Ухвала

від 09.12.2024 по справі 163/2676/24

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 163/2676/24 Провадження №11-сс/802/517/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

слідчого ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження №12024030560000509 за апеляційною скаргою прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 25 листопада 2024 року про задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В

Ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 25 листопада 2024 року задоволено клопотання слідчого, та застосовано підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 22 січня 2025 року включно. На підставі ч.5 ст.182, ч.3 ст.183 КПК України визначено ОСОБА_8 заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п`ятдесят одну тисячу чотириста) гривень.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором надано докази про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, а тому прийшов до висновку про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у зв`язку з чим обрав даний запобіжний захід.

В поданій апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу суду необґрунтованою в частині визначення розміру застави, з огляду на те, що місцезнаходження коштів в сумі 38 000 США, які були отриманні за виконання незаконного переправлення осіб через державний кордон України не вилучені, місце їх знаходження не встановлено, відтак вони можуть бути використанні для внесення необхідної суми застави. Просить ухвалу суду скасувати, збільшити, з врахуванням положень ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КК України, розмір застави до 1000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3028 000грн.

Заслухавши доповідача, який виклав суть судового рішення та доводи апеляційної скарги, прокурора та слідчого,які підтримували подану апеляційну скаргу, підозрюваного та захисників, які заперечили апеляційну скаргу і просили ухвалу суду залишити без змін, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить наступного висновку.

Кримінальне провадження по зазначеному в клопотанні факту незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчиненого щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому з корисливих мотивів зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12024030560000509 за ознаками ч.3 ст.332 КК України 24 листопада 2024 року.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, оголошене ОСОБА_8 24 листопада 2024 року.

Місцевий суд вмотивовано вказав у своєму рішенні, що в даному кримінальному провадженні відсутні будь-які фактичні дані, які були б підставами для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, і це не заперечується в апеляційній скарзі.

Частиною 3 статті 183 КПК України встановлено, щослідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

З наведених положень кримінального процесуального закону убачається, що у всіх інших випадках слідчий суддя, суд, застосовуючи до підозрюваного, обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави у кримінальному провадженні.

Приписами п.2 ч.5 ст.182 КПК України регламентовано, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Приписами ч.4ст.182 КПК Українивизначено, щорозмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Матеріалами провадження стверджується, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, який належить до категорії тяжких злочинів.

З огляду на вищевикладене, враховуючи майновий, сімейний стан підозрюваного та обставини вчинення кримінального правопорушення, його наслідки суд апеляційної інстанції вважає, що визначена підозрюваному застава у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п`ятдесят одну тисячу чотириста) гривень, в повній мірі відповідає вимогам кримінального процесуального закону та зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі прокурора.

На підставі викладеного, керуючись статтями 405, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Любомльського районного суду Волинської області від 25 листопада 2024 року про задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: