Ухвала

від 05.12.2024 по справі 2-3143/11

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 2-3143/11

Провадження № 6/487/573/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2024 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Боброва І.В., за участю секретаря судового засідання Табунщик К.С.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Миколаєва цивільну справу № 2-3143/11 за заявою представника Департаменту фінансів Миколаївської міської ради Грумінської Діани Олександрівни про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання

встановив:

22.10.2024 представник Департаменту фінансів Миколаївської міської ради звернулася до Заводського районного суду м. Миколаєва із даною заявою, в якій просить поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа, виданого на виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 02.11.2011 у справі № 2-3143/2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Департаменту фінансів Миколаївської міської ради коштів, витрачених на лікування потерпілого від злочину в сумі 3573,67 грн., до виконання.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що 02.11.2011 Заводський районний суд м. Миколаєва ухвалив рішення у справі № 2-3143/2011, у якому стягнув з ОСОБА_1 на користь Департаменту фінансів ММР кошти, витрачені на лікування потерпілого від злочину в сумі 3573,67 грн. На виконання вказаного судового рішення Заводським районним судом м. Миколаєва було видано виконавчий лист. Стягувач неодноразово звертався до органів державної виконавчої служби з метою виконання вказаного судового рішення, однак станом на поточну дату рішення залишається невиконаним у повному обсязі. Згідно змісту повідомлення Заводського відділу ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 20.09.2024 виконавчий документ повернуто стягувачу без виконання, оскільки стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого документу до виконання. Враховуючи, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, а звернення виконавчого документа до примусового виконання можливо лише після поновлення пропущеного строку для його пред`явлення, представник заявника звернулася до суду із даною заявою.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.10.2024 головуючим суддею у справі визначено ОСОБА_2 .

Суд своєю ухвалою від 11.11.2024 відкрив провадження та призначив справу до судового розгляду.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК Українирозгляд заяви було проведено за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що Заводський районний суд м. Миколаєва своїм заочним рішенням від 02.11.2010 частково задовольнив позов прокурора міста Миколаєва в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Миколаївської міської ради та стягнув з ОСОБА_1 кошти, витрачені лікарнею швидкої медичної допомоги на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 в сумі 3573,67 грн., судовий збір у розмірі 51,00 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

На виконання вказаного вище рішення суду 19.01.2012 було видано виконавчий лист № 2-3143/2011.

Як вбачається з відміток державного виконавця про виконання рішення на виконавчому листі, то останній неодноразово пред`являвся до виконання, в останнє у 2016 році, проте так виконаний не був.

Крім того відповідно до копії постанови головного державного виконавця Заводського ВДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Буділовської О.О. від 19.09.2024 виконавчий лист № 2-3143/2011 повернуто стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно із п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно достатті 433 ЦПК Україниу разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

УЦПК Українине визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 759/308/13-ц.

Як вбачається з матеріалів справи заявник не надав жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, які б свідчили про об`єктивні та непереборні для стягувача обставини пропуску зазначеного строку та не надав належних та допустимих доказів на обґрунтування своїх вимог.

При цьому суд зауважує, що 27.10.2016 заявнику вже було повернуто виконавчий лист № 2-3143/2011 від 19.01.2012 без прийняття до виконання на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», проте із заявою про поновлення пропущеного строку для його пред`явлення заявник звернувся через вісім років.

За змістом положеньстатті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зістаттею 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першоюстатті 77 ЦПК Українивизначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до частин першої, п`ятої, шостоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, встановивши, що підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання немає, суд дійшов до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 259, 260, 261, 268, 353, 354, 433 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви представника Департаменту фінансів Миколаївської міської ради Грумінської Діани Олександрівни про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Суддя І. В. Боброва