Ухвала

від 09.12.2024 по справі 911/3793/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/3793/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Берднік І.С.

розглянувши матеріали касаційної скарги Обухівської міської ради Київської області

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 (у складі колегії суддів: Євсіков О.О. (головуючий), Алданова С.О., Корсак В.А.)

та рішення Господарського суду Київської області від 20.05.2024 (суддя Ейвазова А.Р.)

за позовом Обухівської міської ради Київської області

до:

1. Комунального некомерційного підприємства Української міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги",

2. Української міської ради Київської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Обухівська районна рада Київської області,

про визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

26.11.2024 через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Обухівської міської ради Київської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 (повний текст складено 14.08.2024) та рішення Господарського суду Київської області від 20.05.2024 у справі № 911/3793/23.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вирішив залишити зазначену скаргу без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 (повний текст складено 14.08.2024), тобто останнім днем подання касаційної скарги відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України є 03.09.2024.

Водночас Суд зазначає, що вперше подану Обухівською міською радою Київської області касаційну скаргу ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2024 було залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із незазначенням передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав подання касаційної скарги та надано строк для усунення недоліків до 16.10.2024, який при цьому не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення зазначеної ухвали скаржникові.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 08.10.2024 касаційну скаргу Обухівської міської ради Київської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 та рішення Господарського суду Київської області від 20.05.2024 у справі № 911/3793/23 було повернуто заявникові на підставі статей 174, 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник у визначений Судом строк вимоги ухвали Суду від 16.09.2024 не виконав.

Звертаючись повторно з касаційною скаргою, 26.11.2024 (що підтверджується відбитком вхідного штампу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду) заявником було подано клопотання, зокрема, про поновлення строку на касаційне оскарження рішення та постанови судів попередніх інстанцій, яке обґрунтоване тим, що по аналогічній справі № 911/3794/23 Господарським судом Київської області від 19.03.2024 прийнято рішення, яким щодо об`єкта в іншому с. Григорівці Обухівської міської територіальної громади, позов Обухівської міської ради Київської області задоволено повністю. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 позиція позивача і Господарського суду Київської області підтримана, рішення суду першої інстанції залишено без змін. При цьому рішення та постанова у справі № 911/3794/23 оскаржені Відповідачем-1, і згідно з ухвалою Касаційного господарського суду від 07.11.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Відповідача-1 на рішення Господарського суду Київської області від 19.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 та призначено до розгляду у судовому засіданні, на підставі того, що справа містить виключну правову проблему.

У зв`язку з тим, що висновки Верховного Суду щодо застосування абзацу 4 пункту 10 розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відсутні, ухвалою Касаційного господарського суду від 07.11.2024 у справі № 911/3794/23 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Відповідача-1, за твердженнями заявника, справа № 911/3793/23 також містить виключну правову проблему, та з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики просить поновити строк на касаційне оскарження у цій справі.

Однак, колегія суддів вважає зазначені доводи необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Крім того, процесуальним законом не передбачено, що після повернення касаційної скарги перебіг строку на касаційне оскарження постанови та рішення судів попередніх інстанцій розпочинається заново. Також не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Таким чином, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та оцінивши вказані доводи скаржника, суд касаційної інстанції оцінює їх критично, оскільки вони не є беззаперечними та абсолютними свідченнями поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, внаслідок того, що відносяться до організаційних питань внутрішньої діяльності Обухівської міської ради Київської області, мають суб`єктивний для неї характер і не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої касаційної скарги у встановлений законом строк.

Згідно частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Колегія суддів наголошує, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи вищевикладене, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови, у зв`язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Так, у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).

З огляду на зазначене, доводи заявника, які зазначені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд визнає неповажними.

Відповідно до частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом наведення інших причин пропуску строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску.

Керуючись статтями 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Обухівської міської ради Київської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 та рішення Господарського суду Київської області від 20.05.2024 у справі № 911/3793/23 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді Н. Багай

І. Берднік