Ухвала

від 06.12.2024 по справі 991/9167/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/9167/24

Провадження 1-кп/991/103/24

У Х В А Л А

іменем України

06 грудня 2024 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, ОСОБА_14 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 , громадянина України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 358 КК України.

1.1. Прокурор подала клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 .

1.2. Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.11.2023 у справі №991/10280/23 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 100 000 000 гривень та покладено ряд процесуальних обов`язків. ОСОБА_4 24.11.2023 звільнений з-під варти у зв?язку із внесенням застави. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.09.2024 у вказаній справі змінено застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід шляхом зменшення розміру застави до 29 723 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 001 244 гривень

1.3. Ухвалами суддів Вищого антикорупційного суду строк дії обов`язків неодноразово продовжувався. Востаннє ухвалою Вищого антикорупційного суду від 31.10.2024 у справі №991/9167/24 продовжено строк дії вказаних обов?язків до 23.12.2024 включно:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатися за межі території України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до органам ДМС свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , а також з особами, які є свідками в цьому кримінальному провадженні, з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті.

1.5. Прокурор зазначила, що метою застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених процесуальних обов`язків і запобігання спробам:

- переховуватися від суду;

- незаконно впливати на свідків;

- перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.

1.6. Посилаючись на вказані обставини, прокурор просила продовжити на два місяці дію обов`язків, покладених на ОСОБА_4 .

2.У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:

2.1. Прокурор ОСОБА_3 клопотання про продовження строку обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , підтримала, просила його задовольнити.

2.2. Захисник ОСОБА_7 заперечила проти задоволення клопотання і просила відмовити в його задоволенні з огляду на те, що прокурор не довела реальну ймовірність здійснення дій, про які зазначено у клопотанні. Ураховуючи стадію судового розгляду, а саме оголошення вступних промов і вирішення обсягу доказів, посилання прокурора на певні докази є безпідставним. Зауважила, що тлумачення ризику переховування через тяжкість покарання свідчить про обвинувальний ухил прокурора і наперед порушує презумпцію невинуватості. Наголосила на відсутність доказів наявності значних майнових ресурсів та неформального впливу на осіб. Захисник акцентувала увагу на формальність обов`язку здати паспорти для перетину за кордон, оскільки вказаний обов?язок вже виконаний, а посилання про скасування візового режиму нівелюється обмеженням виїзду за кордон чоловіків певного віку. Стосовно обов?язку повідомляти прокурора про своє місце проживання та місце роботи зазначила, що на даній стадії у прокурора відсутні повноваження на здійснення контролю за життям обвинуваченого. Обов`язок утриматися від спілкування із ОСОБА_14 є порушенням права на захист, оскільки вона, як представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, має аналогічні права до обвинуваченої. Додатково наголосила на належну і бездоганну поведінку обвинуваченого, що свідчить про відсутність необхідності продовження обов`язків.

2.3 Захисник ОСОБА_12 наголосив на тому, що вказане клопотання є необґрунтованим і завчасно поданим, оскільки строк дії обов`язків спливає 23.12.2024. Зазначив, що прокурор ігнорує висновки, встановлені суддями у попередніх судових рішеннях, а нових доказів на підтвердження вказаних у клопотанні обставин сторона обвинувачення не долучила. Наголосив на правову невизначеність кола свідків із якими обвинувачений зобов`язаний утриматися від спілкування, оскільки прокурор вже надала перелік свідків, яких планує допитати в межах судового розгляду. Просив визначити щодо можливості спілкування із ОСОБА_8 .

2.4. Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисників.

2.5. Захисники ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 та представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, ОСОБА_14 підтримали позицію сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_4 .

3. Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до них матеріали, Суд дійшов таких висновків.

3.1.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.11.2023 у справі № 991/10280/23 клопотання детектива Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_18 , погоджене прокурором САП ОСОБА_3 , задоволено частково. Вказаною ухвалою застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.01.2024 з альтернативою внесення застави у розмірі 100 000 000 грн. Зі змісту ухвали вбачається встановлення ризиків переховування від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; впливу на свідків та інших підозрюваних; вчинити інше кримінальне правопорушення.

3.2.На депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду 24.11.2023 внесено кошти в сумі 100 000 000 гривень у якості застави за ОСОБА_4 .

3.3. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.09.2024 у справі № 991/9167/24 частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави з 100 000 000 грн до 90 001 244 грн (т.4 а.с.27-29).

3.4. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 31.10.2024 у справі № 991/9167/24 частково задоволено клопотання прокурора і продовжено ряд процесуальних обов`язків до 23.12.2024 включно, а саме:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатися за межі території України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до органам ДМС свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , а також зі свідками в цьому кримінальному провадженні, з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті.

У вказаній ухвалі Суд встановив актуальність ризиків переховування від суду та незаконного впливу на свідків (т.7 а.с.136-138).

3.5. З огляду на приписи частини 4 статті 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і стадії кримінального провадження.

3.6. У відповідності до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

3.7. Згідно зі статтею 178 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі стосовно індивідуальних особливостей підозрюваного/обвинуваченого та інкримінованого кримінального правопорушення.

3.8. Це кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, а саме оголошення вступних промов та визначення обсягу доказів, ОСОБА_4 має процесуальний статус обвинуваченого. З огляду на стадію кримінального провадження та зміст самого клопотання Суд не вирішує питання щодо обґрунтованості підозри, однак оцінює критерії, визначені у статті 178 КПК України, та доведені прокурором ризики, передбачені пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.

3.9. Під час розгляду клопотання про продовження строку дії покладених обов`язків Суд не уповноважений перевіряти обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а учасники не можуть ставити під сумнів висновки, покладені в основу відповідного судового рішення.

3.10. Належна процесуальна поведінка ОСОБА_4 і сумлінне виконання покладених процесуальних обов`язків протягом кримінального провадження не свідчить про відсутність ризиків кримінального провадження, оскільки виконання обов?язків не залежить від волі чи бажання обвинуваченого. Вони є обов`язковими відповідно до положень чинного законодавства і забезпечуються застосованим запобіжним заходом. Ураховуючи вказане, Суд не бере до уваги твердження про виконання обвинуваченим своїх обов`язків як на підтвердження зменшення ризику переховування від суду.

3.11. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх ймовірності. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків Суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.

3.12. Залишаючись послідовним у мотивах, викладених у попередніх ухвалах від 27.09.2024 та 31.10.2024, Суд доходить висновку, що актуальними залишаються ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків. Водночас, Суд надав вичерпну оцінку більшості твердженням учасників судового провадження в попередніх судових рішеннях. Постійне дублювання одних і тих самих мотивів призводить до нескінченого круговороту перегляду аналогічних тверджень, які зумовлюють безпідставне і невиправдане затягування як розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, так і самого судового процесу. З огляду на це, Суд дійшов висновку не надавати окремим посиланням повторної оцінки.

3.13. На думку Суду ризик переховування обвинуваченого від суду досі є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суворість можливого покарання, неможливість застосування «пільгових» інститутів кримінального права у випадку визнання його винуватим у вчинені інкримінованого діяння. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України. Санкція частини 4 статті 369 КК України відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. При чому частина 4 статті 369 КК України є корупційним злочином, що унеможливлює застосування положень про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, звільнення від відбування покарання з випробуванням тощо. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду. Суд сприймає доводи сторони обвинувачення на наявність достатніх майнових ресурсів, які забезпечують потенційну можливість переховування від суду.

Суд вчергове акцентує увагу сторони захисту, що обов`язок здати паспорти для виїзду закордон сформульований саме таким чином, що закінчення строку такого обов`язку і його непродовження зумовить повернення цих документів обвинуваченому. У зв`язку із цим, в ухвалах суду про продовження вказаного обов`язку оформлене саме таким чином. Таким чином, Суд відхиляє доводи захисту щодо формальності вказаного обов`язку.

3.14. Суд зазначає про актуальність ризику впливу обвинуваченого на свідків. Наразі провадження перебуває на стадії судового розгляду (оголошення вступних промов і визначення обсягу доказів). З огляду на те, що прокурор сформувала і надала перелік свідків, обвинувачений володіє відомостями про них та їх показання, надані під час досудового розслідування. Загальний порядок, встановлений КПК України, передбачає процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК (у виключних випадках). Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Відтак, ризик впливу на свідків існує не лише на етапі досудового розслідування при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ураховуючи вказане, Суд дійшов висновку щодо конкретизації кола осіб, з якими обвинувачений зобов`язаний утриматися від спілкування, а саме зі свідками ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті. Вказаний обов`язок викладено вичерпно, що виключає необхідність уточнювати можливість спілкування із іншими особами, які не вказані в переліку. Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_14 , виступаючи представником ТОВ «СІТІГАЗСЕРВІС», діє виключно в інтересах останньої, тому твердження сторони захисту про порушення забороною спілкуватися з нею з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті, права на захист Суд вважає маніпулятивними і відхиляє.

4. Ураховуючи викладене, Суд доходить висновку, що покладені обов`язки не є такими, що надмірно або негативно впливають на життєвий уклад обвинуваченого і здатні нівелювати встановлені ризики. Продовжуючи строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків, Суд виходить із того, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

Керуючись статтями 176-178, 193, 194, 196, 376, 392 КПК України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії покладених обов`язків задовольнити.

2.Продовжити до 06.02.2025 включно обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатися за межі території України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;

- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1