Ухвала

від 04.12.2024 по справі 755/1839/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/1839/23

Провадження №: 1-кс/755/3623/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 січня 2023 року за №12023100040000409 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив :

І. СУТЬ КЛОПОТАННЯ

До слідчого судді цього місцевого надійшло вказане клопотання слідчого, котре погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

У клопотанні вказується, що СВ Дніпровського УП ГУ НП у місті Києвіу ході досудового слідства встановлено, що 14.06.2017 зареєстровано юридичну особу - ТОВ «ЦЕНТР ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ» (далі - ТОВ «ЦТГТ») ЄДРПОУ 41398528.

Директором вказаного товариства 08.06.2017 на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «ЦТГТ» (протокол № 01) призначено засновника та кінцевого бенефіціарного власника - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до установчих документів, а саме статуту ТОВ «ЦТГТ» у редакції від 07 червня 2019 року: 7.1. Виконавчим органом Товариства, який одноосібно здійснює управління поточною діяльністю Товариства є Директор. 7.2. До компетенції Директора належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів Учасників. 7.7. Повноваження директора

Директор має право без довіреності здійснювати від імені Товариства наступні юридичні дії: а) вести переговори та представляти Товариство перед усіма підприємствами, установами та організаціями незалежно від їх підпорядкування та форми власності; б) укладати та підписувати угоди та договори з урахуванням обмежень визначених цим Статутом та Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»; в) розпоряджатися майном та грошовими коштами Товариства з урахуванням обмежень визначених цим Статутом та Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»; г) в установленому порядку приймати та звільняти з роботи працівників Товариства; д) затверджувати штатний розклад, вирішувати умови оплати та способи стимулювання працівників Товариства, системи заохочень та накладення стягнень на працівників Товариства; е) видавати в межах своєї компетенції довіреності на представництво прав та інтересів Товариства; є) видавати накази та розпорядження щодо поточної діяльності Товариства з урахуванням обмежень визначених цим Статутом та Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»; ж) відкривати банківські рахунки та розпоряджатися грошовими коштами з урахуванням обмежень визначених цим Статутом та Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»; з) організовувати ведення бухгалтерського обліку та звітності Товариства; і) забезпечувати виконання рішень загальних зборів учасників; й) виконувати інші функції, що випливають з цього Статуту та законодавства України; к) право першого підпису від імені Товариства та розпорядження печаткою Товариства.

Таким чином, обіймаючи посаду директора ТОВ «ЦТГТ» ОСОБА_6 здійснювала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, a тому відповідно до ст. 18 КК України є службовою особою та у своїй діяльності зобов`язана керуватися чинним законодавством.

При цьому, проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що 18 грудня 2018 року Київською міською радою винесено рішення № 469/6520 (зі змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Київської міської ради від 23 липня 2020 року № 54/9133, від 7 жовтня 2021 року № 2718/2759) «Про затвердження Комплексної міської цільової програми екологічного благополуччя міста Києва на 2019 - 2021 роки», пунктом 6, розділу І «Паспорт комплексної міської цільової програми екологічного благополуччя міста Києва на 2019 - 2021 роки», додатку до зазначеного рішення, передбачено, що співвиконавцем програми, поміж інших, являється КП «Плесо».

З метою підвищення ефективності використання водних об`єктів, поліпшення екологічного стану територій міста Києва та умов проживання населення, забезпечення задоволення потреби населення і галузей економіки у водних ресурсах, оптимізації водоспоживання та забезпечення збереження і раціонального використання прибережних захисних смуг, а також збереження і відтворення водних ресурсів міста Києва Рішенням Київської міської ради від 02.10.2018 № 1550/5614 «Про деякі заходи з розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення водних об`єктів на території міста Києва», доручено виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) спільно з комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «ПЛЕСО» провести інвентаризацію і паспортизацію наявних водних об`єктів місцевого та загальнодержавного значення в місті Києві терміном до 31.12.2022.

З цією метою, за результатами проведеної процедури публічних закупівель між КП «Плесо» та ТОВ «ЦТГТ» укладено договір № 1386 від 14.04.2020.

Згідно з п. 1.1 Договору ТОВ «ЦТГТ» зобов`язується надати КП «Плесо» комплексні інженерні послуги (паспортизація малих річок та водойм) 21 об`єкт, що зазначені у Додатку 1 до Договору, у тому числі щодо об`єктів: «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр А) у Деснянському районі м. Києва» орієнтовною площею по узрізу води 1,1 га./довжина, м.; «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр Б) у Деснянському районі м. Києва» орієнтовною площею по узрізу води 2,5 га./довжина, м.; «Штучна водойма на вул. Електротехнічна (кар`єр 2) у Деснянському районі м. Києва» орієнтовною площею по узрізу води 1,1 га./довжина, м.; «Штучна водойма - озеро Небреж у Дарницькому районі м. Києва» орієнтовною площею по узрізу води 1,6 га./довжина, м.; «Штучна водойма Корольок (Позняки) - без назви (оз. Жандарка) у Дарницькому районі м. Києва» орієнтовною площею по узрізу води 5,1 га./довжина, м.; «Озеро Єрик у Голосіївському районі м. Києва» орієнтовною площею по узрізу води - 18,9 га./довжина, м.; «Штучна водойма - озеро Мартишів на території садівницьких товариств Осокорків у Дарницькому районі м. Києва» орієнтовною площею по узрізу води - 27,3 га./довжина, м.; «Штучна водойма - озеро Тягле у Дарницькому районі м. Києва» орієнтовною площею по узрізу води - 137 га./довжина, м., а КП «Плесо» - прийняти і оплатити такі послуги у відповідності до цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору технічні, економічні, місце надання послуг та інші вимоги до послуг викладені у Технічному завданні, що є невід`ємною частиною цього Договору та наведені у Додатку 1.

Загальна вартість послуг, визначена в цьому Договорі за 21 об`єкт, становить 4 980 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 830 000,00 грн. у відповідності до розрахунку вартості послуг, що наведений у Додатку 2 до Договору, у тому числі за об`єкти: «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр А) у Деснянському районі м. Києва» вартістю 22 913,00 (двадцять дві тисячі дев`ятсот тринадцять) гривень; «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр Б) у Деснянському районі м. Києва» вартістю 52 057,00 (п`ятдесят дві тисячі п`ятдесят сім) гривень; «Штучна водойма на вул. Електротехнічна (кар`єр 2) у Деснянському районі м. Києва» вартістю 64 573,00 (шістдесят чотири тисячі п`ятсот сімдесят три) гривні; «Штучна водойма - озеро Небреж у Дарницькому районі м. Києва» вартістю 33 328,00 (тридцять три тисячі триста двадцять вісім) гривень; «Штучна водойма Корольок (Позняки) - без назви (оз. Жандарка) у Дарницькому районі м. Києва» вартістю 106 233,00 (сто шість тисяч двісті тридцять три) гривень; «Озеро Єрик у Голосіївському районі м. Києва» вартістю 393 687,00 (триста дев`яносто три тисячі шістсот вісімдесят сім) гривень; «Штучна водойма - озеро Мартишів на території садівницьких товариств Осокорків у Дарницькому районі м. Києва» вартістю 568 659,00 (п`ятсот шістдесят вісім тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять)гривень; «Штучна водойма - озеро Тягле у Дарницькому районі м. Києва» вартістю 2 853 710,00 (два мільйони вісімсот п`ятдесят три тисячі сімсот десять) гривень.

За умовами пунктів 4.1-4.4 розділу Договору оплата здійснюється за фактично надані послуги Замовником на підставі підписаних сторонами Актів приймання наданих послуг за кожним з етапів на умовах відстрочки платежу на термін до 10 банківських днів з моменту отримання коштів на розрахунковий рахунок від головного розпорядника бюджетних коштів.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у точно не невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 27.04.2020 у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на привласнення чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а саме частини бюджетних коштів, які призначалися для комплексних інженерних послуг (паспортизація малих річок та водойм), шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Так, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «ЦТГТ», будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом внесення до офіційних документів неправдивих відомостей здійснила привласнення бюджетних коштів на користь ТОВ «ЦТГТ» при наданні комплексних інженерних послуг (паспортизація малих річок і водойм) щодо водних об`єктів: «Штучна водойма на АДРЕСА_1 »; «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр Б) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на вул. Електротехнічна (кар`єр 2) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Небреж у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма Корольок (Позняки) - без назви (оз. Жандарка) у Дарницькому районі м. Києва»; «Озеро Єрик у Голосіївському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Мартишів на території садівницьких товариств Осокорків у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Тягле у Дарницькому районі м. Києва» за наступних обставин.

Так, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, за встановлених у ході досудового розслідування обставин 27.04.2020 ОСОБА_6 , перебуваючи у службовому кабінеті за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська 7, діючи умисно, маючи на меті здійснити привласнення бюджетних коштів на користь ТОВ «ЦТГТ», достовірно знаючи те, що послуги за договором у частині об`єктів: «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр А) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр Б) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на вул. Електротехнічна (кар`єр 2) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Небреж у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма Корольок (Позняки) - без назви (оз. Жандарка) у Дарницькому районі м. Києва»; «Озеро Єрик у Голосіївському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Мартишів на території садівницьких товариств Осокорків у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Тягле у Дарницькому районі м. Києва» фактично не надано, особисто, у графі «ВИКОНАВЕЦЬ» підписала АКТ № 1 приймання наданих послуг за договором № 1386 від 14.04.2020 - 1 етап - підготовчий (збір, вивчення, систематизація та аналіз вихідних даних, обстеження водних об`єктів та прилеглих територій), тим самим внесла до офіційного документу завідомо неправдиві відомості щодо переліку водних об`єктів по яким надано послуги, зокрема, щодо об`єктів: «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр А) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр Б) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на вул. Електротехнічна (кар`єр 2) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Небреж у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма Корольок (Позняки) - без назви (оз. Жандарка) у Дарницькому районі м. Києва»; «Озеро Єрик у Голосіївському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Мартишів на території садівницьких товариств Осокорків у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Тягле у Дарницькому районі м. Києва» на загальну суму 996 000,00 гривень (дев`ятсот дев`яносто шість тисяч) у т.ч. ПДВ 166 000,00 гривень (сто шістдесят шість тисяч).

Тим самим, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду директора ТОВ «ЦТГТ», будучи службовою особою, з метою привласнення чужого майна, свідомо внесла до документів, необхідних для проведення розрахунку за виконані роботи, завідомо неправдиві відомості, тобто вчинила службове підроблення.

У подальшому, на підставі підробленого акту № 1 від 27.04.2020 КП «ПЛЕСО» здійснило перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «ЦТГТ» бюджетні кошти на загальну суму 996 000,00 гривень (дев`ятсот дев`яносто шість тисяч) у т.ч. ПДВ 166 000,00 гривень (сто шістдесят шість тисяч), у тому числі щодо водних об`єктів: «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр А) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр Б) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на вул. Електротехнічна (кар`єр 2) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Небреж у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма Корольок (Позняки) - без назви (оз. Жандарка) у Дарницькому районі м. Києва»; «Озеро Єрик у Голосіївському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Мартишів на території садівницьких товариств Осокорків у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Тягле у Дарницькому районі м. Києва».

Окрім того, продовжуючи діяти в межах свого злочинного умислу, направленого на привласнення чужого майна, 05.05.2020 ОСОБА_6 перебуваючи у службовому кабінеті за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська 7, діючи умисно, маючи на меті здійснити привласнення бюджетних коштів на користь ТОВ «ЦТГТ», достовірно знаючи те, що послуги за договором у частині об`єктів: «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр А) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр Б) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на вул. Електротехнічна (кар`єр 2) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Небреж у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма Корольок (Позняки) - без назви (оз. Жандарка) у Дарницькому районі м. Києва»; «Озеро Єрик у Голосіївському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Мартишів на території садівницьких товариств Осокорків у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Тягле у Дарницькому районі м. Києва» фактично не надано, особисто, у графі «ВИКОНАВЕЦЬ» підписала АКТ № 2 - 2 етап - виробничий (польові роботи) (аерофотознімання водних об`єктів та прибережних територій; інженерно-геодезичні вишукування, в т.ч. прибережних територій; гідрографічні вишукування, проміри глибин водних об`єктів (зйомка рельєфу дна); обстеження та фото фіксація гідротехнічних споруд водних об`єктів з метою визначення їх технічного стану (греблі, водопропускних, водовипускних споруд) та для забезпечення сталого використання, пов`язаного з існуванням водойми, надійності функціонування споруд, підвищення ефективності їх використання; забір проб води із водних об`єктів згідно додатку 3), тим самим внесла до офіційного документу завідомо неправдиві відомості щодо переліку водних об`єктів по яким надано послуги, зокрема, щодо водних об`єктів: «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр А) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр Б) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на вул. Електротехнічна (кар`єр 2) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Небреж у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма Корольок (Позняки) - без назви (оз. Жандарка) у Дарницькому районі м. Києва»; «Озеро Єрик у Голосіївському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Мартишів на території садівницьких товариств Осокорків у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Тягле у Дарницькому районі м. Києва» на загальну суму 2 490 000,00 гривень (два мільйони чотириста дев`яносто тисяч), у т.ч. ПДВ 415 000,00 гривень (чотириста п`ятнадцять тисяч).

Тим самим, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду директора ТОВ «ЦТГТ», будучи службовою особою, з метою привласнення чужого майна, свідомо внесла до документів, необхідних для проведення розрахунку за виконані роботи, завідомо неправдиві відомості, тобто вчинила службове підроблення.

У подальшому, на підставі підробленого акту № 2 від 05.05.2020 КП «ПЛЕСО» здійснило перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «ЦТГТ» бюджетні кошти на загальну суму 2 490 000,00 гривень (два мільйони чотириста дев`яносто тисяч), у т.ч. ПДВ 415 000,00 гривень (чотириста п`ятнадцять тисяч), у тому числі щодо водних об`єктів: «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр А) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр Б) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на вул. Електротехнічна (кар`єр 2) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Небреж у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма Корольок (Позняки) - без назви (оз. Жандарка) у Дарницькому районі м. Києва»; «Озеро Єрик у Голосіївському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Мартишів на території садівницьких товариств Осокорків у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Тягле у Дарницькому районі м. Києва».

Окрім того, продовжуючи діяти в межах свого злочинного умислу, направленого на привласнення чужого майна, 22.06.2020 ОСОБА_6 перебуваючи у службовому кабінеті за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська 7, діючи умисно, маючи на меті здійснити розтрату бюджетних коштів на користь ТОВ «ЦТГТ», достовірно знаючи те, що послуги за договором у частині об`єктів: «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр А) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр Б) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на вул. Електротехнічна (кар`єр 2) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Небреж у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма Корольок (Позняки) - без назви (оз. Жандарка) у Дарницькому районі м. Києва»; «Озеро Єрик у Голосіївському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Мартишів на території садівницьких товариств Осокорків у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Тягле у Дарницькому районі м. Києва» фактично не надано, особисто, у графі «ВИКОНАВЕЦЬ» підписала АКТ № 3 - 3 етап - виробничий (камеральні роботи) (опрацювання матеріалів аерофотознімання, оформлення аерофотознімків; опрацювання, зведення матеріалів та даних геодезичних, гідрографічних вишукувань, складання топографічних планів; проведення розрахунків, встановлення гідрологічних характеристик водних об`єктів (річки, водотоку) та у створах розташування безпосередньо водних об`єктів (гідротехнічної споруди); складання протоколів проведення лабораторних досліджень проб води з водних об`єктів (по кожному водному об`єкту), тим самим внесла до офіційного документу завідомо неправдиві відомості щодо переліку водних об`єктів по яким надано послуги, зокрема, щодо водних об`єктів: «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр А) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр Б) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на вул. Електротехнічна (кар`єр 2) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Небреж у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма Корольок (Позняки) - без назви (оз. Жандарка) у Дарницькому районі м. Києва»; «Озеро Єрик у Голосіївському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Мартишів на території садівницьких товариств Осокорків у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Тягле у Дарницькому районі м. Києва» на загальну суму 860 000,00 гривень (вісімсот шістдесят тисяч), у т.ч. ПДВ 143 333,33 гривень (сто сорок три тисячі триста тридцять три гривні тридцять три копійки).

Тим самим, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду директора ТОВ «ЦТГТ», будучи службовою особою, з метою привласнення чужого майна, свідомо внесла до документів, необхідних для проведення розрахунку за виконані роботи, завідомо неправдиві відомості, тобто вчинила службове підроблення.

У подальшому, на підставі підробленого акту № 3 від 22.06.2020 КП «ПЛЕСО» здійснило перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «ЦТГТ» бюджетні кошти на загальну суму 860 000,00 гривень (вісімсот шістдесят тисяч), у т.ч. ПДВ 143 333,33 гривень (сто сорок три тисячі триста тридцять три гривні тридцять три копійки), у тому числі щодо водних об`єктів: «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр А) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр Б) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на вул. Електротехнічна (кар`єр 2) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Небреж у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма Корольок (Позняки) - без назви (оз. Жандарка) у Дарницькому районі м. Києва»; «Озеро Єрик у Голосіївському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Мартишів на території садівницьких товариств Осокорків у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Тягле у Дарницькому районі м. Києва».

Окрім того, продовжуючи діяти в межах свого злочинного умислу, направленого на розтрату чужого майна, 02.07.2020 ОСОБА_6 перебуваючи у службовому кабінеті за адресою: м.Київ, вул. Микільсько-Слобідська 7, діючи умисно, маючи на меті здійснити привласнення бюджетних коштів на користь ТОВ «ЦТГТ», достовірно знаючи те, що послуги за договором у частині об`єктів: «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр А) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр Б) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на вул. Електротехнічна (кар`єр 2) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Небреж у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма Корольок (Позняки) - без назви (оз. Жандарка) у Дарницькому районі м. Києва»; «Озеро Єрик у Голосіївському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Мартишів на території садівницьких товариств Осокорків у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Тягле у Дарницькому районі м. Києва» фактично не надано, особисто, у графі «ВИКОНАВЕЦЬ» підписала АКТ № 4 - 3 етап - виробничий (камеральні роботи) - проведення розрахунків, встановлення гідрологічних характеристик водних об`єктів (річки, водотоку) та у створах розташування безпосередньо водних об`єктів (гідротехнічної споруди); складання технічних звітів про проведення інженерно-геодезичних, гідрографічних робіт та матеріалів аерофотознімання (по кожному водному об`єкту); складання протоколів проведення лабораторних досліджень проб води з водних об`єктів (по кожному водному об`єкту), тим самим внесла до офіційного документу завідомо неправдиві відомості щодо переліку водних об`єктів по яким надано послуги, зокрема, щодо водних об`єктів: «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр А) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр Б) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на вул. Електротехнічна (кар`єр 2) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Небреж у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма Корольок (Позняки) - без назви (оз. Жандарка) у Дарницькому районі м. Києва»; «Озеро Єрик у Голосіївському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Мартишів на території садівницьких товариств Осокорків у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Тягле у Дарницькому районі м. Києва» на загальну суму 604 120,00 гривень (шістсот чотири тисячі сто двадцять), у т.ч. ПДВ 100 686,67 гривень (сто тисяч шістсот вісімдесят шість гривень шістдесят сім копійок).

Тим самим, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду директора ТОВ «ЦТГТ», будучи службовою особою, з метою привласнення чужого майна, свідомо внесла до документів, необхідних для проведення розрахунку за виконані роботи, завідомо неправдиві відомості, тобто вчинила службове підроблення.

У подальшому, на підставі підробленого акту № 4 від 02.07.2020 КП «ПЛЕСО» здійснило перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «ЦТГТ» бюджетні кошти на загальну суму 604 120,00 гривень (шістсот чотири тисячі сто двадцять), у т.ч. ПДВ 100 686,67 гривень (сто тисяч шістсот вісімдесят шість гривень шістдесят сім копійок), у тому числі щодо водних об`єктів: «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр А) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр Б) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на вул. Електротехнічна (кар`єр 2) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Небреж у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма Корольок (Позняки) - без назви (оз. Жандарка) у Дарницькому районі м. Києва»; «Озеро Єрик у Голосіївському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Мартишів на території садівницьких товариств Осокорків у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Тягле у Дарницькому районі м. Києва».

Таким чином ОСОБА_6 підозрюється у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України.

Також, ОСОБА_6 перебуваючи на посаді директора ТОВ «ЦТГТ», являючись службовою особою, достовірно знаючи, що комплексні інженерні послуги (паспортизація малих річок та водойм) водних об`єктів, у тому числі щодо: «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр А) у Деснянському районі м. Києва» орієнтовною площею по узрізу води 1,1 га./довжина, м.; «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр Б) у Деснянському районі м. Києва» орієнтовною площею по узрізу води 2,5 га./довжина, м.; «Штучна водойма на вул. Електротехнічна (кар`єр 2) у Деснянському районі м. Києва» орієнтовною площею по узрізу води 1,1 га./довжина, м.; «Штучна водойма - озеро Небреж у Дарницькому районі м. Києва» орієнтовною площею по узрізу води 1,6 га./довжина, м.; «Штучна водойма Корольок (Позняки) - без назви (оз. Жандарка) у Дарницькому районі м. Києва» орієнтовною площею по узрізу води 5,1 га./довжина, м. - не надані, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно внесла до офіційних документів, а саме: актів приймання наданих послуг № 1, № 2, № 3, № 4 завідомо неправдиві відомості, про надані послуги, у тому числі щодо водних об`єктів: «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр А) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр Б) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма на вул. Електротехнічна (кар`єр 2) у Деснянському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Небреж у Дарницькому районі м. Києва»; «Штучна водойма Корольок (Позняки) - без назви (оз. Жандарка) у Дарницькому районі м. Києва»,у результаті чого на розрахунковий рахунок ТОВ «ЦТГТ» безпідставно перераховано бюджетні кошти щодо водних об`єктів: «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр А) у Деснянському районі м. Києва» у сумі 22 913,00 (двадцять дві тисячі дев`ятсот тринадцять) гривень; «Штучна водойма на просп. Генерала Ватутіна (кар`єр Б) у Деснянському районі м. Києва» у сумі 52 057,00 (п`ятдесят дві тисячі п`ятдесят сім) гривень; «Штучна водойма на вул. Електротехнічна (кар`єр 2) у Деснянському районі м. Києва» у сумі 64 573,00 (шістдесят чотири тисячі п`ятсот сімдесят три) гривні; «Штучна водойма - озеро Небреж у Дарницькому районі м. Києва» у сумі 33 328,00 (тридцять три тисячі триста двадцять вісім) гривень; «Штучна водойма Корольок (Позняки) - без назви (оз. Жандарка) у Дарницькому районі м. Києва» у сумі 106 233,00 (сто шість тисяч двісті тридцять три) гривень.

Своїми діями ОСОБА_6 здійснила привласнення бюджетних коштів, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивим відомостей, на загальну суму 279 104,00 (двісті сімдесят дев`ять тисяч сто чотири) гривні, тим самим завдала матеріальну шкоду територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради на зазначену суму.

Таким чином ОСОБА_6 підозрюється у привласненні чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191 КК України.

Крім того, ОСОБА_6 перебуваючи на посаді директора ТОВ «ЦТГТ», являючись службовою особою, достовірно знаючи, що комплексні інженерні послуги (паспортизація малих річок та водойм) водних об`єктів, у тому числі щодо: «Озеро Єрик у Голосіївському районі м. Києва» орієнтовною площею по узрізу води - 18,9 га./довжина, м.; «Штучна водойма - озеро Мартишів на території садівницьких товариств Осокорків у Дарницькому районі м. Києва» орієнтовною площею по узрізу води - 27,3 га./довжина, м. - не надані, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно внесла до офіційних документів, а саме: актів приймання наданих послуг № 1, № 2, № 3, № 4 завідомо неправдиві відомості, про надані послуги, у тому числі щодо водних об`єктів: «Озеро Єрик у Голосіївському районі м. Києва»; «Штучна водойма - озеро Мартишів на території садівницьких товариств Осокорків у Дарницькому районі м. Києва», у результаті чого на розрахунковий рахунок ТОВ «ЦТГТ» безпідставно перераховано бюджетні кошти щодо водних об`єктів: «Озеро Єрик у Голосіївському районі м. Києва» у сумі 393 687,00 (триста дев`яносто три тисячі шістсот вісімдесят сім) гривень; «Штучна водойма - озеро Мартишів на території садівницьких товариств Осокорків у Дарницькому районі м. Києва»у сумі 568 659,00 (п`ятсот шістдесят вісім тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять)гривень.

Своїми діями ОСОБА_6 здійснила привласнення бюджетних коштів, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивим відомостей, на загальну суму 962 346,00 (дев`ятсот шістдесят дві тисячі триста сорок шість) гривень, тим самим завдала матеріальну шкоду територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради на зазначену суму.

Таким чином ОСОБА_6 підозрюється у привласненні чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.

Крім того, ОСОБА_6 перебуваючи на посаді директора ТОВ «ЦТГТ», являючись службовою особою, достовірно знаючи, що комплексні інженерні послуги (паспортизація малих річок та водойм) водних об`єктів, у тому числі щодо «Штучна водойма - озеро Тягле у Дарницькому районі м. Києва» орієнтовною площею по узрізу води - 137 га./довжина, м. - не надані, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно внесла до офіційних документів, а саме: актів приймання наданих послуг № 1, № 2, № 3, № 4 завідомо неправдиві відомості, про надані послуги, у тому числі щодо водного об`єкту ««Штучна водойма - озеро Тягле у Дарницькому районі м. Києва», у результаті чого на розрахунковий рахунок ТОВ «ЦТГТ» безпідставно перераховано бюджетні кошти щодо водного об`єкту «Штучна водойма - озеро Тягле у Дарницькому районі м. Києва» у сумі 2 853 710,00 (два мільйони вісімсот п`ятдесят три тисячі сімсот десять) гривень.

Своїми діями ОСОБА_6 здійснила привласнення бюджетних коштів, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивим відомостей, на загальну суму 2 853 710,00 (два мільйони вісімсот п`ятдесят три тисячі сімсот десять) гривень, тим самим завдала матеріальну шкоду територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради на зазначену суму.

Таким чином ОСОБА_6 підозрюється у привласненні чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у особливо великих розмірах тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Повідомлення про підозру ОСОБА_6 вручено в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 135 КПК України, а саме шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - - «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також вручено її захиснику.

Разом з цим, 31.10.2024 відповідно до п. 8 ст. 135 КПК України повідомлення про підозру ОСОБА_6 та повістки про виклик останньої на 04.11.2024, 05.11.2024 та 06.11.2024 опубліковано на сайті «Офіс Генерального прокурора».

04 - 06.11.2024 ОСОБА_6 на допит в якості підозрюваної не з`явилась та не повідомила поважних причин свого неприбуття. Станом на теперішній час, будь-яких відповідей на належне повідомлення про підозру до органу слідства від ОСОБА_6 не надходило, що свідчить про її умисне ухилення від явки до органів досудового розслідування.

07.11.2024 підозрювану ОСОБА_6 оголошено у розшук, про що винесено постанову про оголошення підозрюваної у розшук.

У ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні також проведено слідчі та розшукові дії, спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_6 а саме: направлено доручення оперативним підрозділам.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих їй правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами допитів свідків у вказаному кримінальному провадженні; матеріалами, вилученими у ході тимчасового доступу до речей і документів від 06.03.2023; матеріалами реєстраційної справи ТОВ «ЦТГТ», вилученими у ході тимчасового доступу до речей і документів від 09.06.2023; протоколом огляду документів від 23.05.2023; висновком експерта № 240 (за матеріалами проведення економічної експертизи) від 19.08.2023; висновком експерта № СЕ-19/111-24/30734-ПЧ від 05.06.2024.

Таким чином, під час досудового розслідування, були встановлені обставини, які вказують на вчинення ОСОБА_6 інкримінованих їй кримінальних правопорушень.

Необхідність обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Зокрема, у зв`язку з повідомленням ОСОБА_6 про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, з метою забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на свідків кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчините інше кримінальне правопорушення, потребується обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з наступних підстав, як-то:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_6 , 25.12.2020 о 21:53 виїхала за межі території України через прикордонний пункт перетину «Бачівськ» та наразі перебуває на території рф4

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що ОСОБА_6 , розуміючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, наслідки та ризик втечі для неї, може здійснити вплив на свідків, їх майно та родини, може погрожувати свідкам, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали або будуть надавати під час досудового розслідування та в суді;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, підтверджується тим, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може вчинити інший однорідний злочин, або інші злочини.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_6 , у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що обрання відносно неї іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, створить передумови для переховування останньої від органів досудового розслідування або суду. Більше того, за таких обставин ОСОБА_6 , отримає можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Слід також зазначити, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є неможливим серед іншого через те, що ОСОБА_6 наразі перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором (рф).

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до органу досудового розслідування не було звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваної покладених на неї обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити її до органу досудового розслідування, чи в суд на першу вимогу.

Зазначені ризики та неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів підтверджується показаннями свідків та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

За таких обставин застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти цим ризикам, також суворість покарання за кримінальні правопорушення та особистість підозрюваної свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваної у цьому випадку можуть бути визнані нею менш небезпечними ніж кримінальне переслідування.

З метою запобігання переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні, необхідно останній обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

ІІ. ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Прокурор у судовому засіданні подане клопотання підтримав з вказаних у ньому передумов.

Захисник у судовому засіданні зауважив, що у провадженні не є дійсними обставини регламентовані ч. 1 ст. 42, п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК, відповідно це клопотання слід відхилити.

Щодо участі підозрюваної особи в розгляді клопотання, то слід вказати наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 193 КПК розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю підозрюваного, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.Відповідно, хоча ч. 6 ст. 193 КПК уможливлює проведення судового розгляду клопотання про тримання під вартою за відсутності підозрюваного, але вона не містить правила, виходячи з якого слідчий суддя не повинен дотримуватися вимог ч. 1 ст. 187 КПК стосовно обов`язкового здійснення виклику підозрюваного.

Підозрювана перебуває натериторії держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором - РФ.

Згідно ч. 8 ст. 135 КПК повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Суд інформував підозрювану особу про цей процес у порядку ч. 8 ст. 135 КПК, про що свідчать дані публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Отже, в аспекті встановлення факту повідомлення про час та місце розгляду справи, слід зауважити, що у національному законодавстві та судовій практиці може застосовуватися такий засіб юридичної техніки, як юридична фікція (legal fiction), тобто умовно прийнятий факт, що не може бути спростований у процесі доказування та беззаперечно приймається за істину (має імперативний характер), зовнішньою формою якого є норми матеріального та процесуального права, оскільки застосування юридичних фікцій має на меті забезпечення принципу правової визначеності та, головним чином, спрямовано на фіксацію виконання уповноваженим суб`єктом певного обов`язку у визначених законом випадках.

У цій справі виконано усі визначені КПК України дії, спрямовані на повідомлення підозрюваної особи про цей розгляд, а тому вважається, що цей учасник повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

ІІІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПИТАННЯ

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України), та у відношенні питання щодо визначення запобіжного заходу передбачає наступне:

- запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України);

- під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України);

- метою застосування запобіжного заходу, згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується;

- підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 передбачених цим Кодексом;

- при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний, згідно ст. 178 КПК України, оцінити в сукупності всі обставини щодо підозрюваного, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; 3) вік та стан здоров`я; 4) міцність соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію; 7) майновий стан; 8) наявність судимостей; 9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися раніше; 10) наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

ІV. ОЦІНКА СЛІДЧОГО СУДДІ

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.

Порядок встановлений КПК України (процесуальний порядок, форма, процедура), як певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (див. постанову Верховного суду України від 16 березня 2017 року у справі № 671/463/15-к) та безпосередньо з питання порушеного заявниками у даному зверненні (обрання запобіжного заходу) регламентує потребу надати відповіді на такі питання перед розглядом питання щодо виду самого заходу, як-то:

(а) щодо набуття статусу підозрюваного у кримінальному провадженні

Згідно з ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Велика Палата Верховного Суду у поставі від 11 грудня 2019 року у справі № 536/2475/14-к зазначила, що викладена в письмовому повідомленні підозра служить підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених ст. 42 КПК України.

Дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання та за відсутності відомостей про її місце перебування, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 42, ст. 135 КПК України, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складання такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.

Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває натериторії держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з ч. 1, 2, 4 - 7 цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

З матеріалів клопотання вбачається, що повідомлення про підозру опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр».

Отже, слідчий суддя вважає, що у провадженні доведено вжиття можливих заходів для доведення до відома підозрюваної особи фактів складання повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин у порядку, передбаченому КПК України.

(b) щодо наявності підстав для розгляду клопотання за відсутності підозрюваної особи

Аналіз ч. 6 ст. 193 КПК України дозволяє зробити висновок, що під час вирішення питання обрання запобіжного заходу у порядку цієї норми слідчому, прокурору необхідно довести, а слідчому судді достатньо встановити, що певна особа переховується на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, тобто РФ.

В цьому випадку з`ясовано, підозрювана особа перебуває в РФ.

Згідно ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).

На виконання вимог ст. 135 КПК України у зв`язку з тим, що підозрювана особа перебуває в РФ повістки про її виклик до слідчого в дати вказані в розділі І цієї ухвали опубліковані в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Водночас, як зазначив Верховний Суд у постанові від 05 квітня 2021 року у справі № 328/1109/19, під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо).

Суд встановив, що в цьому провадженні у відношенні підозрюваної особи є достатні підстави вважати можливою її обізнаність, з огляду на вжиті стороною обвинувачення дії, визначені ст. 135 КПК України, про:

- здійснення щодо неї кримінального провадження, свій статус у ньому, а також покладені процесуальні обов`язки та необхідність їх виконання;

- виклик до органу досудового розслідування щонайменше двічі.

Ці ж дані засвідчують собою, факт не прибуття підозрюваної особи у зазначені в оголошення в газеті дати до органу досудового розслідування, не надання доказів поважності причин неприбуття.

За вказаних обставин, слід дійти висновку про наявність достатніх підстав вважати, що підозрювана особа переховується від органу досудового розслідування в РФ з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Ба більше, за рішенням слідчого підозрювану особу оголошено в розшук.

Кримінальний процесуальний закон не містить визначень понять «розшук» та «міжнародний розшук». Водночас «розшук» можна витлумачити як комплекс слідчих та оперативно-розшукових заходів, здійснюваних компетентними органами та спрямованих на встановлення місцезнаходження особи з метою виконання завдань кримінального провадження.

Отже, «розшук» є більш широким інститутом по відношенню до «міжнародного розшуку», який є його кваліфікованим різновидом.

Тим самим, оголошення особи в розшук є супутнім додатковим фактором, котрий вказує на наявність підстав для розгляду клопотання у порядку ч. 6 ст. 193 КПК поряд із даними про перебування в РФ з метою ухилення, оскільки сам факт перебування особи в розшуку уже вказує на те, вона ухиляється від правосуддя, позаяк академічний тлумачний словник Української мови передбачає, що розшук (юр.) - це система слідчих та оперативних заходів щодо виявлення злочинця, який зник.

Враховуючи, що ОСОБА_6 набула статусу підозрюваної у даному кримінальному провадженні, а також факт того, що вона перебуває в РФ та оголошена у розшук, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваної відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.

У підсумку, вирішуючи по суті саме питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, слідчий суддя має з`ясував наявність ряду наступних обставин:

(і) характеристика особи

Перелік обставин, які б свідчили «за» або «проти» обрання запобіжного заходу, може бути лише приблизним і не є вичерпним. З огляду на це, у кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини з числа передбачених ст. 178 вказаного Кодексу.

В цій ситуації відносно підозрюваної особи установлено такі дані, як-то: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроджена РФ, громадянка України, заміжня, останнє відоме місце проживання в Україні: АДРЕСА_2 , раніше не судима.

(іі) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення

Винятково законами України визначаються діяння, які є кримінальними правопорушеннями (п. 22 ст. 92 Конституції України), зокрема ним (злочином) є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину (ч. 1 ст. 11 КК України).

Таким чином, застосуванню запобіжного заходу має передувати підозра у вчиненні кримінального правопорушення, тобто діяння, яке підпадає під ознаки діянь, передбачених Особливою частиною КК, оскільки Верховний Суд України у пункті 10 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25 квітня 2003 року № 4 зауважив, що розглядаючи питання щодо запобіжного заходу, суддя з`ясовує, чи є підозра у вчиненні особою злочину обґрунтованою, тобто чи є встановлені у визначеному законом порядку достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину, вчиненого саме цією особою (ними можуть бути заяви й повідомлення про злочин, документи, складені за результатами оперативно-розшукової діяльності, протоколи слідчих дій, висновки експертиз тощо).

При цьому, саме поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК України), а відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, п. 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від ІНФОРМАЦІЯ_3 ) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, § 32). Під поняттям «обґрунтованої підозри» у скоєнні кримінального правопорушення розуміється «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин» («Ilgar Mammadov v. Azerbaijan», заява № НОМЕР_1 , від ІНФОРМАЦІЯ_5 , § 88, ІНФОРМАЦІЯ_6 ).

Вирішення питання про наявність «обґрунтованої підозри» потребує встановлення: (і) фактичної складової, що включає наявність фактичних обставин, що вказують на причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення; (іі) матеріально-правової складової, що включає наявність у діянні особи складу певного правопорушення за національним кримінальним законом.

Для дотримання фактичної складової підозри щодо причетності особи до вчинення кримінального правопорушення необхідна наявність певних об`єктивних підстав (фактів або інформації), на основі яких можна небезпідставно стверджувати, що відповідна особа могла вчинити злочин. Наявність таких «об`єктивних підстав» має підтверджуватися певними відомостями чи доказами, які повинні відповідати вимогам належності та допустимості, при цьому бути достатніми для висновку про причетність певної особи до вчинення конкретного кримінального правопорушення.

Слідчий суддя виходить з того, що:

(1) докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об`єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (див. постанову ККС ВС від 28 березня 2019 року у справі № 154/3213/16), у той час, як процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2 ст. 84 КПК України),

(2) слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу з урахуванням того, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для обґрунтування засудження чи для навіть пред`явлення обвинувачення; це досягається на наступній стадії кримінального розслідування (див. рішення «Murray v. the United Kingdom», заява № 18731/91, від ІНФОРМАЦІЯ_7 , §55, ІНФОРМАЦІЯ_8 «K.-F. v. GERMANY», заяви № 144/1996/765/962, від ІНФОРМАЦІЯ_9 ).

Згідно повідомлення про підозру в цій справі підозрювану особу повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК за обставин описаних у п. І ухвали.

Відповідно проаналізувавши долучені до клопотання документи за своїм внутрішнім переконанням, у порядку ст. 94 КПК України, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, слідчий суддя вважає, що наявні у провадженні фактичні дані, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (протоколи слідчих дій, висновки експертів та інші документи) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких їй повідомлено про таку підозру, оскільки в своїй сукупності вказують на існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити такі правопорушення.

У зв`язку з чим, вважати підозру явно неприйнятною неможливо, оскільки стороною обвинувачення надано важливі відомості (протоколи слідчих дій, інші документи), які вказують на те, що причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною.

В той час, як сама обґрунтована підозра, згадана в статті 5 § 1(c) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії (йдеться про стадію вирішення питання щодо того чи іншого запобіжного заходу). Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, в якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування.

(ііі) щодо ризиків, передбачених статтею 177 КПК України

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання наявним ризикам, у той час як підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення підозрюваним зазначених дій.

Достовірність ризиків може бути встановлена шляхом перевірки відомостей про: 1) наявність документів, які дають змогу виїхати за межі країни; 2) майновий стан особи, який дає змогу існувати в умовах переховування, у тому числі за межами країни; 3) наявність громадянства іншої держави або документів, які дають право тимчасово чи постійно проживати на території іншої країни; 4) наявність членів родини, які проживають на території іншої країни та можуть надати тимчасовий чи постійний притулок підозрюваному; 5) наявність можливості (службове становище, безпосереднє знайомство, родинні зв`язки, матеріальний вплив тощо) впливу на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні; 6) інші обставини, які вказують на достовірність ризиків, - та повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин кожного кримінального провадження.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного.

З його урахуванням слідчий суддя погоджується з доводами клопотання про наявність ризиків вказаних у клопотанні та наведених у п. І ухвали. Дійсність вказаних ризиків слідчим суддею оцінено у світлі факторів, пов`язаних з характером особи підозрюваного, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, та того, що вони належним чином вмотивовані прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.

(іv) можливість застосування альтернативних запобіжних заходів

Згідно зі ст. 194 КПК України наявність ризику є підставою для застосування запобіжного заходу, а тому визначаючись з тим, який саме запобіжний захід на даному етапі у кримінальному провадженні убезпечить від його настання, слідчий суддя ураховує таке.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена п. 1 -3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

З огляду на викладене слідчий суддя у ракурсі установлених фактичних обставин уважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є достатнім заходом забезпечення кримінального провадження, таким, потреба у застосуванні якого, на сьогодні є дійсною, та сприймає його застосування, як доречне (слушне) в цей час, адже саме він (1) буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та (2) зможе запобігти ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України, та які були встановлені судом.

(v) висновок

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

За змістом частини 4 статті 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Враховуючи доведення прокурором наявність обставин визначених ст. 177 КПК України (ризики), як і факту обґрунтованості підозри, а також наявність достатніх підстав вважати, що з метою ухиляння від органу досудового розслідування підозрюваний перебуває в РФ та оголошена в розшук, слідчий суддя вважає наявними підстави для обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Відповідно до частини 4 статті 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі частини 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.

З цих підстав та керуючись статтями 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд постановив:

клопотання - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання з його участю про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17:45 год. 09 грудня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1