Ухвала

від 05.12.2024 по справі 393/430/24

НОВГОРОДКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 393/430/24

пров. 2-др/393/7/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Подліпенця Є.О.,

при секретарі судового засідання Гладир К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Кам`янець заяву представника відповідача ОСОБА_1 , яка подана у порядку ч.5 ст.142 ЦПК України, про компенсацію здійснених судових витрат, пов`язаних з розглядом цивільної справи №393/430/24 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ';'Прогрес'' про розірвання договору оренди землі, припинення права оренди та стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

08.11.2024р. представник відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить стягнути з позивача на користь відповідача в рахунок компенсації здійснених судових витрат, пов`язаних з розглядом справи №393/430/24, а саме витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 21680,00 грн. Заява мотивована тим, що у провадженні Новгородківського районного суду Кіровоградської області перебувала цивільна справа №393/430/24 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ';'Прогрес'' (далі ТОВ ''Прогрес'') про розірвання договору оренди землі, припинення права оренди та стягнення заборгованості за договором. 23.06.2024р. між Адвокатським об`єднанням ''Науменко, Боруш і партнери'' та ТОВ ''Прогрес'' укладено договір про надання професійної правничої допомоги. Ухвалою суду від 23.10.2024р. вказану позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду. Ч. 5 ст. 142 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Так, ОСОБА_2 вже вдруге звертається до суду з вказаним позовом (попередня справа №393/284/24 також залишена без розгляду) формально, оскільки позовні вимоги не відповідають вимогам ст. 175 ЦПК України, що спричинило для відповідача додаткові грошові витрати на професійну правничу допомогу та під час підготовчого провадження у справі. Позивачу під час підготовчого провадження по справі було надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення копії ухвали суду від 09.10.2024р. та роз`яснено останньому, що в разі не усунення ним недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. Проте позивач не виконав вимоги ухвали суду та не усунув недоліки позовної заяви і на підставі ч.13 ст. 187 ЦПК України позовна заява 23.10.2024р. була залишена без розгляду. Тобто дії позивача є необґрунтованими, оскільки вони призвели до повторного залишення позову без розгляду саме внаслідок його бездіяльності, що є зловживанням процесуальними правами. У випадку необґрунтованих дій сторони або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судове засідання щодо вирішення питання про ухвалення додаткового рішення по даній цивільній справі про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу призначено до судового розгляду з повідомленням сторін.

Учасники справи до суду не з`явилися про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином.

Від представника заявника ТОВ «ПРОГРЕС», адвоката Науменка І.Ф. до суду надійшла заява в якій останній просив розгляд справи за заявою про компенсацію судових витрат здійснити без його участі та наполягав на її задоволенні.

Від позивача ОСОБА_2 , його представника та третьої особи заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, заяву представника відповідача про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області по справі №393/430/24 від 23.10.2024 року позовну заяву ОСОБА_2 до ТОВ ''Прогрес'' про розірвання договору оренди землі, припинення права оренди та стягнення заборгованості за договором залишено без розгляду на підставі ч.13 ст. 187 ЦПК України, оскільки позивач у встановлений ч. 11 ст. 187 ЦПК України строк не усунув недоліки позовної заяви.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст.257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Оскільки доказів понесення стороною відповідача витрат на професійну правничу допомогу матеріали справи не містили, питання про розподіл судових витрат у даній справі судом не вирішувалося.

Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно з ч.6 ст.142 ЦПК України у випадках,встановлених частинамитретьою -п`ятою цієїстатті,суд можевирішити питанняпро розподілсудових витратпротягом п`ятнадцятиднів здня постановленняухвали прозакриття провадженняу справіабо залишенняпозову безрозгляду,рішення прозадоволення позовуу зв`язкуз йоговизнанням,за умовидотримання відповідноюстороною вимог ч. 9 ст. 141 цього Кодексу.

Представник відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою 08.11.2024р., у строк, встановлений ч.6 ст.142 ЦПК України, а саме - протягом п`ятнадцятиднів здня постановленняухвали прозалишення позовубез розглядута проситьсуд стягнутиз позивачана користьвідповідача врахунок компенсаціїздійснених судовихвитрат,пов`язаних зрозглядом справи,а саме витратна професійнуправничу допомогув загальномурозмірі 21680грн, понесені відповідачем через недобросовісну поведінку позивача.

Питання щодо розподілу судових витрат, в разі залишення позову без розгляду, може бути вирішено судом шляхом постановлення ухвали в порядку та на підставах, передбачених ст. 142 ЦПК України з урахуванням вимог ст.141 ЦПК України.

Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З системного аналізу положень ч.5 ст.142, ч.9 ст.141 ЦПК України вбачається, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач повинен довести, які саме необґрунтовані (недобросовісні) дії скаржника були ним здійсненні при звернені до суду, під час розгляду справи та в чому вони полягають, зокрема, але не виключно: чи діяла ця сторона недобросовісно; чи недобросовісна сторона мала на меті протиправну метуущемлення прав та інтересів іншої сторони; чи були дії недобросовісної сторони умисні та який ступінь її вини та чим це підтверджується тощо.

Ст. 44 ЦПК Українивстановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Звернення до суду з позовом - «незалежно від обґрунтованості позову» - містить всі ознаки зловживання правом на таке звернення до суду, що може мати своїм наслідком відмову суду у захисті цивільного права та інтересу особи (ч. 3ст. 16 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21 зауважила, що при компенсації правничих витрат має бути встановлена необґрунтованість дій позивача, пов`язаних з розглядом справи, та необхідність понесення витрат відповідачем з надання правничої допомоги в порушеній позивачем справі (необхідність ознайомлення адвокатом з матеріалами справи, подання відзиву відповідачем у справі, участь адвоката в судових засіданнях, вчинення дій щодо збирання доказів та інше).

Таким чином, компенсація витрат позивачем за надану правничу допомогу відповідачу у випадку залишення позову без розгляду здійснюється з дотриманням загальних процесуальних гарантій щодо розподілу судових витрат за наслідком розгляду спору по суті, з дотриманням вимог, передбачених ч. 5 ст.137, ч. 8 ст.141 ЦПК України.

Так суд погоджується з доводами вказаними у заяві представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, про те, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який не відповідав вимогам ст. 175 ЦПК України, що було встановлено у підготовчому провадженні та не виконав вимоги ухвали суду про залишення позову без руху, не усунувши недоліки позовної заяви і на підставі ч.13 ст. 187 ЦПК України позовна заява 23.10.2024р. була залишена без розгляду.

Тобто, судом встановлено, що дії позивача є необґрунтованими, оскільки через бездіяльність останнього, вони призвели до залишення позову без розгляду, а позивач, звернувшись до суду з даним позовом, створив відповідачу умови, які викликали необхідність укладення ним договору про надання правничої допомоги, витрачання власного часу та коштів, подання відзиву, пояснень, заперечень, клопотань, а своїми діями позивач порушив охоронюваний законодавством баланс між сторонами спору, який має на меті забезпечення збереження майнових прав та інтересів сторони, яка потерпає від фінансових збитків, при цьому забезпечуючи право на стягнення судових витрат з позивача на користь відповідача у передбачуваних законом випадках та у разі настання певних умов.

Вирішуючи питання розміру компенсації витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне.

До судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст 133 ЦПК України).

Отже відповідач може заявити вимогу про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, за рахунок позивача, який ініціював судовий спір, а надалі створив передумови для залишення його без розгляду.

Компенсація таких витрат здійснюється з дотриманням загальних правил відшкодування витрат на правничу допомогу, зокрема щодо надання позивачу права заявити клопотання про зменшення їх розміру, якщо позивач вважає їх неспівмірними відповідно до ч.4-6ст. 137 ЦПК України.

Цивільним процесуальним кодексомпередбачено процесуальні гарантії для сторони щодо можливості подання клопотання про неспівмірність заявлених до стягнення витрат за правничу допомогу за рахунок позивача у випадку здійснення судом розподілу таких витрат як за наслідком розгляду справи по суті, так у випадку залишення позовної заяви без розгляду.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Для отримання відшкодування витрат на правову допомогу слід довести: факт і тривалість надання цієї правової допомоги; факт надання допомоги адвокатом або іншим фахівцем у галузі права; факт оплати правової допомоги (або обов`язку такої оплати; п. 1 ч.2ст. 137 ЦПК).

У поданому до суду відзиві на позовну заяву зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс у зв`язку із розглядом даної справи становить 30 000 грн.

У своїй заяві поданої в порядку ч. 5ст.142ЦПК від 08.11.2024 року представник відповідача адвокат Науменко І.Ф. просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Прогрес» в рахунок компенсації здійснених судових витрат, пов`язаних з розглядом справи №393/430/24, а саме витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 21680,00 грн, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

До вказаної заяви представник відповідача ОСОБА_1 додав копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги, копію договору про надання професійної правничої допомоги від 28.06.2024р., копію Переліку послуг, за надання яких сторонами узгоджено розмір гонорару, що є додатком №1 до вказаного договору, копію заявки 3-ЦС на надання професійної правничої допомоги на підставі зазначеного договору, копію акту №1 від 07.11.2024р. про приймання професійної правничої допомоги, копію рахунку №3-ЦС від 07.11.2024р. та копію платіжної інструкції від 12.11.2024р. про сплату відповідачем 21 680,00 грн за надану правничу допомогу.

28 червня 2024 року між Адвокатським об`єднанням «Науменко, Боруш і партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес» укладено договір про надання професійної правничої допомоги.

Актом № 1 від 07.11.2024 року про приймання професійної правничої допомоги на підставі договору від 28 червня 2024 року, визначено, що клієнту ТОВ «Прогрес» у період з 22.08.2024 по 07.11.2024 надано наступні види послуг, а саме: 1) консультація усна з вивченням документів (матеріали судової справи № 393/430/24) (22.08.2024) на загальну суму 1600,00 грн; 2) складання відзиву на дві немайнові вимоги позовної заяви у справі № 393/430/24 (11.09.2024) на загальну суму 8000,00 грн; 3) складання відзиву на майнову вимогу (ціна позову від 100 тис. до 200 тис. грн) позовної заяви у справі № 393/430/24 (11.09.2024) на загальну суму 8000,00 грн; 4) складання клопотання про залишення позову без руху у справі № 393/430/24 (09.10.2024) на загальну суму 2000,00 грн; 5) відправка процесуального документу до суду (позову, клопотань, інших заяв з невід`ємними додатками) засобами «Електронного суду» та/або електронною поштою з дотриманням вимог у сфері електронного документообігу 1. відзив на позовну заяву (11.09.2024) на загальну суму 80,00 грн; 6) участь представника у суді першої інстанції у справі №393/430/24, а саме у судовому засіданні, яке проведено: - 09.10.2024 на загальну суму 2000,00 грн. Загальна сума грошових коштів за надані послуги становить 21 680,00 грн.

Згідно платіжної інструкції № 1956 від 12.11.2024 ТОВ «Прогрес» сплатило на рахунок Адвокатського об`єднання «Науменко, Боруш і партнери» грошові кошти в сумі 21680,00 грн.

Долученими до заяви доказами підтверджується надана ТОВ «Прогрес» професійна правнича допомога у даній справі.

Визначаючи розмір правничої допомоги, яка підлягає стягненню з позивача на користь відповідача суд має враховувати, зокрема наявність клопотання сторони позивача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, та (або) доводів і доказів про неспівмірність цих витрат.

ОСОБА_2 до суду клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не подавав.

Разом з тим, суд вважає, що доцільним буде задовольнити заяву представника відповідача частково, та стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000, 00 грн, з огляду на таке.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Водночас не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінюючи їх необхідність.

Під час визначення суми відшкодування суд має керуватись критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).

Відповідно до ч.3ст. 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч.4ст. 137 ЦПК України(а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21); з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у ч.ч. 3-5, 9ст. 141 ЦПК України(а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Отже, у разі недотримання вимог ч.4ст. 137 ЦПК Українисуду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у ч.3ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24).

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

З огляду на викладене, з урахуванням критеріїв розумності, реальності, пропорційності до предмета спору, ціни позову, а також враховуючи той факт, що стягнення витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Прогрес» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 134, 137, 141,246,264, 270, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 , яка подана у порядку ч.5 ст.142 ЦПК України, про компенсацію здійснених судових витрат, пов`язаних з розглядом справи №393/430/24 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ';'Прогрес'' про розірвання договору оренди землі, припинення права оренди та стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю''Прогрес'' (місцезнаходження: 28200, Кіровоградська область, Кропивницький район, с-ще Кам`янець, вул. Захисників України, буд. 132, ЄДРПОУ 05526770) понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп.

У задоволенні решти вимог- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її повного складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Копію ухвали направити сторонам та їх представникам.

Суддя Є. ПОДЛІПЕНЕЦЬ