Справа № 953/3006/23
№ провадження 1-кп/646/150/2024
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2024 року м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
судді - ОСОБА_2 ,
судді - ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000002310 від 10.07.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України,
в с т а н о в и л а :
В провадженні суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування посилався на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення й те, що наразі існують ризики, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України. Зазначає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1ст. 177 КПК України. Менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, не зможуть забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.
У судовому засіданні захисники обвинуваченого адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_6 , кожен окремо, заперечували проти клопотання прокурора, просили відмовити та визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки клопотання необгрунтовано, ризики не доведені.
Ознайомившись з викладеною позицією учасників судового провадження, колегія суддів приходить до наступного.
ОСОБА_6 02.11.2022 об 11 год. 05 хв. затриманий, в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України. 02.11.2022 йому повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 111-2 КК України.
ОСОБА_6 повідомлено про нову підозру та раніше змінену за ч.4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
03.11.2022 року слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, із строком застосування до 30.12.2022 включно.
26.12.2022 року постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури строк досудового розслідування кримінального провадження № 22022220000002310 від 10.07.2022 продовжено до трьох місяців, тобто до 02.02.2023.
27.12.2022 року слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова підозрюваному ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, із строком застосування до 02.02.2023 включно.
27.01.2023 року слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова строк досудового розслідування кримінального провадження №22022220000002310 від 10.07.2022 продовжено до шести місяців, тобто до 02.05.2023.
27.01.2023 року слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова підозрюваному ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, із строком застосування до 27.03.2023 включно.
22.03.2023 року слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова підозрюваному ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, із строком застосування до 02.05.2023 включно.
27.04.2023 року суддею Київського районного суду м. Харкова обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, із строком застосування до 25.06.2023 включно.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19.06.2023 року відносно ОСОБА_6 продовжено застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 17.08.2023 року включно.
Після чого запобіжний захід відносно ОСОБА_6 неодноразово продовжувався.
Ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19.06.2023, 14.08.2023, 09.10.2023 про продовження запобіжного заходу були предметом апеляційного оскарження, обставини, викладені в апеляцйних скаргах не знайшли свого підтвердження, внаслідок чого ухвалами Полтавського апеляційного суду від 15.08.2023, 26.09.2023, 21.11.2023 апеляційні скарги залишені без задоволення, а ухвали суду - без змін.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.03.2024 року обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави у ДУ «Харківський слідчий ізолятор», із строком застосування до 11.05.2024 включно.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 01.05.2024 року апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 задоволено частково, ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.03.2024 року змінено. Визначено ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 500 розмірів прожиткових мінімум для працездатних осіб, що складає 1514000,00 грн.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.05.2024 року змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України, на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 30.06.2024 року (включно).
В подальшому ухвалами Червонозаводського районного суду м. Харкова обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави у ДУ «Харківський слідчий ізолятор», останній раз ухвалою від 09.10.2024 із строком застосування до 07.12.2024 включно.
Відповідно до ч. 1, 2, 3ст. 331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.
Згідно ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 183 КПК Українизапобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
ОСОБА_6 через тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, усвідомлюючи, що деяка частина території окупована державою агресором, може переховуватись від суду, зокрема на території рф чи тимчасово окупованих частинах території України, або виїхати за межі території України через державний кордон, оскільки є пенсіонером (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому особливо тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що обвинувачений може виїхати за межі території України та переховуватися від суду.
ОСОБА_6 достовірно розуміє суть злочинів та передбачену за їх скоєння кримінальну відповідальність, має реальну можливість впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, в тому числі тих, яким відомо про вчинення злочинів, оскільки обвинувачений є депутатом місцевої ради, а також одним з найбільших підприємців в регіоні, що свідчить про наявні в нього ресурси та засоби, які можна використати для впливу на свідків, серед яких і наймані працівники підприємств, в яких ОСОБА_6 є та був керівником на час вчинення злочину, різними способами (залякування, надання матеріальних цінностей в обмін на зміну показань тощо) (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Окрім цього, у зв`язку із введенням воєнного стану на території України, а також бойових дій в передмісті м. Харкова та Харківській області, може спонукати ОСОБА_6 до втечі до іншого міста, населеного пункту, або навіть до іншої країни, щоб переховуватися від суду.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред`явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання". (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).
При продовженні запобіжного заходу судом враховано також вік обвинуваченого, сімейний стан, його стан здоров`я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя.
Також слід зазначити, що продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення останнім незаконного впливу на свідків та запобігання вчинення інших кримінальних правопорушень.
Колегією суддів не встановлено, а стороною захисту в судовому засіданні не доведено, що більш м`який запобіжний захід зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 .
Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для продовження запобіжного заходу вигляді тримання під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від суду, незаконного впливу на свідків, свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1ст. 177 КПК України.
Наведені прокурором у судовому засіданні підстави продовження строку відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу під час досудового розслідування на даний час не змінилися.
Судовий розгляд з об`єктивних причин неможливо закінчити до спливу терміну запобіжного заходу, а отже, виникає необхідність продовження строку вказаного запобіжного заходу оскільки судом було встановлено, що вищезазначені ризики існують. Жодних обставин, які б свідчили про зменшення вищеперелічених ризиків та можливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу не встановлено.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Також, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Беручи до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України, колегія суддів не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
Виходячи з наведеного є всі підстави задовольнити клопотання прокурора та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого доцільним є продовження строку обраного ОСОБА_6 запобіжного заходу в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 27.01.2025 року (включно).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183,184,199,331 КПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А :
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 27.01.2025 року (включно).
Строк дії ухвали до 27.01.2025 року (включно).
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, що перебувають під вартою - у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складено та оголошено 11.12.2024 через перебування члена колегії ОСОБА_2 у відпустці.
Головуючий суддя - ОСОБА_1
Суддя - ОСОБА_2
Суддя - ОСОБА_3
Суд | Червонозаводський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2024 |
Оприлюднено | 12.12.2024 |
Номер документу | 123671444 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти основ національної безпеки України Пособництво державі-агресору |
Кримінальне
Червонозаводський районний суд м.Харкова
Сіренко Ю. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні