Постанова

від 25.11.2024 по справі 604/896/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 604/896/23Головуючий у 1-й інстанції Сіянко В.М. Провадження № 22-ц/817/926/24 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

за участю секретаря - Дідух М.Є.,

апелянта - ОСОБА_1 ,

представника апелянта - адвоката Кожевнікової О.В.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Ізай Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №604/896/23 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката Кожевнікової Олени Валеріївни на ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 08 серпня 2024 року, постановлену суддею Сіняко В.М., повний текст якої складено 13 серпня 2024 року, про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу ДЗЮБАНОВСЬКА Ольга Ігорівна, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та визнання фіктивним договору дарування земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

10 липня 2023 року до Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Кожевнікова О.В., до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсною державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки за кадастровим номером 6124655100:02:003:1481 площею 0.0149 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації та скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером 21765068 про власність на земельну ділянку, кадастровий номер 6124655100:02:003:1481 за ОСОБА_7 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Солом`янського районного суду м.Києва у справі №2-а-5245/11 скасовано рішення Підволочиської селищної ради №2603 від 08.06.2010 про затвердження технічної документації та передачу у власність земельної ділянки за адерсою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0.1054 га у зв`язку з тим, що при затвердженні проектної документації не були враховані східці від будинку, який належав ОСОБА_8 , що знаходиться за адерсою: АДРЕСА_1 . Для усунення недоліків позивач 01.10.2021 звернувся до інженера-землевпорядника про проведення робіт із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки за адерсою: АДРЕСА_2 , врахувавши східці суміжного землекористувача.

Рішенням №РВ-3501220822021 від 25.11.2021 позивачу відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, оскільки виявлено накладення із земельною ділянкою за кадастровим номером 6124655100:02:003:1481, яка належала ОСОБА_7 .

Вказана земельна ділянка відведена за рішенням Підволочиської селищної ради від 24.07.2013 та рішенням Підволочиської селищної ради від 29.08.2012 у спільну сумісну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_8 для обслуговування двох сходинок, площа ділянки 0.150 га.

Разом з тим, позивач успадкував після смерті матері житловий будинок з надвірними будівлями за АДРЕСА_2 , який належав померлій ОСОБА_9 відповідно до свідоцтва про право власності від 15.11.1988, будинок знаходиться на земельній ділянці площею 999 кв.м. Рішенням Підволочиської сільської ради №2454 від 30.03.2010 позивачу надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_2 , орієнтовною площею 0.0996 га.

На думку позивача, земельна ділянка розміром 0.150 га надана відповідачу для обслуговування двох сходинок, а не для обслуговування будинку, так як для обслуговування будинку по АДРЕСА_1 вже раніше надавалась земельна ділянка за кадастровим номером 6124655100:02:003:0829 розміром 0.0551 га, що на даний момент належить ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , та яку вони успадкували після батька.

Позивач вважає, що реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 6124655100:02:003:1481 порушує його право на отримання у власність земельної ділянки, яка згідно із рішенням сесії Підволочиської сільської ради №2454 від 30.03.2010 надана йому для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарський будівель та споруд в АДРЕСА_2 .

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 08.08.2024 провадження у справі в частині позовних вимог про усунення перешкод в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0.0996 га, шляхом визнання недійсною державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки за кадастровим номером 6124655100:02:003:1481 площею 0.0149 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації та скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під №52171489 та під №52171579 про власність на земельну ділянку, кадастровий номер 6124655100:02:003:1481 за ОСОБА_2 та ОСОБА_8 - закрито на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_10 - адвокат Кожевнікова О.В. подала на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права.

Зокрема зазначає, що у даній справі сторони, позовні вимоги та підстави позову є відмінними від справи №604/948/15-ц, по якій існує рішення суду, що набрало законної сили, а тому суд першої інстанції помилково ототожнив ці справи.

Вказує, що сторонами у даній справі №604/896/23 за позовом ОСОБА_1 є:

1) ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Дзюбановська Ольга Ігорівна.

Позовними вимогами у даній справі № 604/896/23 є:

1) усунення перешкод в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0.0996 га, шляхом визнання недійсною державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки за кадастровим номером 6124655100:02:003:1481, площею 0.0149 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки внаслідок визнання незаконної такої державної реєстрації, та скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під №52171489 та під №52171579 про власність на земельну ділянку, кадастровий номер 6124655100:02:003:1481 за ОСОБА_2 та ОСОБА_8 ;

2) визнання фіктивним договору дарування земельної ділянки площею 0.0149 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель за кадастровим номером 6124655100:02:003:1481, укладеного 18.10.2023 та посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Дзюбановською О.І. та зареєстрований в реєстрі під №2692 між ОСОБА_7 , ОСОБА_2 і ОСОБА_8 .

Підставами позову (в новій редакції) є:

- нова технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розміром 0.0996 га за адресою: АДРЕСА_2 , розроблена інженером-землевпорядником ОСОБА_11 від 2021 року, яка розроблена на підстав рішення двадцять сьомої сесії п`ятого скликання від 30.03.2010 №2454, яким надано дозвіл громадянину ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку в АДРЕСА_2 (яке є дійсним і не скасованим) із врахуванням постанови Солом`янського районного суду м.Києва від 02.11.2011, згідно якого за позовом ОСОБА_8 до Підволочиської селищної ради Тернопільської області, за участі третьої особи ОСОБА_1 , скасовано рішення Підволочиської селищної ради Тернопільської області №2603 від 08.06.2010 про затвердження технічної документації та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0.1054 га в АДРЕСА_2 та скасовано Державний акт на землю;

- свідоцтво про право власності від 15.11.1988, видане ОСОБА_9 (матері позивача), згідно якого після смерті чоловіка ОСОБА_12 їй належить 1/2 частина житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_3 ), та розташована на земельній ділянці 999 кв.м., яка належала померлому ОСОБА_12 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва жилого будинку, посвідченого Підволочиською державною нотаріальною конторою 06.08.1957 по реєстру №2517, зареєстрованого в Тернопільському обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації 25.08.1988 за №923;

- договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва жилого будинку, посвідчений Підволочиською державною нотаріальною конторою 06.08.1957 по реєстру №2517, зареєстрований в Тернопільському обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації 25.08.1988 за №923, який знаходиться в матеріалах інвентарної справи, за адресою: АДРЕСА_2 ;

- генеральний план смт.Підволочиськ, де зазначені межі земельних ділянок кожного будинковолодіння та будинковолодіння АДРЕСА_2 .

Зазначає, що Позивач набув право власності на будинковолодіння, що розміщене на земельній ділянці, якою користувались попередні власники на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва жилого будинку, посвідченого Підволочиською державною нотаріальною конторою 06.08.1957 по реєстру №2517, зареєстрованого в Тернопільському обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації 25.08.1988 за №923.

Зазначені обставини та підстави у справі № 604/948/15-ц не розглядались.

Вважає, що судом першої інстанції при винесенні даної ухвали не з`ясовані обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, так як новою технічною документацією зменшено розмір земельної ділянки до 0.0996 га на виконання вимог постанови Солом`янського районного суду м.Києва від 02.11.2011, згідно якої за позовом ОСОБА_8 до Підволочиської селищної ради Тернопільської області, за участі третьої особи ОСОБА_1 , скасовано рішення Підволочиської селищної ради Тернопільської області №2603 від 08.06.2010 про затвердження технічної документації та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0.1054 га в АДРЕСА_2 та скасовано Державний акт на землю, а також інші зазначені вище підстави позову не досліджувались у справі № 604/948/15-ц .

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

В судовому засіданні апелянт та його представник просили задовольнити апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Відповідачка та її представник просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, оскільки вважають її законною та обґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено наступні обставини.

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (справа №604/948/15-ц) до Підволочиської селищної ради Тернопільської області, ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , приватного підприємства «Горизонт», фізичної особи-підприємця ОСОБА_14 , відділу містобудування та архітектури Підволочиської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень, визнання незаконною реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання протиправним виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність, проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позову вказав, що рішеннями Підволочиської селищної ради Тернопільської області № 1065 від 24.07.2013 та № 1212 від 27.12.2013 відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_8 надано дозвіл на виготовлення проекту документації на частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0.0149 га, право користування якою належить йому в порядку спадкування житлового будинку, за яким закріплена ця земельна ділянка, після смерті у червні 2009 року його матері ОСОБА_9 . Приймаючи вказані рішення, Підволочиська селищна рада Тернопільської області вийшла за межі своїх повноважень, а її посадові особи порушили вимоги Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі на місцевості та їх закріплення межовими знаками та діяли не у спосіб, визначений законом.

Відділом Держземагентства у Підволочиському районі підроблено висновок про належність спірної земельної ділянки площею 0.0149 га до земель комунальної власності.

Відділ містобудування та архітектури Підволочиської районної державної адміністрації незаконно надав позитивні висновки про погодження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки всупереч генеральному плану забудови, відповідно до якого земельна ділянка площею 0.0149 га по АДРЕСА_1 , належить до АДРЕСА_2 у цьому селищі.

За таких обставин позивач просив суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Підволочиської селищної ради №1065 від 24.07.2013 року та №1212 від 27.12.2013 року;

- визнати протиправними та незаконними дії працівника Підволочиської селищної ради Тернопільської області ОСОБА_13 по встановленню меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати висновок відділу містобудування та архітектури райдержадміністрації №24/11 від 01.08.2013 «Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_8 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 »;

- визнати протиправним та скасувати висновок відділу Держземагентства у Підволочиському районі Тернопільської області №28 від 07.08.2013 року «Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_8 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 »;

- визнати незаконною реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0.0149 га, по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6124655100:02:003:1481, за реєстраційним номером нерухомого майна 304292761246;

- визнати протиправним виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_8 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

Під час розгляду вказаної справи позивач уточнив позовні вимоги, оскільки його мати, прийнявши спадщину після смерті батька, не перереєструвала право власності на земельну ділянку площею 999 кв.м. по АДРЕСА_2 , тому позивач просив провести державну реєстрацію права власності на цю земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.01.2010.

З матеріалів цивільної справи №604/948/15-ц вбачається, що заява про уточнення позовних вимог була прийнята судом, суд врахував її при ухваленні рішення (друга, п`ята сторінка рішення суду, резолютивна частина рішення суду, т.5 а.с.196-207 цивільної справи №604-948/15-ц).

Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 22.05.2018, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 20.09.2018 та постановою Верховного Суду від 09.09.2020, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Таким чином, набрало законної сили рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 22.05.2018, яким вирішено спір щодо державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки за кадастровим номером 6124655100:02:003:1481, площею 0.0149 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , і у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (справа №604/948/15-ц).

Закриваючи провадження у даній справі в частині позовних вимог про усунення перешкод в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0.0996 га, шляхом визнання недійсною державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки за кадастровим номером 6124655100:02:003:1481 площею 0.0149 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації, та скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером №52171489 та під №52171579 про власність на земельну ділянку, кадастровий номер 6124655100:02:003:1481 за ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , суд першої інстанції виходив з того, що в даній справі та у розглянутій справі №604/948/15-ц наявний спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Однак, з таким рішенням колегія суддів не погоджується.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;

Для застосування положень п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України необхідна наявність трьох складових, а саме: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто, коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 зазначила, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У пунктах 26, 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №320/9224/17 зазначено, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.02.2024 у справі №554/527/23 зроблено висновок, що суд закриває провадження у справі, якщо в позовах одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного з цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону, позивач просить про захист свого права. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду законної сили.

У справі, яка переглядається, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсною державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки за кадастровим номером 6124655100:02:003:1481 площею 0.0149 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації та скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером 21765068 про власність на земельну ділянку, кадастровий номер 6124655100:02:003:1481 за ОСОБА_7 .

У справі ж №604/948/15-ц, рішення у якій набрало законної сили, ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до Підволочиської селищної ради Тернопільської області, ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , приватного підприємства «Горизонт», фізичної особи-підприємця ОСОБА_14 , відділу містобудування та архітектури Підволочиської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Тобто у вказаних справах сторони різні.

Лише в ході розгляду даної справи, згідно договору дарування земельної ділянки від 18.10.2023, ОСОБА_7 подарував ОСОБА_2 та ОСОБА_15 наведену вище земельну ділянку, внаслідок чого позивач змінив позовні вимоги, вказавши відповідачами також ОСОБА_2 та ОСОБА_15 .

Як на підставу позову позивач у даній справі посилався, серед іншого, на нову технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розміром 0.0996 га за адресою: АДРЕСА_2 , розроблену інженером-землевпорядником ОСОБА_11 від 2021 року на підстав рішення двадцять сьомої сесії п`ятого скликання від 30.03.2010 №2454, яким надано дозвіл громадянину ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку в АДРЕСА_2 (яке є дійсним і не скасованим) із врахуванням постанови Солом`янського районного суду м.Києва від 02.11.2011, згідно якої за позовом ОСОБА_8 до Підволочиської селищної ради Тернопільської області, за участі третьої особи ОСОБА_1 , скасовано рішення Підволочиської селищної ради Тернопільської області №2603 від 08.06.2010 про затвердження технічної документації та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0.1054 га в АДРЕСА_2 та скасовано Державний акт на землю.

Крім того, у позовних вимогах в даній справі позивач просив усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0.0996 га шляхом визнання недійсною державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки за кадастровим номером 6124655100:02:003:1481 площею 0.0149 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель, з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки внаслідок визнання незаконної такої державної реєстрації, та скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під №52171489 та під №52171579 про власність на земельну ділянку, кадастровий номер 6124655100:02:003:1481 за ОСОБА_2 та ОСОБА_8 .

В той же час, у справі №604/948/15-ц позивач звертався з позовом про:

- визнання протиправними та скасування рішень сесії Підволочиської селищної ради №1065 від 24.07.2013 та №1212 від 27.12.2013 року;

- визнання протиправними та незаконними дій працівника Підволочиської селищної ради ОСОБА_13 по встановленню меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 ;

- визнання протиправним та скасування висновку відділу містобудування та архітектури райдержадміністрації №24/11 від 01.08.2013 року «Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_8 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 »;

- визнання протиправним та скасування висновку відділу Держземагенства у Підволочиському районі Тернопільської області №28 від 07.08.2013 «Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_8 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 »;

- визнання незаконною реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0.0149 га, по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6124655100:02:003:1481, за реєстраційним номером нерухомого майна 304292761246;

- визнання протиправним та незаконним виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_8 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 ;

- проведення державної реєстрації права власності на успадковану ОСОБА_1 земельну ділянку по АДРЕСА_2 , площею 999 кв.м на підставі свідоцтва на право на спадщину за заповітом від 28.01.2010.

Тобто, як встановлено судом апеляційної інстанції, сторони, предмет та підстави позову у даній справі не є тотожними таким у цивільній справі №604/948/15-ц, в якій було ухвалено судове рішення, що набрало законної сили, у зв`язку з чим колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність скасування ухвали місцевого суду та направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Керуючись ст.ст.374, 376, 379, 381, 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 -адвоката Кожевнікової Олени Валеріївни - задовольнити.

Ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 08 серпня 2024 року - скасувати.

Справу повернути до Підволочиського районного суду Тернопільської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 05 грудня 2024 року.

Головуючий

Судді