Ухвала

від 09.12.2024 по справі 910/8350/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

09.12.2024Справа № 910/8350/24

За позовом Дочірнього підприємства "Нафтогаз Біоенергія" НАК "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна компанія "Метрополія"

про стягнення 679 140,00 грн

За зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна компанія "Метрополія"

до Дочірнього підприємства "Нафтогаз Біоенергія" НАК "Нафтогаз України"

про стягнення 512 300,00 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

О.Ю. Піскунова

Представники:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Задерей Т.В., Мельніченко Т.С.

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Пашута Т.М.

УСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Нафтогаз Біоенергія" НАК "Нафтогаз України" (далі - позивач, ДП "Нафтогаз Біоенергія") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна компанія "Метрополія" (далі - відповідач, ТОВ "НТК "Метрополія") про стягнення 679 140 грн, з яких: 490 000 грн - прямі збитки, 189 140 грн - штрафні санкції за Договором №12/01-01/01 про виконання робіт/надання послуг від 17.12.2021 (далі - Договір).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов Договору перерахував 23.12.2021 на користь відповідача авансовий платіж у розмірі 490 000 грн, тоді як відповідач ані в термін, зазначений Договором, ані на час подання позовної заяви не виконав зобов`язання за Договором щодо виконання робіт у повному обсязі, що, на твердження позивача, є порушенням відповідачем ст. 193 ГК України, ст. 525, 526 ЦК України, умов Договору та підставою для відшкодування збитків згідно з ст. 611 ЦК України та застосування штрафних санкцій за Договором. Позивач зазначив, що не отримав результату, задля досягнення якого був укладений Договір, тоді як частково виконана відповідачем робота, яку він вимагає прийняти, не становить для позивача інтересу та цінності, відтак сплачені кошти за Договором є фактичними втратами позивача.

Позовна заява сформована в системі "Електронний суд" та зареєстрована в КП "Діловодство спеціалізованого суду " 03.07.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 позовну заяву ДП "Нафтогаз Біоенергія" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

11.07.2024 представником позивача сформована в системі "Електронний суд" та зареєстрована в КП "Діловодство спеціалізованого суду " заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 прийнято позовну заяву ТП "Нафтогаз Біоенергія" до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8350/24, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

30.07.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано у КП "Діловодство спеціалізованого суду" відзив на позовну заяву.

31.07.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано у КП "Діловодство спеціалізованого суду" зустрічну позовну заяву у справі № 910/8350/24, відповідно якої ТОВ "НТК "Метрополія" (позивач за зустрічним позовом) заявлено вимоги про стягнення ДП "Нафтогаз Біоенергія" (відповідач за зустрічним позовом) 512 300,00 грн, з яких: 463 300,00 грн - заборгованість з оплати фактично виконаних робіт за Договором про виконання робіт/надання послуг від 17.12.2021 № 12/01-01/01 та 49 000,00 грн - безпідставно списаний гарантійний платіж.

В обгрунтування зустрічної позовної заяви ТОВ "НТК "Метрополія" (виконавець за Договором) зазначило, що сумлінно виконувало роботи за Договором, але відсутність сприяння з боку ДП "Нафтогаз Біоенергія" (замовник за Договором), а також невиконання ним взятих на себе зобов`язань унеможливили повне виконання робіт за Договором до їх остаточного завершення. Внаслідок порушення замовником своїх зобов`язань, виконавець був змушений відмовитись від Договору, надіслати замовнику результати фактично виконаних робіт та наразі вимагає від ДП "Нафтогаз Біоенергія" згідно поданої зустрічної позовної заяви оплату за фактично виконану частину робіт на суму 463 300,00 грн (різницю між отриманим авансовим платежем у розмірі 490 000 грн та вартістю фактично виконаних робіт у розмірі 953 300,00 грн), а також повернення безпідставно списаного з ТОВ "НТК "Метрополія" гарантійного платежу у розмірі 49 000,00 грн, що разом становить 512 300,00 грн.

05.08.2024 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" відповідь на відзив, яка зареєстрована у КП "Діловодство спеціалізованого суду" 06.08.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 зустрічну позовну заяву у справі № 910/8350/24 залишено без руху, встановлено позивачу за зустрічним позовом спосіб та строк усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

15.08.2024 представником ТОВ "НТК "Метрополія" сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано у КП "Діловодство спеціалізованого суд" заяву про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2024 прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ "НТК "Метрополія", призначено підготовче засідання у справі №910/8350/24 на 16.09.2024 о 14:20 год для спільного розгляду первісного і зустрічного позову у справі №910/8350/24.

16.08.2024 представником відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано 19.08.2024 в КП "Діловодство спеціалізованого суду" заперечення на відповідь на відзив.

30.08.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача за первісним позовом/ відповідача за зустрічним позовом сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" відзив на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 відкладено підготовче провадження у справі на 21.10.2024 о 11:20 год.

16.10.2024 представником відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано в КП "Діловодство спеціалізованого суду" додаткові пояснення у справі.

21.10.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача за первісним позовом/ відповідача за зустрічним позовом сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання про долучення доказів.

21.10.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача за первісним позовом/ відповідача за зустрічним позовом сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" заперечення на додаткові пояснення.

У підготовчому засіданні 21.10.2024 судом оголошено перерву до 18.11.2024 о 10:00 год.

24.10.2024 представником відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано в КП "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання на виконання вимог суду.

05.11.2024 представником відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано в КП "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання про долучення доказів.

12.11.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача за первісним позовом/ відповідача за зустрічним позовом сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання про долучення доказів.

13.11.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача за первісним позовом/ відповідача за зустрічним позовом сформована та зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" заява про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 09.12.2024 о 09:40 год.

У судове засідання, призначене на 09.12.2024, з`явилися представники сторін.

У судовому засіданні 09.12.2024, до початку розгляду справи по суті, судом вирішувалось питання щодо територіальної юрисдикції (підсудності) даної справи.

Положеннями статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до статті 1 ГПК України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

У параграфі 3 глави 2 розділу І ГПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).

Відповідно до частини першої статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Частиною 1 статті 29 ГПК України встановлено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Правила виключної територіальної підсудності передбачені у статті 30 ГПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ГПК України.

Відповідно до частини 3 статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до ч. 14 ст. 30 ГПК України зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред`являються в господарський суд за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших, визначених у цій статті, правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов.

Судом враховано висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, а саме:

Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Приписами цивільного судочинства (частина перша статті 114 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції, чинній до 14 грудня 2017 року, частина перша статті 30 ЦПК України в чинній редакції) передбачено виключну підсудність позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцем знаходження майна або його основної частини.

Забезпечуючи єдність у застосуванні процесуального законодавства, суди цивільної юрисдикції стало застосовували це положення таким чином, що у цьому випадку виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Враховуючи положення статті 181 ЦК України, зазначали, що такими є, наприклад, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини (така позиція викладена, наприклад, у пункті 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", а також в подальшому Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 25 лютого 2018 року у справі № 201/12876/17 та від 11 липня 2019 року у справі № 426/7217/18).

На відміну від регулювання, наведеного у ЦПК України, у положеннях частини третьої статті 16 ГПК України в редакції, чинній до 14 грудня 2017 року, йшлося про виключну підсудність господарським судам справ у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном.

Щодо інших спорів, які виникали в межах зобов`язальних відносин стосовно нерухомого майна, діяли такі ж правила визначення територіальної підсудності справ господарському суду як і у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні господарських договорів чи визнання їх недійсними, або у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів, наведені в частині першій та другій статті 15 ГПК України в редакції, чинній до 14 грудня 2017 року.

В подальшому Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо визначення підсудності справ з питань земельних відносин від 18 лютого 2010 року" № 1914-VI вносились зміни до статей 12 та 16 ГПК України, визначивши виключну підсудність справ у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів, господарським судам за місцезнаходженням об`єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У чинній редакції ГПК України частина третя статті 30 цього Кодексу вказує на виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, господарським судам за місцезнаходженням майна або основної його частини, що відповідає змісту частини першої статті 30 ЦПК України.

За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука "з приводу" означає "у зв`язку з чим-небудь", тому словосполучення "з приводу нерухомого майна" треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи зазначений висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 та приписи ч. 4 ст. 236 ГПК України, до спору у даній справі застосовуються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що предметом Договору №12/01-01/01 про виконання робіт/надання послуг від 17.12.2021 (далі - Договір), на підставі якого заявлено позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами у даній справі, визначено наступне:

1.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами, на власний ризик виконати за завданням замовника роботи/надати послуги, які зазначені в п. 1.2 Договору, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані належним чином роботи/надані послуги на умовах, встановлених цим Договором.

1.2. Найменування робіт/послуг: проведення аналізу можливості будівництва та обслуговування об`єктів інфраструктури з виробництва відновлюваної енергетики - вітрової електростанції потужністю 50 МВт поблизу компресорної станції «Березівка» на земельних ділянках Березівського району Одеської області (далі - роботи).

Згідно з пп 1.2.1 п. 1.2 Договору сторони узгодили, що в рамках робіт має бути виконано: проведення передпроєктного аналізу можливості та вартості розташування вітрової електростанції потужністю 50 МВт поблизу компресорної станції «Березівка» на земельних ділянках Березівського району Одеської області, в рамках чого мають бути виконані:

- попередній вибір територій для розміщення вітрової електростанції (далі -ВЕС);

- розробка та затвердження детального плану території для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організації (будівництво та обслуговування об`єктів інфраструктури з виробництва відновлюваної енергетики вітрова електростанція);

- розробка та погодження техніко-економічного обґрунтування схеми видачі потужності (далі - ТЕО) вітрової електростанції потужністю 50 МВт.

Відповідно до п. 1.3 Договору визначено, що результатом виконаних робіт має стати:

1.3.1. загальний звіт щодо наданих послуг стосовно можливості будівництва ВЕС на погоджених позивачем земельних ділянках;

1.3.2. розроблений детальний план території, затверджений рішенням місцевої влади, з площею для будівництва об`єктів вітроелектростанції;

1.3.3. пояснювальна записка та креслення ТЕО.

Відповідно до п. 1.4 Договору виконавець виконує обумовлені цим Договором роботи на підставі Технічного завдання, визначеного у Додатку №1, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Таким чином, оскільки нерухоме майно (земельні ділянки) в спірному випадку розташовані у Одеській області, то справа № 910/8350/24 за первісним позовом Дочірнього підприємства "Нафтогаз Біоенергія" НАК "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна компанія "Метрополія" про стягнення 679 140,00 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна компанія "Метрополія" до Дочірнього підприємства "Нафтогаз Біоенергія" НАК "Нафтогаз України" про стягнення 512 300,00 грн, - підлягає розгляду Господарським судом Одеської області.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 статті 31 ГПК України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Суд звертає увагу також на те, що ст. 279 ГПК України передбачено скасування судового рішення, яким закінчено розгляд справи, у випадку прийняття такого рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції.

Враховуючи викладене, передання справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції, лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо територіальної юрисдикції.

Окрім того, суд зазначає, що згідно із статтею 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 року (заяви № 29458/04, № 29465/04) зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 року (заява № 7360/76), висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".

Таким чином, складова верховенства права, закріплена у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає, зокрема, розгляд справи належним судом, в даному випадку - судом, до територіальної юрисдикції якого відноситься поданий господарський позов.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що справа № 910/8350/24 за первісним позовом Дочірнього підприємства "Нафтогаз Біоенергія" НАК "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна компанія "Метрополія" про стягнення 679 140,00 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна компанія "Метрополія" до Дочірнього підприємства "Нафтогаз Біоенергія" НАК "Нафтогаз України" про стягнення 512 300,00 грн підлягає передачі на розгляд Господарського суду Одеської області за встановленою підсудністю.

Керуючись ст. 30, 31, 232- 235, 236 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Справу № 910/8350/24 передати за встановленою підсудністю на розгляд Господарського суду Одеської області (Україна, 65119, місто Одеса, проспект Шевченка, буд. 29).

Повний текст ухвали складено та підписано 09.12.2024.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Оксана ГУМЕГА