Ухвала

від 20.12.2024 по справі 911/3793/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/3793/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Берднік І.С.

розглянувши матеріали касаційної скарги Обухівської міської ради Київської області

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 (у складі колегії суддів: Євсіков О.О. (головуючий), Алданова С.О., Корсак В.А.)

та рішення Господарського суду Київської області від 20.05.2024 (суддя Ейвазова А.Р.)

за позовом Обухівської міської ради Київської області

до:

1. Комунального некомерційного підприємства Української міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги",

2. Української міської ради Київської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Обухівська районна рада Київської області,

про визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

26.11.2024 через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Обухівської міської ради Київської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 (повний текст складено 14.08.2024) та рішення Господарського суду Київської області від 20.05.2024 у справі № 911/3793/23.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.12.2024 касаційну скаргу Обухівської міської ради Київської області було залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із визнанням Судом неповажними підстав зазначених заявником для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та надано 10-денний строк із дня вручення зазначеної ухвали для усунення недоліків.

12.12.2024 через систему "Електронний суд" до Суду від Обухівської міської ради Київської області надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та до якого додано касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 та рішення Господарського суду Київської області від 20.05.2024 у справі № 911/3793/23 (подається втретє).

Розглянувши подане клопотання Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Крім того, процесуальним законом не передбачено, що після повернення касаційної скарги перебіг строку на касаційне оскарження постанови та рішення судів попередніх інстанцій розпочинається заново. Також не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Так, у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у клопотанні не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а також не зазначено об`єктивних та непереборних обставин, що стали причиною його пропуску, у зв`язку з чим колегія суддів визнає наведені підстави неповажними та відмовляє у задоволенні клопотання з таких підстав.

Так, вперше подану Обухівською міською радою Київської області касаційну скаргу ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2024 було залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із незазначенням передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав подання касаційної скарги та надано строк для усунення недоліків до 16.10.2024, який при цьому не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення зазначеної ухвали скаржникові.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 08.10.2024 касаційну скаргу Обухівської міської ради Київської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 та рішення Господарського суду Київської області від 20.05.2024 у справі № 911/3793/23 було повернуто заявникові на підставі статей 174, 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник у визначений Судом строк вимоги ухвали Суду від 16.09.2024 не виконав.

Звертаючись повторно з касаційною скаргою, 26.11.2024 (що підтверджується відбитком вхідного штампу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду) заявником було подано клопотання, зокрема, про поновлення строку на касаційне оскарження рішення та постанови судів попередніх інстанцій, яке обґрунтоване тим, що по аналогічній справі № 911/3794/23 Господарським судом Київської області від 19.03.2024 прийнято рішення, яким щодо об`єкта в іншому с. Григорівці Обухівської міської територіальної громади, позов Обухівської міської ради Київської області задоволено повністю. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 позиція позивача і Господарського суду Київської області підтримана, рішення суду першої інстанції залишено без змін. При цьому рішення та постанова у справі № 911/3794/23 оскаржені Відповідачем-1, і згідно з ухвалою Касаційного господарського суду від 07.11.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Відповідача-1 на рішення Господарського суду Київської області від 19.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 та призначено до розгляду у судовому засіданні, на підставі того, що справа містить виключну правову проблему.

У зв`язку з тим, що висновки Верховного Суду щодо застосування абзацу 4 пункту 10 розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відсутні, ухвалою Касаційного господарського суду від 07.11.2024 у справі № 911/3794/23 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Відповідача-1, за твердженнями заявника, справа № 911/3793/23 також містить виключну правову проблему, та з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики просить поновити строк на касаційне оскарження у цій справі.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.12.2024 касаційну скаргу Обухівської міської ради Київської області було залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із визнанням неповажними підстав, наведених скаржником у клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та надано строк для усунення недоліків.

12.12.2024 через систему "Електронний суд" до Суду від Обухівської міської ради Київської області надійшло, зокрема, клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що Обухівська міська рада Київської області мала право на відкриття касаційного провадження у цій справі вже після подання касаційної скарги у новій редакції від 25.09.2024, однак її було повернуто останньому.

Крім того, за твердженнями скаржника, пропущення строку подання нової редакції касаційної скарги втретє позивачем було допущене у зв`язку з наявністю на розгляді у Верховному суді касаційної скарги Відповідача-1 по аналогічній справі № 911/3794/23, а також тим, що Обухівська міська рада здійснює свою діяльність у період правового режиму воєнного стану, з вимкненнями електропостачання і перебуванням посадових осіб місцевого самоврядування в укриттях, у разі повітряної тривоги.

Тобто, на думку Позивача, вказані вище обставини зумовили неможливість подання касаційної скарги у строк встановлений процесуальним законодавством.

Однак, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та оцінивши вказані доводи скаржника, суд касаційної інстанції оцінює їх критично, оскільки вони не є беззаперечними та абсолютними свідченнями поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, внаслідок того, що відносяться до організаційних питань внутрішньої діяльності Обухівської міської ради Київської області, мають суб`єктивний для неї характер і не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої касаційної скарги у встановлений законом строк.

Крім того, саме лише посилання скаржника на вимкненнями електропостачання і перебуванням посадових осіб місцевого самоврядування в укриттях (у разі повітряної тривоги) також не є безумовним доказом наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.

При цьому введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22).

Тобто, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами (аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2022 у справі № 697/2360/21 та від 19.10.2022 у справі № 398/1739/15).

Верховний Суд відмічає, що питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних доказів.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених положеннями Господарського процесуального кодексу України. Отже, вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).

Крім цього, щодо доданої заявником до клопотання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 та рішення Господарського суду Київської області від 20.05.2024 у справі № 911/3793/23 (подається втретє), колегія суддів звертає увагу, що в ухвалі від 09.12.2024 про залишення касаційної скарги Обухівської міської ради Київської області без руху було чітко зазначено спосіб усунення недоліків, а саме наведення інших причин пропуску строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску.

Згідно частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Колегія суддів наголошує, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи вищевикладене, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови, у зв`язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на викладене, доводи заявника, які зазначені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд визнає неповажними.

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Обухівської міської ради Київської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 та рішення Господарського суду Київської області від 20.05.2024 у справі № 911/3793/23 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись статтями 116, 119, 174, 234, 242, 288, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Обухівської міської ради Київської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 та рішення Господарського суду Київської області від 20.05.2024 у справі № 911/3793/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді Н. Багай

І. Берднік