Ухвала

від 10.12.2024 по справі 530/1288/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 530/1288/23

провадження № 61-15604ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року у справі за позовом Приватного підприємства «АГРОЕКОЛОГІЯ» до ОСОБА_2 ,

ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року Приватне підприємство «АГРОЕКОЛОГІЯ»

(далі - ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 ,

ОСОБА_1 , в якому просило усунути перешкоди у користуванні

ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» земельною ділянкою (кадастровий номер 53213886000:00:031:0017) та земельною ділянкою (кадастровий номер 53213886000:00:031:0016).

У травні 2024 року ПП ««АГРОЕКОЛОГІЯ» подало до суду заяви про заміну відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на їх правонаступника ОСОБА_3 та вжиття заходів щодо забезпечення доказів; та щодо уточнення у тексті позовної заяви кадастрових номерів спірних земельних ділянок: замість помилково зазначених у прохальній частині позовної заяви кадастрових номерів «53213886000:00:031:0016» та «53213886000:00:031:0017» правильних: «5321386000:00:031:0016» та «5321386000:00:031:0017» .

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 22 травня

2024 року прийнято уточнення кадастрових номерів спірних земельних ділянок, замість помилково зазначених у прохальній частині позовної заяви кадастрових номерів спірних земельних ділянок «53213886000:00:031:0016»

та «53213886000:00:031:0017» указано правильні: «5321386000:00:031:0016»

та «5321386000:00:031:0017»; залучено до участі у справі за позовом

ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками правонаступника відповідачів - ОСОБА_3 .

Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалу Котелевського районного суду Полтавської області від 22 травня 2024 року в частині залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_2 , ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишено без змін.

У листопаді 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

До матеріалів касаційної скарги заявник додає клопотання про звільнення

її від сплати судового збору, у якій посилається на скрутний майновий стан, отримання пенсії у розмірі меншому, ніж 3 000 грн; зазначає, що отримує субсидію, інших прибутків та об`єктів нерухомості у власності не має; вказує на відсутність

у неї цінних паперів та рахунків у банках; зазначає про свій похилий вік

та необхідність лікування; посилається на значні матеріальні витрати понесені

у зв`язку з розглядом декількох позовів, поданих до неї ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ», зазначає, що є потерпілою у кримінальних провадженнях.

На підтвердження зазначених обставин надає суду касаційної інстанції медичну довідку, консультаційний висновок спеціаліста, довідки про перебування на стаціонарному лікуванні у період з 24 по 31 жовтня 2024 року, а також з 11 по 18 січня 2024 року, протокол додаткового допиту потерпілого від 14 листопада 2024 року, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, довідку про доходи.

Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити, оскільки заявником не наведено мотивів, передбачених приписами Закону України «Про судовий збір», а наданих доказів недостатньо для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони.

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зазначені у клопотанні обставини та надані на їх підтвердження докази, не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.

Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, Верховний Суд урахував, що зазначені заявником обставини не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Наведені заявником доводи не дають достатніх підстав для звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Отже, ОСОБА_1 потрібно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3 028 грн.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн (3 028 грн * 0,2 = 605,60 грн).

Крім того, Верховний Суд роз`яснює заявнику про передбачену законом можливість подати матеріали касаційної скарги засобами електронного зв`язку, сформувавши відповідний документ у підсистемі «Електронний суд».

У такому випадку відповідно до частини третьої статті 4 Закону України

«Про судовий збір» при обрахунку судового збору застосовується коефіцієнт

0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору і він становитиме

484,48 грн (605,60 * 0,8).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Також касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте заявником не зазначено відповідних відомостей щодо себе.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки, викладаючи вимоги про скасування постанови Полтавського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року, заявник у прохальній частині касаційної скарги просить ухвалити нове рішення, яким скасувати ухвалу Котелевського районного суду Полтавської області від 22 травня

2024 року (яка переглядалася оскаржуваною постановою), що не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

Пунктом 6 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.

За приписами статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;

5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;

6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Отже, заявнику необхідно надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, із обов`язковим зазначенням у ній чітко викладених вимог касаційної скарги, які узгоджуються із повноваженнями суду касаційної інстанції, визначених статтею 409 ЦПК України.

У поданій касаційній скарзі заявник не зазначає обґрунтування того, у чому полягає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права при вирішенні процесуальних питань

за апеляційними скаргами.

Абзацом 4 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, заявнику необхідно надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, із обов`язковим зазначенням у ній підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбачених (передбаченої) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); надати копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи.

Також касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України.

Так, заявником у касаційній скарзі не зазначено передбачені пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України відомості про інших учасників справи.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

За таких обставин, заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець