закону;

2) забезпечує проведення моніторингу внутрішнього переміщення осіб, спрямовує діяльність органів виконавчої влади на усунення обставин (умов), що сприяли внутрішньому переміщенню осіб, захист прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, сприяння поверненню таких осіб до залишеного місця проживання та їх реінтеграції;

3) у разі настання обставин, зазначених у статті 1 цього Закону, які спричинили масове (більше 100 тисяч осіб) переміщення громадян України, або у разі продовження дії обставин, зазначених у статті 1 цього Закону, понад 6 місяців затверджує комплексні державні цільові програми щодо підтримки та соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб із визначенням джерел та обсягів фінансування, контролює їх виконання;

4) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

На реалізацію повноважень, наданих ст. 10 Закону № 1706-VII Уряд прийняв постанову від 20 березня 2022 р. № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою в т.ч. затвердив Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок № 332 з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 14.10.2022 № 1168 "Про внесення змін до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам").

Допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.

Відповідно до п. 5 Порядку № 332 передбачено, що внутрішньо переміщені особи несуть відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання допомоги.

Контроль за дотриманням вимог законодавства під час надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам здійснюється територіальними органами Нацсоцслужби шляхом проведення вибіркової перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається відповідний акт за формою, встановленою Нацсоцслужбою.

Вибіркова перевірка проводиться за рішенням керівника (заступника керівника) територіального органу Нацсоцслужби відповідно до сформованих з використанням Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб списків, наданих Нацсоцслужбою її територіальним органам.

Під час проведення вибіркової перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи за відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування посадова особа територіального органу Нацсоцслужби робить відповідний запис в акті і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом десяти календарних днів прибути до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем перебування на обліку для проходження ідентифікації.

Посадова особа територіального органу Нацсоцслужби протягом одного робочого дня передає акт органу соціального захисту населення за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.

У разі коли внутрішньо переміщена особа протягом десяти календарних днів не прибула до органу соціального захисту населення, орган соціального захисту населення приймає рішення про припинення надання допомоги на проживання з наступного місяця.

Постановою КМУ від 26.08.2020 № 783 "Деякі питання Національної соціальної сервісної служби України", затверджено Положення про Національну соціальну сервісну службу України (Нацсоцслужба) (далі - Положення № 783), згідно якого Національна соціальна сервісна служба України (Нацсоцслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики і який реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, захисту прав дітей, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та за дотриманням прав дітей.

Пунктом 3 Положення № 783 визначені основні завдання Нацсоцслужби, серед яких, є здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства щодо реалізації права на соціальні послуги, забезпечення якості їх надання, соціальної підтримки (різні види державної допомоги, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету) та за дотриманням прав дітей.

Відповідно до п. 4 Положення № 783 Надсоцсоцслужба для виконання визначених для неї завдань, зокрема:

з питань здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства щодо реалізації права на соціальні послуги, забезпечення якості їх надання, соціальної підтримки (різні види державної допомоги, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету) та за дотриманням прав дітей:

проводить перевірки дотримання об`єктами державного контролю/моніторингу, визначеними у Порядку здійснення державного контролю/моніторингу за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та за дотриманням прав дітей, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021 р. № 1035, вимог законодавства та забезпечення однакового його застосування;

здійснює державний контроль за використанням коштів державного бюджету, виділених для надання соціальної підтримки, зокрема під час проведення перерахунку її розмірів у разі встановлення фактів надмірної виплати коштів або надання її з порушенням вимог законодавства;

оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства з питань надання соціальної підтримки, у тому числі соціальних послуг, та за дотриманням прав дітей;

вживає відповідно до компетенції заходів реагування з метою усунення порушень вимог законодавства з питань надання соціальної підтримки, соціальних послуг та дотримання прав дітей;

проводить аналіз порушень вимог законодавства з питань соціальної підтримки, соціальних послуг та дотримання прав дітей;

використовує результати верифікації щодо достовірності інформації, поданої фізичними особами для надання соціальної підтримки, перевіряє достовірність інформації про отримувачів соціальної підтримки та правильність нарахування їм допомоги з урахуванням ступеня ризику наявності порушень;

здійснює інші повноваження щодо забезпечення здійснення державного нагляду (контролю), визначені Порядком здійснення державного контролю/моніторингу за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та за дотриманням прав дітей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021 р. № 1035.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1035 "Деякі питання здійснення державного контролю/моніторингу за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та за дотриманням прав дітей" затверджено Порядок здійснення державного контролю/моніторингу за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та за дотриманням прав дітей (далі - Порядок № 1035, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру здійснення Нацсоцслужбою та її територіальними органами заходів контролю, спрямованих на дотримання вимог законодавства під час надання соціальної підтримки (різні види державної допомоги, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що проводяться за рахунок коштів державного бюджету), соціальних послуг та на дотримання прав дітей.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1035 основними завданнями державного контролю/моніторингу є:

перевірка дотримання об`єктами державного контролю/моніторингу вимог законодавства та забезпечення однакового його застосування;

виявлення порушень вимог законодавства та в межах компетенції вжиття заходів до їх припинення;

аналіз причин порушень законодавства та підготовка пропозицій щодо запобігання таким порушенням або їх усунення.

Згідно п. 4 Порядку № 1035 державний контроль/моніторинг передбачає такі етапи:

організація проведення планової/позапланової перевірки;

проведення планової/позапланової перевірки;

оформлення результатів проведення планової/позапланової перевірки;

інформування об`єктів державного контролю/моніторингу, фізичних осіб, а також членів їх сімей, які отримують соціальну підтримку та соціальні послуги або звертаються за такою підтримкою чи послугами, з питань дотримання вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та стосовно дотримання прав дітей.

Посадова особа Нацсоцслужби або її територіальних органів, наділена повноваженнями на здійснення державного контролю/моніторингу проводить планову/позапланову перевірку на підставі наказу Нацсоцслужби або її територіального органу про проведення таких перевірок із пред`явленням службового посвідчення (п. 5 Порядку № 1035).

Пунктом 25 Порядку № 1035 визначено, що результати проведення планової/позапланової перевірки об`єкта державного контролю/моніторингу оформляються актом проведення перевірки, який складається у двох примірниках за формою згідно з додатком, підписується керівником об`єкта державного контролю/моніторингу або визначеною ним особою, уповноваженою особою та іншими представниками (у разі їх залучення до проведення планової/позапланової перевірки).

Акт проведення перевірки повинен містити чіткі та стислі формулювання, які характеризують діяльність об`єкта державного контролю/моніторингу, у разі виявлення порушень вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та стосовно дотримання прав дітей - факти з посиланням на відповідні норми законодавчих актів, які порушено, та рекомендації щодо усунення порушень.

За результатами здійснення моніторингу уповноваженою особою можуть надаватися рекомендації щодо підвищення якості надання соціальних послуг та покращення роботи з їх надання.

З аналізу наведених норм вбачається, що на органи Нацсоцслужби покладені повноваження, зокрема, зі здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства щодо реалізації права на соціальну підтримку (отримання внутрішньо-переміщеними особами соціальних виплат) шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Водночас, відповідно до пп. 3 п. 3 розд. ІІ Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17.03.2020 № 530-ІХ (далі - Закон № 530-ІХ) на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.

Карантин в Україні, пов`язаний з COVID-19, діяв з 12.03.2020 року (постанова Уряду від 11.03.2020 року № 211) та закінчився 30.06.2023 року (постанова Уряду від 27.06.2023 року № 651).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Головним управлінням Національної соціальної сервісної служби у Сумській області на підставі наказу Про здійснення перевірки від 27.10.2022 року №47-о проведено перевірку з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до вищезазначеного наказу перевірку призначено відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 783 "Деякі питання Національної соціальної сервісної служби України", від 06.10.2021 № 1035 Деякі питання здійснення державного контролю/моніторингу за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та за дотриманням прав дітей, від 14.10.2022 № 1168 Про внесення змін до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, наказу Національної соціальної сервісної служби України від 23.06.2021 № 79 Про затвердження Положення про Головне управління Національної соціальної сервісної служби у Сумській області, на виконання листа Національної соціальної сервісної служби України від 20.10.2022 №0000-07-0/23044 з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи (а.с.153).

За результатами перевірки посадовою особою Головного управління в присутності трьох працівників складений Акт від 28.10.2022 про не підтвердження фактичного місця проживання/перебування ОСОБА_1 , який зареєстрований в окремому журналі Головного управління та листом від 28.10.2022 № 01-06/187 переданий до Департаменту, відповідно до вимог Порядку № 332, для проходження подальшої ідентифікації внутрішньо переміщеними особами у разі їх прибуття, та прийняття відповідних рішень щодо продовження чи припинення виплат.

Розпорядженням заступника директора департаменту начальника управління надання державної соціальної служби від 12.11.2022 припинено виплату № 693732 з 01.12.2022 у зв`язку з не проходженням ідентифікації. (а.с.34)

Отже, контроль за проведенням соціальних виплат ОСОБА_1 проведений Головним управлінням Національної соціальної сервісної служби у Сумській області в період дії карантину в Україні, пов`язаного з COVID-19.

Водночас, відповідач відповідно до пп. 3 п. 3 розд. ІІ Прикінцеві положення Закону № 530-ІХ, не мав правових підстав на період дії карантину з 12.03.2020 по 30.06.2023 здійснювати контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.

Посилання відповідача, які врахував суд першої інстанції на Порядки № 332 та № 1035, Положення № № 783, якими надано органам Нацсоцслужби право на проведення перевірок внутрішньо-переміщених осіб за місцем їх фактичного проживання колегія суддів відхиляє, оскільки вказані підзаконні нормативно-правові акти не містять правових норм, що дозволяють здійснювати контроль під час дії мораторію.

Твердження Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Сумській області про втрату чинності Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 № 365 (далі - Постанова № 365), відносно якого встановлена заборона згідно пп. 3 п. 3 розд. ІІ Прикінцеві положення Закону № 530-ІХ колегія суддів оцінює критично, оскільки вищевказаний Закон не містить посилання на Порядок № 365.

З урахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що дії ГУ Національної соціальної сервісної служби у Сумській області щодо проведення перевірки фактичного місця проживання ОСОБА_1 , складання акту фактичного місця проживання/перебування від 28.10.2022, як наслідок, дії Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо припинення виплати допомоги на проживання ВПО ОСОБА_1 є протиправними.

Колегія суддів зазначає, що здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування під час дії мораторію, встановленого пп. 3 п. 3 розд. ІІ Прикінцеві положення Закону № 530-ІХ є таким, що не породжує правових наслідків, оскільки такий контроль не повинен був відбутися в силу закону.

За встановлених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки встановлений Законом № 530-ІХ мораторій на проведення вищевказаних заходів контролю імперативно забороняє органу Нацсоцслужби його проводити, вказані обставини є самостійним наслідком визнання перевірки незаконною.

В свою чергу, отримані за наслідками такого контролю докази, а саме акт перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб від 28.10.2022 та розпорядження від 12.11.2022, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч. 2 ст. 74 КАС України, не можуть визнаватися допустимими, оскільки одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що дії Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо припинення виплати допомоги на проживання ВПО ОСОБА_1 , вчинені на підставі акту перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб від 28.10.2022 є протиправними.

Відповідно до ч. 2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, колегія суддів вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та скасувати розпорядження заступника директора департаменту начальника управління надання державної соціальної служби від 12.11.2022 щодо припинення виплати №643732 з 01.12.2022 року.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради зобов`язаний нарахувати та не виплатити на користь ОСОБА_1 допомогу на проживання внутрішньо переміщеної особи за грудень 2022 року та січень 2023 року у сумі 6000,00 грн.

За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 по справі № 480/12597/23 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Сумській області щодо проведення 28.10.2022 перевірки фактичного місця проживання ОСОБА_1 .

Визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо припинення виплати допомоги на проживання ВПО ОСОБА_1 .

Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради нарахувати та виплатити допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 за грудень 2022 року та січень 2023 року у сумі 6 000,00 грн. (шість тисяч гривень).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова