Рішення

від 28.11.2024 по справі 519/138/24

ЮЖНИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №519/138/24

Провадження № 2/519/191/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

28.11.2024 м. Південне

Южний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Лемця С.П.,

при секретарі судового засідання Волковій Н.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Карпенко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дімітрової Тетяни Андріївни про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, за участю третьої особи - Орган опіки та піклування Южненської міської ради Одеського району Одеської області,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 09.11.2013 між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено шлюб, який 28.04.2021 рішенням Южного міського суду Одеської області шлюб був розірваний. Від шлюбу сторони мають спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Родина проживала за адресою АДРЕСА_1 .

Восени 2023 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_5 відносно вищевказаної квартири уклав договір купівлі-продажу з ОСОБА_2 за № 1611 від 12.05.2023, який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А. На момент вчинення договору у вказаній квартирі були зареєстровані позивач та їх спільні із відповідачем малолітні діти. Даний договір було здійснено без відома позивача. Іншого житла ОСОБА_1 та діти не мають.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 01.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та витребувано копію нотаріальної справи щодо спірного правочину.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 02.02.2024 задоволено заяву позивача про забезпечення позову, заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірної квартири.

26.03.2024 відповідач ОСОБА_2 надала відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 02.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Карпенко В.І. про зустрічне забезпечення позову.

18.04.2024 до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких крім іншого зазначено, що іншого житла ні у позивача, ні у дітей нема і йти проживати їм нікуди.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 22.07.2024 закрито підготовче провадження у цивільній справі та витребувано з органу поліції матеріали (пояснення) учасників події, що зареєстрована в журналі єдиного обліку прийняття та реєстрації заяв про кримінальні правопорушення та інші події за № 263 від 16.01.2024.

Позивач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримала в повному обсязі та просила задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві. Також позивач зазначила, що після розлучення з відповідачем ОСОБА_5 продовжували проживати разом з дітьми у квартирі відповідача в АДРЕСА_2 , де їм за допомогою правоохоронних органів було виділено окрему кімнату. Однак через аморальний спосіб життя ОСОБА_5 , вимушена була у березні 2023 року з`їхати з вказаної квартири і винаймати разом з дітьми житло за іншою адресою у місті Південне (Южне). Повернулись до вищевказаної квартири разом з дітьми у жовтні 2023 року, маючи ключі від вхідних дверей, де проживають і по нині. Діти були зареєстровані в АДРЕСА_2 з часу їх народження. Хто і за яких обставин зняв з реєстрації дітей їй невідомо. Також зазначає, що нові покупці квартири допомогли виїхати ОСОБА_5 за кордон і точне місце його перебування їй наразі невідоме.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Карпенко В.І. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, з підстав викладених у відзиві.

Відповідачі ОСОБА_5 та приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дімітрова Т.А. в судове засідання не з`явились, із заявами та клопотаннями не звертались.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Органу опіки та піклування Южненської міської ради Одеського району Одеської області, надала клопотання про розгляд справи за відсутності третьої особи.

Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які не з`явились до судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 03.07.2000, виданого Фондом комунального майна Южненської міської ради, ОСОБА_5 належала на праві власності квартира за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.44).

09.11.2013 між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено шлюб, який 28.04.2021 було розірвано рішенням Южного міського суду Одеської області (а.с.13).

Згідно з копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 9, 10).

Як вбачається з ЄДРСР Южним міським судом Одеської області 28.12.2022 було видано судовий наказ про стягнення аліментів з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 щомісячно, починаючи з 14.12.2022 в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , до повноліття ОСОБА_3 , а потім у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як вбачається з витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 з 14.11.2011 по 10.10.2023, а ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований за вказаною адресою з 18.02.2014 по 10.10.2023 (а.с.8).

Відповідно до копії договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А. 12.05.2023 зареєстрованого в реєстрі за № 1611, ОСОБА_5 передає квартиру АДРЕСА_3 у приватну власність ОСОБА_2 (а.с.40)

В п. 4.4. зазначеного договору сторони стверджують, що вчинення цього правочину не суперечить правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей. Малолітні, неповнолітні діти, недієздатні чи обмежено дієздатні особи права користування квартирою не мають.

В своїй заяві, поданій приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Дімітровій Т.А., ОСОБА_5 сповіщає, що неповнолітні та малолітні діти, недієздатні та обмежено дієздатні особи не зареєстровані, не проживають та не мають права користування квартирою АДРЕСА_3 . Нотаріусом роз`яснено зміст ч.4 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» щодо захисту прав дітей під час вчинення правочинів щодо житлових приміщень (а.с.42).

Факт реєстрації права власності на зазначену вище квартиру за ОСОБА_2 , згідно оспорюваного договору купівлі-продажу підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 362159279 від 17.01.2024 (а.с.7)

З копії відповіді Служби у справах дітей Южненської міської ради № 52/23-24 від 24.01.2024 вбачається, що орган опіки та піклування не надавав погодження відносно відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 15).

Відповідно до вимог частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).

Відповідно до ч.6 статті 203 ЦК України, будь-які правочини, що вчиняються батьками (усиновлювачами), не можуть суперечити правам та інтересам їх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.

Така вимога спрямована на створення можливостей для охорони майнових прав та інтересів вказаних осіб. Звичайно, діти за життя батьків (усиновлювачів), за винятком певних випадків, не мають відповідних прав на їх майно. Однак заради забезпечення недопущення порушення їх прав та інтересів і можливості реалізації батьками відповідних майнових прав щодо дитини передбачається, що при вчиненні будь-яких правочинів батьки мають враховувати права та інтереси дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Ініціаторами (позивачами) звернення до суду з позовом про визнання оспорюваного правочину недійсним є насамперед сторона (сторони) цього правочину, хоча можуть бути будь-які інші заінтересовані особи.

Згідно з ч. 1 ст.59 ЦПК України, права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Таким чином, оскільки малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є заінтересованими особами щодо договору купівлі-продажу від 12.05.2023, а ОСОБА_1 є їх матір`ю, тому вона має право звертатися до суду з даним позовом, отже є належним позивачем.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 28.07.2021 в справі № 759/24061/19 зазначив, що презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

В постанові Верховного Суду від 21 грудня 2021 року в справі № 148/2112/19 зазначено, що недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків.

Правочин, що вчинений батьками (усиновлювачами) стосовно нерухомого майна, право власності на яке чи право користування яким мають діти, за відсутності обов`язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування може бути визнаний судом недійсним (частина шоста статті 203, частина перша статті 215 ЦК України) за умови, якщо буде встановлено, що оспорюваний правочин суперечить правам та інтересам дитини, звужує обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушує охоронювані законом інтереси дитини, зменшує або обмежує права та інтереси дитини щодо жилого приміщення, порушує гарантії збереження права дитини на житло. Сам по собі факт відсутності обов`язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення оспорюваного правочину не є безумовною підставою для визнання його недійсним.

Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду України у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 504/294/14-ц, який підтримала Велика Палата Верховного Суду у постановах від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17, від 26 жовтня 2021 року у справі № 755/12052/19.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» (чинної на час вчинення спірного правочину) держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке належить дитині, а у випадках, визначених законом, - також щодо нерухомого майна, право користування яким належить дитині, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» (в редакції на час вчинення спірного правочину) батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти правочини щодо нерухомого майна, права власності на яке належить дитині, а у випадках, визначених законом, - також щодо нерухомого майна, право користування яким належить дитині, відмовлятися від належних дитині майнових прав, зобов`язуватись від імені дитини порукою чи видавати письмові зобов`язання.

Діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла (частина друга, третя статті 18 Закону України «Про охорону дитинства»).

При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов`язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім`ї, які відповідно до закону мають право користування ним (частина друга статті 59 СК України).

Відповідно до ч.2, 4 статті 177 СК України, батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, щодо майна, власником (співвласником) та/або користувачем якого є дитини. Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

З копії відповіді Служби у справах дітей Южненської міської ради № 52/23-24 від 24.01.2024 вбачається, що орган опіки та піклування не надавав погодження відносно відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_2 , в якій на час вчинення спірного правочину були зареєстровані малолітні діти продавця.

Щодо посилань позивача відносно аморальної поведінки відповідача ОСОБА_5 , через яку вона та діти змушені були тимчасово з`їхати зі спірної квартири, то суд вважає їх обґрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства в алкогольному стані, в присутності малолітніх дітей; під час сімейної сварки наніс удар рукою по голові своїй малолітній доньці ОСОБА_3 (а.с.14). Крім того з ЄДРСР вбачається, що 09.01.2023 ОСОБА_5 притягувався до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП (справа 519/61/23).

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Отже, внаслідок укладення 12 травня 2023 року оспорюваного договору відчужено квартиру, право користування якою було збережено за малолітніми дітьми, які з об`єктивних причин в ній тимчасово не проживали, однак були в ній зареєстровані. При цьому, вказана квартира залишається єдиним житлом дітей.

Таким чином, правочин щодо відчуження спірного житлового приміщення на момент його укладення потребував згоди органу опіки та піклування, укладення оспорюваного договору суперечить інтересам дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , порушує їх охоронювані законом права на житло.

З огляду на вище викладене, позов ОСОБА_1 , в інтересах дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дімітрової Тетяни Андріївни про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, за участю третьої особи - Орган опіки та піклування Южненської міської ради Одеського району Одеської області, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 3, 12, 81, 141, 259, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дімітрової Тетяни Андріївни про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, за участю третьої особи - Орган опіки та піклування Южненської міської ради Одеського району Одеської області, задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 1611 від 12.05.2023 квартири АДРЕСА_4 , який був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач ОСОБА_5 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач ОСОБА_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дімітрова Тетяна Андріївна, місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_6 .

Третя особа Орган опіки та піклування Южненської міської ради Одеського району Одеської області, місцезнаходження за адресою: Одеська обл., м. Південне, пр-т Григорівського десанту, буд. 18.

Дата складання повного судового рішення та його проголошення 06.12.2024 о 16.00.

Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ