Справа № 522/12273/22
Провадження по справі № 1-кс/522/5763/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2024 року місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , представника заявника ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 , діючого в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про скасування арешту майна, -
ВСТАНОВИВ:
Адвокат ОСОБА_4 діючий в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси із клопотанням в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України, про скасування арешту майна, а саме скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 05.09.2023 року по справі № 522/12273/22 (провадження 1-кс/522/5008/23) в рамках кримінального провадження № 12022163510000561: вантажний транспортний засіб марки «DAF» моделі «ТЕ 47» у кузові синього кольору, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , 2007 року випуску; ключі від замку запалювання транспортного засобу марки «DAF» моделі «ТЕ 47» у кузові синього кольору, номер шасі (кузова, рами); НОМЕР_1 , 2007 року випуску належний ОСОБА_7 ; спеціалізований напівпричіп марки «PEZZAІОLI» моделі «SBA-31U-A1» у кузові сірого кольору, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , 2004 року випуску належний ОСОБА_6 .
В судове засідання адвокат ОСОБА_4 , діючий в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з`явився та показав, що тривалий час досудового розслідування, а також відсутність слідчих дій, вказує, що кримінальне провадження № 12022163510000561 не має на меті виконання завдань, визначених ст. 2 КПК України, проведення в ньому досудового розслідування є формальним, та таким, що та таким, що переслідує інші, ніж визначені законом цілі.
В рамках кримінального провадження № 12022163510000561 не встановлено факту незаконного заволодіння транспортного засобу, не надано оцінку суперечливої поведінки директора ТОВ «ЄВРОБРУК» ОСОБА_8 ,
Дані обставини свідчать або про необґрунтованість внесених даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань, або неналежну роботу органів досудового розслідування. В будь-якому випадку неналежне розслідування, або взагалі безпідставність проведення кримінального провадження створює незручності (у вигляді арешту на майно) ОСОБА_6 , яка являється власницею спеціалізованого напівпричепа марки, та ОСОБА_7 , який є власником вантажного автомобіля.
За такий тривалий строк, орган досудового розслідування повинен був вжити всіх необхідних дій задля належного фіксування доказів та встановлення усіх обставин вчиненого діяння.
ОСОБА_7 є фізичною особою-підприємцем та використовує майно у підприємницькій діяльності, а тому арешт майна в рамках кримінального провадження в якому не проводяться слідчі дії, надмірно обмежує його підприємницьку діяльність в результаті чого він позбавлений заробляти собі на існування, а також сплачувати податки для підтримки економіки.
Враховуючи зазначені обставини подальше обмеження права власності є недопустимим, а тому у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба.
В судове засідання прокурор та адвокат ОСОБА_5 , діюча в інтересах ТОВ «ЄВРОБРУК» заперечували щодол скасування арешту.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Чинними нормами КПК України не передбачено постановлення ухвали про залишення скарги без розгляду за відповідним клопотанням особи, яка його подала.
Частиною 5, 6 ст. 9 КПК України вказано, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Пункти 15, 16, 19 ч. 1 ст. 7 КПК України передбачені такі загальні засади кримінального провадження, як змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів та диспозитивність.
У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Розглянувши клопотання, вважаю що необхідно відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , діючого в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про скасування арешту підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається зметою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК).
Статтею 174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 05.09.2023 року накладено арешт на вантажний транспортний засіб марки «DAF» моделі «TE 47» у кузові синього кольору, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , 2007 року випуску; ключі від замку запалювання транспортного засобу марки «DAF» моделі «TE 47» у кузові синього кольору, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , 2007 року випуску; спеціалізований напівпричіп марки «PEZZAIOLI» моделі «SBA-31U-A1» у кузові сірого кольору, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , 2004 року випуску.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
На даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що зазначене майно відповідає ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження
Керуючись ст. ст. 174, 369-372 КПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , діючого в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
06.12.2024
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2024 |
Оприлюднено | 10.12.2024 |
Номер документу | 123589572 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Приморський районний суд м.Одеси
Дерус А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні