Постанова

від 17.02.2025 по справі 393/430/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 лютого 2025 року м. Кропивницький

справа № 393/430/24

провадження № 22-ц/4809/428/25

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І.,

за участі секретаря Бойко В. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес»,

третя особа ОСОБА_2 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу заапеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» на ухвалу Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2024 року у складі судді Подліпенця Є. О. і

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовної заяви

В серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (далі ТОВ «Прогрес») та просив:

-розірвати Договір оренди земельної ділянки № 122 від 20 серпня 2006 року, укладений між ТОВ «Прогрес» та ОСОБА_1 , зареєстрований у Новгородському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10 січня 2007 року за № 199;

-розірвати Додаткову угоду від 01 лютого 2012 року до Договору оренди земельної ділянки № 122 від 20 серпня 2006 року, яка зареєстрована у Новгородському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.06.2012 за № 352340004002268;

-припинити право оренди за ТОВ «Прогрес» на земельну ділянку площею 5,5878 га кадастровий номер 3523455000:02:000:0495, для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області, яке зареєстроване у Новгородському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10 січня 2007 року за № 199;

-стягнути з ТОВ «Прогрес» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за Договором оренди земельної ділянки № 122 від 20 серпня 2006 року в розмірі 16143 грн 32 коп;

-стягнути з ТОВ «Прогрес» на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожен день прострочки, що складає 94967 грн 07 коп.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 недоотримав від ТОВ «Прогрес» плату за оренду земельної ділянки за Договором оренди земельної ділянки № 122 від 20 серпня 2006 року в період з 2012-2024 років на загальну суму коштів, що складає 16143 грн 32 коп.

За таких обставин, позивач вважав, що відповідач істотно порушив умови укладеного між сторонами договору в частині несплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору, а тому звернувся до суду з відповідним позовом за захистом порушених прав.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Прогрес», третя особа ОСОБА_2 , про розірвання договору оренди землі, припинення права оренди та стягнення заборгованості за договоромзалишено без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що у встановлений п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення заяви без руху, який сплив 22.10.2024, позивачем не виконано вимоги, вказані в ухвалі суду від 09.10.2024, тобто не усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2024 року від 05 грулня 2024 року заяву представника відповідача Науменка І. Ф., яка подана у порядку ч. 5 ст. 142 ЦПК України, про компенсацію здійснених судових витрат, пов`язаних з розглядом справи № 393/430/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Прогрес» про розірвання договору оренди землі, припинення права оренди та стягнення заборгованості за договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Прогрес» понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 грн.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що дії ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки через бездіяльність останнього, вони призвели до залишення позову без розгляду, а позивач, звернувшись до суду з даним позовом, створив відповідачу умови, які викликали необхідність укладення ним договору про надання правничої допомоги, витрачання власного часу та коштів, подання відзиву, пояснень, заперечень, клопотань.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив охоронюваний законодавством баланс між сторонами спору, який має на меті забезпечення збереження майнових прав та інтересів сторони, яка потерпає від фінансових збитків, при цьому забезпечуючи право на стягнення судових витрат з позивача на користь відповідача у передбачуваних законом випадках та у разі настання певних умов.

Разом з тим, суд першої інстанції вважав, що доцільним буде задовольнити заяву представника відповідача частково, з огляду на те, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

З огляду на викладене, з урахуванням критеріїв розумності, реальності, пропорційності до предмета спору, ціни позову, а також враховуючи той факт, що стягнення витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Прогрес» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 грн.

Короткий зміст апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ТОВ «Прогрес» просить ухвалу Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2024 року скасувати та стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Прогрес» в рахунок компенсації здійснених судових витрат, пов`язаних з розглядом справи № 393/430/24, а саме витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 21680 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції правильно встановлено наявність з боку позивача необгрунтованих дій, однак, суд припустився формалізму, оскільки не врахувавши доказів обсягу наданих адвокатом послуг, суми витрат на надані послуги та докази їх сплати відповідачем, зазначив, що заявлена сума є неспівмірною та нібито вважається способом надмірного збагачення.

Відповідач вважає, що сама по собі доведеність в діях позивача ознак необгрунтованості вже слугує підставою для компенсації відповідачу витрат, пов`язаних із розглядом справи у відповідності до ч. 5 ст. 142 ЦПК України.

Стороною відповідача письмовими доказами в повному обсязі доведено факт понесення ТОВ «Прогрес» витрат на професійну правничу допомогу, оплату грошових коштів та обґрунтований розрахунок ціни за кожну окремо надану послугу.

ОСОБА_1 , будучи обізнаним про розгляд заяви про компенсацію витрат, жодного заперечення не подав, а тому вважається таким, що визнав вказані витрати.

Суд першої інстанції з власної ініціативи, незаконно втрутившись у договірні відносини між адвокатським об`єднанням та ТОВ «Прогрес», зменшив суму понесених останнім судових витрат з 21680 грн до 2000 грн.

При визначенні розміру витрат на сумум 2000 грн, судом не зазначено, в чому полягає не співмірність витрат, а також не встановлено, яким критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру такі витрати не підлягають.

Зменшуючи заявлену суму витрат на оплату послуг адвоката, суд першої інстанції жодних мотивів (власник розрахунків) для зменшення вартості кожної зі складових заявлених до загальної суми витрат на професійну правничу допомогу не навів.

Таким чином, відповідач вважає, що висновки суду першої інстанції про не співмірність заявленої відповідачем до відшкодування витрат на правничу допомогу є незаконними.

Відзиви на апеляційну скаргу

Відзивів на апеляційну скаргу не надходило, що згідно вимог частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

Учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних документів та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками.

Від адвоката Науменка І. Ф., який представляє інтереси ТОВ «Прогрес», надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки, учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без їх участі, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.

За змістом ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи, що учасники справи в судове засідання, призначене на 11 годину 00 хвилин 12 лютого 2025 року, не з`явились, датою ухвалення рішення є дата складення повного тексту.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановленихстаттею 367 ЦПК Українимежах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З урахуванням вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторонни посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом статті 6 ЦПК України суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Загальне правило щодо компенсації судових витрат у разі залишення позову без розгляду передбачено частиною п`ятою статті 142 ЦПК України, згідно з якою у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадку, встановленому частиною п`ятою статті 142 ЦПК України, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення позову без розгляду, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу (частина шоста статті 142 ЦПК України).

Згідно з частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Водночас ЦПК України не містить правових норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача.

Виходячи із системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статті 141 ЦПК України, необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які доводять зловживання процесуальними правами.

Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2021 року у справі № 570/5535/17 (провадження № 61-6076св21) зазначив, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю потрібно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

У постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18) Верховний Суд зазначив, що залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами. Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Матеріалами справи підтверджується, що в серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Прогрес» про розірвання договору оренди землі, припинення права оренди та стягнення заборгованості за договором (а. с. 1-6).

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 21 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Прогрес» про розірвання договору оренди земельної ділянки, припинення права оренди та стягнення заборгованості за договором залишено без руху.

Надано ОСОБА_1 строк 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали для виправлення недоліків позовної заяви, а саме: для надання до суду документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі1 937,92грн надіславши на його адресу копію цієї ухвали.

Роз`яснено ОСОБА_1 , що у разі невиконання вимог суду в зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу (а. с. 31-32).

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Прогрес» про розірвання договору оренди землі, припинення права оренди та стягнення заборгованості за договором (а. с. 38-39).

09 жовтня 2024 року від ТОВ «Прогрес» до Новгородківського районного суду Кіровоградської області надійшла заява, в якій відповідач происв залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху, у зв`язку з тим, що позивачем в позовній заяві не зазначено ціну позову (а. с. 62-63).

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 09 жовтня 2024 року клопотання представника відповідача адвоката Науменка І. Ф. про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху задоволено.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Прогрес» про розірвання договору оренди землі, припинення права оренди та стягнення заборгованості за договоромзалишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснено, що у разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (а. с. 77-78).

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Прогрес» залишено без розгляду, оскільки у встановлений п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення заяви без руху, який сплив 22.10.2024, позивачем не виконано вимоги, вказані в ухвалі суду від 09.10.2024, тобто не усунуто недоліки позовної заяви (а. с. 81-82).

Зазначена ухвала позивачем в апеляційному порядку не оскаржувалась.

07 листопада ТОВ «Прогрес» звернулось до суду із заявою, в якій просило стягнути із ОСОБА_1 на свою користь в рахунок компенсації здійснених судових витрат, пов`язаних з розглядом справи № 393/430/24, а саме витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 21680 грн (а. с. 88-94).

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 05 грулня 2024 року заяву представника відповідача Науменка І. Ф., яка подана у порядку ч. 5 ст. 142 ЦПК України, про компенсацію здійснених судових витрат, пов`язаних з розглядом справи № 393/430/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Прогрес» про розірвання договору оренди землі, припинення права оренди та стягнення заборгованості за договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Прогрес» понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 грн.

У задоволенні решти вимог відмовлено (а. с. 130-136).

Судом першої інстанції було встановлено, що дії ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки через бездіяльність останнього, вони призвели до залишення позову без розгляду, а позивач, звернувшись до суду з даним позовом, створив відповідачу умови, які викликали необхідність укладення ним договору про надання правничої допомоги, витрачання власного часу та коштів, подання відзиву, пояснень, заперечень, клопотань.

Оскільки ухвала Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 05 грулня 2024 року ОСОБА_1 в апеляційному порядку не оскаржується, а відповідачем в апеляційній скарзі не оспорюється факт необгрнутаних дій позивача, який був встановлений судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції невходить в обговорення питання на предмет доведеності необгрунтованості дій ОСОБА_1 у відповідності до ч. 5 ст. 142 ЦПК України.

Разом з тим, суд не може погодитись із розміром витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Прогрес», визначеним судом першої інстанції, з огляду на таке.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 ЦПК Українипередбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з частинами першоюп`ятоюстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин третьої, восьмоїстатті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»передбачено, що договір про надання правової допомогидомовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору

Згідно з частиною першоюстатті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливимз подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкодиу найближчий можливий строк. Додоговору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечитиКонституції Українита законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (стаття 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно достатті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

В пунктах 3447 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, щообов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 14-16723св20) зазначено, щосаме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

В постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі № 143/173/19 (провадження № 61-16088св19) зроблено висновок про те, щозгідно з частинами п`ятою, шостоюстатті 137 ЦПК Україниу разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що у поданому ТОВ «Прогрес» до суду першої інстанції відзиві на позовну заяву зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс у зв`язку із розглядом даної справи становить 30 000 грн (а. с. 43-46).

У своїй заяві поданої в порядку ч. 5ст. 142 ЦПКвід 08.11.2024 представник відповідача адвокат Науменко І. Ф. просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Прогрес» в рахунок компенсації здійснених судових витрат, пов`язаних з розглядом справи № 393/430/24, а саме витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 21 680 грн, внаслідок необґрунтованих дій позивача (а. с. 88-94).

Довказаної заяви представник відповідача Науменко І. Ф. додав копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВА № 1089745 (а. с. 95), копію договору про надання професійної правничої допомоги від 28.06.2024 (а. с. 96-101), копію Переліку послуг, за надання яких сторонами узгоджено розмір гонорару, що є додатком №1 до вказаного договору (а. с. 102-107), копію заявки 3-ЦС на надання професійної правничої допомоги на підставі зазначеного договору (а. с. 108), копію акту №1 від 07.11.2024 про приймання професійної правничої допомоги, копію рахунку № 3-ЦС від 07.11.2024 (а. с. 109-110), копію платіжної інструкції від 12.11.2024 про сплату відповідачем 21680 грн за надану правничу допомогу (а. с. 118) та докази надсилання клопотання про компенсацію витрат з додатками ОСОБА_1 (а.с. 112).

З аналізу вказаних доказів вбачається, що 28 червня 2024 року між АО «Науменко, Боруш і партнери» та ТОВ «Прогрес» укладено договір про надання професійної правничої допомоги.

Актом № 1 від 07.11.2024 про приймання професійної правничої допомоги на підставі договору від 28 червня 2024 року, визначено, що клієнту ТОВ «Прогрес» у період з 22.08.2024 по 07.11.2024 надано наступні види послуг, а саме:

1) консультація усна з вивченням документів (матеріали судової справи № 393/430/24) (22.08.2024) на загальну суму 1600 грн;

2) складання відзиву на дві немайнові вимоги позовної заяви у справі № 393/430/24 (11.09.2024) на загальну суму 8 000 грн;

3) складання відзиву на майнову вимогу (ціна позову від 100000-200000 грн) позовної заяви у справі № 393/430/24 (11.09.2024) на загальну суму 8000 грн;

4) складання клопотання про залишення позову без руху у справі № 393/430/24 (09.10.2024) на загальну суму 2 000 грн;

5) відправка процесуального документу до суду (позову, клопотань, інших заяв з невід`ємними додатками) засобами «Електронного суду» та/або електронною поштою з дотриманням вимог у сфері електронного документообігу 1. відзив на позовну заяву (11.09.2024) на загальну суму 80 грн;

6) участь представника у суді першої інстанції у справі №393/430/24, а саме у судовому засіданні, яке проведено: - 09.10.2024 на загальну суму 2 000 грн.

Загальна сума грошових коштів за надані послуги становить 21 680 грн.

Клопотань щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції від ОСОБА_1 не надходило.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що понесені відповідачем судові витрати підтверджені належними та допустими доказами, а сторона позивача не заявляла клопотання про зменшення цих витрат, тобто не спростувала їх розмір.

За таких обставин, враховуючи, що між ТОВ «Прогрес» та АО «Науменко, Боруш і партнери» визначено порядок обчислення і розмір гонорару адвоката, суд вважає, що наявні підстави для задоволення у повному обсязі вимог ТОВ «Прогрес» про стягнення із ОСОБА_1 на його користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 21 680 грн.

При цьому, зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу (21680 грн) відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, тривалістю слухання справи у суді першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Вирішуючи питання про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Прогрес» судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції надав неповну оцінку наданим представником відповідача доказам понесених витрат та внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права дійшов помилкового висновку в частині розміру витрат, що підлягають стягненню.

Неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1ст. 376 ЦПК Україниє підставами зміни рішення суду першої інстанції.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Прогрес» підлягає задоволенню, ухвала Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2024 року зміні та стягненні із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Прогрес» 21 680 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки судом переглядається ухвала суду першої інстанції, якою вирішувалось питання про розподіл судових витрат, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не проводиться.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» задовольнити.

Ухвалу Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2024 року змінити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (код ЄДРПОУ 05526770) 21680 (двадцять одна тисяча шістсот вісімдесят) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді О. Л. Карпенко

О. І. Чельник