Ухвала

від 27.11.2024 по справі 705/4763/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 705/4763/22

провадження № 61-8973 сво 24

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Крата В. І., Червинської М. Є.,

розглянув справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна

в особі Державної казначейської служби України, третя особа - Черкаський апеляційний суд, про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 18 березня 2024 року у складі судді Линдюка В. С. та постанову Черкаського апеляційного суду від 22 травня 2024 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Новікова О. М., Сіренка Ю. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Держави України в особі Державної казначейської служби України, третя особа - Черкаський апеляційний суд,

про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 29 липня 2022 року нею було подано до Черкаського апеляційного суду інформаційний запит, відповідь на який не було надано у п`ятиденний строк, визначений статтею 20 Закону України

«Про доступ до публічної інформації».

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2022 року в адміністративній справі № 580/3473/22 за її позовом визнано протиправною бездіяльність Черкаського апеляційного суду щодо розгляду її інформаційного запиту від 29 липня 2022 року й зобов`язано надати їй повну та всебічну запитувану інформацію. Однак Черкаським апеляційним судом не надано відповідь на її інформаційний запит навіть на день набрання рішенням суду законної сили - 14 листопада 2022 року, тобто після трьох місяців із дня звернення із таким інформаційним запитом.

Позивач уважала, що Черкаським апеляційним судом їй завдано моральної шкоди, яка полягає у відсутності належного та своєчасного реагування судом на поданий нею інформаційний запит. Розмір шкоди оцінено нею у 12 000,00 грн, із розрахунку 4 000,00 грн за кожен місяць порушеного права.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила суд стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на її користь

12 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

У результаті задоволення відводів та самовідводів суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області, Христинівського міськрайонного суду Черкаської області, Монастирищенського районного суду Черкаської області, Жашківського районного суду Черкаської області, Маньківського районного суду Черкаської області, Тальнівського районного суду Черкаської області, Катеринопільського районного суду Черкаської області, Звенигородського районного суду Черкаської області цивільна справа № 705/4763/22 неодноразово передавалася на розгляд до іншого суду найбільш територіально наближеного

в порядку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 31 ЦПК України.

На підставі Розпорядження голови Звенигородського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2024 року справу № 705/4763/22 було передано

до Ватутінського міського суду Черкаської області в зв`язку з неможливістю призначення суддів у Звенигородському районному суді Черкаської області

для її розгляду.

06 березня 2024 року вказана справа надійшла до Ватутінського міського суду Черкаської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 18 березня 2024 року, з урахуванням ухвали цього самого суду від 19 квітня 2024 року про виправлення описки, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що ненадання апеляційним судом відповіді на її інформаційний запит могло змінити плин її життя, негативно вплинути

на її стосунки з оточуючими та зумовити появу інших незручностей. Сам по собі факт порушення прав позивача на отримання запитуваної інформації

від Черкаського апеляційного суду за відсутності доведеної наявності втрат немайнового характеру, не є правовою підставою для відшкодування моральної шкоди, так як її наявність та розмір, відповідно до загальних засад змагальності цивільного процесу, підлягає доведенню особою, яка порушує питання

про її відшкодування. При цьому ініціювання позивачем судового розгляду

в зв`язку з реалізацією права на судовий захист своїх прав та інтересів не може вважатися таким, що безумовно призводить до завдання моральної шкоди.

Також позивачем не доведено, що запитувана нею інформація мала для неї надважливе значення, а тривале її ненадання спричинило погіршення самопочуття, серйозні зміни в її психоемоційному стані. У національному законодавстві є дієвий механізм виконання судових рішень в адміністративних справах, передбачений статтею 382 КАС України, але позивачем не надано відомостей, що вона зверталася до Черкаського окружного адміністративного суду з клопотанням

про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі

№ 580/3474/22.

Районний суд зазначив, що рішення Європейського суду з прав людини

(далі - ЄСПЛ) від 03 жовтня 2019 року у справі «Нестеренко та інші проти України» (заява № 26256/11 та 3 інші) не є релевантним до обставин справи,

що розглядається судом, а тому позивач помилково здійснила розрахунок заподіяної моральної шкоди за витрачений час на відновлення порушеного права за аналогією розрахунку, здійсненого у цьому рішенні.

Пославшись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19), відповідно до якої відшкодування моральної шкоди не повинно призводити до безпідставного збагачення особи, районний суд указав, що створення формальних передумов для відшкодування моральної шкоди як способу отримання позивачем матеріальної вигоди є несумісним із завданням цивільного судочинства, принципом добросовісності використання процесуальних прав та здійснення процесуальних обов`язків.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 22 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 18 березня 2024 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився із висновком районного суду, що сам по собі факт визнання протиправною бездіяльності Черкаського апеляційного суду, що полягає у ненаправленні позивачу відповіді на інформаційний запит від 29 липня 2022 року, що встановлено рішенням Черкаського окружного адміністративного суду

від 14 жовтня 2022 року у справі № 580/3473/22, не може слугувати безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки відсутні докази розладу здоров`я позивача внаслідок душевних страждань чи моральних переживань,

які виникли в результаті зазначених подій. Порушення прав людини чи погане поводження з нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції, проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання

або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить

від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій,

їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки

та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Прийняття судом адміністративної юрисдикції рішення на користь позивача

є достатнім для відновлення її порушених прав і, відповідно, достатнім для відшкодування шкоди, оскільки порушення органами державної влади прав

та законних інтересів громадян не завжди має обов`язковий наслідок відшкодування на їх користь шкоди у вигляді грошових коштів.

Черкаським окружним адміністративним судом у справі № 580/3473/22 встановлено, що допустимих та належних доказів того, що протиправна бездіяльність Черкаського апеляційного суду вплинула на стан здоров`я позивача та зумовила фізичні, душевні, психічні страждання останнього, нею не надано,

а самого лише посилання на наявність моральних страждань та причинний зв`язок із оскаржуваними розпорядженнями відповідача недостатньо для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до суду касаційної інстанції

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 18 березня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду

від 22 травня 2024 року й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що: судами застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених

у постановах Верховного Суду, належним чином не досліджено й не оцінено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Крім цього, справу розглянуто

і вирішено неповноважним складом суду й в ухваленні судового рішення брали участь судді, яким було заявлено обґрунтований відвід (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі. Витребувано справу з суду першої інстанції.

У липні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2024 року справу призначено

до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2024 року вищевказану справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

11 жовтня 2024 року згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду вказану справу призначено судді-доповідачеві: Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Червинська М. Є., Синельников Є. В., Фаловська І. М., Крат В. І., Грушицький А. І.

14 жовтня 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1

про відвід суддів, сформована в підсистемі «Електронний Суд», в якій вона просила відвести суддів Верховного Суду: Фаловську І. М. та Синельникова Є. В. від участі

у розгляді справи № 705/4763/22.

Згідно з розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду

від 16 жовтня 2024 року № 1223/0/226-24 про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 жовтня 2024 року у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Гулька Б. І. та у зв`язку з перебуванням

у відрядженні судді Червинської М. Є., вказану справу призначено

судді-доповідачеві: Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Грушицький А. І., Крат В. І., Синельников Є. В., Фаловська І. М.

Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду: Фаловської І. М., Синельникова Є. В. від участі у розгляді справи № 705/4763/22 визнано необґрунтованою. Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду: Фаловської І. М., Синельникова Є. В. від участі у розгляді справи

№ 705/4763/22 передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. від 17 жовтня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду: Фаловської І. М., Синельникова Є. В. у справі № 705/4763/22 відмовлено.

29 жовтня 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1

про відвід судді, сформована в підсистемі «Електронний Суд», в якій вона просила відвести суддю Верховного Суду Фаловську І. М. від участі у розгляді справи

№ 705/4763/22.

У зв`язку з відпусткою судді вказана заява судді-доповідачу Луспенику Д. Д. передана 31 жовтня 2024 року.

Згідно з розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду

від 31 жовтня 2024 року про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 жовтня 2024 року на підставі службової записки судді Луспеника Д. Д. вказану справу призначено судді-доповідачеві: Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Грушицький А. І., Гулько Б. І., Крат В. І., Синельников Є. В., Червинська М. Є.

Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Фаловської І. М. від участі у розгляді справи № 705/4763/22 визнано необґрунтованою. Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Фаловської І. М. від участі у розгляді справи № 705/4763/22 передано

для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

01 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1

про відвід судді, сформована в підсистемі «Електронний Суд», в якій вона просила відвести суддю Верховного Суду Синельникова Є. В. від участі у розгляді справи

№ 705/4763/22.

Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Синельникова Є. В. від участі у розгляді справи № 705/4763/22 визнано необґрунтованою. Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Синельникова Є. В. від участі у розгляді справи № 705/4763/22 передано

для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Cинельникова Є. В. від 04 листопада 2024 року заяву про самовідвід судді Синельникова Є. В. задоволено. Відведено суддю Синельникова Є. В. від участі

у розгляді заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Фаловської І. М. від участі у розгляді справи № 705/4763/22. Указану заяву передано на повторний автоматизований розподіл.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. від 04 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1

про відвід судді Верховного Суду Фаловської І. М. від участі у розгляді справи

№ 705/4763/22.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В. від 05 листопада 2024 року визнано подання ОСОБА_1 заяви про відвід судді Верховного Суду Синельникова Є. В. від участі у розгляді вказаної справи зловживанням її процесуальними правами та залишено її без розгляду. Стягнуто

з ОСОБА_1 у дохід державного бюджету штраф у розмірі 3 028,00 грн.

Згідно з розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду

від 12 листопада 2024 року про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 листопада 2024 року на підставі службової записки судді Луспеника Д. Д. вказану справу призначено судді-доповідачеві: Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Грушицький А. І., Гулько Б. І., Синельников Є. В., Фаловська І. М., Червинська М. Є.

Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 листопада 2024 року заяви суддів Верховного Суду Синельникова Є. В.

та Фаловської І. М. про самовідвід задоволено. Відведено суддів Верховного Суду Синельникова Є. В. та Фаловську І. М. за їх заявами від участі у розгляді справи

№ 705/4763/22. Справу передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно з розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду

від 14 листопада 2024 року про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 листопада 2024 року вказану справу призначено судді-доповідачеві: Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Грушицький А. І., Гулько Б. І., Червинська М. Є.

Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду

від 27 листопада 2024 року про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 листопада 2024 року на підставі службової записки судді Луспеника Д. Д. вказану справу призначено судді-доповідачеві: Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Грушицький А. І., Гулько Б. І., Крат В. І., Червинська М. Є.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що Черкаський апеляційний суд є учасником у цій справі, зокрема третьою особою на стороні відповідача,

та апеляційною інстанцією щодо перегляду судових рішень всіх районних судів Черкаської області, у тому числі Ватутінського міського суду Черкаської області, суддею якого працює Линдюк В. С . Останній відмовив у задоволенні її заяви

про його відвід від розгляду даної справи та не заявив самовідвід, чим, на її думку, умисно застосував вибіркове правосуддя.

Черкаський апеляційний суд, який бере участь у справі як третя особа, будучи зацікавленим у розгляді цієї справи, умисно та свідомо проігнорував вимоги щодо заявлення самовідводу від її розгляду. Крім того, Черкаський апеляційний суд

є боржником у виконавчому провадженні № 71197887 із примусового виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2022 року

в адміністративній справі за її позовом до Черкаського апеляційного суду

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто судді Черкаського апеляційного суду мали явний конфлікт інтересів під час розгляду цієї справи, що виключало розгляд справи ним як судом, встановленим законом. Вважає, що апеляційний суд тим самим грубо порушив її права на судовий захист та доступ до правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав.

Отже, оскаржувані судові рішення ухвалено неповноважним складом суду,

що суперечить як практиці ЄСПЛ, Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод (далі - Конвенція), так і національному законодавству.

Вказує, що суди не надали належної оцінки її доводам про обґрунтування вимог щодо наявності підстав для відшкодування моральної шкоди, вибірково застосовано практику Верховного Суду, а також не враховували вимоги спеціального закону, який регулює правовідносини у сфері надання публічної інформації. Черкаським апеляційним судом допущено бездіяльність, яка полягає

у тривалому ненаданні запитуваної нею інформації, а тому вона має право

на відшкодування їй моральної шкоди.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2024 року від Державної казначейської служби України надійшов відзив

на касаційну скаргу, в якому відповідач просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, оскільки її доводи є безпідставними, а оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2024 року про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду мотивована необхідністю відступлення від висновку колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеного у постанові від 11 вересня

2024 року у справі № 705/4897/22 (провадження № 61-372св24), про те, що:

- «наявність у суду апеляційної інстанції статусу третьої особи не може свідчити про об`єктивно обґрунтоване побоювання щодо неупередженості суддів цього суду»;

- «участь у справі суду апеляційної інстанції як третьої особи не є підставою і для визначення підсудності в порядку статті 26 ЦПК України».

Відповідно до вимог пунктів 1 і 2 частини першої статті 411 ЦПК України зазначене вище є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

У даній справі спірне питання: чи може суд апеляційної інстанції розглядати справу (переглядати судові рішення за відповідними апеляційними скаргами), де він виступає учасником справи, і підставою позову про відшкодування моральної шкоди, хоча і з держави, є, на думку позивача, неправомірні дії саме апеляційного суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважав, що це дозволить забезпечити єдність судової практики.

Звертаючись до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом про відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_1 визначила відповідачем - Державу Україна в особі Державної казначейської служби України, а третьою особою - Черкаський апеляційний суд.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2022 року, яке набрало законної сили,

в адміністративній справі № 580/3473/22 її позов до Черкаського апеляційного суду про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії частково задоволено. Під час розгляду цієї адміністративної справи було встановлено, що Черкаським апеляційним судом у порушення вимог

Закону України «Про доступ до публічної інформації» не надано відповіді

на інформаційний запит ОСОБА_1 у визначені законом строки (протягом

5-ти робочих днів із дня його отримання), що стало підставою для задоволення позову ОСОБА_1 і зобов`язання відповідача розглянути цей запит та надати повну запитувану інформацію.

ОСОБА_1 звернулася із апеляційною скаргою на рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 18 березня 2024 року до Черкаського апеляційного суду 16 квітня 2024 року через підсистему «Електронний суд».

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 17 квітня 2024 року визначено склад колегії для розгляду справи

№ 705/4763/22, провадження № 22-ц/821/889/24: Гончар Н. І. (суддя-доповідач), Новіков О. М., Сіренко Ю. В.

Черкаський апеляційний суд ухвалою від 25 квітня 2024 року відкрив апеляційне провадження у цій справі.

29 квітня 2024 року апеляційним судом призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

ОСОБА_1 ,скориставшись своїм процесуальним правом, звернулася

до Черкаського апеляційного суду із заявою про відвід колегії суддів: Гончар Н. І., Новікова О. М., Сіренка Ю. В. від розгляду справи № 705/4763/22.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 08 травня 2024 року заяву

ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Гончар Н. І., Новікова О. М., Сіренка Ю. В. визнано необґрунтованою. Передано вирішення питання про відвід судді, який

не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду в складі судді Карпенко О. В.

від 10 травня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1

від 08 квітня 2024 року про відвід колегії суддів: Гончар Н. І., Новікова О. М., Сіренка Ю. В. В ухвалі суду викладено обґрунтовані мотиви, з яких суддя дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід.

22 травня 2024 року Черкаським апеляційним судом прийнято оскаржувану постанову за наслідками перегляду рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 18 березня 2024 року, яке залишено без змін.

Як стверджує заявник касаційної скарги, предмет позову у цій цивільній справі безпосередньо пов`язаний із наявним конфліктом між нею і Черкаським апеляційним судом, який є учасником справи (третьою особою), щодо бездіяльності Черкаського апеляційного суду під час надання відповіді

на інформаційний запит, яка встановлена рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2022 року, яке набрало законної сили,

в адміністративній справі № 580/3473/22.

Отже, суд апеляційної інстанції (у даному випадку Черкаський апеляційний суд), будучи учасником справи відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України,

а саме третьою особою, не може розглядати справу (переглядати рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою позивача) щодо самого себе.

Разом із тим, у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 705/4897/22 (провадження № 61-372св24) Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, за аналогічних процесуальних обставин заявлення відводу суддям апеляційного суду, де брали участь ті самі учасники справи, що й у справі, яка переглядається, зробив висновок:

«Правова конструкція «суд, встановлений законом» є структурним елементом права на справедливий суд, закріпленого статтею 6 Конвенції, що передбачає дві умови відповідності цьому критерію: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом,

у межах своєї компетенції).

Термін «повноважний склад суду» слід сприймати як наявність повноважень суддів щодо здійснення ними своїх професійних обов`язків: компетентність

у розумінні наявності повноважень на розгляд справ у суді відповідно до предмета спору, вирішення справ судом певної інстанції та судом, який має повноваження

на розгляд справ у межах територіальної юрисдикції, визначеної ЦПК України,

що забезпечує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Неповноважним потрібно вважати склад суду у таких випадках: 1) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді, строк повноважень якого закінчився; справу розглянуто і вирішено особою, яка не є суддею цього суду;

2) справу передано на розгляд судді з порушенням встановленого порядку розподілу судових справ або з порушенням принципу незмінності складу суду;

3) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді, який брав участь

у її вирішенні; справу, яку належить розглядати колегіально, розглянуто і вирішено суддею одноособово.

Склад суду, який розглядає справу, є повноважним лише в тому випадку, коли його створення відповідає вимогам закону, а також коли відсутні обставини,

що унеможливлюють участь судді у справі. Відповідний правовий висновок висловив Верховний Суд у постановах: від 28 грудня 2022 року у справі

№ 183/4809/19 (провадження № 61-1217св22), від 11 жовтня 2023 року у справі

№ 306/844/20 (провадження № 61-7891св23), від 06 березня 2024 року у справі

№ 686/9073/22 (провадження № 61-10417св23).

…Наявність у Черкаського апеляційного суду статусу третьої особи в цій справі

не може свідчити про об`єктивно обґрунтоване побоювання щодо неупередженості суддів Черкаського апеляційного суду Василенко Л. І., Бородійчука В. Г.,

Карпенко О. В. під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 жовтня

2023 року.

Подібний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/327/20.

…Відповідно до вимог частини першої статті 26 ЦПК України підсудність справи,

у якій однією зі сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена

ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.

Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Третя особа у справі не є стороною у цивільному процесі.

За змістом статей 53, 54 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача

або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 18 серпня 2021 року у справі

№ 572/3632/15-ц, третя особа у справі є лише сonsortes litis (учасником справи),

не його стороною. Отже, правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача). Інститут третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, зумовлений перш за все необхідністю забезпечити можливість здійснення відповідними суб`єктами права регресу.

Враховуючи наведене, участь у цій справі Черкаського апеляційного суду

як третьої особи не є підставою і для визначення підсудності в порядку статті 26 ЦПК України.

Отже, Черкаський апеляційний суд розглянув справу повноважним складом суду.».

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

не погоджується із наведеним правовим висновком щодо застосування пункту 5 частини першої статті 36, пунктів 1 і 2 частини першої статті 411 ЦПК України (обов`язкова підстава для скасування судового рішення) та вважала,

що визначення позивачем у цій справі третьою особою - Черкаський апеляційний суд, свідчить, що прийняте за наслідками розгляду позову судове рішення, може вплинути на права або обов`язки суду апеляційної інстанції. При цьому вирішення подібного процесуального питання визначене у ЦПК України, зокрема

у частині першій статті 26 ЦПК України, за змістом якої підсудність справи,

у якій однією зі сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена

ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.

У частині другій статті 403 ЦПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу

на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду

у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Однакове застосування закону забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у державі. Єдність у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади в цілому.

Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого

в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.

З урахуванням наведеного, справа підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

З огляду на вказане справа розглядатиметься Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402

ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа - Черкаський апеляційний суд, про відшкодування моральної шкодиза касаційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 18 березня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 22 травня 2024 року.

Призначити справу до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: А. І. Грушицький

Б. І. Гулько

В. І. Крат

М. Є. Червинська