Ухвала

від 09.12.2024 по справі 703/2348/24

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/2348/24

2/703/1008/24

УХВАЛА

09 грудня 2024 року м. Сміла

Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Биченка І.Я. від розгляду цивільної справи №703/2348/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна об`єктом спільною сумісною власністю та поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулась до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача 1/2 частки коштів, отриманих від продажу автомобіля марки «БМВ», у розмірі 839100,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 травня 2024 року справу передано на розгляд судді Биченка І.Я.

Ухвалою від 20 травня 2024 року суд відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

06 грудня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді.

Заява мотивована тим, що на підготовчому засіданні, яке відбулось 09 вересня 2024 року, представник відповідача заявила клопотання про прийняття зустрічної позовної заяви, клопотання про допит свідків, клопотання про приєднання до справи доказів - диска із відеозаписом, та заяву в порядку ст.85 ЦПК України про огляд відео, які зберігаються в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. Однак суд вирішив питання лише по зустрічному позову, а саме ухвалою від 09 вересня 2024 року постановив відмовити у його прийнятті. В подальшому вказана ухвала була скасована постановою Черкаського апеляційного суду. Водночас, під час розгляду справи суддя Биченко І.Я. не вирішив питання про приєднання доказів до справи, клопотання про допит свідків та заяву в порядку ст. 85 ЦПК України, що на думку відповідача є недопустимим. Крім того, на підготовчому засіданні було задоволено клопотання позивача про призначення судової авто товарознавчої експертизи. На думку відповідача, суддя не надав належної значимості поданим ним клопотанням та заяві, тому дії судді викликають обґрунтований сумнів в його неупередженості та об`єктивності. Також про упередженість судді може свідчити те, що одній стороні суд клопотання задовольняє, а інші - не розглядає. Враховуючи наведене ОСОБА_1 вважає, що об`єктивний, неупереджений судовий розгляд справи №703/2348/24 суддею Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченком І.Я. є неможливим.

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Биченка І.Я. від розгляду справи № 703/2348/24, не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України. Відповідно до частин першої та другої наведеної статті суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Суд зазначає, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини зазначає, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність.

Таким чином, учаснику справи необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Натомість, відповідно до частини 4 статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Приписами частини 4 статті 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя, відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.

Таку суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.

Згідно з ч. 2 ст. 214 ЦПК України головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (статті 126, 129 Конституції України).

У даному випадку доводи ОСОБА_1 зводяться до суб`єктивної оцінки процесуальних дій судді Биченка І.Я. в підготовчому судовому засідання, що відбулось 09 вересня 2024 року, а також до його незгоди з процесуальним рішенням судді - ухвалою про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви.

Згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (п. 10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Крім того, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18).

Враховуючи, що заява про відвід судді не містить обставин, які б викликали сумнів в упередженості та об`єктивності судді, заявлений відвід є необгрунтованим, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне передати справу для вирішення питання про відвід, судді, який не входить до складу суду і має бути визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою в порядку ст. 33 ЦПК України .

Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне вирішення питання про відвід судді Биченка І.Я. передати на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України.

Керуючись ст. 36, 40, 41, 258-261 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Биченка І.Я. від розгляду цивільної справи №703/2348/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна об`єктом спільною сумісною власністю та поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності, передати на вирішення іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.Я. Биченко