Постанова

від 04.12.2024 по справі 905/1821/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 905/1821/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 (головуючий - Пуль О.А., судді - Лакіза В. В., Мартюхіна Н. О.) і рішення Господарського суду Донецької області від 11.02.2021 (суддя Шилова О. М.) у справі

за позовом в.о. керівника Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області

до: (1) Селидівської міської ради Донецької області (Селидівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області), (2) Фермерського господарства «Агро-Люкс»

про визнання незаконним рішення, визнання недійсним договору оренди землі; зобов`язання повернути земельну ділянку

(за участю прокурорів - Круш Т.О., Сущенко В.А. )

Обставини встановлені судами

1. 03.12.2013 між Селидівською міською радою (орендодавець, далі - Рада, відповідач-1) та ОСОБА_2 (орендар, далі - ОСОБА_2 ) укладені два договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства строком на 7 років, а саме:

- договір №54 оренди земельної ділянки загальною площею 34,0320 га, кадастровий номер 1413800000:02:000:1550 (далі - земельна ділянка 34,0320 га) (далі - договір №54);

- договір № 55 оренди земельної ділянки загальною площею 6,7754 га, кадастровий номер 1413800000:02:000:1546 (далі - земельна ділянка 6,7754 га) (далі - договір №55).

2. Право оренди ОСОБА_2 за обома договорами оренди зареєстровано 21.12.2013.

3. 23.01.2014 ОСОБА_2 зареєстрував Фермерське господарство «Агро-Люкс» (далі - ФГ «Агро Люкс», відповідач-2).

4. Рада рішенням від 24.06.2015 №6/63-1493 (далі - рішення №6/63-1493), зокрема: (1) передала ФГ «Агро Люкс» в оренду строком на 10 років для ведення фермерського господарства земельні ділянки площею 20,6388 га кадастровий номер 1413800000:02:000:1570 та площею 6,7754 га; (2) вирішила вважати таким, що втратило чинність, рішення №6/41-1055 від 16.10.2013 про передачу в оренду земельних ділянок ОСОБА_2 ; (3) припинила дію договорів №54 та №55.

5. Додатковими угодами від 09.09.2015 №162 та № 161 сторони за взаємною згодою розірвали договір №54 та договір № 55 відповідно.

6. ОСОБА_2 повернув земельні ділянки площею 34,0320 га та площею 6,7754 га Раді за актами приймання-передачі від 09.09.2015.

7. На виконання рішення №6/63-1493 09.09.2015 між Радою та ФГ «Агро Люкс» укладений договір №164 (далі - договір №164) оренди земельної ділянки площею 6,7754 га для ведення фермерського господарства строком на 10 років. Право оренди ФГ «Агро Люкс» зареєстровано 21.09.2015.

8. Також ФГ «Агро Люкс» отримало в оренду земельну ділянку площею 20,6388 га з кадастровим номером 1413800000:02:000:1570 (утворена внаслідок поділу земельної ділянки площею 34,0320 га, яка раніше перебувала в оренді ОСОБА_2 за договором №54).

Узагальнений зміст позовних вимог та підстав позову

9. В.о. керівника Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Ради та ФГ «Люкс Агро» про: (1) визнання незаконним рішення №6/63-1493 в частині передачі в оренду ФГ «Люкс Агро» земельної ділянки 6,7754 га; (2) визнання недійсним договору №164; (3) зобов`язання ФГ «Агро-Люкс» повернути Раді земельну ділянку 6,7754 га.

10. Позов мотивований тим, що у порушення вимог частини 1 статті 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) в оренду ФГ «Агро Люкс» була передана земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів.

Короткий зміст оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

11. Господарський суд Донецької області рішенням від 11.02.2021, яке залишив без змін Східний апеляційний господарський суд постановою від 26.09.2024, в позові відмовив.

12. Суди обох інстанцій констатували, що вимога про скасування рішення №6/63-1493, яке вичерпало дію фактом виконання, є неефективним способом захисту, оскільки її задоволення не призведе до поновлення прав територіальної громади.

13. Земельна ділянка 6,7754 га була отримана ОСОБА_2 в оренду у 2013 році для створення ФГ «Люкс Агро», яке і стало фактичним користувачем цієї земельної ділянки. Отже, на момент державної реєстрації ФГ «Агро-Люкс», прийняття рішення №6/63-1493 та укладення договору №164 земельна ділянка 6,7754 га перебувала в оренді у засновника відповідача-1 - ОСОБА_2 за договором № 55, за яким останній отримав цю ділянку в оренду саме з метою створення фермерського господарства. У зв`язку з чим відповідачами при укладенні спірного договору оренди не допущено стверджуване прокурором порушення порядку передачі в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Касаційна скарга

14. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, прокурор звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

15. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення:

- статей 1, 7, 8, 12 Закону України «Про фермерське господарство», статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України, без урахування висновків щодо застосування цих норм стосовно використання права на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянином один раз та можливості додаткового отримання земельних ділянок фермерським господарством лише на конкурентних засадах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц, від 03.04.2019 у справі № 621/2501/18, від 15.01.2020 у справі № 627/1351/18, Верховного Суду від 13.06.2023 у справі № 908/1445/20, від 07.06.2023 у справі № 922/3737/19, від 14.03.2023 у справі № 922/1974/19, від 07.03.2023 у справі № 922/3108/19, від 27.08.2020 у справі № 922/1948/19;

- статей 16, 21 Цивільного кодексу України, ст. 152, 153 ЗК України, без урахування висновків щодо застосування цих норм стосовно можливості оскарження рішень органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів та повернення земельних ділянок, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (пункт 143), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 99), від 07.04.2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 46), від 30.05.2018 у справі № 923/466/17, від 12.03.2024 у справі № 927/1206/21.

16. Суди попередніх інстанцій не врахували, що на момент прийняття оскаржуваного рішення та укладення спірного договору оренди положення ЗК України та Закону України «Про фермерське господарство» (далі - Закон № 973-IV) унеможливлювали позаконкурсне набуття землі для ведення фермерського господарства юридичними особами. Без проведення земельних торгів здійснюється передача земельної ділянки громадянину саме для створення фермерського господарства, а не фермерському господарству як юридичній особі. Після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання земельних ділянок виключно на конкурентних засадах.

17. Суди не надали правову оцінку тому факту, що ОСОБА_2 відмовився від оренди спірної земельної ділянки шляхом припинення дії договору №55. Отже, у спірних правовідносинах укладення нового договору оренди з юридичною особою, членом якої є колишній орендар земельної ділянки 6,7754 га, ніяким чином не впливає на вимоги закону щодо отримання права оренди на конкурентних засадах.

Позиція Верховного Суду

18. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19. Як встановлено судами, 03.12.2013 ОСОБА_2 , як орендар, уклав із Радою договір оренди земельної ділянки 6,7754 га, а 21.12.2013 за ОСОБА_2 зареєстровано право оренди цієї земельної ділянки.

20. 23.01.2014 ОСОБА_2 зареєстрував ФГ «Агро-Люкс» .

21. Згідно зі статтею 8 Закону № 973-IV (у редакції, чинній на момент реєстрації фермерського господарства) після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

22. Відповідно до частини 1 статті 12 Закону № 973-IV землі фермерського господарства можуть складатися із, зокрема, земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

23. За усталеними правовими висновками Верховного Суду комплексний аналіз положень статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону № 973-IV свідчить про те, що після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації. Отже, з дати державної реєстрації користувачем земельної ділянки є фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Подібні висновки неодноразово викладались Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц, від 27.03.2019 у справі № 574/381/17-ц, від 26.08.2019 у справі № 628/778/18, від 02.10.2019 у справі № 922/538/19.

24. Отже, після державної реєстрації ОСОБА_2 на базі земельної ділянки 6,7754 га ФГ «Агро-Люкс», останнє стало користувачем спірної земельної ділянки, тому до нього перейшли й права та обов`язки орендаря цієї земельної ділянки за договором оренди, укладеним ОСОБА_2 .

25. Суди встановили, що предметом укладеного між Радою та ФГ «Агро-Люкс» договору №164 була саме земельна ділянка 6,7754 га, яка раніше перебувала в оренді у ОСОБА_2 та на базі якої останній заснував вказане фермерське господарство.

26. З огляду на наведене обставина укладення між Радою та ФГ «Агро-Люкс» окремого договору оренди земельної ділянки 6,7754 га не спростовує обставини переходу права користування земельною ділянкою до цього фермерського господарства від його засновника, яке відбулося в силу закону.

27. Звідси законними та обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що земельна ділянка 6,7754 га не підлягала передачі відповідачу-2 на конкурентних засадах. Отже, при укладенні договору №164 сторони не допустили стверджуваного прокурором порушення вимог частини 1 статті 134 ЗК України.

28. Верховний Суд відхиляє посилання прокурора на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Великої Палати Верховного Суду в постановах від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц, від 03.04.2019 у справі № 621/2501/18, від 15.01.2020 у справі № 627/1351/18, Верховного Суду в постановах від 13.06.2023 у справі № 908/1445/20, від 07.06.2023 у справі № 922/3737/19, від 14.03.2023 у справі № 922/1974/19, від 07.03.2023 у справі № 922/3108/19, від 27.08.2020 у справі № 922/1948/19, які стосуються процедури отримання земельної ділянки державної або комунальної власності громадянином для створення фермерського господарства, оскільки законність отримання земельної ділянки 6,7754 га ОСОБА_2 прокурор у межах даної справи не оспорює.

29. З огляду на відсутність правових підстав для задоволення позову прокурора по суті Верховний Суд не оцінює та не розглядає доводи касаційної скарги щодо неврахування судами висновків Верховного Суду стосовно порядку оскарження рішень органів місцевого самоврядування як такі, що не мають правового значення для вирішення даного спору.

30. Отже, доводи касаційної скарги, що слугували підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

32. Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

33. Звертаючись із касаційною скаргою, прокурор в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не довів неправильного застосування останніми норм матеріального і порушення норм процесуального права, які призвели до прийняття незаконних судових рішень.

34. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Розподіл судових витрат

35. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 і рішення Господарського суду Донецької області від 11.02.2021 у справі № 905/1821/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Зуєв В.А.